Рішення № 138999820, 14.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 640/24232/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянув у письмовому спрощеному провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснокутський Агрошляхбуд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу,

I. Суть спору.

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснокутський Агрошляхбуд», у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві №6128-П від 28.07.2021 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснокутський Агрошляхбуд» (код 3581836)».

II. Аргументи сторін.

(а) Позиція позивача.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що оскаржуваний наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки прийнято за відсутності законодавчо визначених підстав, за наявності встановленої законом заборони (мораторію) на проведення таких перевірок. Позивач зазначає, що станом на дату видання наказу (28.07.2021) на території України діяв карантин, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 та продовжений до 01.10.2021, а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок, закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. На переконання позивача, постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», на яку послався контролюючий орган, не є складовою податкового законодавства, не могла змінити чи скасувати встановлений безпосередньо Податковим кодексом України мораторій, а тому не підлягала застосуванню; зміна положень Кодексу здійснюється виключно шляхом внесення змін до нього.

Крім того, позивач вказує, що його безпідставно, суцільним порядком, перенесено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок з 2020 року на 2021 рік без проведення аналізу його діяльності за 2020 рік та встановлення ступеня ризику, що є обов`язковою умовою для включення платника до плану-графіка. Позивач також зазначає, що охоплений перевіркою період (з 01.01.2017 по 31.12.2020) перевищує встановлений пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строк у 1095 днів, у межах якого контролюючому органу надано право на проведення перевірки.

Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

(б) Позиція відповідача.

Головне управління ДПС у м. Києві проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що оскаржуваний наказ прийнято на підставі та на виконання вимог Податкового кодексу України з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89, якою скорочено строк дії обмежень (мораторію) та дозволено проведення документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу. Відповідач зазначає, що постанови Кабінету Міністрів України є обов`язковими до виконання, а тому наказ про проведення планової перевірки відповідає законодавству; на підтвердження своєї позиції відповідач послався на низку постанов Верховного Суду. За наведеного відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2021 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва (Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX) матеріали справи в установленому порядку, визначеному наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду, куди вони надійшли 17.04.2025, та за наслідками автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Бойко О.Я.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 справу прийнято до провадження, розгляд справи розпочато спочатку та вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити рішення за наявними матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснокутський Агрошляхбуд» (код ЄДРПОУ 03581836) є юридичною особою приватного права, основним видом діяльності якої за КВЕД 52.10 є складське господарство.

Головним управлінням ДПС у м. Києві видано наказ №6128-П від 28.07.2021 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснокутський Агрошляхбуд» (код 3581836)», яким призначено проведення документальної планової виїзної перевірки позивача тривалістю 20 робочих днів з 30.08.2021 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2020 та іншого законодавства за відповідний період.

Підставою для видання наказу контролюючий орган зазначив включення позивача до плану-графіка проведення документальних планових перевірок та постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок».

Про проведення планової перевірки позивачу надіслано повідомлення №1319/2-15-07-03-01 від 06.08.2021, яке отримано ним 10.08.2021; копію наказу №6128-П від 28.07.2021 позивач отримав 20.08.2021.

Не погоджуючись із наказом, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Джерела права та висновки суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є, зокрема, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, і яка проводиться, зокрема, на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів.

Згідно з пунктом 77.1 статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. Відповідно до пункту 77.2 статті 77 ПК України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи; періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків. Пунктом 77.4 статті 77 ПК України передбачено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом; право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (у редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX, зі змінами, внесеними Законом України від 13.05.2020 №591-IX) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім визначених цим пунктом окремих видів документальних позапланових та фактичних перевірок, до яких документальні планові перевірки не належать.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено на території України карантин, дію якого на час видання оскаржуваного наказу було продовжено.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3.1 статті 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом; чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки є актом індивідуальної дії, реалізація якого має безпосередній вплив на права та обов`язки платника податків. Проведення контролюючим органом перевірки допускається виключно за наявності визначених законом підстав та за відсутності встановленої законом заборони на її проведення. Обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень, тобто його прийняття з урахуванням усіх обставин, що мають значення, є однією з вимог, встановлених пунктом 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ видано 28.07.2021, а перевірку призначено на період з 30.08.2021, тобто під час дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236. Отже, станом на дату видання наказу та призначену дату початку перевірки діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок, установлений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Зазначена норма в частині обмежень на проведення планових перевірок була чинною, її дію законодавцем не зупинялося.

Посилання контролюючого органу на постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89, якою нібито скорочено строк дії мораторію та дозволено проведення документальних перевірок, суд оцінює критично. Мораторій на проведення перевірок установлено безпосередньо нормою Податкового кодексу України. За приписами пункту 2.1 статті 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до самого Кодексу, а відтак зміна (скорочення) строку дії мораторію могла бути здійснена лише законом про внесення змін до Кодексу, а не актом Кабінету Міністрів України. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 прийнята не на підставі та не на виконання Податкового кодексу України, у зв`язку з чим у розумінні пункту 3.1 статті 3 ПК України не є складовою податкового законодавства та не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням. За наявності суперечності між положеннями Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України щодо дії мораторію на проведення перевірок застосуванню підлягають положення Податкового кодексу України як акта вищої юридичної сили (пункт 5.2 статті 5 ПК України, частина третя статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин суд дійшов висновку, що контролюючий орган призначив документальну планову виїзну перевірку позивача за відсутності визначеного законом права на її проведення, під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а відтак діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, згідно з якою мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, ця норма в частині обмежень на проведення планових перевірок була чинною, її дія не зупинялася; зміна приписів Кодексу здійснюється виключно законами про внесення змін до нього, а тому за наявності суперечливих правил щодо дії мораторію, які містяться у Податковому кодексі України і в постанові Кабінету Міністрів України, застосуванню підлягають положення саме Податкового кодексу України. Аналогічну правову позицію Верховний Суд підтвердив у постанові від 29.05.2024 у справі №280/1425/22, а також висловив у постановах від 01.09.2022 у справі №640/16093/21, від 28.12.2022 у справі №420/22374/21 та від 06.09.2023 у справі №440/6926/21.

Суд відхиляє посилання відповідача на постанови Верховного Суду, наведені у відзиві, оскільки викладені в них висновки сформульовані за інших фактичних обставин, що не пов`язані з дією мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на період карантину, а тому не є релевантними спірним правовідносинам.

Суд також враховує доводи позивача про безпідставне перенесення його до плану-графіка проведення перевірок з 2020 року на 2021 рік без проведення аналізу ступеня ризику його діяльності, а також про те, що охоплений перевіркою період частково виходить за межі встановленого пунктом 102.1 статті 102 ПК України строку у 1095 днів. Разом з тим, установивши, що оскаржуваний наказ є протиправним уже з підстав його прийняття під час дії мораторію, суд вважає ці доводи такими, що додатково підтверджують висновок про протиправність наказу, та не потребують окремої детальної оцінки, оскільки не можуть змінити наведеного вище висновку суду.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Такого обов`язку відповідач не виконав, належних і достатніх доказів наявності законних підстав для видання оскаржуваного наказу суду не надав.

За наведеного суд дійшов висновку, що наказ Головного управління ДПС у м. Києві №6128-П від 28.07.2021 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснокутський Агрошляхбуд» (код 3581836)» є протиправним та підлягає скасуванню, а позов задоволенню повністю.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, присуджуються на її користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Судовий збір у розмірі 2270,00 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 7, 9, 77, 90, 139, 205, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснокутський Агрошляхбуд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві №6128-П від 28.07.2021 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснокутський Агрошляхбуд» (код 3581836)».

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснокутський Агрошляхбуд» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 120, код ЄДРПОУ 03581836) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО