Ухвала суду № 138999410, 14.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5017/25

УХВАЛА

14 серпня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження звіт про виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2019, 2020, 2021, 2022 роки;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2019, 2020, 2021, 2022 роки, обчисливши їх суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2019, 2020, 2021, 2022 роки. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2019, 2020, 2021, 2022 роки, обчисливши їх суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Від представника позивача до суду надійшла заява в якій просить суд зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 надати суду в місячний термін з дня отримання ухвали про встановлення судового контролю звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 року по справі № 420/5017/25.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2026 року заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням постанови суду від 26 січня 2026 року по справі №420/5017/25 - задоволено частково. Встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року по справі №420/5017/25.

04.07.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду від Військової частини НОМЕР_2 надійшов звіт про виконання судового рішення у даній справі. Відповідач у поданому звіті зазначає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі № 420/5017/25 виконано в частині покладених на військову частину зобов`язань щодо проведення перерахунку грошової компенсації позивачу. На виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_2 здійснено перерахунок грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019 2022 роки із урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за результатами чого складено довідку-розрахунок № 332 ФЕС від 08.04.2026 із визначенням суми, належної до виплати. Крім того, відповідач зазначає, що з метою забезпечення фактичного виконання судового рішення військовою частиною після проведення відповідного перерахунку вжито заходів щодо отримання необхідного бюджетного фінансування, зокрема до розпорядника бюджетних коштів подано заявки на фінансування від 07.05.2026 № 423/ФЕС та від 07.06.2026 № 522/ФЕС. Також відповідач вказує, що заявки на виділення коштів для виконання судових рішень подаються щомісячно. На думку відповідача, військовою частиною виконано зобов`язальну частину рішення суду в межах наданих їй повноважень та вжито всіх залежних від неї заходів, необхідних для забезпечення фінансування і подальшої виплати нарахованих сум. При цьому невиконання рішення суду в частині фактичної виплати грошових коштів обумовлено відсутністю відповідного бюджетного фінансування, а після надходження бюджетних асигнувань рішення суду буде виконано у повному обсязі. У зв`язку з цим відповідач просить суд прийняти поданий звіт про виконання судового рішення та долучити його до матеріалів справи.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (абзац другий частини першої статті 382 КАС України).

Статтею 382-2 КАС України визначено порядок розгляд звіту про виконання судового рішення.

Так, відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини другої статті 382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

За приписами частини третьої статті 382-2 КАС України до звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Судом встановлено, що звіт відповідає вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

У справі Сорінг проти Об`єднаного Королівства від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Суд зазначає, що поданий Військовою частиною НОМЕР_2 звіт містить відомості про заходи, вжиті відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі № 420/5017/25, а також підтверджується належними письмовими доказами.

Як встановлено судом, відповідачем на виконання рішення суду здійснено перерахунок грошової компенсації позивачу за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019 2022 роки із урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, про що складено довідку-розрахунок № 332 ФЕС від 08.04.2026 із визначенням належної до виплати суми.

Також судом встановлено, що після проведення відповідного перерахунку відповідачем вживалися заходи щодо отримання бюджетного фінансування, необхідного для виконання рішення суду, зокрема до розпорядника бюджетних коштів подано заявки на фінансування від 07.05.2026 № 423/ФЕС та від 07.06.2026 № 522/ФЕС, а також зазначено, що такі заявки подаються щомісячно до моменту виділення необхідних бюджетних асигнувань.

Разом із тим матеріали звіту свідчать, що станом на час його розгляду рішення суду у частині фактичної виплати нарахованих позивачу коштів не виконано, оскільки бюджетне фінансування на виконання зазначеного рішення відповідачем не отримано.

Відповідно до частини першої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд може прийняти звіт, встановити новий строк для подання звіту або застосувати заходи процесуального примусу у випадках, визначених законом.

Оцінюючи поданий звіт та додані до нього документи, суд дійшов висновку, що відповідачем підтверджено вчинення дій, спрямованих на виконання рішення суду, однак доказів його повного виконання не надано, оскільки присуджені позивачу кошти фактично не виплачені.

Водночас суд бере до уваги, що відповідачем здійснено перерахунок сум відповідно до резолютивної частини рішення суду, оформлено відповідну довідку-розрахунок, а також вживаються заходи щодо отримання бюджетного фінансування, необхідного для проведення виплати. За таких обставин суд вважає, що підстав для застосування до керівника відповідача заходів процесуального примусу на даний час не вбачається.

Разом з тим, враховуючи, що рішення суду у повному обсязі не виконано, а саме не здійснено виплату нарахованих позивачу коштів, суд дійшов висновку про необхідність встановлення Військовій частині НОМЕР_2 додаткового строку для подання нового звіту про виконання рішення суду із наданням доказів його повного виконання або документального підтвердження подальших заходів, вжитих для забезпечення виконання судового рішення.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне встановити Військовій частині НОМЕР_2 додатковий строк тривалістю три місяці з дня отримання копії цієї ухвали для подання до суду нового звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі № 420/5017/25.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 378, 3821, 3822, 3823 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_2 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі № 420/5017/25 в частині виконання рішення суду щодо здійснення перерахунку грошової компенсації ОСОБА_1 відповідно до резолютивної частини рішення суду.

Встановити Військовій частині НОМЕР_2 новий строк для подання до Одеського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі № 420/5017/25 в частині виплати нарахованих сум грошової компенсації протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити Військовій частині НОМЕР_2 , що у разі неподання звіту або неподання доказів виконання рішення суду у встановлений судом строк суд вправі застосувати заходи процесуального примусу, передбачені статтею 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи знаходження судді у відпустці, текст ухвали складено та підписано суддею 14.08.2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.К.Василяка