Ухвала суду № 138997957, 14.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 серпня 2026 року № 320/25917/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Києві матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про оскарження нормативно-правового акту,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить:

Скасування окремих положень документа, під назвою «Методика визначення ступеня виправлення засудженого» авторства Директора Департаменту публічного права Л. Кравченка «Міністерства юстиції України», що затверджена Наказом № 294/5 від 19.01.2023.

Відміна окремих положень «Методика визначення ступеня виправлення засудженого», частини № 1 «Складання висновків», Пункт № 4; Розділ № 2 «Критерії оцінки виправлення засудженого», а саме:

- Підпункт - 1) «ставлення до вчиненого кримінального правопорушення», якому характеризується ставлення засудженого до протиправної поведінки в цілому, а також до кримінального правопорушення, за яку особу засуджено: - причини вчинення кримінального правопорушення, розуміння засудженим його наслідків (визнання чи невизнання вини), щире каяття у скоєному злочині чи навпаки засуджений вважає, що з ним вчинили несправедливо. Коротко вказується інформація про відшкодування завданих збитків.

Тому критерію виставлятимуться такі бали:

- 0 - засуджений вважає, що з ним вчинили несправедливо та звинувачує інших у вчиненні ним кримінального правопорушення, виправдовується з ненавистю до суспільства чи окремих людей (груп) у тому числі;

- Підпункт 2) «ставлення до суспільного життя», в якому вказується інформація щодо особистого кола друзів, знайомих з якими підтримує зв`язок засуджений та його впливом геть нього, а як і мотивованість засудженого підтримувати стосунки з прокриминально налаштованими друзями і знайомими як у установі виконання покарання, і на волі. Слід з`ясувати ставлення засудженого до ситуації, якщо вона не має друзів, соціальних контактів, можливі причини такої ситуації. За цими критеріями виставляються такі бали:

- 0 ....... не має друзів, соціальних контактів;

- Підпункт - 3) «відношення до режиму відбування покарання», в якому вказується чи вчиняв засуджений порушення встановленого порядку відбуття покарання за період, що оцінюється. Крім того, вказується інформація про перебування засудженого на профілактичному обліку (назва обліку та термін перебування) та наводиться інформація про кількість отриманих заохочень та стягнень ЗА ВЕСЬ ПЕРІОД ВІДБУТТЯ ПОКАЗАННЯ ( окремо вказується наявність не знятих, чи непогашених стягнень).

За ці критерії виставлятимуться такі бали:

- 0 - за період відбуття покарання засуджений більш ніж три рази порушував встановлений порядок відбуття покарання.

- Підпункт - 4) «відношення до праці», в якому описується відношення засудженого до праці та досвід працевлаштування як до засудження, так і час відбування покарання. Необхідно вказати, чи володіє засуджений достатніми професійними навичками для отримання роботи після звільнення або яких заходів вживає для їх отримання в майбутньому, а також вказати інформацію про стан здоров`я, що не дає можливості засудженому працювати і чи має він певний статус, що передбачає отримання державних соціальних виплат (чи отримує такі виплати чи які вживає заходів для їх отримання) або засуджений має офіційне джерело доходів без працевлаштування. За цей критерій встановлюватимуться такі бали:

- 1 - стверджує, що має бажання працювати, але не володіє достатніми професійними навичками, що нині здійснює певні дії для їх отримання;

- Підпункт - 7) «Ставлення до планування життя в майбутньому» в якому з`ясовується та описується наявність (відсутність) позитивних планів на майбутнє у засудженого та стан з реалізації, окремо вказується, які дії вчиняє засуджений, щоб їх досягти та чи розуміє труднощі з якими зіткнеться після свого визволення. Також вказують наявність місце проживання засудженого до засудження та описується його нинішня ситуація з житлом. Якщо житло відсутнє, то з яких причин його втратив і які дії вчиняє засуджений щодо відновлення свого права на житло або для отримання тимчасового/постійного житла, де має намір проживати після звільнення. За цим критерієм виставлятимуться такі бали:

- 2 - розуміє, що саме потрібно змінити в житті та бере участь у реалізації задуманого, має позитивні плани на майбутнє та працює над їх реалізацією.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про оскарження нормативно-правового акту залишено без руху.

17.07.2026 позивачем подано заяву про усунення недоліків.

10.08.2026 від позивача до суду надійшла заява про відвід судді Діски А. Б.

На переконання заявника суддя не може брати участь у розгляді його справи та підлягає відводу, оскільки дії суду щодо тривалого зволікання з відкриттям провадження у справі, ігнорування поданих клопотань та відмова в доступі до правосуддя свідчить про упередженість складу суду.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленого позивачем відводу, суд зазначає наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, в силу положень частин першої та другої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

При цьому, положеннями ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено вимоги до заяви про відвід (самовідвід).

Відповідно до положень вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Крім того, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з приписами ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з частиною восьмою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 11 ст. 40 КАС).

Відповідно до частини дванадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

У період з 17.07.2026 по 13.08.2026 суддя Діска А. Б. перебувала у відпустці. А тому, з огляду на вимоги ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід вирішується невідкладно.

Варто зазначити, що Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 (справа № 320/7112/21) не погодився із висновком суду першої інстанції відносно того, що відповідно до статті 39 КАС України визначена можливість подання учасником процесу заяви про відвід судді від розгляду справи виключно після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі та дійшов висновку що: "... судом першої інстанції допущене помилкове трактування положення частини 3 статті 39 КАС України про відсутність у учасника справи права подати заяву про відвід судді на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки положеннями цієї норми процесуального права передбачений саме присічний строк звернення із такою заявою".

Проаналізувавши викладені в заяві позивача про відвід судді доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених Кодексом адміністративного судочинства підстав для відводу судді у даній справі.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Статтею 10 Загальної декларації з прав людини та частиною 1 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права гарантовано право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії".

Згідно частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною 4 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі Білуха проти України зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відтак, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі № 800/592/17, 01.10.2018 в адміністративній справі № 9901/673/18 та 04.10.2018 (провадження № 11-429сап18).

Натомість, заявляючи відвід судді, позивач не надав доказів на підтвердження обставин, які б об`єктивно викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості судді. Наведені позивачем обставини не свідчать про наявність підстав для відводу, передбачених у пункті 4 частини 1 статті 36 КАС України.

Суд наголошує, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

У заяві фактично викладено незгоду з порушенням строків відкриття провадження у справі.

Проте, такі твердження заявника є помилковими та безпідставними.

Як вже зазначалось вище, ухвалу про залишення позовної заяви без руху було прийнято суддею 14.07.2026.

Заява про усунення недоліків надійшла до суду від позивача і була зареєстрована в суді 17.07.2026.

Водночас, з 17.07.2026 по 13.08.2026 (включно) суддя перебувала у відпустці. А тому, з огляду на викладе, строки стосовно питання про відкриття провадження в адміністративній справі з дня надходження до адміністративного суду заяви про усунення недоліків не були порушені.

Також позивачем висловлена незгода з прийнятим суддею Діскою А. Б. процесуальним рішенням, а саме, ухвалою про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Одночасно суд звертає увагу на положення статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Таким чином доводи заяви не свідчать про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Посилання позивача на п. 3 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу для відводу судді, позивачем будь-яким чином не обгрунтоване. Жодних обставин, визначених вказаною нормою, заявником не зазначено.

Будь-яких інших обґрунтувань для відводу судді Дісці А. Б., перелік яких визначено ст. 36 КАС України позивачем не наведено.

Доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

З огляду на наведені норми процесуального права та викладені в заяві доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Діски А. Б. у цій справі.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дісці А. Б у справі № 320/25917/26 - визнати необґрунтованою.

Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі № 320/25917/26 на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про заявлений відвід, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя Діска А.Б.