Рішення № 138997958, 14.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року м. Київ справа №320/54398/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Ірпінської міської ради до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Виконавчого комітету Ірпінської міської ради до Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції архітектури та містобудування України № СІ01:3157-5392-0266-3876 від 14.10.2025 про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатофункціональної комерційної будівлі із супутніми видами використання» реєстраційний номер MU01:7471-2334-6885-9579 № 0204-11-2021 від 15.11.2021 року, що затверджені наказом Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 15.11.2021 № 280.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/54398/25 та визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Державної інспекції архітектури та містобудування України №СІ01:3157-5392-0266-3876 від 14.10.2025 про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатофункціональної комерційної будівлі із супутніми видами використання» реєстраційний номер MUOl:7471- 2334-6885-9579 № 0204-11-2021 від 15.11.202, що затверджені наказом Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 15.11.2021 №280 до набрання законної сили рішенням у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 заяву Виконавчого комітету Ірпінської міської ради про забезпечення позову задоволено, зупинено дію рішення Державної інспекції архітектури та містобудування України № СІ01:3157-5392-0266-3876 від 14.10.2025 про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатофункціональної комерційної будівлі із супутніми видами використання» реєстраційний номер MU01:7471-2334-6885-9579 № 0204-11-2021 від 15.11.2021, затверджених наказом Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 15.11.2021 № 280, до набрання законної сили рішенням у справі.

Крім того, від Державної інспекції архітектури та містобудування України надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 320/54398/25.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної інспекції архітектури та містобудування України про закриття провадження у адміністративній справі №320/54398/25.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив позов задовольнити.

В судових засіданнях представник відповідача проти позовних вимог заперечував. Просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 20.05.2026, з урахуванням поданих сторонами заяв, клопотань та пояснень, суд дійшов висновку про можливість подальшого розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 04.08.2025 по 22.08.2025 (продовжено з 25.08.2025 по 29.08.2025) та з 25.09.2025 по 03.10.2025 (продовжено з 06.10.2025 по 10.10.2025) Державною інспекцією архітектури та містобудування України (ДІАМ) здійснено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил за дотриманням об`єктом нагляду - Відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час видачі містобудівних умов та обмежень за реєстраційним номером MU01:7471-2334-6885-9579 (надалі також - Містобудівні умови та обмеження, МУО)

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.10.2025 року № СН01:9385-0360-3034-6348 (далі також акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, зокрема пункту 1, 7 частини п`ятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також невідповідність намірів забудови визначених в МУО вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

За наслідками проведення позапланової перевірки, з урахуванням порушень, наведених в акті перевірки, ДІАМ прийнято рішення №СІ01:3157-5392-0266-3876 від 14.10.2025 про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва «Нове будівництво багато функціональної комерційної будівлі із супутніми видами використання» реєстраційний номер MU01:7471-2334-6885-9579 №0204-11-2021 від15.11.2021, що затверджені наказом Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради від15.11.2021 №280

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що позапланова перевірка в порядку державного архітектурно-будівельного нагляду була проведення з порушеннями порядку, а висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства і тому позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Крім того, позивач вказував на відсутність належних підстав для проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду із посиланням на приписи Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану», як передумови для проведення позапланової перевірки. Зазначав про відсутність під час проведення перевірки керівника або уповноваженої особи Управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів виконавчого комітету Ірпінської міської ради, стверджував про порушення регламентованих строків проведення позапланової перевірки та відсутність з боку позивача порушень вимог містобудівного законодавства та містобудівної документації на місцевому рівні під час видачі та затвердження спірних містобудівних умов та обмежень.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач наголошує, що посадові особи ДІАМ діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачений нормами діючого законодавства, а оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві. Відповідач вказував на те, що саме внаслідок дій та бездіяльності посадових осіб позивача, уповноважені головні інспектори будівельного нагляду ДІАМ не змогли провести перевірку у строк визначений в наказі на проведення позапланової перевірки. Зазначав про необґрунтованість тверджень про проведення позапланової перевірки за одним і тим же предметом перевірки з перевищенням строків. Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення, відповідач також вказував на те, що містобудівні умови та обмеження надані і затверджені позивачем з порушеннями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, а саме: 1. В назві об`єкта будівництва «Нове будівництво багатофункціональної комерційної будівлі із супутніми видами використання» не відображено місце розташування об`єкта, що є порушенням пункту 1 частини п`ятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ( в редакції чинній станом на 15.11.2021). 2. У пункті 4 розділу «Містобудівні умови та обмеження» наведено лише загальне посилання на ДБН без зазначення його повної назви, конкретного пункту, а також без визначення мінімально допустимих відстаней від об`єкта, що проєктується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд, що є порушенням пункту 7 частини п`ятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній станом на 15.11.2021) та може свідчити про формальний підхід до складання документу. 3. Наявна невідповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні а саме плану Зонування затвердженого Рішенням Ірпінської міської ради від 27.06.2013 № 3260-45-V.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного їх правового регулювання.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», законами України «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про землеустрій», іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») (у відповідних редакціях що діяли на момент виникнення спірних правовідносин).

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI), що спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частин 1, 3 статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

За визначенням, наданим статтею 1 зазначеного Закону № 3038-VI: замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Частинами 1 та 2 статті 26 Закону №3038-VI передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

У відповідності до частини 5 статті 26 Закону № 3038-VI проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом;

4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).

За змістом пункту 1 частини 1 статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження є основними складовими вихідних даних. Згідно з абзацом 1 частиною 2 статті 29 Закону №3038-VI фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Згідно з положеннями частини 3 статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника.

Згідно частиною 3 статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

За приписами частини четвертої статті 29 Закону № 3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

За приписами частини 6 статті 29 Закону № 3038-VI надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що містобудівні умови та обмеження видаються на підставі чинної містобудівної документації за зверненням зацікавленої особи до уповноваженого органу з належним поданням визначеного переліку документів та за умови відсутності визначених законом підстав для відмови в їх видачі.

Відповідно до частини 1 статті 41-1 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (далі Порядок №698), який згідно з пунктом 1 визначає механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.

Пунктом 2 Порядку №698 передбачено, що нагляд здійснюється головними інспекторами будівельного нагляду ДІАМ шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності (крім документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів), з одночасним поданням позову до суду про скасування такого рішення та подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи.

Згідно з положеннями абзаців 1, 2 пункту 32 Порядку № 698 якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду посадовою особою ДІАМ приймається рішення, яке надсилається через електронний кабінет об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття.

Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України) зазначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №826/2076/15 викладено правовий висновок, у якому зазначено, що законодавством регламентовано чітку та послідовну процедуру призначення і проведення позапланової перевірки органами державного архітектурно-будівельного контролю та порядок оформлення її результатів. При цьому, неухильне виконання вказаної процедури контролюючими органами є основною гарантією дотримання принципів державного архітектурно-будівельного контролю та забезпечення непорушності прав і законних інтересів суб`єктів господарювання, інтересів яких стосуються результати її проведення. В свою чергу, порушення процедури призначення та проведення перевірки призводить до відсутності її правових наслідків.

Верховним Судом у постановах від 23.01.2018 у справі №804/12558/14 та від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а (2-а/208/219/16) зазначено, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Враховуючи наведені висновки щодо застосування норм права суд вважає, що оцінці в межах даної справи підлягають, як дії відповідача щодо організації та проведення заходу державного архітектурно-будівельного нагляду, так і відповідність оскаржуваного рішення відповідача про зупинення дії містобудівних умов та обмежень вимогам частини 2 статті 2 КАС України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам щодо дотримання порядку державного архітектурно-будівельного нагляду суд виходить із наступного.

Судом встановлено, що підставою для організації та проведення позапланового заходу було звернення громадської організації «Воїн АТО» від 20.06.2025 щодо незаконної забудови заплави річки Бучанки, яке направлене відповідачу листом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 27.06.2025 № 25/8-21/9054-25. В подальшому, враховуючи положення постанови Кабінету Міністрів України №303 від 13.03.2022 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" та з метою отримання погодження на проведення позапланового заходу ДІАМ направлено звернення від 10 липня 2025 року №1686/02/12-25 до Міністерства розвитку громад та територій України.

Міністерство розвитку громад та територій України за результатами розгляду вищевказаного листа видало наказ №1183 від 28.07.2025 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду», зі змісту якого вбачається, що однією із підстав прийняття останнього було звернення ДІАМ від 10 липня 2025 року № 1686/02/12-25 щодо погодження проведення ДІАМ позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням Відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час видачі містобудівних умов та обмежень за реєстраційним номером MU01:7471-2334-6885-9579.

На підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду» №1183 від 28.07.2025, ДІАМ видано наказ від 30.07.2025 № 165 «Про проведення позапланової перевірки».

У зв`язку із необхідністю продовження позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду на п`ять робочих днів для проведення позапланової перевірки за дотриманням Відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час видачі містобудівних умов та обмежень за реєстраційним номером ЄДЕССБ MU01:7471-2334-6885-9579 га підставі наказу ДІАМ «Про продовження проведення позапланової перевірки» від 22.08.2025 №181 строк проведення перевірок продовжено в строк з 25.08.2025 по 29.08.2029.

Враховуючи обставини про які вказує відповідач, що унеможливили проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням Об`єктом нагляду вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час видачі містобудівних умов та обмежень за реєстраційним номером ЄДЕССБ MU01:7471-2334-6885-9579, ДІАМ листом від 29.08.2025 № 4407/02/13-25 повідомила Міністерство розвитку громад та територій України.

Констатуючи, що позапланова перевірка на підставі наказу ДІАМ від 30.07.2025 №165 не відбулася через перебування на лікарняному голови об`єкту нагляду, відповідач листом від 08.09.2025 № 2203/02/12-25 звернувся до Міністерства розвитку громад та територій України з проханням видати наказ про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду стосовно дотримання Відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради під час видачі містобудівних умов та обмежень за реєстраційним номером ЄДЕССБ MU01:7471-2334-6885-9579.

В подальшому Міністерство розвитку громад та територій України за результатами розгляду вищевказаного листа видало наказ від 18.09.2025 № 1402 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду». На підставі зазначеного наказу відповідачем прийнято наказ від 24.09.2025 № 207 «Про проведення позапланової перевірки», яким затверджено провести з 25.09.2025 по 03.10.2025 позапланову перевірку за дотриманням Відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час видачі містобудівних умов та обмежень за реєстраційним номером ЄДЕССБ MU01:7471-2334-6885-9579.

На підставі доповідної записки головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури, містобудування та державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду від 02.10.2025 №5336/02/10-25, Наказом ДІАМ від 03.10.2025 року №216 «Про продовження проведення позапланової перевірки», продовжено на п`ять робочих днів проведення позапланової перевірки.

Пунктами 14 Порядку 698 визначено, що Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи ДІАМ.

Позапланова перевірка проводиться з виїздом на об`єкт нагляду.

У відповідності до п. 15 порядку №698, Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання об`єктом нагляду письмової заяви про проведення перевірки щодо нього;

2) перевірка виконання об`єктом нагляду припису головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ;

3) обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності;

4) письмова вимога правоохоронних органів про проведення перевірки;

5) виявлення за результатами камеральної чи документальної перевірки відомостей про порушення об`єктом нагляду вимог законодавства під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.

Між тим, п 16 Порядку № 698 визначає, що позапланова перевірка проводиться на підставі наказу ДІАМ та направлення на проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення.

Позапланова перевірка того самого об`єкта нагляду з питань, які були предметом позапланової перевірки, не допускається, крім випадків виявлення недостовірних даних, що надавалися під час такої перевірки.

Пунктами 17 19 Порядку визначено, Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати 15 робочих днів. За обґрунтованим письмовим зверненням головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ зазначений строк може бути одноразово продовжений наказом ДІАМ не більше ніж на п`ять робочих днів.

Під час проведення позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду ДІАМ зобов`язаний пред`явити керівнику об`єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі службове посвідчення та направлення на проведення перевірки.

У разі недопущення об`єктом нагляду головних інспекторів будівельного нагляду ДІАМ до проведення перевірки складається акт.

Позапланова перевірка проводиться у присутності керівника об`єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення позапланової перевірки проведеної відповідачем згідно наказу ДІАМ від 30.07.2025 №165 «Про проведення позапланової перевірки» та наказу Міністерства розвитку громад та територій України №1183 від 28.07.2025 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду», проведеної у період з 04.08.2025 по 22.08.2025 та в подальшому продовжено з 25.08.2025 по 29.08.2025 було звернення громадської організації «Воїн АТО» від 20.06.2025 щодо незаконної забудови заплави річки Бучанки, що направлене ДІАМ листом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 27.06.2025 № 25/8-21/9054-25

Так само, підставою для погодження та проведення позапланової перевірки, що відбулася згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 18.09.2025 №1402 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду» та наказу ДІАМ від 24.09.2025 № 207 «Про проведення позапланової перевірки», в період з 25.09.2025 по 03.10.2025 та в подальшому продовжено наказом ДІАМ від 03.10.2025 року №216 «Про продовження проведення позапланової перевірки» з 06.10.2025 по 10.10.2025 було звернення громадської організації «Воїн АТО» від 20.06.2025 щодо незаконної забудови заплави річки Бучанки.

Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначено заборону проведення позапланової перевірки того самого об`єкта нагляду з питань, які були предметом позапланової перевірки. Виключенням є наявність випадків виявлення недостовірних даних, що надавалися під час такої перевірки.

Сторонами не заперечується, що посадовими особами ДІАМ проведено декілька перевірок у період з 04.08.2025 по 22.08.2025 (продовжено з 25.08.2025 по 29.08.2025) та у період з 25.09.2025 по 03.10.2025 (продовжено з 06.10.2025 по 10.10.2025) на підставі звернення громадської організації «Воїн АТО» від 20.06.2025.

Натомість, такі дії відповідача суперечать вимогам п. 16 Порядку № 698 оскільки проведення перевірки згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 18.09.2025 № 1402 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду» та наказу ДІАМ від 24.09.2025 № 207 «Про проведення позапланової перевірки» стосується того самого об`єкта нагляду та з тих самих питань, а саме звернення громадської організації «Воїн АТО» від 20.06.2025, що вже були предметом перевірки на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України №1183 від 28.07.2025 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду» та наказу ДІАМ від 30.07.2025 №165 «Про проведення позапланової перевірки». Відтак, із наведених сторонами обставин вбачається, що ДІАМ неодноразово вживала дії щодо продовження та повторного призначення перевірки на той самий предмет, що не узгоджується із наведеними приписами Порядку №698. За таких обставин суд вважає обґрунтованими доводи позивача про порушення порядку проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду.

Відповідно до п.19 Порядку №698, Позапланова перевірка проводиться у присутності керівника об`єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи.

При чому, матеріалами справи підтверджується відсутність керівника об`єкту нагляду, начальника Управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів виконавчого комітету Ірпінської міської ради Шелевея Романа Вікторовича під час проведення перевірки у період з 07.10.2025 по 15.10.2025 року, тобто в період що охоплений наказом ДІАМ від 03.10.2025 року №216 «Про продовження проведення позапланової перевірки». Поважність причин відсутності підтверджуються відповідними інформаційними довідками з електронної системи охорони здоров`я, а також відображено в самому акті перевірки від 10.10.2025 № СН01:9385-0360-3034-6348 у відмітці про відмову від підписання акта. За таких обставин, суд визнає причини відсутності керівника об`єкту нагляду під час проведення позапланового заходу поважними, що свідчить про недотримання відповідачем вимог п. 19 Порядку №698 щодо обов`язкової участі керівника об`єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи під час проведення позапланової перевірки.

Аналізуючи доводи позивача про відсутність підстав для проведення позапланового заходу в умовах воєнного стану суд звертає увагу на наступному.

13.03.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №303 від 13.03.2022 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" (Постанова № 303)

Пунктом 1 Постанови №303 Кабінет Міністрів України постановив припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 "Про введення воєнного стану в Україні".

За правилами пункту 2 Постанови №303 за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340, ДІАМ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Судом встановлено, що оскаржувані позивачем дії ДІАМ щодо проведення заходів державного архітектурно-будівельного нагляду були здійснені протягом липня жовтня 2025 року - тобто в період запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 №64 воєнного стану.

Отже, враховуючи вимоги Постанови №303, здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) можливе на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України.

Натомість, пунктом 1 наказу Мінінфраструктури від 19.05.2023 №424 зобов`язано Департамент просторового планування територій та архітектури забезпечити:

протягом 5 робочих днів від дати отримання звернення від фізичних чи юридичних осіб, органів державного архітектурно-будівельного контролю, правоохоронних органів стосовно необхідності здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) направлення запиту з відповідними матеріалами до ДІАМ для надання письмового обґрунтування щодо наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища, забезпечення безпеки держави та необхідності проведення відповідного позапланового заходу (далі - обґрунтування проведення позапланового заходу) або відсутності підстав для нього;

протягом 5 робочих днів від дати отримання обґрунтування проведення позапланового заходу ДІАМ підготовку проєкту наказу Мінінфраструктури про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду);

протягом 3 робочих днів від дня підписання наказу направлення копії наказу Мінінфраструктури про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) до ДІАМ та до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю (у разі необхідності).

Відтак, передумовою видання наказу Міністерства розвитку громад та територій України №1183 від 28.07.2025 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду» та наказу від 18.09.2025 № 1402 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду» були звернення ДІАМ від 10 липня 2025 року № 1686/02/12-25, від 08.09.2025 № 2203/02/12-25 та звернення громадської організації «Воїн АТО» від 20.06.2025.

Разом з тим, судом встановлено, що ні в зверненні громадської організації «Воїн АТО» від 20.06.2025, ні в зверненнях ДІАМ від 10 липня 2025 року № 1686/02/12-25 та від 08.09.2025 № 2203/02/12-25 адресованих Міністерству розвитку громад та територій України, а також в інших наданих ДІАМ документах, в яких обґрунтовується необхідність проведення позапланової перевірки відсутні будь-які обґрунтування, які дають підстави вважати що наявна загроза, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України.

Верховний Суд у постанові від 03.10.2024 у справі №160/4625/23 дійшов висновку про те, що протягом періоду воєнного стану планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) можуть бути проведені лише за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Наявність таких обставин підлягає доведенню у встановленому процесуальним законом порядку на підставі належних та допустимих доказів.

Враховуючи встановлення відсутності в наданих відповідачем документах обґрунтувань щодо обставин, які вказують на наявність загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України та недоведення таких обставин у встановленому процесуальним законом порядку на підставі належних та допустимих доказів, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для здійснення заходів державного нагляду (контролю) відносно позивача в умовах воєнного стану, враховуючи вимоги Постанови Кабінету Міністрів України №303.

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суд викладену у постанові від 16 січня 2025 року за результатами розгляду справи №300/1209/24, правовідносини в якій є релевантними до даної справи.

Згідно сталою судовою практикою, зокрема висловленою Верховним Судом у постановах від 04.02.2019 у справі №807/242/14, від 31.01.2023 у справі № 540/1245/20, від 19.04.2024 у справі №260/1885/19 лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення.

У свою чергу, допущені відповідачем в ході проведення позапланової перевірки порушення вимог щодо призначення та проведення контролюючого заходу призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Оцінуючи правомірність та відповідність оскаржуваного рішення положенням частини другої статті 2 КАС України, суд встановив наступне.

Приймаючи рішення № СІ01:3157-5392-0266-3876 від 14.10.2025, яке є предметом судового спору, відповідач виходив з того, що містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатофункціональної комерційної будівлі із супутніми видами використання» реєстраційний номер MU01:7471-2334-6885-9579 №0204-11-2021 від 15.11.2021 року, що затверджені наказом Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 15.11.2021 №280 надані і затверджені позивачем з порушеннями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, зокрема: 1. В назві об`єкта будівництва «Нове будівництво багатофункціональної комерційної будівлі із супутніми видами використання» не відображено місце розташування об`єкта, що є порушенням пункту 1 частини п`ятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній станом на 15.11.2021). 2. У пункті 4 розділу «Містобудівні умови та обмеження» наведено лише загальне посилання на ДБН без зазначення його повної назви, конкретного пункту, а також без визначення мінімально допустимих відстаней від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд, що є порушенням пункту 7 частини п`ятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ( в редакції чинній станом на 15.11.2021) та може свідчити про формальний підхід до складання документу. 3. Наявна невідповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні а саме плану Зонування затвердженого Рішенням Ірпінської міської ради від 27.06.2013 №3260-45-V.

У відповідності до пункту 7 частини 3 Закону № 3038-VI у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності (крім документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів), з одночасним поданням позову до суду про скасування такого рішення та подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи.

Так, умовою для зупинення дії рішення об`єкта нагляду є порушення таким рішенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Верховний Суд у постанові від 13 травня 2025 року у справі №300/1129/24 вказав, що суд перевіряє законність дій ДІАМ у межах її наглядових функцій, передбачених статтею 41-1 Закону № 3038-VI. Зокрема, суди мають проаналізувати підстави для проведення ДІАМ перевірки рішення об`єкта нагляду; виявлені ДІАМ в рішенні органу ДАБК порушення вимог містобудівного законодавства, будівельних норм і правил; підстави для зупинення рішення, прийнятого об`єктом нагляду; докази, що спростовують презумпцію правомірності рішення об`єкта нагляду; дотримання органом державного архітектурно-будівельного нагляду двомісячного строку подання позову про скасування рішення, прийнятого об`єктом нагляду (абзац десятий частини четвертої статті 41-1 Закону № 3038-VI).

При цьому суд безпосередньо не перевіряє дотримання замовником чи підрядником містобудівного законодавства, будівельних норм і правил, а лише оцінює, чи ДІАМ правомірно дійшла висновку про порушення в діях органу містобудування та архітектури.

В акті перевірки вказано, що вбачається порушення пункту 1 ч. 5 статті 29 З Закону № 3038-VI , яким передбачено що містобудівні умови та обмеження містять назву об`єкту будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта.

Згідно з частиною 7 Закону № 3038-VI (в редакції від 13 листопада 2021 року станом на 15 листопада 2021 року - момент видачі МУО) передбачено, що порядок ведення реєстру містобудівних умов та обмежень визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

В той же час, на момент видачі Містобудівних умов та обмежень був чинним Порядок ведення реєстру містобудівних умов та обмежень, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31 травня 2017 року №135 (далі -Порядок №135), затверджений відповідно до частини 7 статті 29 Закону № 3038-VI, який деталізував положення Закону, зокрема щодо змісту та форми містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, які встановлені в додатку до вищевказаного Порядку. В подальшому Порядок №135 був визнаний таким, що втратив чинність 01.12.2021 року на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України №310.

Так, згідно додатку до Порядку №135 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва містять відповідні розділи: «Загальні дані» та «Містобудівні умови та обмеження». Згідно вказаного додатку в пункті 1 розділу «Загальні дані» містобудівних умов та обмежень вказується вид будівництва, адреса або місцезнаходження земельної ділянки.

В наявних у матеріалах справи Містобудівних умовах та обмеженнях реєстраційний номер MU01:7471-2334-6885-9579 № 0204-11-2021 від 15.11.2021 року в полі «назва об`єкта будівництва» вказано «Нове будівництво багатофункціональної комерційної будівлі із супутніми видами використання». А в пункті 1 розділу «Загальні дані» Містобудівних умов та обмежень вказано: «Нове будівництво, Київська обл., Бучанський район, Ірпінська територіальна громада, м. Ірпінь (станом на 01.01.2021), вулиця Сковороди Григорія», тобто вказано вид будівництва та адресу місцезнаходження земельної ділянки, що відповідає пункту 1 частини п`ятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Отже, суд доходить висновку, що Містобудівні умови та обмеження містять вірну назву та інформацію про місце розташування об`єкта будівництва. За таких обставин, висновки наведені в акті перевірки та відображені в оскаржуваному рішенні про порушення позивачем під час видачі Містобудівних умов та обмежень пункту 1 частини сьомої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не знаходять свого підтвердження матеріалами справи.

Критичній оцінці підлягають також відображені в акті перевірки висновки про порушенням позивачем пункту 7 частини п`ятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній станом на 15.11.2021), що за твердженням відповідача може свідчити про формальний підхід до складання документу. Обґрунтовуючи наявність такого порушення, відповідачем під час перевірки виявлено, що у пункті 4 розділу «Містобудівні умови та обмеження» наведено лише загальне посилання на ДБН без зазначення його повної назви, конкретного пункту, а також без визначення мінімально допустимих відстаней від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд.

Так згідно п. 7 частини п`ятої статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження мають містити мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд.

Як встановлено з наявних в матеріалах справи доказів, пунктом розділу 4 «Містобудівні умови та обмеження», вказаних МУО із реєстраційним номером MU01:7471-2334-6885-9579 № 0204-11-2021 від 15.11.2021 визначено мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд згідно ДБН.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2021 року по справі №640/3277/19, а також у постанові від 04.02.2020 у справі №826/9713/18, прийшов, зокрема, до висновку, що законодавчі вимоги щодо видачі містобудівних умов та обмежень слід вважати дотриманими у разі вказівки у виданих містобудівних умовах та обмеженнях посилання на подальше визначення показників таких умов відповідно до Генерального плану міста, майбутньої проектної документації, а також зазначення у них «згідно з чинним законодавством», «відповідно до нормативно-правових актів», «в установленому чинним законодавством порядку», «урахувати законні інтереси та вимоги».

Згідно позиції Верховного Суду, таке формулювання є доречним, зважаючи на те, що стадія отримання вихідних даних, якими є містобудівні умови та обмеження, в силу приписів частини 5 статті 26 Закону №3038-VI передує стадії розроблення та затвердження відповідної проектної документації, а тому такі вихідні дані містять лише стислу інформацію щодо законодавчих вимог до параметрів та техніко-економічних показників об`єкта будівництва, про дійсні наміри забудовника та є описовими. Оскільки характеристика об`єкта будівництва визначається не містобудівними умовами та обмеженнями, а складеною у подальшому проектною документацією, то конкретизація параметрів будівництва у цифровому вигляді на даній стадії формування документації законодавчо безпосередньо не передбачена.

У зв`язку з цим, Верховний Суд зазначив, що відсутність в містобудівних умовах та обмеженнях конкретних даних, розрахунків та числових показників не може свідчити про порушення чинного законодавства України та бути підставою для їх скасування. Статтею 29 Закону №3038-VI не визначено обов`язку конкретизації ДБН в містобудівних умовах та обмеженнях. Суд наголошує, що Державні будівельні норми як нормативні документи у галузі будівництва є обов`язковими для виконання суб`єктами містобудування незалежно від їх конкретизації у вихідних даних для проектування. Натомість, довільне трактування відповідачем змісту частини сьомої статті 29 Закону №3038-VI судом оцінюється критично, оскільки такі висновки не ґрунтуються на законодавчих положеннях. Відтак, відсутність таких відомостей в МУО не може визначатись як порушення зі сторони об`єкту нагляду, оскільки таких вимог законом не встановлено.

Окремою підставою для прийняття рішення про зупинення містобудівних умов та обмежень було виявлення під час перевірки невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні а саме плану Зонування затвердженого Рішенням Ірпінської міської ради від 27.06.2013 № 3260-45-V.

Зазначаючи про невідповідність намірів забудови вказаних в МУО вимогам містобудівної документації на місцевому рівні відповідач вказував, що відповідно до МУО для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатофункціональної комерційної будівлі із супутніми видами використання» (реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:7471-2334-6885-9579), будівництво планується здійснюватися на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3210900000:04:001:3031, 3210900000:04:001:0018, 3210900000:04:001:0003, які згідно твердженням відповідача із посиланням до плану зонування території (зонінг) м. Ірпінь Київської обл., затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 27.06.2013 №3260-45-V, розміщені в зоні земель сільськогосподарського призначення СВ-1, до якої входять землі сільськогосподарського призначення, надані для потреб сільського господарства, території сільськогосподарських підприємств та дослідницьких станцій, інші землі, що призначені для згаданих цілей відповідно до містобудівної документації.

Позивач, обґрунтовуючи відсутність порушень вимог законодавства під час видачі МУО зазначав, що рішенням тринадцятої сесії восьмого скликання Ірпінської міської ради №1495-13-VIII від 26.08.2021 року, змінено цільове призначення земельних ділянок для проектування та забудови яких видані МУО та встановлено цільове призначення: «для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов?язаної з отриманням прибутку)». (Код КВЦПЗ - 03.10). Категорія - землі житлової та громадської забудови. Крім того, Рішенням десятої сесії восьмого скликання Ірпінської міської ради від 20.05.2021 року № 962-10-VIII затвердженого Детальний план території земельних ділянок по вул. Ново-Оскольська в м. Ірпінь. Згідно зазначеного ДПТ, функціональне призначення земельної ділянки для проектування та забудови якої видані МУО відноситься до території громадської забудови. Відтак позивач вказував, що наміри забудови визначені в МУО відповідають режиму забудови визначеного в містобудівній документації на місцевому рівні. Вказував також про відповідність цільового призначення земельних ділянок із кадастровими номерами 3210900000:04:001:3031, 3210900000:04:001:0018, 3210900000:04:001:0003 функціональному призначенню визначеному як території громадської забудови.

Стаття 17 Закону № 3038-VI містить приписи про те, що генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Генеральні плани населених пунктів можуть поєднуватися з детальними планами всієї території населених пунктів або її частин.

Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

За нормами статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог:

1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території;

2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності;

3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій;

4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон;

5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови;

6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями;

7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів;

8) відображення обмежень (у тому числі меж) використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території.

Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності іншим положенням генерального плану населеного пункту, комплексного плану (за наявності).

Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану, генерального плану населеного пункту.

За порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Згідно із положеннями статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.

Детальний план території визначає:

1) принципи планувально-просторової організації забудови;

2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;

3) у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами;

4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;

5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;

6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;

7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;

8) систему інженерних мереж;

9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;

10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;

11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності комплексному плану (за наявності), генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.

Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження детального плану території та Законом України "Про землеустрій".

Згідно з частиною другою статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Абзацом першим частини четвертої цієї ж статті передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених частиною третьою статті 20 Земельного кодексу України.

Згідно з частинами першою, третьою статті 20 Земельного кодексу України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках:

передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель;

віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;

зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами).

Визначення поняття "цільове призначення земельної ділянки" містить стаття 1 Закону України "Про землеустрій" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з яким це допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення. Цільове призначення земельної ділянки відповідно до законодавчо встановлених категорій земель визначається на підставі документації із землеустрою, а порядок використання земельної ділянки в межах певної категорії визначається землекористувачем самостійно, проте з обов`язковим дотриманням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Такі висновки щодо застосування норм права Верховний Суд викладав у постановах від 02 грудня 2021 року у справі № 640/23893/19, від 13 квітня 2022 року у справі №826/1754/18, від 01 серпня 2024 року у справі №640/25171/21, від 23 листопада 2023 року у справі №420/21826/21 від 13 липня 2022 року у справі №821/377/18, від 09 червня 2022 року у справі № 460/2596/20, від 14 лютого 2022 року у справі №826/1606/17, від 31 липня 2019 року у справі №806/5308/15 та від 31 травня 2021 року у справі № 826/1581/18.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі №640/11650/20, сформовано правову позицію про те, що режим забудови територій визначається в Генеральних планах населених пунктів, зокрема, у планах зонування та детальних планах територій, які є основними видами містобудівної документації на місцевому рівні. На підставі вказаних містобудівних документів визначається цільове призначення земельної ділянки в межах якого може здійснюватися забудова земельної ділянки.

При дослідженні наданих відповідачем в обґрунтування своєї позиції доказів, зокрема графічних зображень, відповідних викопіювань з містобудівної документації, можна констатувати, що останні не відображають конкретні межі та приналежність тієї чи іншої ділянки до відповідної функціональної зони, зокрема про невідповідність якої вказує відповідач.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглядаючи справу, в сукупності оцінюючи доводи сторін, суд враховує також вимоги частини другої статті 77 КАС України, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відтак, не знаходять свого підтвердження матеріалами справи висновки про невідповідність намірів забудови «Нове будівництво багатофункціональної комерційної будівлі із супутніми видами використання» не відповідають функціональному призначенню земельних ділянок з кадастровими номерами 3210900000:04:001:3031, 3210900000:04:001:0018, 3210900000:04:001:0003, містобудівній документації на місцевому рівні, зокрема Генеральному плану міста Ірпінь Київської області, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 19.12.2018 № 4574-62-VII, плану зонування території (зонінг) м. Ірпінь Київської обл., затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 27.06.2013 № 3260-45-V та детального плану території затвердженого Рішенням десятої сесії восьмого скликання Ірпінської міської ради від 20.05.2021 року № 962-10-VIII.

В ході розгляду справи, відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення. В свою чергу наявними у справі доказами та обставинами справи, встановлено відсутність підстав для проведення позапланової перевірки, наявність порушень під час її організації та порядку проведення, а також спростовано наявність підстав для зупинення дії Містобудівних умов та обмежень, що встановлені відповідачем за результатами перевірки.

Відповідно до висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі №420/1665/19, від 18 серпня 2022 року у справі №813/2757/18, від 08 листопада 2021 року у справі №184/1009/17, від 14 липня 2021 року у справі №520/11587/19, від 14 липня 2021 року у справі №520/11590/19 суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в документі, що оскаржується. За іншого підходу суб`єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування. Відтак, інші доводи сторін, що зазначені в заявах по суті спору та не відображені в результатах позапланової перевірки не приймаються судом до уваги.

У постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 640/9995/20 сформований висновок і про те, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішень на відповідність критеріям визначеним частиною другою статті 2 КАС України, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним не є таким, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), розсудливо та добросовісно.

Відповідно до 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції архітектури та містобудування України із реєстраційним номером СІОІ:3157-5392-0266-3876 від 14.10.2025 про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатофункціональної комерційної будівлі із супутніми видами використання» реєстраційний номер MU01:7471-2334-6885-9579 №0204-11-2021 від 15.11.2021, що затверджені наказом Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 15.11.2021 №280.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.