Рішення № 13899582, 09.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/209.02.11

За позовомПрокурор Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Антор-Експо”

Третя особа-1Головне управління держкомзему у місті Києві

Третя особа-2Комунальне підприємство “Плесо”

Простягнення 21817,06 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

          Представники:

Від позивачане з'явився

Від відповідача не з'явився

Від третьої особи-1 Сологуб А.В.

Від третьої особи-2 Малюга В.М.

Від прокуратури Холявінська І.В.           ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Антор-Експо”, треті особи - Головне управління держкомзему у місті Києві, Комунальне підприємство “Плесо” про відшкодування шкоди в розмірі 21817,06 грн. завданої внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2010 р. порушено провадження у справі № 58/2, розгляд справи призначено на 12.01.2011 р.

12.01.2011р. судом одержано телеграму від відповідача, у якій міститься клопотання про відкладення розгляду справи.

21.01.2011р. судом одержано від позивача письмові пояснення по справі.

У судових засіданнях 12.01.2011 р., 21.01.2011 р., 02.02.2011 р. розгляд справи відкладався.

У судове засідання 09.02.2011 р. з’явилися представники третіх осіб та прокуратури. Представник прокуратури підтримав позовні вимоги. Представник третьої особи-1 позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 09.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ

Прокурор Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Антор-Експо”, про відшкодування шкоди в розмірі 21817,06 грн. завданої внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач без оформлення документів передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України використовує спірну земельну ділянку, вказане порушення зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.09.2010 р. За № А -1716/36 Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у місті Києві.

Головне управління держкомзему у місті Києві у поясненнях по справі зазначає, що Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у місті Києві було встановлено, що TOB «Антор - Експо»самовільно займає земельну ділянку орієнтовною площею 0,93 га на території парку «Дружби Народів», пляж «Берег Маклая»у Деснянському районі міста Києва. Документи, що посвідчують право власності, право постійного користування, або право оренди земельних ділянок під розміщення вищезазначених об'єктів у відповідача відсутні, що є порушенням чинного законодавства, зокрема Земельного кодексу України, а тому третя особа-1 просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Комунальне підприємство “Плесо”, у поясненнях по справі зазначає, що відповідно до витягу з бази Державного земельного кадастру від 25.11.2008 р. та 24.02.2004 р. Комунальне підприємство “Плесо” є користувачем спірної ділянки, а відповідач цю ділянку не займає.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на укладений ним 31.03.2007 р. з Комунальним підприємством “Плесо” договір про спільну діяльність, за яким сторони домовились спільно вести господарську діяльність для створення оздоровчої зони і зони відпочинку з метою досягнення соціального ефекту в інтересах територіальної общини міста Києва, а також досягнення спільної господарської мети –отримання прибутку. На підставі зазначеного, відповідач наголошує на правомірність зайняття ним спірної земельної ділянки.

Договір про спільну діяльністю, регулюється ст. 1130 Цивільного кодексу України, згідно якої, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 19 Основного Закону встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

За частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Отже, зазначеними нормами матеріального права встановлено, що набуття права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності та передача в оренду таких земельних ділянок здійснюються на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Проте, відповідач доказів прийняття такого рішення щодо набуття права користування спірною земельною ділянкою суду не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, доказом самовільного зайняття відповідачем вказаної земельної ділянки є надані суду акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства складені державними інспекторами з контролю за використанням і охороною земель Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у м. Києві № А-1716/36 від 20.09.2010 р. та № 385/36 від 20.09.2010 р.

Також долучено до матеріалів справи витяг з бази даних Державного земельного кадастру, відповідно до якого вказана земельна ділянка в парку «Дружби народів»у Деснянському районі м. Києва (обліковий код 62:206:015, площа 5233,41 кв.м.) зареєстрована в автоматизованій системі ПК «Кадастр»за TOB «Антор-Експо», однак, як зазначалось вище рішення Київської міської ради за поданням Головного управління земельних ресурсів, щодо передачі вказаної земельної ділянки у власність чи користування (оренду) фізичним чи юридичним особам не приймалось.

В силу статті 116 Земельного кодексу України, єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Отже, єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до листа-роз'яснення Держкомзему України від 11.11.2008 р. №14-17-4\12991 щодо застосування терміну «самовільне зайняття земельної ділянки»згідно із вищезазначеним терміном не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь-яких інших рішень зазначених органів (наприклад, про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування об'єкту тощо), дані дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки. У вищевказаному листі-роз'ясненні зазначено, що «під вчиненням дій, які відповідно до закону є правомірними слід розуміти укладання цивільно-правових угод, які передбачені чинним законодавством.

У випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України особами, що її заподіяли (п.12 Постанови пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»).

Крім того, додатково необхідно зауважити на наявність в матеріалах справи рішення Господарського суду м. Києва від 06.10.2009 р. по справі № 4/483-16/431 за позовом Київського природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до TOB «Антор-Експо»про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, яким задоволено позов прокурора та зобов'язано TOB «Антор-Експо»звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,52 га, розташовану в парку «Дружби народів»у м. Києві та повернути її Київській міській раді. Копія вказаного судового рішення та судовий наказ про примусове виконання рішення та заява про примусове виконання вказаного рішення додається як додаткові докази по справі.

Отже, зазначене рішення суду свідчить про встановлення судом самовільного зайняття TOB «Антор-Експо»земельної ділянки розташованої в парку «Дружби народів»у м. Києві, а відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Посилання відповідача на наявність договору про спільну діяльність між TOB «Антор-Експо»та КП «Плесо»щодо спільного ведення господарської діяльності з метою отримання ними прибутку судом як належний доказ правомірного використання спірної земельної ділянки відповідачем не приймається, оскільки зазначений договір не є документом, який належним чином підтверджує правомірність відповідача на зайняття ним цієї земельної ділянки.

У зв'язку з вищевикладеним, та відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,93 га за адресою: Парк «Дружби народів»пляж «Берег Маклая»у Деснянському районі м. Києва, суд погоджується з твердженнями прокурора, що діями відповідача TOB «Антор-Експо»завдано шкоду державі в сумі 21 817,06 грн.

Слід зазначити, що вказана сума шкоди розрахована відповідно до п. 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

           В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антор-Експо»(03027, Київська обл., с. Новосілки, вул. Садова, 6, код ЄДРПОУ 31425352) на користь держави в особі власника земельної ділянки - Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (одержувач –Головне фінансове управління Київської міської державної адміністрації, р/р 315518920700001 у головному управлінні Державного казначейства України, МФО, код –4262621), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 21817,06 грн. (двадцять одну тисячу вісімсот сімнадцять гривень 06 коп.) шкоди завданої внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антор-Експо»(03027, Київська обл., с. Новосілки, вул. Садова, 6, код ЄДРПОУ 31425352), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення) в доход Державного бюджету України 218,17 (двісті вісімнадцять гривень 17 коп.) державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 09.02.2011 р.