Рішення № 13899555, 08.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/4108.02.11 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовомприватного акціонерного товариства «Стахова компанія «УНІКА»

до приватного акціонерного товариства Стахова група «ТАС»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 22 893,95 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Амєліна представник за довіреністю № 2 від 04.01.2011 року;

від відповідача: не зявився.

встановив :

Приватне акціонерне товариство «Стахова компанія «УНІКА»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до приватного акціонерного товариства Стахова група «ТАС»про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 22 893,95 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.09.2010 року між приватним акціонерним товариством «УНІКА»та ОСОБА_2 укладений договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 001033/4002/0000062, за яким приватним акціонерним товариством «УНІКА»застраховано майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «BMW», д.н. НОМЕР_1.

Згідно розгорнутої довідки ДАІ вбачається, що 08.09.2010 року на проспекті Перемоги у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Honda», д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1., під керування ОСОБА_1 та автомобіля «BMW», д.н. НОМЕР_1, під керування ОСОБА_2.

Згідно постанови Соломянського районного суду м. Києва від 08.10.2010 року ОСОБА_1. 08.09.2010 року в м. Києві по проспекту Перемоги, керуючи автомобілем марки «Honda», д.н. НОМЕР_2, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «BMW», д.н. НОМЕР_1, що спричинило механічні пошкодження автомобілів.

Таким чином, ОСОБА_1. порушив п. 10.1. ПРД України та своїми діями скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України у звязку з чим його було визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно звіту № 7980 від 22.09.2010 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW», д.н. НОМЕР_1 становить 23793 грн. 11 коп.

09.09.2010 року ОСОБА_2. подала до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»заяву на виплату страхового відшкодування.

30.09.2010 року позивач виплатив відшкодування в розмірі 22568 грн. 11 коп. (за вирахуванням франшизи у розмірі 1225, 00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 026499 від 30 вересня 2010 року.

Цивільно-правова відповідальність власників транспортних засобів ОСОБА_1. застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС»полісом № ВЕ/7793015.

17.11.2010 року з метою врегулювання даного питання досудового порядку позивачем подано до відповідача регресну вимогу № 1841, з проханням здійснити виплату страхового відшкодування, що підтверджується вхідною відміткою № 009484.

Станом на 16.01.2011 року відповідачем вищезазначену вимогу не виконано.

У звязку з цим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 22 893,95 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.01.2011 року порушено провадження у справі № 33/41, розгляд справи призначено на 08.02.2011 року.

Представник відповідача у судове засідання 08.02.2011 року не зявився, вимоги ухвали від 26.01.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, просив суд позов задовольнити.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що провадження в частині основної заборгованості треба припинити, а в іншій частині позов задовольнити.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

07 вересня 2010 року між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА»та ОСОБА_2 укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті, згідно якого застрахований автомобіль марки «BMW», д.н. НОМЕР_1.

З розгорнутої довідки ДАІ від 08.09.2010 року вбачається, що 08.09.2010 року у м. Києві на проспекті Перемоги відбулося зіткнення автомобілів, за участю автомобіля марки «Honda», д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1., під керування Алексєєнко Олексія Вадимовича та автомобіля «BMW», д.н. НОМЕР_1, під керування ОСОБА_2.

Також згідно довідки 08.09.2010 року в м. Києві на проспекті Перемоги внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки«BMW», д.н. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження: передній бампер, переднє праве крило, передня права бокова фара, потертий правий передній диск колеса.

Постановою Соломянського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2010 року за вчинене правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, Алексєєнка О.В. визнано винним та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в сумі 340 грн.

Відповідно до звіту № 7980 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 22.09.2010 року вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ «BMW»320, д.н. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження складає 23793 грн. 11 коп.

09.09.2010 року ОСОБА_2 подала до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»заяву на виплату страхового відшкодування.

30.10.2010 року позивач виплатив відшкодування в розмірі 22568 грн. 11 коп. (за вирахуванням франшизи у розмірі 1225, 00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 026499 від 30 вересня 2010 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»перейшло в межах суми 22568 грн. 11 коп. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Транспортний засіб «Honda», д.н. НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, що спричинило нанесення шкоди автомобілю «BMW»320, д.н. НОМЕР_1, належить ОСОБА_1. Останній уклав з приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС»поліс № ВЕ/7793015 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пункт 38.1.1. статті 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивач 10.11.2010 року направив відповідачу регресну вимогу вих. № 1841, згідно якого просив здійснити грошове відшкодування в розмірі 22568 грн. 11 коп.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

З заяви про зменшення позовних вимог вбачається, що 04.02.2010 року приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»перерахувало грошові кошти у розмірі 22568 грн. 11 коп. на банківський рахунок позивача.

Відповідно п. 1-1 ст. 80 ГПК господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача за несплату позивачу відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 22568 грн. 11 коп. спростовано, оскільки, відповідачем сплачено заборгованість, тому суд припиняє провадження у справі в частині основної заборгованості у звязку з відсутністю предмету спору.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 325 грн. 84 коп. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у звязку з простроченням позивачем сплати.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з статтею 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 22568 грн. 11 коп.

2. В іншій частині позов задовольнити.

3.Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 65) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37; р/р 26500455 АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 3003554, код ЄДРПОУ 20033533) пеню в сумі 325 (триста двадцять пять) грн. 84 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 228 (двісті двадцять вісім) грн. 94 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

4 Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 14.02.2011 року.