Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 59/326.01.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіксбуд» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінема-Славутич»
Про стягнення 40 000, 00 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники:
Від позивача Попеску М.О. –предст. (дов. № б/н від 13.11.2010 р.)
Від відповідача Стеценко О.В. –предст. (дов. № б/н від 13.10.2010 р.)
СУТЬ СПОРУ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіксбуд»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінема-Славутич»40 000, 00 грн., з яких: 40 000, 00 грн. –основний борг.
Спір у даній справі виник у зв’язку з невиконанням відповідачем договірних зобов’язань, які випливають з договору оренди № 1/01/11 від 01.11.2010 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.11р. порушено провадження у справі № 59/3 та призначено розгляд справи на 26.01.2011 р.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіксбуд»заборгованість за договором оренди № 1/01/11 від 01.11.2010р.
В судовому засіданні представник відповідача надав письмовий відзив на позовну заяву, у якому, на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги визнав повністю.
Крім того пояснив, що в зв’язку з тяжким фінансовим становищем Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінема-Славутич»на даний час відповідач не має можливості сплатити заборгованість.
В судовому засіданні 26.01.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, –
ВСТАНОВИВ:
01.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стіксбуд»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінема-Славутич»(орендар) було укладено договір оренди № 1/01/11.
Відповідно до умов якого позивач зобов’язується надати відповідачу у тимчасове користування апаратуру, у стані, який є технічно справним і відповідає його призначенню, згідно переліку вказаного в додатку №1 до Договору, який є невід’ємною частиною Договору, а відповідач зобов’язується прийняти апаратуру в оренду та використовувати виключно за призначенням і сплатити вартість оренди у порядку і на умовах, визначених Договором.
Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата за користування апаратурою складає 40000,00 грн. за тиждень.
На виконання умов Договору позивач надав відповідачу у тимчасове користування апаратуру на загальну суму 40000,00 грн., що підтверджується доданим до матеріалів справи актом надання послуг №081101 від 08.11.10 р..
24.11.2010р. позивач звернувся з претензією про сплату заборгованості, у якій просив у п'ятиденний термін з дня отримання претензії здійснити оплату за надані послуги.
Проте, відповіді на претензію позивач не отримав, надані послуги відповідач не оплатив.
Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 40 000, 00 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Суму заборгованості визнав повністю.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 40 000, 00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінема-Славутич»(02154, м. Київ,вул. Ентузіастів 1/2 ; код ЄДРПОУ 16473350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіксбуд»(02092, м. Київ, вул. Волховська, буд. 4, кім. 7, код 34426317) –40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 400 (чотириста) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.В. Картавцева
Дата складання
повного рішення : 01.02.11р.
Судове рішення № 13899549, Господарський суд м. Києва було прийнято 26.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 59/3. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: