Рішення № 13899551, 08.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/608.02.11 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Зовніштрубпром»

про стягнення боргу 296301,45 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Чернов Д.Є. –представник за довіреністю № 09-32/525 від 11.09.2009 року;

від відповідача: не з’явився.

встановив:

          Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Зовніштрубпром»про стягнення боргу 296301,45 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.05.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Нікополь Дніпропетровської області»та товариством з обмеженою відповідальністю «Зовніштрубпром»(відповідачем) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 100-62/07.

Правонаступником всіх прав та обов’язків Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) є публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ».

Відповідно до наказу ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»від 25.05.2010 року за № 214 о/с, філія «Відділення Промінвестбанку в м. Нікополь Дніпропетровської області» 06.08.2010 року припинила діяльність шляхом реорганізації в Нікопольське без балансове відділення з підпорядкуванням філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ».

Згідно умов п. 2.1. кредитного договору банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 3 000000,00 (три мільйона) грн. 00 коп. (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором, далі кредит або кредитна лінія.

Відповідно до п.2.2. кредитного договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту –23.05.2008 року.

Згідно абз. 3 п. 3.1. кредитного договору плата за управління кредитною лінією сплачується позичальником на рахунок № 3578330678649 одноразово протягом десяти робочих днів з моменту видачі першої суми кредиту в розмірі 3000,00 гривень (без ПДВ) та щомісячно на рахунок № 3578330678649 в розмірі 5 відсотків річних (без ПДВ), що нараховуються на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом, яка обліковується на позичковому рахунку № 2062630478649.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві кредит.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2009 року по справі № 18/40-09 позов задоволено в повному обсязі, звернуто стягнення на заставлене майно товариства з обмеженою відповідальністю «Зовніштрубпром»на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційний банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Нікополь Дніпропетровської області в розмірі заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 24.05.2007 року № 100-62/07 в сумі 61475,41 грн., стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Зовніштрубпром» на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційний банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Нікополь Дніпропетровської області»судові витрати у розмірі 615,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили, Господарським судом Дніпропетровської області були видані накази по справі № 18/40-09 про примусове виконання від 12.06.2009 року.

Відповідач не виконав свої зобов’язання по договору, станом на 23.12.2010 року заборгованість за кредитним договором по простроченій платі за управління кредитною лінією за період з 01.01.2009 року по 22.12.2010 року становить 296301,45 гривень.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.01.2011 року порушено провадження у справі № 33/6 і призначено до розгляду на 25.01.2011 року.

У судове засідання 25.01.2011 року представник позивача з’явився, подав документи на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/6 від 10.01.2011 року.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду про порушення провадження у справі № 33/6 від 10.01.2011 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку із неявкою представника відповідача в судове засідання, суд відклав розгляд справи на 08.02.2011 року.

У судове засідання 08.02.2011 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду про порушення провадження у справі № 33/6 від 10.01.2011 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача з’явився, надав пояснення по справі та просив стягнути заборгованість за кредитним договором по простроченій платі за управління кредитною лінією за період з 01.01.2009 року по 22.12.2010 року в розмірі 296301,45 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2963,01 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

24.05.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Нікополь Дніпропетровської області»та товариством з обмеженою відповідальністю «Зовніштрубпром»(відповідачем) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 100-62/07.

Правонаступником всіх прав та обов’язків Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) є публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ».

Відповідно до наказу ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»від 25.05.2010 року за № 214 о/с, філія «Відділення Промінвестбанку в м. Нікополь Дніпропетровської області» 06.08.2010 року припинила діяльність шляхом реорганізації в Нікопольське без балансове відділення з підпорядкуванням філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ».

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2009 року по справі № 18/40-09 позов задоволено в повному обсязі, звернуто стягнення на заставлене майно товариства з обмеженою відповідальністю «Зовніштрубпром»на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційний банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Нікополь Дніпропетровської області в розмірі заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 24.05.2007 року № 100-62/07 в сумі 61475,41 грн., стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Зовніштрубпром» на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційний банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Нікополь Дніпропетровської області»судові витрати у розмірі 615,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили, Господарським судом Дніпропетровської області були видані накази по справі № 18/40-09 про примусове виконання від 12.06.2009 року.

Відповідно до ч. 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно умов п. 2.1. кредитного договору банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 3 000000,00 (три мільйона) грн. 00 коп. (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором, далі кредит або кредитна лінія.

Відповідно до п.2.2. кредитного договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту –23.05.2008 року.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Відповідно до абз. 1 п.3.2. кредитного договору відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 17 відсотків річних.

Згідно абз. 3 п. 3.1. кредитного договору плата за управління кредитною лінією сплачується позичальником на рахунок № 3578330678649 одноразово протягом десяти робочих днів з моменту видачі першої суми кредиту в розмірі 3000,00 гривень (без ПДВ) та щомісячно на рахунок № 3578330678649 в розмірі 5 відсотків річних (без ПДВ), що нараховуються на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом, яка обліковується на позичковому рахунку № 2062630478649.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Відповідно до п. 4.2.2. кредитного договору позичальник зобов’язується своєчасно сплачувати плату за кредит, відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

У випадку несвоєчасної сплати плати за кредит (у тому числі і відсотків за неправомірне користування кредитом) позичальник зобов’язаний перерахувати кошти, що призначені ним для погашення плати за кредит, на рахунок простроченої заборгованості, номер якого повідомляється банком позичальнику негайно після його відкриття.

Сторони встановлюють, що у випадку, якщо після прострочення сплати плати за кредит позичальник здійснить перерахування коштів на рахунок, відкритий банком і вказаний у п. 3.2. або п. 3.3. цього договору, банк набуває право самостійно зарахувати ці кошти на рахунок простроченої заборгованості позичальника.

Позивач виконав свої зобов’язання за договором, надавши відповідачеві кредит в розмірі 3000000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку № 2062630478649 за період з 24.05.2007 р. по 06.08.2010 р. та копією реєстру розрахункових документів, які відправлені в банк каналами зв’язку і прийняті банком до оплати документів за 24.05.2007 р.

Відповідач не виконав свої зобов’язання по договору, станом на 23.12.2010 року заборгованість за кредитним договором по простроченій платі за управління кредитною лінією за період з 01.01.2009 року по 22.12.2010 року становить 296301,45 гривень.

В процесі розгляду справи представник позивача подав довідку за вих. № 39-12/303 від 24.01.2011 року, відповідно до якої заборгованість по платі за надання послуг за управління кредитною лінією за період з 01.01.2009 року по 22.12.2010 року складає в сумі 296301,45 гривень.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованість за кредитним договором по простроченій платі за управління кредитною лінією за період з 01.01.2009 року по 22.12.2010 року в сумі 296301,45 грн., належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором по простроченій платі за управління кредитною лінією, визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 35, ст. 44, ч.5 ст. 49, ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Зовніштрубпром»(01135, м. Київ, вул. Пестеля, буд. 15-А; п/р 2600230138751 в філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ», МФО 305437; код ЄДРПОУ 32985139) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ»(01001, м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12; код ЄДРПОУ 00039002) заборгованість за кредитним договором по простроченій платі за управління кредитною лінією за період з 01.01.2009 року по 22.12.2010 року в сумі 296301 (двісті дев’яносто шість тисяч триста одну) грн. 45 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2963 (дві тисячі дев’ятсот шістдесят три) грн. 01 коп., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання: 17.02.2011 року.