Рішення № 13899394, 14.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/1314.02.11

За позовом Комунального підприємства Шляхово-експлуатаційна дільниці по утриманню автошляхів та споруд на них Деснянського району м. Києва

до Приватного підприємства "ІНАП і К"

про стягнення 4700,00 грн.

                                                                                                    Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Вінніченко Т. В. –представник за довіреністю № б/н від 03.01.11

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ :          

          Заявлено позов про стягнення з Приватного підприємства "ІНАП і К" заборгованості за Договором № 6 від 11.02.2008 по виконанню робіт з благоустрою території в розмірі 4700,00 грн. основного боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2011 порушено провадження по справі № 53/13, розгляд справи призначено на 24.11.2011.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання 24.11.2011 представників сторін розгляд справи було відкладено на 14.02.2011.

В судовому засіданні 14.02.2011 позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач в судове засідання 14.02.2011 не з’явився, вимоги ухвал суду від 21.12.2010 та від 24.11.2011 не виконав, про причини неявки суду невідомо. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 24.12.2010 та від 24.11.2011, про що свідчать відмітки про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, реєстри відправки поштової кореспонденції та повідомлення про вручення поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.02.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.02.2008 між сторонами у справі укладено Договір № 6, відповідно до умов якого Замовник (відповідач) доручає, а Підрядник (позивач) приймає на себе виконання робіт по благоустрою території по вул. Градинській. (п. 1.1 Договору).

На виконання Договору № 6 відповідач здійснив роботи на суму 55014,00 грн., що підтверджується належним чином завіреною копією акту приймання виконаних підрядних робіт № 19 за лютий 2008р.

Судом, при дослідженні акту приймання виконаних підрядних робіт № 19 за лютий 2008р. було встановлено, що вказаний документ підписані зі сторони позивача та відповідача, а також належним чином оформлені.

Відповідно до п. 6.3 Договору до початку роботи замовник перераховує аванс у розмірі 50% від обсягу обумовлених цим договором робіт для закупівлі матеріалів, та обов’язково надає гарантію банку на оплату недоплаченої суми.

Остаточний розрахунок з підрядником за виконані роботи за умов, передбачених в п. 6.3 проводиться з розрахункового рахунку Замовника по закінченню робіт, згідно актів та кошторисної документації. (п. 6.6 Договору).

Як зазначає позивача, відповідач частково розрахувався за виконані на його користь роботи.

Заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 4700,00 грн. також підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 28.02.2010.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів належного виконання зобов’язання за договором щодо оплати робіт в повному обсязі відповідач не подав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами Договору (п. 6.6) встановлено строк виконання зобов’язання.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався в повному обсязі, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 4700,00 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4700,00 грн. заборгованості за виконані роботи за договором правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Оскільки позивач зменшив розмір позовних вимог, то суд присуджує до стягнення з відповідача державного мита відповідно до розміру зменшених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "ІНАП і К" (02217, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20-б, код ЄДРПОУ 30312094) на користь Комунального підприємства Шляхово-експлуатаційна дільниці по утриманню автошляхів та споруд на них Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 29, код ЄДРПОУ 04590234) основний борг у розмірі 4700 (чотири тисячі сімсот) грн. 00 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                               О.А.Грєхова

Повне рішення складено