Рішення № 13899330, 07.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/48407.02.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВА-ГРУПП»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр стратегічних проектів «ІСІ»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Гончарук Г.О. –представник (дов. від 24.12.2010р.)

від відповідача: не з’явились;

07.02.2011р. в судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВА-ГРУПП»(надалі ТОВ «ТВА-ГРУПП», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр стратегічних проектів «ІСІ»(надалі ТОВ «Центр стратегічних проектів «ІСІ», відповідач) оплати за надані послуги відповідно до договору про надання послуг № 0906/1 від 06.06.2009р. у сумі 19348,32 грн., з яких: 14238,69 грн. - сума основного боргу, 3134,22 грн. –пеня, 1478,49 грн. –інфляційних втрат та відсотки за користування грошовими коштами –496,92 грн.

Ухвалою від 09.12.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.12.2010р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором про надання послуг №0906/1 від 06.06.2009р. ТОВ «Центр стратегічних проектів «ІСІ»не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати наданих послуг, у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку.

27.12.2010р. позивач подав заяву про зменшення позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача 15862,84 грн., з яких сума основного боргу складає 12951, 00 грн., пеня –1107,84 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами –452,06 грн., індекс інфляції –1350,97 грн. Окрім того позивач в клопотанні від 04.02.2011р. зазначив, що у позовній заяві помилково було зазначена сума основного боргу, оскільки станом на день подання позову сума заборгованості складає 12951,97 грн., за раніше відпущені медикаменти відповідач розрахувався в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на адресу товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 27.12.2010 року наявний у матеріалах справи).

Ухвала суду, що надсилалась за адресою вказаною у витязі була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.06.2009р. між ТОВ «Центр стратегічних проектів «ІСІ»та ТОВ «ТВА-ГРУПП»був укладений договір № 0906/1, згідно якого виконавець зобов’язується забезпечити клієнтів замовника (осіб застрахованих у замовника, які надалі іменуються - пацієнти) медикаментами або матеріалами медичного призначення (надалі –медикаменти), а замовник зобов’язується на умовах цього договору оплатити їх виконавцю.

Згідно п. 3.1 договору замовник здійснює розрахунки з виконавцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання замовником від виконавця наступних документів: рахунку-фактури виставленого виконавцем, заявки з підписом пацієнта про отримання медикаментів, зведеного звіту на відпущення медикаментів, який складається виконавцем в двох примірниках по формі, що міститься в додатку № 3 до договору.

У разі необхідності, за згодою сторін, замовник має право перерахувати виконавцеві авансовий платіж у визначеній сторонам сумі на підставі виставленого виконавцем рахунку з подальшим наданням виконавцем зведеного звіту на відпущені медикаменти та заявки з підписом пацієнта про отримання медикаментів. В цьому випадку замовник оплачує рахунок протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку.

В розділі 2 договору сторони встановили порядок виконання договору. Виконавець забезпечує пацієнтів медикаментами після отримання від замовника заявки, що передається факсом, або будь-яким іншим способом у письмовій формі. В окремих випадках відпуск медикаментів може бути здійснений після попереднього узгодження їх переліку відповідальними особами замовника та виконавця по телефону з наступним оформленням заявки. Виконавець по заявці замовника доставляє необхідні медикаменти за адресою пацієнта, вказаною у заявці, або відпускає їх пацієнту чи уповноваженій ним особі за пред’явленням страхового поліса або картки пацієнта та документа, що посвідчує особу, в попередньо погодженій з замовником аптеці. Прийнята виконавцем заявка на доставку медикаментів за адресою пацієнта має бути виконана в погоджений замовником строк, але не пізніше 3-х робочих днів з моменту її отримання. Підтвердженням отримання медикаментів особистий підпис пацієнтів чи уповноваженої ним особи на заявці про отримання медикаментів.

Надання послуг, щодо оплати яких виник спір підтверджується наявними у матеріалах справи доказами зокрема накладними на загальну суму 13148, 23 грн. Однак позивач стверджує, що ним було надано послуг на суму 24386,79 грн., які частково сплачені відповідачем, не оплаченою залишається заборгованість в сумі 12951,97 грн.

До справи позивачем також надані копії рахунків-фактур на суму 16075,70 грн., та банківські виписки на підтвердження часткової сплати заборгованості в розмірі 10148,10 грн., які наявні у матеріалах справи.

Отже, з огляду на вищевикладене, судом встановлено, що станом на час вирішення спору відповідачем залишається не сплаченою заборгованість в сумі 3000,13 грн., доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Порядок розрахунків по договору сторони погодили у розділі 3 договору.

Враховуючи несплату відповідачем заборгованості за надані послуги (в розмірі 3000,13грн.) позивач надіслав на адресу ТОВ «ЦСП ІСІ»претензію з вимогою про сплату заборгованості протягом п’яти банківських днів з моменту отримання претензії у розмірі 14238,69 грн. В підтвердження направлення претензії № 716 від 05.08.2010р. на адресу відповідача до матеріалів справи додана належним чином засвідчена копія поштового чеку № 5917 від 06.08.2010р. та опис вкладення у цінний лист. Згідно опису вкладення у цінний лист від 06.08.2010р. відповідачу були надіслані рахунки-фактур, копії яких наявні в матеріалах справи.

Належних доказів надання послуг на заявлену до стягнення суму позивачем не надано, в матеріалах справи відсутні, в зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за договором № 0906/1 від 09.06.2009р. визнаються судом обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню частково у розмірі 3000,13 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями п. 5.2 договору передбачено, що у випадку порушення замовником строків оплати, передбачених п. 3.1 договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

Розрахунок пені здійснений позивачем при поданні позовної заяви та від 27.12.2010р., судом не може бути прийнятий, оскільки такий не відповідає чинному законодавству, нарахування проведені за відсутності належних доказів прострочення відповідачем виконання зобов’язання та часткової сплати заборгованості.

Як про те зазначено у п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати «перерахунок»замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

          Ухвалами суду від 09.12.2010р., від 27.12.2010р., від 24.01.2011р. позивача зобов’язано надати належні докази на підтвердження надання відповідачу медикаментів на загальну суму 24386,79 грн.(в матеріалах справи лише на суму 13148,23 грн.); банківські виписки на підтвердження часткової сплати заборгованості; обґрунтований розрахунок штрафних санкцій з урахуванням настання строку виконання зобов’язань щодо оплати товару (п. 3.1 договору) по кожному рахунку, що виставлявся відповідачу.

          В даному випадку, наведений у позовній заяві розрахунок пені, судом визнаний неналежним доказом заявлених вимог, був оцінений судом у відповідності з вимогами ГПК України, та з боку суду вчинені всі необхідні дії з метою забезпечення всебічного, повного та об’єктивного вирішення спору в цій частині.

У позивача, при отриманні ухвали виник процесуальний обов’язок по виконанню вимог суду, які є обов’язковими до виконання в силу положень ст. 4-5, 115 ГПК України, однак такі позивачем не виконані, і через їх невиконання, з огляду на ст. 33 ГПК України заявлена позивачем до стягнення сума пені є необґрунтованою, у зв’язку з чим, суд не є зобов’язаним здійснювати розрахунок суми пені в обґрунтування вимог позивача, оскільки саме останнім зазначені вимоги перед судом не доведені належними засобами доказування.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи неможливість встановлення строку прострочення в оплаті, в зв’язку з ненаданням належних доказів в обґрунтування заявлених вимог та беручи до уваги обставини викладені вище, суд вважає недоведеними вимоги позивача про стягнення з відповідача 452,06 грн. –3% річних та 1350,97 грн. –інфляційних втрат.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов та документів на підтвердження своїх заперечень, на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 0906/1 від 09.06.2009р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 30,00 грн. та 36,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр стратегічних проектів «ІСІ»(01135, м. Київ, проспект Перемоги, 8, літера «А», код 32670902, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВА-ГРУПП»(01034, м Київ, вул. Ярославів Вал, 36-38, код 35677565, на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) заборгованості у розмірі 3000,13 грн. (три тисячі гривень 13 копійок), 30,00 грн. (тридцять гривень 00 копійок) – державного мита та 36,59 грн. (тридцять шість гривень 59 копійок) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 16.02.2011р.