Рішення № 13899274, 08.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/2208.02.11 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Адріа - Лізинг»;

До                    Публічного акціонерного товариства «Мостобуд»;

Про                    стягнення 10651616,46 грн.;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Разінькова Т.О., представник, довіреність б/н від 29.11.2010 р.;

Від відповідача:           не з'явились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2010 р. порушено провадження у справі №18/22, справа призначена слуханням на 20.01.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2011 р. слухання справи №18/22 було відкладене до 08.02.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 8796008,84 грн. (8737186,52 грн. основного боргу + 588022,32 грн. інфляційних втрат), 605154,15 грн. пені, 608467,27 грн. штрафу, 112786,20 грн. грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 25500,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач —Публічне акціонерне товариство «Мостобуд», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.04.2008 р. між сторонами укладений договір фінансового лізингу №028-04/2008, відповідно до якого позивач прийняв на себе зобов’язання придбати предмет лізингу у власність від продавця та передати предмет лізингу у користування відповідачу 1 на строк та на умовах фінансового лізингу, визначених цим договором, з урахуванням того, що продавець був обраний відповідачем.

Згідно з п. 3.1. договору всі платежі, що здійснюються на підставі цього договору відповідач сплачує позивачу на умовах, вказаних в цьому договорі, графіку платежів та умовах фінансування, якщо інше не встановлено письмовою домовленістю сторін.

Відповідно до п. 3.4. договору відповідач сплачує лізингові платежі, зазначені в графіку платежів, щомісяця на підставі рахунку позивача, направленого на вказану в договорі електрону адресу відповідача або за допомогою факсимільного зв’язку. Позивач направляє відповідачу рахунки, зазначені в цьому пункті договору, не менше як за 3 дні до дати платежу.

Згідно з п. 3.6. договору лізингові платежі вказані в українській гривні на день підписання додатку №4 (графіку платежів). В подальшому відповідач сплачує лізингові платежі згідно виставлених йому рахунків в українській гривні, які можуть корегуватись відповідно до п. 3.11., 3.14. цього договору.

Відповідно до п. 3.16. договору, якщо відповідач своєчасно не сплачує лізингові платежі та інші платежі, передбачені цим договором, він зобов’язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення грошового зобов’язання, від суми заборгованості за кожний день затримки платежу.

Згідно з п.8.1.3. договору відповідач зобов’язаний своєчасно сплачувати всі платежі, передбачені цим договором, а також у змінах і доповненнях до нього.

Відповідно до п. 8.1.6. договору відповідач зобов’язаний періодично надавати позивачу документи, що відображають свій фінансовий стан.

Згідно з п. 19.5. договору всі витрати, пов’язані з консервацією, демонтажем, пакуванням, транспортуванням й інші витрати, пов’язані з передачею предмета лізингу позивачу, здійснення всіх дій у цьому зв’язку, а також всі ризики до моменту такої передачі, покладають на відповідача.

Відповідно до додатків №1/1, №1/2 та №1/3, що є специфікаціями до договору, сторонами визначені предмети договору лізингу: екскаватор гусеничний KOMATSU PC210LC-8; екскаватор –навантажувач KOMATSU WB93R-5; ковшовий навантажувач KOMATSU WА320-6; бульдозер гусеничний KOMATSU D65EX-15; бульдозер гусеничний KOMATSU D37EX-21A; HAMM HD 90 (8150-11900 кг) роб.ширина 1650 мм; асфальтоукладач «Voegele»модель S1900-2 на гусеничному ходу з плитою АВ600-2 TV від 3 до 9 м гідравлічнороздвижна; самохідний вібраційний каток HAMM HD 8VV; фронтальний мінінавантажувач CASE модель SSL 440 в комплекті з фрезою PL 45.20 (50 см) та гідравлічним молотом (65 см).

16.05.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв екскаватор гусеничний KOMATSU PC210LC-8; екскаватор –навантажувач KOMATSU WB93R-5; ковшовий навантажувач KOMATSU WА320-6; бульдозер гусеничний KOMATSU D65EX-15; бульдозер гусеничний KOMATSU D37EX-21A загальною вартістю 6081955,71 грн., що підтверджується актом прийому-передачі №028/1, який є додатком №3/1 до договору.

29.05.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв самохідний вібраційний каток HAMM HD 90 (Артикул Н1810734) загальною вартістю 674728,80 грн., що підтверджується актом прийому-передачі №028/2а.

31.07.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв самохідний вібраційний каток HAMM 3307 (№Н1890156) та асфальтоукладач «Voegele»модель S1900-2 загальною вартістю 3323924,58 грн., що підтверджується актом прийому-передачі №028/2б.

27.08.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв самохідний вібраційний каток HAMM HD 110 (№Н18111000) вартістю 681744,90 грн., що підтверджується актом прийому-передачі №028/2в.

14.05.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв самохідний вібраційний каток HAMM HD 8VV; фронтальний мінінавантажувач CASE модель SSL 440 в комплекті з фрезою PL 45.20 (50 см) та гідравлічним молотом (65 см) загальною вартістю 741258,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі №028/3.

Додатками №4/1 від 16.05.2008 р., №4/2а від 29.05.2008 р., №4/2б від 31.07.2008 р., №4/2в від 27.08.2008 р. та №4/3 від 14.05.2008 р. до договору сторонами погоджені графіки лізингових платежів до договору.

Між сторонами також були укладені:

—додаткова угода №1 від 31.03.2009 р. до договору;

—додаткова угода №1 до додатку №4/1 від 16.05.2008 р. до договору;

—додаткова угода №1 до додатку №4/2а від 29.05.2008 р. до договору;

—додаткова угода №1 до додатку №4/3 від 14.05.2008 р. до договору;

—додаткова угода №2 до додатку №4/1 від 16.05.2008 р. до договору;

—додаткова угода №2 до додатку №4/2а від 29.05.2008 р. до договору;

—додаткова угода №1 до додатку №4/2б від 31.07.2008 р. до договору;

—додаткова угода №1 до додатку №4/2в від 27.08.2008 р. до договору;

—додаткова угода №2 до додатку №4/3 від 14.05.2008 р. до договору.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, лізингові платежі на користь позивача не сплачував, внаслідок чого з боку останнього виникла перед позивачем заборгованість у сумі 8604039,82 грн.

Відповідно до п.п. 14.1., 14.4. договору відповідач зобов’язаний на строк лізингу укласти та підтримувати чинним договір страхування предмета лізингу зі страховою компанією від ризиків та на умовах, прийнятних для позивача. Позивач повинен бути вигодонабувачем у випадках, передбачених договором фінансового лізингу, за договором страхування. Відповідач зобов’язаний надати позивачеві договір страхування до початку використання у своїй господарській діяльності предмета лізингу. При пролонгації договору страхування або укладенні нового договору страхування, такий договір повинен бути пред’явлений позивачеві протягом трьох робочих днів від дня укладення (продовження дії) відповідного договору.

Пунктом 14.16. договору передбачено, що при порушенні відповідачем умов, передбачених п.п. 14.1., 14.3. або 14.4. договору, предмет лізингу вважається не застрахованим, а позивач має право негайно застрахувати предмет лізингу від свого імені. У цьому випадку відповідач зобов’язаний компенсувати позивачеві витрати, пов’язані із страхуванням предмета лізингу, протягом одного тижня від дня одержання відповідного рахунку від позивача і сплатити позивачеві штраф у розмірі 30% від суми витрати позивача на страхування предмета лізингу.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо страхування предмета лізингу, 05.02.2010 р. між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»був укладений договір №20/01-200027109 добровільного страхування майна (спецтехніки), що є предметом лізингу.

На виконання умов вищезазначеного договору страхування позивачем на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»сплачені страхові платежі у сумі 110955,59 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №247 від 05.02.2010 р. на суму 44382,23 грн., №603 від 30.03.2010 р. на суму 22191,12 грн., №820 від 30.04.2010 р. на суму 22191,12 грн. та №993 від 28.05.2010р. на суму 22191,12 грн.

Враховуючи вищезазначені обставини, загальна сума заборгованості за невиконаними відповідачем зобов’язаннями за договором фінансового лізингу становить 8714995,41 грн.

Позивачем при здійсненні розрахунку сума заборгованості визначена у розмірі 8737186,52 грн. Враховуючи ту обставину, що матеріалами справи заборгованість відповідача підтверджується у розмірі 8714995,41 грн., то позовні вимоги позивача в частині основної заборгованості підлягають задоволенню саме у зазначеному розмірі.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Відповідно до статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 605154,15 грн., передбачена п. 3.16. договору, та штраф у розмірі 608467,27 грн., передбачений п.п. 7.1.3. та 14.16. Розрахунок пені та штрафу відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нараховані 588022,32 грн. інфляційних втрат та 112786,20 грн. грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Подане відповідачем 08.02.2011 р. до господарського суду клопотання, в якому останній просить не розглядати справу без участі представників останнього, не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відповідачем у поданому клопотанні не наведено жодних обставин, які були б підставою для відкладення справи слуханням на іншу дату. Крім того, як було зазначено вище, керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд»(інд. 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 5, код ЄДРПОУ 01386326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе –Адріа –Лізинг»(інд. 03056, м. Київ, вул. Польова, 24, код ЄДРПОУ 35378830) 8714995 (вісім мільйонів сімсот чотирнадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 41 коп. заборгованості, 588022 (п’ятсот вісімдесят вісім тисяч двадцять дві) грн. 32 коп. інфляційних втрат, 605154 (шістсот п’ять тисяч сто п’ятдесят чотири) грн. 15 коп. пені, 608467 (шістсот вісім тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 27 коп. штрафу, 112786 (сто дванадцять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 20 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 25446 (двадцять п’ять тисяч чотириста сорок шість) грн. 45 коп. витрат по сплаті держмита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 15.02.2011 р.