Рішення № 13899228, 07.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/50007.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Граф»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт»

простягнення 126 656, 21 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Шульган Д.Ю. –представник за довіреністю від 21.07.2009 року; Від відповідача:Рогач В.К. –представник за довіреністю від 23.01.2009 року ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Граф»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт» про стягнення 126656, 21 грн.

Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 2006-G/10 від 19.12.2006 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на суму 984956, 71 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що, в порушення умов договору, обов’язок прийняти роботи та оплатити їх відповідач виконав частково. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 121411, 27 грн., збитки від інфляції у розмірі 1421, 14 грн. грн., 3 % річних у розмірі 3823, 80 грн. та 2000, 00 грн. витрат на послуги адвоката.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 26.10.2009 року.

Представники сторін у содовому засіданні 26.10.2009 року подали документи і матеріали, витребувані ухвалою суду від 07.10.2009 року, та надали усні пояснення по суті спору.

У наданому суду відзиві на позовну заяву відповідач, посилаючись на невиконання позивачем зобов’язання щодо передачі проектної документації, виготовленої згідно з додатковою угодою № 4 про внесення змін та доповнень до договору, та відступ позивача від умов договору, що погіршило роботу, просить суд повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 26.10.2009 року судом, на підставі частини 3 статті 77 ГПК України, оголошено перерву до 09.11.2009 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.11.2009 року частково, у розмірі 34473,07 грн., визнав заявлену до стягнення суму основної заборгованості перед позивачем, подав клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експерти та клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.

Заявлене клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи відповідач мотивував тим, що вирішення питання про те, чи були виконані позивачем роботи, передбачені додатковою угодою № 4 про внесення змін та доповнень до договору, та, якщо так, чи відповідає виготовлена проектна документація вимогам ДБН та інших державних стандартів з питань будівництва й яка вартість виконаних робіт, входить до предмета доказування в даній справі та потребує спеціальних знань.

Заявлене клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи відповідач мотивував наявністю сумнів щодо підписання від імені позивача акта № 05-6 приймання виконаних робіт повноважною особою.

У судовому засіданні 09.11.2009 року судом, на підставі частини 3 статті 77 ГПК України, оголошено перерву до 01.12.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні подав письмові заперечення проти клопотання відповідача про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи та надав заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Посилаючись на виконання позивачем додаткових обсягів робіт, вартістю 55000,00 грн., які не були враховані при підготовці позовної заяви, позивач просив стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 176411,27 грн., збитки від інфляції у розмірі 1421,14 грн. грн., 3 % річних у розмірі 3823,80 грн. та 2000, 00 грн. витрат на послуги адвоката.

Згідно з частиною 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи зазначене, суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.12.2009 року підтримав заявлене ним клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи.

Крім того, у судовому засіданні 01.12.2009 року представники сторін заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

На підставі частини 4 статті 69 ГПК України, суд задовольнив заявлене сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.

З огляду на те, що необхідність витребування від сторін додаткових письмових пояснень та матеріалів перешкоджала вирішенню спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 22.12.2009 року.

У судовому засіданні 22.12.2009 року представник позивача подав уточнення до позовної заяви, відповідно до яких просив стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 176335,87 грн., збитки від інфляції у розмірі 1421,14 грн. грн., 3 % річних у розмірі 3823,80 грн. та 2000, 00 грн. витрат на послуги адвоката.

На підставі частини 4 статті 22 ГПК України, суд прийняв подані позивачем уточнення до позовної заяви.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.12.2009 року надав відзив на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та подав заяву про розстрочення виконання рішення в частині стягнення з відповідача визнаної останнім суми основної заборгованості у розмірі 34473,07 грн. Відповідач просить розстрочити виконання рішення строком на 6 місяців, у зв’язку з перебуванням підприємства відповідача у скрутному фінансовому становищі, зумовленому світовою економічною кризою.

У відзиві на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог відповідач зазначає, що додаткові обсяги робіт, вартістю 55000,00 грн., про які йдеться в зазначеній заяві позивачем не виконувалися. З огляду на вказане, відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні нових вимог.

У судовому засіданні 22.12.2009 року судом, на підставі частини 3 статті 77 ГПК України, оголошено перерву до 25.01.2010 року.

Представники сторін у судовому засіданні 25.01.2010 року надали усні пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 25.01.2010 року судом, на підставі частини 3 статті 77 ГПК України, оголошено перерву до 01.02.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 01.02.2010 року подав клопотання про визначення експертної організації та питань, які необхідно поставити експерту та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.02.2010 року подав доповнення та уточнення до заявленого раніше клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи та надав усні пояснення по суті спору.

За твердженням відповідача, акт № 05-6 приймання виконаних робіт, переданий останньому супровідним листом вих. № 60/05 від 26.05.2008 року, підписаний від імені позивача не директором ТОВ «Граф»Легейдою Г.А., а іншою особою, належним чином на це не уповноваженою. Враховуючи зазначене, відповідач просить призначити по справі судову почеркознавчу експертизу.

Оскільки у заявленому клопотанні відповідачем не наведено переконливих доводів про наявність причин сумніватися у достовірності підпису, виконаного від імені позивача в акті № 05-6, суд відхилив заявлене позивачем клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.

Вирішення питання про те, чи були виконані позивачем роботи, зазначені в актах № 05-6 та № 05-3 приймання виконаних проектних робіт по договору № 2006-G/10 від 19.12.2006 року входить до предмета доказування в даній справі та потребує спеціальних знань.

Відповідно до частини 1 статті 41 ГПК України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2010 року призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі

08.11.2010 року до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 27/500 з висновком № 1388 судової будівельно-технічної експертизи від 29.10.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2010 року поновлено провадження у справі № 27/500 та призначено до розгляду на 23.11.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 23.11.2010 року підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.11.2010 року подав витребувані судом письмові пояснення з доказами.

У судовому засіданні 23.11.2010 року оголошено перерву до 07.12.2010 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.12.2010 року підтримав заявлене 23.11.2010 року клопотання про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи, оскільки в ході вже проведеної експертизи досліджувалось тільки питання щодо відповідності проектної документації вимогам ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації». В той час як її відповідність, на думку відповідача, ДБН В.2.2-9-99 «Громадські будинки та споруди»не проводилось.

Представник позивача у судовому засіданні 07.12.2010 року подав додаткові письмові пояснення та заперечення проти клопотання відповідача про призначення додаткової судової експертизи, оскільки за клопотанням відповідача та з урахуванням поставлених ним питань до експерта вже було призначено 01.02.2010 року та проведено судову будівельно-технічну експертизу.

Відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України, для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Частиною 3 статті 42 ГПК України встановлено, що у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову експертизу.

Враховуючи вищевикладене, суд відхилив клопотання відповідача про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи, оскільки не вбачає підстав для його задоволення.

Крім того, представник відповідача заявив клопотання про повернення проектної документації, що міститься в матеріалах справи № 27/500. Суд задовольнив дане клопотання відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2010 року відкладено розгляд справи до 17.01.2011 року.

У зв’язку із перебуванням судді Дідиченко М.А. на лікарняному, судове засідання призначене на 17.01.2011 року не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2011 року розгляд справи призначено на 31.01.2011 року.

Представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача суму боргу за додатковою угодою № 2 до договору у розмірі 34473, 07 грн., суму боргу згідно акту приймання-передачі виконаних робіт № 05-6 у розмірі 86938, 20 грн., збитки від інфляції у сумі 1421, 14 грн., та 3% річних у розмірі 3823, 80 грн.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи зазначене, судом прийнята заява позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.01.2011 року заперечував проти позовних вимог та просив суд у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 31.01.2011 року оголошено перерву до 07.02.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 07.02.2011 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.02.2011 року подав додаткові пояснення по справі, відповідно до яких зазначив, що вимога позивача про сплату 86938, 20 грн. згідно акту № 05-6 до позивача не надходила. Лист адвоката Жовновського В.Т. № 34 від 02.06.2009 року, отриманий відповідачем 10.06.2009 року про сплату заборгованості у сумі 357499, 27 грн. не є вимогою відповідно до діючого законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

19.12.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт»(надалі - генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Граф»(надалі - субпідрядник) був укладений договір підряду на виконання проектних робіт № 2006-G/10 (надалі - договір), за яким генпідрядник доручає, а субпідрядник бере на себе зобов’язання виконати розробку робочої документації на будівництво об’єкту «Блок обслуговування на дільниці № 24 у 3-му мікрорайоні житлового масиву «Позняки»у Дарницькому районі м. Києва».

Відповідно до п. 3.1 договору вартість проектних робіт згідно з кошторисом на проектні роботи (Додаток № 2) становить 755984, 40 грн.

У зв’язку із зобов’язанням субпідрядника виконати додатковий обсяг робіт за договором, а саме розробити додаткову проектно-кошторисну документацію на стадії «Робоча документація» по договору, сторони 27.03.2007 року уклали додаткову угоду № 1 до договору підряду № 2006-G/10 від 19.12.2006 року.

Згідно із п. 2 додаткової угоди № 1 вартість додаткових проектних робіт становить 79058, 36 грн.

23.11.2007 року на підставі п. 3.4 договору у зв’язку із збільшенням обсягів робіт та розробкою додаткових конструктивних рішень (варіантів) сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору, відповідно до п. 1 якої генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов’язується своїми силами та засобами виконати додатковий обсяг проектних робіт і здати генпідряднику додатковий обсяг проектної документації на стадії «Робоча документація»на будівництві об’єкту: «Блок обслуговування на ділянці № 24 у 3-му мікрорайоні житлового масиву «Позняки»у Дарницькому районі м. Києва».

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 2 вартість додаткових проектних робіт становить 104838, 55 грн.

14.04.2008 року сторони підписали додаткову угоду № 3 до договору, відповідно до п. 1 якої генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов’язується своїми силами та засобами виконати додатковий обсяг проектних робіт на стадії: «Проект»розділ марки «АР»(архітектурний розділ) – додаткове скління до договору № 2006-G/10 від 19.12.2006 року, об’єкту «Блок обслуговування на ділянці № 24 у 3-му мікрорайоні житлового масиву «Позняки»у Дарницькому районі м. Києва».

Вартість додаткових проектних робіт, складає 45000, 00 грн. (п. 2 додаткової угоди № 3).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 4 до договору укладеної сторонами 22.05.2008 року, генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов’язується своїми силами та засобами виконати додатковий обсяг проектних робіт стадії: «Робоча документація»марок «АР», «КЗ»по об’єкту: «Блок обслуговування на ділянці № 24 у 3-му мікрорайоні житлового масиву «Позняки»Дарницького району м. Києва».

Згідно із п. 2 додаткової угоди № 4 вартість додаткових проектних робіт складає 55000, 00 грн.

На виконання умов договору позивач виконав та передав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 669121, 30 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних робіт б/н від 10.12.2007 року на суму 190508, 07 грн., № 12-6 від 11.01.2008 року на суму 43469, 10 грн., № 01-5 від 28.05.2008 року на суму 34473, 00 грн., № 01-4 від 28.05.2008 року на суму 64636, 66 грн., № 05-4 від 28.05.2008 року на суму 32129, 33 грн., № 01-3 від 01.07.2008 року на суму 68038, 60 грн., № 12-5 від 11.01.2008 року на суму 31751, 04 грн., б/н від 11.01.2008 на суму 52918, 90 грн., № 12-3 від 11.01.2008 року на суму 68038, 60 грн., № 04-2 від 21.05.2008 року на суму 22679, 50 грн., № 04-4 від 21.05.2008 року на суму 60478, 80 грн.

Крім того, позивач виконав роботи передбачені додатковою угодою № 1, додатковою угодою № 2 та додатковою угодою № 3, що підтверджується актами приймання виконаних робіт № 05-1 від 21.05.2008 року на суму 79058, 36 грн., № 2 від 11.01.2008 року на суму 104838, 55 грн. та № 04-1 від 21.05. 2008 року на суму 45000, 00 грн. відповідно.

Також, позивач зазначає, що ним були виконані роботи передбачені договором № 2006-G/10 від 19.12.2006 року на суму 86 938, 20 грн. та роботи передбачені додатковою угодою № 4 на суму 55000, 00 грн. У зв’язку із виконанням зазначених робіт оформлені акти приймання виконаних робіт № 05-6 та № 05-3 від 03.03.2009 року.

28.07.2008 року позивач передав відповідачеві для підписання акт приймання виконаних робіт № 05-6 на суму 86938, 20 грн. та документацію розділ «АР». Однак відповідач вказаний акт не підписав, мотивованої відмови від підписання акту не направив.

30.11.2009 року позивач направив для підписання відповідачеві акт № 05-3 від 03.03.2009 року. Відповідач зазначений акт не підписав, мотивованої відмови від підписання акту не направив.

Відповідач здійснив оплату робіт частково на загальну суму 863545, 44 грн., що підтверджується довідками з банку наявними в матеріалах справи. Не оплаченими залишилися акт № 05-6 на суму 86938, 20 грн., акт № 05-3 від 03.03.2009 року на суму 55000, 00 грн. та частково акт № 2 від 11.01.2008 року у сумі 34472, 77 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається із матеріалів справи, акт № 2 від 11.01.2008 року, який залишився частково неоплаченим у сумі 34472, 77 грн. підписаний сторонами та скріплений печатками. Відповідач визнає існування заборгованості у сумі 34472, 77 грн. за вказаним актом.

Натомість, відповідач заперечує проти існування заборгованості за актом № 05-6 від 28.07.2008 року на суму 86938, 20 грн., акт № 05-3 від 03.03.2009 року на суму 55000, 00 грн. та зазначає, що позивачем роботи на підставі акту № 05-3 не виконувалися, а роботи за актом № 05-6 виконані неякісно.

Зважаючи на те, що заперечення відповідача ґрунтуються на тому, чи виконувалися роботи за вищезазначеними актами, суд ухвалою від 01.02.2010 року призначив у справі № 27/500 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

- Чи були виконані позивачем роботи, зазначені в актах № 05-6 та № 05-3 приймання виконаних проектних робіт по договору № 2006-G/10 від 19.12.2006 року?

- Якщо так, то чи відповідають результати робіт (виготовлена проектна документація) вимогам ДБН та іншим державним стандарстам з питань будівництва?

Згідно висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1318 від 29.10.2010 року встановлено, що роботи, зазначені в акті № 05-6 приймання виконаних проектних робіт по договору № 2006-G/10 від 19.12.2006 року були виконані. Визначити, чи були виконані роботи, зазначені в акті № 05-3 приймання виконаних проектних робіт по договору № 2006-G/10 від 19.12.2006 року, не видається можливим. Ознак невідповідності виготовленої проектної документації вимогам ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва»не виявлено.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що роботи за актом № 05-6 на суму 86938, 20 грн. були виконанні позивачем та виконані належним чином.

В ході розгляду справи позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої відмовився від позовних вимог в частині стягнення суми боргу у розмірі 55000, 00 грн. за актом № 05-3. Зазначена заява була прийнята судом, а тому позовні вимоги в частині 55000, 00 грн. судом не розглядаються.

Пунктом 3.5.1 договору встановлено, що після укладення договору протягом 5-ти банківських днів генпідрядник перераховує субпідряднику аванс у сумі 226795, 32 грн.

Розрахунки за виконані роботи генпідрядник здійснює поетапно відповідно до календарного плану (додаток № 1), який є невід’ємною частиною договору.

Як вбачається із додатку № 1 Календарний план робіт, який наявний в матеріалах справи сторони не встановили строки оплати робіт, які виконувалися за договором № 2006-G/10 від 19.12.2006 року.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, фактично позивач звернувся з вимогою до відповідача про стягнення 86938, 20 грн. за актом № 05-6 при поданні позовної заяви 25.09.2009 року. Враховуючи зазначене, відповідач повинен був сплатити 86938, 20 грн. у строк до 02.10.2009 року.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 2 від 23.11.2007 року до договору № 2006-G/10 від 19.12.2006 року оплата вартості додаткових проектних робіт здійснюється авансовим платежем шляхом перерахування грошових коштів генпідрядником на поточний рахунок субпідрядника протягом 5-ти (п’яти) банківських днів після підписання додаткової угоди.

Отже, відповідач повинен був здійснити оплату вартості робіт у сумі 34472, 77 грн. згідно акту № 2 від 11.01.2008 року у строк до 30.11.2007 року.

Відповідач, доказів виконання зобов’язань щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті визнаний відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем визнані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за виконані роботи відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за надані роботи у розмірі 121 410, 97 грн., позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3823, 80 грн. та збитки від інфляції у сумі 1421, 14 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, як зазначалося вище відповідач повинен був оплатити вартості робіт передбачених додатковою угодою № 2 до договору у строк до 30.11.2007 року. Отже, прострочення зобов’язання щодо оплати вказаних робіт почалося з 01.12.2007 року.

Позивач просить стягнути 3% річних за період з 01.07.2008 року по 28.08.2009 року, а тому суд перераховує 3% річних за період пред’явлений позивачем до стягнення.

Розрахунок 3% річних за актом № 2 від 11.01.2008 року:

34473, 07 грн. (заборгованість) * 3% * 184 (з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 519, 92 грн.

34473, 07 грн. (заборгованість) * 3% * 240 (з 01.01.2009 року по 28.08.2009 року) / 365 = 680, 02 грн.

Таким чином, 3% річних за роботи виконані згідно акту № 2 від 11.01.2008 року за перерахунком суду становлять 1199, 94 грн.

Щодо стягнення 3% річних за актом № 05-6, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище, відповідач повинен був сплати вартості робіт виконаних за актом № 05-6 у строк до 02.10.2009 року.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за роботи виконанні згідно акту № 05-6 за період з 25.08.2008 року по 28.08.2009 року

Беручи до уваги, що у період за який позивач просить суд стягнути 3% річних згідно акту № 05-6, прострочення виконання зобов’язання відповідача щодо оплати робіт не було, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 3% річних за актом № 5-6 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розрахунок збитків від інфляції за актом № 2 від 11.01.2008 року:

34473, 07 грн. (заборгованість) * 114,8% (за період з липня 2008 року по липень 2009) –34473, 07 грн. = 5102, 01 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки, позивач не заявляв вищезазначене клопотання, то суд задовольняє вимоги про стягнення збитків від інфляції у сумі заявленій позивачем до стягнення, а саме 370, 93 грн.

Щодо збитків від інфляції за актом № 05-6, то зважаючи на те, що в період з липня 2008 року по липень 2009 року (за який позивач просить суд стягнути збитки від інфляції) прострочення заборгованості оплати робіт не було, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків від інфляції за актом № 05-6.

Відносно заявленого клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, у зв’язку із скрутним становищем товариства, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Представник позивача проти клопотання представника відповідача про розстрочення виконання рішення заперечував.

Суд, враховуючи те, що відповідачем не обґрунтовано винятковість ситуації утвореної на підприємстві та те, що в клопотанні про розстрочення не зазначено, як саме повинно бути розстрочено виконання судового рішення, відхиляє зазначене клопотання представника відповідача.

У зв’язку зі зверненням позивача за кваліфікованою юридичною допомогою та понесенням додаткових витрат, останній заявляє про стягнення з відповідача витрат, понесених у зв’язку з захистом та відновленням порушеного права на оплату адвокатських послуг у розмірі 2 000, 00 грн., відповідно до чого надав до матеріалів справи наступні документи:

-          належним чином засвідчену копію договору № 1/22-05 про надання правової допомоги адвоката від 22.05.2009 року, укладеного між позивачем як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Абсолют»у особі директора Жовновського Василя Тимофійовича як виконавцем;

-          належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1690, виданого гр. Жовновський Василь Тимофійович;

-          платіжне доручення № 112 від 13.08.2009 року на суму 2 000, 00 грн., відповідно до яких позивач сплатив грошові кошти за надані послуги адвоката.

Положеннями статті 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати на проведення судової експертизи та витрати по сплаті послуг адвоката покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 837, 854 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт»(03062, м. Київ, вул. Стрійська, 4; код ЄДРПОУ 30023823), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Граф»(01010, м. Київ, вул. Московська, 24, кв. 21; код ЄДРПОУ 32491646) заборгованість у розмірі 121 411 (сто двадцять одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 27 коп., 3% річних у сумі 1199 (одна тисяча сто дев’яносто дев’ять) грн.. 94 коп., збитки від інфляції у розмірі 370 (триста сімдесят) грн. 93 коп., витрати по сплаті послуг адвоката у розмірі 1354 (одна тисяча триста п’ятдесят чотири) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 229 (одна тисяча двісті двадцять дев’ять) грн. 82 коп., та 159 (сто п’ятдесят дев’ять) грн. 77 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимогах відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Граф»(01010, м. Київ, вул. Московська, 24, кв. 21; код ЄДРПОУ 32491646), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт»(03062, м. Київ, вул. Стрійська, 4; код ЄДРПОУ 30023823) витрати на проведення судової експертизи у сумі 3230 (три тисячі двісті тридцять) грн. 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. дата підписання 15.02.2011 року