Рішення № 13899204, 01.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/1801.02.11 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

доПриватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом»

простягнення 100992,27 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача: Іваненко І.П.- представник

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 88521,15 грн. основного боргу, 4142,85 грн. інфляційних втрат, 1722,65 грн. 3% річних та 6605,62 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного сторонами договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 540662 від 01.12.2005 відповідач не виконав зобов’язань щодо внесення оплати за поставлену теплову енергію за період з 01.02.2010 по 01.12.2010, у зв’язку з чим виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути у судовому порядку та за прострочення виконання грошового зобов’язання нараховує пеню, інфляційні збитки та 3% річних.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та зважаючи на відсутність будь-яких клопотань відповідача, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача , суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2005 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», як енергопостачальною організацією, та Міжрегіональною академією управління персоналом, як абонентом, укладено договір № 540662 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1).

За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором енергопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

За умовами Договору енергопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року, в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору (п.2.2.1 Договору).

Абонент зобов’язаний, зокрема, додержуватися кількості споживання енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п. 2.3.1 Договору); виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору (п. 2.3.2 Договору).

Відповідно до додатку № 3 до вищевказаного Договору, розрахунки за відпущену теплову енергію абоненту здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією, які можуть змінюватися в період дії договору.

Згідно з п 5.1. Договору визначення кількості спожитої енергії проводиться по приладах обліку згідно договірних навантажень.

В додатку 4 до Договору визначено порядок розрахунків за теплову енергію.

Пунктом 2 зазначеного додатку передбачено, що абонент до початку розрахункового періоду (місяцю) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

При перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду та кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця (п. 3 Додатку № 4).

Відповідно до п. 5 додатку № 4 до договору, абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повиннівиконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, за період з 01.12.2010 по 01.12.2010 позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 88521,15 грн., проте, відповідач за поставлену енергію не розрахувався, виникла заборгованість, що підтверджується доданими до позовної заяви табуляграмами за спірний період, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи та розрахунком позивача.

Наведений позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2010 по 01.12.2010 в розмірі 88521,15 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором позивач просить стягнути з відповідача 4142,85 грн. інфляційної складової боргу, 1722,63 грн. трьох відсотків річних та 6605,62 грн. пені.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання з оплати спожитої теплової енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з цим, судом враховано, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань судом було встановлено, що позивач при даному розрахунку не врахував того, що індекс інфляції у квітні, травні, червні та ліпні 2010 року становив відповідно 99,7 %, 99,4 %, 99,6% та 99,8%, у зв’язку з чим судом було виконано перерахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого з відповідача підлягає стягненню 3721,94 грн. інфляційних нарахувань.

Враховуючи наведене, згідно з розрахунком суду, з відповідача підлягають стягненню 3721,94 грн. інфляційних нарахувань та 1722,65 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 7 Додатку № 4 до Договору передбачено, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожен день до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов’язання з оплати отриманої теплової енергії не виконав, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов’язання передбачена Договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені. Однак, за розрахунком суду розмір пені за вказаний позивачем період, з урахуванням строків оплати вартості використаної теплової енергії, передбачених Договором, положень ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України становить 3120,37 грн., а не 6605,62 грн., як вказує позивач.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково - в частині стягнення з відповідача на користь позивача 88521,15 грн. основного боргу, інфляційних втрат в розмірі 3721,94 грн., 3% річних в розмірі 1722,65 грн. та 3120,37 грн. пені.

Судові витрати відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом»(03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2, ідентифікаційний код 00127522, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305, рахунок № 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк»у м. Києві та Київської області, МФО 322669) 88 521 (вісімдесят вісім тисяч п’ятсот двадцять одна) грн. 15 коп. основного боргу, 3 721 (три тисячі сімсот двадцять одна) грн. 94 коп. інфляційних втрат, 1 722 (одна тисяча сімсот двадцять дві) грн. 65 коп. - 3 % річних, 3120 (три тисячі сто двадцять) грн. 37 коп. пені, 970 (дев’ятсот сімдесят) грн. 86 коп. державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяЮ.М.Смирнова Дата підписання рішення:16.02.2011.