Рішення № 13899202, 01.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/174-ПД-10-33/2401.02.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом фермерського господарства «Селянське фермерське господарство «ВИКА»

до           відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»в особі Центрального відділення філії Херсонського регіонального управління

про                    зобов’язання вчинити дії та відшкодування збитків 26586,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Лебедко С.В. - представник за довіреністю б/н від 06.01.2011 року

від відповідача: не з’явився.

встановив:

          Фермерське господарство «Селянське фермерське господарство «ВИКА»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»в особі Центрального відділення філії Херсон про зобов’язання вчинити дії та відшкодування збитків 26586,00 грн.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між фермерським господарством «Селянське фермерське господарство «ВИКА»(позивачем) і відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра»в особі філії ВАТ КБ«Надра»Херсонське регіональне управління (відповідачем) 15.01.2008 року був укладений договір № 216 банківського рахунку.

          Відповідно до п.1.1. договору банк відкриває клієнту поточних рахунок № 26007500679002 (далі рахунок) у гривні, для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, та зобов’язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України. Операції за рахунком здійснюються після отримання від клієнта повідомлення з відміткою про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби.

З 27.02.2009 року відповідач відмовився здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта в частині повернення коштів або перерахування коштів на розрахунковий рахунок в іншій банківській установі. Свою відмову банк (відповідач) мотивував тим, що для стабілізації роботи банку, захисту інтересів вкладників, кредиторів та забезпечення належного рівня ліквідності з 10.02.2009 року в банку працює тимчасова адміністрація.

12.04.2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою з проханням повернути кошти з поточного рахунку ф/г СФГ «ВИКА»за № 26007500679002 в сумі 75840,00 грн. та комісію в сумі 4,00 грн. Заява була отримана відповідачем того ж дня, що підтверджується штампом про отримання.

Позивач також звернувся до відповідача з листом від 27.05.2010 року з проханням закрити поточний рахунок. У відповідь, відповідач надіслав лист без номера та дати за підписом начальника відділення № 4, в якому повідомив, що на поточному рахунку підприємства є залишок у сумі 75806,66 грн., тому банк не може закрити поточний рахунок до повного зняття підприємством з нього коштів.

Позивачем було надано відповідачу платіжне доручення № 1 на суму 75840,00 грн. від 27.05.2010 року для перерахування коштів на рахунок позивача № 26001149797 в ГБ «Аваль», МФО 380805.

Позивач нарахував відповідачеві збитки в сумі 26586,00 грн., що складаються з 4235,00 грн. –коштів безпідставно списаних банком за розрахунково-касове обслуговування, яке фактично не проводилося та 22351,00 грн. –нарахованих відсотків, які позивач отримав, якби мав можливість внести кошти, які знаходились на поточному рахунку у відповідача в іншу банківську установу за договором банківського вкладу.

На підставі викладеного вище позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.11.2010 року порушено провадження у справі № 11/174-ПД-10.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14.12.2010 року справу № 11/174-ПД-10 направлено за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.01.2011 року справу прийнято суддею Мудрим С.М. до провадження, присвоєно № 11/174-ПД-10-33/24, розгляд справи призначено на 01.02.2011 року.

У судове засідання 01.02.2011 року представник позивача з’явився, надав пояснення по справі, подав документи на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 10.01.2011 року через загальний відділ діловодства, а у судовому засіданні –подав заяву про уточнення позовних вимог, просив суд зобов’язати відповідача перерахувати кошти в сумі 74469,00 грн. на рахунок № 26001149797 в ГБ «Аваль», стягнути з відповідача збитки в сумі 26586,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 021,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 10.01.2011 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103013475117 на юридичну адресу: 04053, м. Київ, вул. Артема, 15.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

          Між фермерським господарством «Селянське фермерське господарство «ВИКА»(позивачем) і відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра»в особі філії ВАТ КБ«Надра»Херсонське регіональне управління (відповідачем) 15.01.2008 року був укладений договір № 216 банківського рахунку.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 стаття 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч.1 стаття 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до п.1.1. договору банк відкриває клієнту поточних рахунок № 26007500679002 (далі рахунок) у гривні, для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, та зобов’язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України. Операції за рахунком здійснюються після отримання від клієнта повідомлення з відміткою про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби.

Згідно з пунктом 7.1.2 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 2.3.3. договору банк бере на себе зобов’язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта для здійснення операції та сплати відповідної комісії за РКО на момент подання розрахункових документів до банку, здійснювати списання коштів з рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між клієнтом та банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення.

Пункт 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 1.35 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Згідно з ч. 1 статті 1068 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч. 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 2.2.1 договору клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків обмеження права розпорядження коштами на рахунку за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

В процесі розгляду справи представник позивача подав довідку за вих. № 168 від 15.12.2010 року про обороти по поточному рахунку № 26007500679002 за період 01.12.2009 р. по 01.12.2010 р.

12.04.2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою з проханням повернути кошти з поточного рахунку ф/г СФГ «ВИКА»за № 26007500679002 в сумі 75840,00 грн. та комісію в сумі 4,00 грн. Заява була отримана відповідачем того ж дня, що підтверджується штампом про отримання.

Позивач також звернувся до відповідача з листом від 27.05.2010 року з проханням закрити поточний рахунок. У відповідь, відповідач надіслав лист без номера та дати за підписом начальника відділення № 4, в якому повідомив, що на поточному рахунку підприємства є залишок у сумі 75806,66 грн., тому банк не може закрити поточний рахунок до повного зняття підприємством з нього коштів.

Позивачем було надано відповідачу платіжне доручення № 1 на суму 75840,00 грн. від 27.05.2010 року для перерахування коштів на рахунок позивача № 26001149797 в ГБ «Аваль», МФО 380805.

Також, позивач надав банківські виписки по поточному рахунку від 12.04.2010 року, від 08.11.2010 року.

Таким чином, суд встановив, що Відповідач умови договору не виконав.

Згідно ч.1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 2 статті 193 ГК України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.7 статті 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно з ч. 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частини 1 статті 1074 ЦК України передбачає, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем порушено умови укладеного з позивачем договору № 216 банківського рахунку від 15.01.2008 року, тому позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача здійснити переказ грошової суми в розмірі 74469,00 грн. з поточного рахунку фермерського господарства «Селянське фермерське господарство «ВИКА»№ 26007500679002 у філії відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»Херсонського регіонального управління, МФО 352770 на поточний рахунок фермерського господарства «Селянське фермерське господарство «ВИКА»26001149797 в АТ «Райффайзен Банк Аваль»(Генічеське відділення), МФО 380805, визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач нарахував відповідачеві збитки в сумі 26586,00 грн., що складаються з 4235,00 грн. –коштів безпідставно списаних банком за розрахунково-касове обслуговування, яке фактично не проводилося та 22351,00 грн. –нарахованих відсотків, які позивач отримав, якби мав можливість внести кошти, які знаходились на поточному рахунку у відповідача в іншу банківську установу за договором банківського вкладу.

Представник позивача в процесі розгляду справи подав розрахунок втраченої вигоди від неможливості внести грошові кошти на депозитний рахунок в період з 01.03.2009 року по 10.12.2010 року та розрахунок суми, яка безпідставно списана банком за розрахунково-касове обслуговування в період з 01.07.2009 року по 10.12.2010 року.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення:

- протиправної поведінки; - збитків;

- причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника і збитками; - вини.

При відсутності хоч би одного з цих елементів цивільна відповідальності не наступає.

Відповідно до листа позивача від 27.05.2010 року позивач просив закрити поточний рахунок.

Частиною 1 статті 1075 ЦК України передбачено, що договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

П. 9.1. договору передбачено, що рахунок клієнта закривається в банку також на підставі заяви клієнта.

П.9.3. договору передбачено, що клієнт має право порушити питання про закриття рахунку і розірвання договору в разі невиконання банком зобов’язань за цим договором .

Таким чином, банк безпідставно нараховував позивачу кошти за розрахунково-касове обслуговування з 01.06.2010 року по 30.11.2010 року по 45.00 грн. за кожен місяць - на загальну суму 270,00 грн.

В той же час відповідно до п. 2.1.8., 2.1.9., 2.1.10 договору банк має право отримувати плату за розрахунково-касове обслуговування згідно тарифного пакету; доведення змін до відома клієнтів здійснюється шляхом розміщення такої інформації в операційному залі банку в день їх затвердження.

Таким чином, позивач не надав доказів того, що не був попереджений про зміну тарифного пакету та відповідач безпідставно нараховував йому з 01.07.09 по 28.02.2010 року за ведення поточного рахунку по 500,00 грн. за кожен місяць та стягнув вказані кошти, оскільки договірне спасання коштів за надані банківські послуги передбачено п. 9.10 договору.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем порушено умови укладеного з позивачем договору № 216 банківського рахунку від 15.01.2008 року, тому позовні вимоги в частині стягнення збитків в сумі 270,00 грн., як коштів безпідставно списаних банком за розрахунково-касове обслуговування, визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

В інші частині стягнення збитків в сумі 3965,00 грн., як коштів безпідставно списаних банком за розрахунково-касове обслуговування, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки, відсутній причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками - як нарахованими відсотками, які позивач отримав, якби мав можливість внести кошти, які знаходились на поточному рахунку у відповідача в іншу банківську установу за договором банківського вкладу, в розмірі 22351,00 грн. тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача збитків в розмірі 22351,00 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Судом враховано, що згідно з постановою Правління Національного банку України НБУ № 59 від 10.02.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра» у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 10.02.2009 до 10.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.

Крім того, постановою Правління Національного банку України № 452 від 05.08.2009 року у відповідача продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 11.08.2009 року до 10.02.2010 року.

Також, постановою Правління НБУ № 60 від 10.02.2010 року «Про хід виконання програми фінансового оздоровлення ВАТ КБ «Надра»в банку було продовжено тимчасову адміністрацію на один рік з 11.02.2010 року по 11.02.2011 року.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимога про зобов’язання здійсними перекказ грошової симу є немайновою, відповідно державне мито повинно сплачуватись у сумі 85,00 грн.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 263,16 грн., на відповідача –2,70 + 85= 87,70 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 233,60 грн., на відповідача –2,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»в особі Центрального відділення філії Херсонське регіональне управління (04053, м. Київ, вул. Артема, 15; к/р № 32002180102 в Головному управління НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 20025456) здійснити переказ грошової суми в розмірі 74469 (сімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят дев’ять) грн. 00 грн. з поточного рахунку фермерського господарства «Селянське фермерське господарство «ВИКА»(75560, Херсонська обл., Генічеський р-н., смт. Новоолексіївка, вул. Космічна, буд. 31; р/р 26001149797 в АТ «Райффайзен Банк Аваль»(Генічеське відділення), МФО 380805, код ЄДРПОУ 19226178) № 26007500679002 у філії відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»Херсонського регіонального управління, МФО 352770, на поточний рахунок № 26001149797 в ГБ «Аваль», МФО 380805.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі Центрального відділення філії Херсонське регіональне управління (04053, м. Київ, вул. Артема, 15; к/р № 32002180102 в Головному управління НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 20025456) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь фермерського господарства «Селянське фермерське господарство «ВИКА»(75560, Херсонська обл., смт. Новоолексіївка, вул. Космічна, буд. 31, код ЄДРПОУ 19226178) збитків в сумі 270 (двісті сімдесят) грн. 00 коп., як коштів безпідставно списаних банком за розрахунково-касове обслуговування, витрати по сплаті державного мита в сумі 87 (вісімдесят сім) грн. 70 коп. та 2 (дві) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення збитків в сумі 3965,00 грн., як коштів безпідставно списаних банком за розрахунково-касове обслуговування та збитків, як нараховані відсотки, які позивач отримав, якби мав можливість внести кошти, які знаходились на поточному рахунку у відповідача в іншу банківську установу за договором банківського вкладу, в розмірі 22351,00 грн. відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 15. 02.2011 року.