Рішення № 138991758, 14.08.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/943/26

Провадження 2/681/998/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Горщара А.Г.

з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

У липні 2026 року ТОВ «Коллект Центр» (далі - Товариство) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідачки заборгованість за договором №630661106 від 15.06.2017 у розмірі 28 746,23 грн, а також судові витрати.

15.06.2017 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір №630661106, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 14 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 15.06.2020 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 35.99 %.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши позичальниці кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору. Згідно з умовами Договору позичальниця зобов`язана у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пеню (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором. Незважаючи на це, відповідачка не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені Договором.

17 травня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» було укладено Договір факторингу №2 відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у т.ч. за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 від 15.06.2017.

18 травня 2021 року між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №18-05/21 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у т.ч. за кредитним договором №630661106.

10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр», відповідно до договору відступлення прав вимоги №10-01/2023, права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у т.ч. за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 .

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №630661106 від 15.06.2017, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 28 746,23 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 20 287,88 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 5 641,00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами 2 817,11 грн.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за вищевказаним договором та судові витрати.

Згідно з ухвалою судді від 03 липня 2026 року відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам визначено строк для подання заяв по суті справи.

22.07.2026 відповідачка ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечила проти заявлених позовних вимог та зазначила, що відповідно до умов кредитного договору сума кредиту становила 14 000 грн, тоді як у розрахунку заборгованості позивач зазначив заборгованість за тілом кредиту в розмірі 20 287,88 грн, не обґрунтувавши підстав збільшення суми основного боргу.

Також відповідачка вказала, що строк повернення кредиту визначено до 15.06.2020, а тому нарахування процентів після закінчення строку кредитування є безпідставним. Вважала безпідставним і нарахування пені, оскільки її розмір та порядок нарахування не були погоджені сторонами в оферті та акцепті. На думку відповідачки, із поданого позивачем розрахунку заборгованості неможливо встановити порядок та підстави нарахування процентів і пені.

Крім того, ОСОБА_1 заперечила щодо дійсності договору про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 № 10-01/2023, посилаючись на те, що його від імені ТОВ «Вердикт Капітал» підписав Іжаковський Олег Валерійович, повноваження якого, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру, були обмежені правочинами на суму до 1000 грн. У зв`язку з цим відповідачка вважала, що зазначений договір підписано з перевищенням повноважень.

Також відповідачка вважала завищеним розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, зазначаючи, що справа є типовою та відсутні докази фактичної оплати відповідних витрат.

У зв`язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні позову ТОВ «Коллект центр» про стягнення заборгованості.

27.07.2026 представниця позивача подала до суду відповідь на відзив, у якій заперечила доводи відповідачки та зазначила, що підписанням кредитного договору та довідки про умови кредитування ОСОБА_1 підтвердила ознайомлення з умовами кредитування, їх прийняття та погодження, зокрема щодо розміру процентної ставки, порядку користування кредитним лімітом і можливості пролонгації строку дії відновлювальної кредитної лінії.

Посилаючись на виписку за рахунком відповідачки, представниця позивача вказала, що ОСОБА_1 з 15.06.2017 активно користувалася встановленим кредитним лімітом, здійснювала операції за рахунком та частково погашала заборгованість за процентами, що, на думку позивача, свідчить про прийняття умов кредитного договору та фактичне користування кредитними коштами.

Зазначила, що станом на 17.05.2021, тобто на дату відступлення права вимоги, заборгованість відповідачки перед банком становила 23 104,99 грн, з яких 20 287,88 грн основний борг, а 2 817,11 грн заборгованість за процентами. При цьому в розрахунку заборгованості остання сума була помилково зазначена у графі заборгованості за пенею. У подальшому ТОВ «Вердикт Капітал» нарахувало проценти за період з 18.05.2021 по 23.02.2022 у розмірі 5 641,24 грн, у зв`язку з чим загальна заборгованість становила 28 746,23 грн, з яких 20 287,88 грн основний борг та 8 458,35 грн проценти.

Позивач вважає, що виписка за рахунком містить достатні відомості щодо руху коштів, використання кредитного ліміту, нарахування процентів та формування заборгованості, а відповідачка не надала доказів, які б спростовували правильність проведеного розрахунку.

Щодо доводів про безпідставність нарахування пені представниця позивача пояснила, що сума 2 817,11 грн фактично є заборгованістю за процентами, а її зазначення у графі пені є технічною помилкою у стандартній формі розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал». На думку позивача, така помилка не змінює правової природи заборгованості та не впливає на її загальний розмір.

Також представниця позивача заперечила доводи відповідачки щодо перевищення ОСОБА_2 повноважень при укладенні договору про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 № 10-01/2023. Зазначила, що відповідачка посилається на відомості ЄДР, сформовані станом на 21.07.2026, тоді як оспорюваний договір укладено 10.01.2023. Позивач вказує, що на момент його укладення ТОВ «Вердикт Капітал» не перебувало у стані припинення, а ОСОБА_2 мав повноваження на представництво товариства та укладення правочинів без встановлених грошових обмежень. Відомості про обмеження повноважень керівника та припинення юридичної особи були внесені до ЄДР пізніше.

Крім того, представниця позивача зазначила, що до позовної заяви належним чином долучено документи, які підтверджують обсяг, характер та вартість наданих юридичних послуг, у зв`язку з чим заперечила доводи відповідачки щодо необґрунтованості заявлених витрат на професійну правничу допомогу.

За наведених обставин позивач просив суд врахувати викладені у відповіді на відзив доводи та задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що 15.06.2017 ОСОБА_1 заповнила та підписала власноручно анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

У анкеті-заяві ОСОБА_1 вказала свої особисті дані, місце проживання, щомісячний дохід, номер телефону, контактну особу, а також підтвердила, що анкета-заява про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» є її згодою на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», з умовами договору та діючими тарифами ознайомлена, згідна і зобов`язується їх виконувати.

Також ОСОБА_1 підписала оферту на укладення угоди про надання кредиту № 630661106, засвідчивши своїм підписом, що отримала всю інформацію про умови кредитування та про отримання акцепту пропозиції на укладення угоди, та паспорт споживчого кредиту.

Умовами угоди сторони погодили ліміт відновлювальної кредитної лінії у розмірі 200 000 грн, сума яка є доступною клієнту 14 000 грн, строк дії картки 3 роки з можливістю перевипуску картки за умови дотримання клієнтом умов договору, строк дії кредитної лінії 1 рік з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору, процентну ставку 35,99 % річних. Обов`язковий мінімальний платіж 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.

Таким чином, підписавши вказаний договір, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору і відповідачка погодилася виконувати його умови.

Отримання та користування відповідачкою кредитними коштами підтверджується також інформацією, наданою АТ «Сенс Банк» (раніше АТ «Альфа Банк») на виконання ухвали суду про витребування доказів, зокрема, із виписки про рух коштів за рахунком, відкритим на підставі кредитного договору № 630661106 від 15.06.2017, за період з 15.06.2017 по 17.05.2021 вбачається, що 15.06.2017 відповідачці було встановлено кредитний ліміт у розмірі 14 000 грн, який у подальшому змінювався, а рух коштів за рахунком свідчить про використання відповідачкою кредитних коштів.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом виданої АТ «Сенс Банк» станом на 17.05.2021 заборгованість за кредитним договором № 630661106 від 15.06.2017 становить 23 104,99 грн, яка складається з наступного: 19 955,66 грн - прострочене тіло кредиту, 2 317,11 грн - відсотки, 500 грн неустойка, 332,22 грн - овердрафт (несанкціонована заборгованість).

17.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» був укладений договір факторингу №2, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до боржників.

Згідно з додатком 1-1 до договору факторингу № 2 від 17.05.2021 та витягом з додатку 1-1 до договору факторингу № 2 від 17.05.2021 до фактора ТОВ «ФК «Флексіс» перейшло право вимоги за договором № CCNG-630661106 від 15.06.2017 щодо ОСОБА_1 на загальну суму 23 104,99 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20 287,88 та заборгованості за пенею в сумі 2 817,11 грн.

18.05.2021 між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт капітал» був укладений договір факторингу № 18-05/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до боржників.

Відповідно до додатку 1-1 до договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021 до фактора ТОВ «Вердикт капітал» перейшло право вимоги за договором № CCNG-630661106 від 15.06.2017 щодо ОСОБА_1 на загальну суму 23 104,99 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20 287,88 та з заборгованості за пенею в сумі 2 817,11 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» був укладений договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за договорами кредиту та позики до позичальників.

Згідно з додатковою угодою №10/19 до договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023 від 04.02.2025 та витягом із зміни в реєстрі боржників до додаткової угоди, до нового кредитора ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги за договором № CCNG-630661106 від 15.06.2017 щодо ОСОБА_1 в загальній сумі 28 746,23 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 20 287,88 грн, заборгованість за нарахованими процентами 5 641,24 грн, пеня/штраф 2 817,11 грн.

За даними розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт капітал» станом на 10.01.2023 загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 28 746,23 грн, яка складається із заборгованості за кредитом 20 287,88 грн, заборгованості за нарахованими процентами за період з 18.05.2021 по 23.02.2022 5 641,24 грн, пеня 2 817,11 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Коллект центр» станом на 29.06.2026 загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 28 746,23 грн, яка складається із заборгованості за кредитом 20 287,88 грн, заборгованості за процентами 5 641,24 грн, пеня 2 817,11 грн.

Вирішуючи відповідність заявлених позовних вимог законодавчим нормам суд зазначає про таке.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.)

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що кредитний договір №630661106 від 15.06.2017 між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 є укладеним, відповідачка підписала договір добровільно, з власної волі, погодившись на його умови та підтвердивши, що умови договору є їй зрозумілими.

Перерахування кредитних коштів у сумі 14 000 грн на рахунок відповідачки підтверджено випискою по рахунку.

Щодо твердження відповідачки про те, що договір про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 № 10-01/2023 підписано ОСОБА_2 з перевищенням повноважень, суд зазначає таке.

Договір, укладений від імені товариства особою, яка діяла в межах наданих їй повноважень, є чинним, доки інше не встановлено належними та допустимими доказами. При цьому обов`язок доведення відсутності у представника відповідних повноважень або їх перевищення покладається на сторону, яка на такі обставини посилається.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 укладено та підписано 10.01.2023 генеральним директором ТОВ «Вердикт Капітал» Іжаковським О.В.

Доказів того, що станом на 10.01.2023 повноваження Іжаковського О.В. як генерального директора були обмежені, суду не надано. Посилання відповідачки на відомості та обмеження, внесені до Єдиного державного реєстру після укладення договору, не свідчать про відсутність у ОСОБА_2 повноважень на його укладення станом на 10.01.2023 та не можуть бути підставою для висновку про недійсність правочину, вчиненого раніше.

Доводи відповідачки про неправомірність нарахування заборгованості за тілом кредиту понад узгоджену сторонами суму 14 000 грн суд не бере до уваги, оскільки з виписки за рахунком вбачається, що 13.12.2017 кредитний ліміт було збільшено на 2 100 грн, а 07.04.2018 на 4 000 грн. Таким чином, загальний розмір встановленого кредитного ліміту становив 20 100 грн.

Суд також зазначає, що у відповіді на відзив позивач вказав, що сума 2 817,11 грн, яка у позовній заяві та інших матеріалах справи зазначена як пеня, фактично є процентами, нарахованими за користування кредитом, а зазначення її як пені є технічною помилкою. Вказане підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом, наданим АТ «Сенс Банк» на виконання ухвали суду про витребування доказів. У зв`язку з цим суд враховує зазначену суму саме як заборгованість за процентами за користування кредитом.

Щодо доводів відповідачки про те, що з наданого позивачем розрахунку заборгованості неможливо встановити порядок нарахування пені та процентів, суд зазначає таке.

На виконання ухвали суду АТ «Сенс Банк» надано виписку за рахунком клієнта за період з 15.06.2017 по 17.05.2021 та розрахунок заборгованості, які містять відомості про всі операції за кредитом, зокрема використання кредитних коштів, їх часткове погашення та нарахування процентів.

Банківська виписка за рахунком позичальника є належним та допустимим доказом руху коштів за відповідним рахунком, оскільки містить відомості про проведені банківські операції, у тому числі операції щодо зарахування та списання коштів, погашення заборгованості та нарахування процентів. Відтак виписка за картковим рахунком у сукупності з іншими доказами у справі може підтверджувати факт користування кредитними коштами, їх розмір та наявність заборгованості за кредитним договором.

Такий підхід відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц (провадження № 61-3689св21), відповідно до якого банківські виписки за рахунками позичальника, оцінені судом у сукупності з іншими доказами, можуть підтверджувати обставини видачі кредиту, його розмір та наявність заборгованості, відображеної у розрахунку.

Таким чином, суд вважає, що у матеріалах справи містяться належні та допустимі докази, які підтверджують порядок нарахування та розмір заборгованості за кредитним договором № 630661106 від 15.06.2017. Відповідачкою правильність наведеного розрахунку належними та допустимими доказами не спростована.

Щодо строку дії кредитного договору суд зазначає наступне.

За умовами угоди відповідачці випущено міжнародну платіжну картку МС Debit World строком дії 3 (три) з моменту випуску.

З даних виписки вбачається, що датою випуску міжнародної платіжної картки, зазначеної в угоді, укладеній між відповідачкою та АТ «Альфа-Банк», є 15.06.2017, тобто дата укладення угоди. Відповідно, строк дії картки закінчився 15.06.2020.

Із виписки за рахунком ОСОБА_1 вбачається, що після 13.12.2019 відповідачка платіжною карткою не користувалася. При цьому позивачем не надано доказів продовження строку дії кредитного договору або видачі відповідачці нової платіжної картки.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, згідно якої надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Визначаючи розмір заборгованості за кредитним договором, який підлягає стягненню, суд виходить із заборгованості, що існувала станом на дату закінчення строку дії платіжної картки 15.06.2020. Згідно з розрахунком заборгованості, наданим АТ «Сенс Банк», станом на 15.06.2020 заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту становила 16 282,40 грн, з яких 3 231,86 грн прострочене тіло кредиту та 13 050,54 грн тіло кредиту, заборгованість за процентами становила 337,10 грн.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають до часткового задоволення в розмірі 16 619,5 грн.

Виходячи з часткового задоволення позовних вимог на 57,8% відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 538,86 грн.

Позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що 01 липня 2024 року між позивачем та АО «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024. Предметом вказаного договору є надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених договором, зокрема:надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів в судах загальної юрисдикції тощо.

Відповідно до розділу 4 даного договору, сторони погодили порядок здійснення розрахунків.

Позивачем також надано прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», в якому визначено види юридичних послуг та їх вартість.

Як вбачається з заявки на надання юридичної допомоги №1963 від 01.05.2026 позивач та АО «Лігал Ассістанс» погодили надання правових послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів вартістю 4 000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду вартістю 9 000 грн.

Згідно з витягом з акту №22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 сторони погодили надання послуг за позовом до ОСОБА_1 в розмірі 13 000 грн.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного суду у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18).

ОСОБА_1 просила зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх завищений розмір. Зазначала, що на підставі договору про надання правничої допомоги від 01.07.2024 № 01-07/2024 Адвокатське об`єднання «Лігал ассістанс» надавало позивачу правову допомогу у справах про стягнення заборгованості за іншими кредитними договорами, укладеними з ПАТ «Альфа-Банк». У зв`язку з цим, на думку відповідачки, необхідність витрачати дві години на консультацію позивача та три години на складання позовної заяви у цій справі була відсутня.

З врахуванням рівня складності вказаної справи, обсягу виконаних робіт, враховуючи ціну позову, суддя приходить до висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суми 7 000 грн.

У зв`язку з частковим задоволенням позову на 57,8% від заявлених вимог, необхідно стягнути із відповідачки на користь позивача 4 046 грн (7000 грн х 57,8%/100%) документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором №630661106 від 15.06.2017, яка складається з: 16 282,4 грн заборгованість за тілом кредиту, 337,10 грн - заборгованості за нарахованими процентами, а всього 16 619 (шістнадцять тисяч шістсот дев`ятнадцять) грн 50 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 538 (одна тисяча п`ятсот тридцять вісім) грн 86 коп. та на правову допомогу в розмірі 4 046 (чотири тисячі сорок шість) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306 м. Київ поштовий індекс 01133.

Відповідачка ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.Г. Горщар