Рішення № 138990588, 14.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6763/26 2/335/3547/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Шалагінової А. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження) цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2026 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в особі представника Сердійчук Я. Я. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позов обґрунтовано тим, що 21.01.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи цього Товариства укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2039569, відповідно якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання, визначені умовами договору. За умовами кредитного договору тіло кредиту складає 5 000,00 грн, а строк кредиту 360 днів.

21.07.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладений Договір факторингу № 21-07/25, за яким ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги до відповідача за вищезазначеним кредитним договором.

Загальний розмір заборгованості відповідача у зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного договору станом на день формування позовної заяви склав 23 000,00 грн, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту 5 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 9 050,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги до дати виготовлення розрахунку заборгованості 8 950,00 грн.

Оскільки відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за Договором № 2039569 від 21.07.2025 розміром 23 000,00 грн, судові витрати зі сплати судового збору розміром 2 662,40 грн, а також витрати на правничу допомогу розміром 13 000 грн.

Судом проведено такі процесуальні дії у цій справі.

Ухвалою судді від 26.06.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи в судове засідання на 20.07.2026, встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Судом встановлено, що відповідач, який на час розгляду справи перебуває під вартою та утримується в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», під час його перебування у суді особисто отримав копію ухвали від 26.06.2026 та копію позовної заяви з доданими до неї документами 02.07.2026, що підтверджується підписом відповідача на супровідному листі від 02.07.2026.

Також копія позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів були направлені відповідачу 10.06.2026 до звернення позивачем до суду із цим позовом, що підтверджується долученою до позовної заяви копією реєстру відправлення з відміткою відділення зв`язку про відправлення від 10.06.2026.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про наявність даної цивільної справи, отримав копію позовної заяви з додатками та ухвали від 26.06.2026. Проте, у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.

За таких обставин, суд вважав за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у судове засідання на підставі наявних у справі доказів на підставі статті 279 ЦПК України.

12.08.2026 судом завершено розгляд справи та суд перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосивши перерву для виготовлення його повного тексту до 14.08.2026.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив таке.

21.01.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 2039569 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 5 000,00 грн на строк 360 днів, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Х076», з умовами якого останній був ознайомлений.

Вказані обставини підтверджуються копією договору № 2039569 про надання споживчого кредиту від 21.01.2025; паспортом споживчого кредиту від 21.01.2025 та копією правил надання коштів та банківських металів у кредит.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту від 21.01.2025, ОСОБА_1 за допомогою електронного цифрового підпису, який підписано одноразовим ідентифікатором Р889, підтвердив, що отримав та ознайомився із інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту.

Також, 21.01.2025 відповідачу надано таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, в якій зазначено розрахунок процентів за весь строк користування кредитними коштами 5 000,00 грн, які складають 2 333,95% річних, що відповідає сумі 18 000,00 грн.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання за договором № 2039569 виконало в повному обсязі та надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, а саме 21.01.2025 здійснило перерахування грошових коштів на банківську картку ОСОБА_1 в сумі 5 000,00 грн, що підтверджується повідомленнями ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» від 12.09.2025 за вих. № 2039569, та ТОВ «ПЕЙТЕК» від 22.07.2025 за вих. № 20250722-1410.

21.07.2025 право вимоги за договором від 21.01.2025 № 2039569 перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», що підтверджується копією Договору факторингу № 21-07/25 від 21.07.2025, актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу від 21.07.2025, витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 21-07/25 від 21.07.2025, витягом з Реєстру Боржників за Договором факторингу № 21-07/25 від 21.07.2025, платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 21.07.2025, яким ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» здійснив оплату на користь ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» за вищезазначеним Договором факторингу.

Згідно із витягом з реєстру боржників до договору Факторингу № 21-07/25 від 21.07.2025 та розрахунку заборгованості за договором від 21.07.2025 № 2039569, ОСОБА_1 станом на 03.06.2026 має заборгованість за кредитним договором розміром 23 000,00 грн, у тому числі 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 18 000,00 грн заборгованість за процентами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як визначено у ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Як визначено у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

У частині ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено що, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно зі ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Отже, договір про надання споживчого кредиту від 21.01.2025, укладений між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних та надсилаються та призначені для ідентифікації підписувача цих даних) згідно з вимогами законодавства, чим засвідчено вивчення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Судом встановлено, що ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» виконало умови договору про надання споживчого кредиту № 2039569 від 21.01.2025 та перерахувало відповідачу грошові кошти загальним розміром 5 000 грн. Проте, відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим в нього утворилася заборгованість за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом протягом всього строку дії кредитного договору.

Разом з тим, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, позикодавець відповідно до ст. 1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування за договором, укладеним 21.01.2025 з ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», який складав 360 днів, тобто до 16.01.2026, після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 910/17048/17.

Разом із тим, з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» станом на 21.07.2025 випливає, що заборгованість відповідача за тілом кредиту склала 5 000 грн, а за процентами 9 050 грн.

Позивач після укладення договору про відступлення права вимоги донарахував відповідачу відсотки за період з 22.07.2025 до 03.06.2026, тобто за період, що виходить за межі строку кредитування.

В долученому до позовної заяви розрахунку заборгованості зазначено, що розмір заборгованості станом на 03.06.2026 складає 33 000 грн, з яких заявляється до стягнення 23 000 грн, у т.ч. заборгованість за тілом кредиту 5 000 грн, за відсотками 18 000 грн. Тобто, додатково донараховано 8 950 грн відсотків.

Разом із тим, вказаний розрахунок не містить даних, яким чином проведено донарахування вказаних відсотків, а лише зазначено, що відсоткова ставка складає 1% у день. При цьому, також не вказано, від якої суми обчислювався вказаний відсоток та за які саме дні, враховуючи, що строк дії договору споживчого кредиту сплинув 16.01.2026.

За таких обставин, суд доходить висновку про недоведеність донарахування позивачем процентів за кредитом в сумі 8 950 грн, що здійснено після відступлення позивачу права вимоги.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, на загальну суму 14 050 грн, у т.ч. за тілом кредиту 5 000 грн, за процентами 9 050 грн.

У позовній заяві представник позивача просив також стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано такі докази:

копію договору № 02-07/2024 від 02.07.2024 про надання правничої допомоги, укладеного між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС»;

копію прайс-листу на послуги вказаного адвокатського об`єднання від 01.12.2025;

копію заявки на надання юридичної допомоги № 3 від 01.05.2026 з надання усної консультації з вивченням документів тривалістю 2 години на суму 4 000,00 грн та складання позовної заяви тривалістю 3 години на суму 9 000,00 грн;

копію витягу з акту № 35 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026, з якого випливає, що вказаним адвокатським об`єднанням надано позивачу вищезазначені послуги загальною вартістю 13 000 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу не подавалось.

Вивчивши надані ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» докази понесених витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що вони у повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу розміром, що є пропорційним до задоволеної частини вимог 7 941,70 грн (61,09% від 13 000,00 грн).

Крім того, згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені, у розмірі 1 626,46 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 274 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором № 2039569 від 21 січня 2025 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту загальним розміром 14 050 (чотирнадцять тисяч п`ятдесят) грн 00 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору розміром 1 626 (одна тисяча шістсот двадцять шість) грн 46 коп. та витрати на правничу допомогу розміром 7 941 (сім тисяч дев`ятсот сорок одна) грн 70 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення виготовлений 14 серпня 2026 року.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ідентифікаційний код юридичної особи 42640371, адреса місцезнаходження: вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А. В. Шалагінова