Рішення № 13898706, 11.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/59611.02.11 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Ей –І –Ес Рівнеенерго»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група»

простягнення 61381,11 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Ей –І –Ес Рівнеенерго»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група»про стягнення 51841,87 грн. –основного боргу за спожиту активну електроенергію, 4160,36 грн. –заборгованості за перетікання реактивної електроенергії, 5378,88 грн. –пені.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленої електричної енергії згідно Договору № 270018214 про постачання електричної енергії від 01 липня 2008 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість на суму 57220,75 грн.

Ухвалою від 24.12.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.01.2011 року.

В судовому засіданні 24.01.2011 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 24.01.2011 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 24.01.2011 року розгляд справи було відкладено на 11.02.2011 року.

В судове засідання 11.02.2011 року представник позивача не з’явився, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду спору, яке суд розглянув та відхилив, як безпідставне та необґрунтоване.

Представник відповідача в судове засідання 11.02.2011 року вдруге не з’явився, вимоги попередніх ухвал не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.02.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Ей –І –Ес Рівнеенерго»(далі –Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична група»(далі –Споживач, відповідач) був укладений договір № 270018214 про постачання електричної енергії (далі - Договір), відповідно до умов якого (Розділ 1) сторони погодили, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з сумарною приєднаною потужністю 2260 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точкою продажу електричної енергії: визначається відповідно до Додатку № 6 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін».

Згідно з пунктом 2.1 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язується керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі –ПКЕЕ).

Відповідно до пункту 2.2 Договору постачальник зобов’язується:

Ш           виконувати умови цього Договору;

Ш          постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах визначених відповідно до Розділу 5, та з урахуванням умов Розділу 6 цього Договору; згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 6; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності;

Ш          повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п’ять днів до введення їх у дію.

Згідно з пунктом 2.3 Договору споживач зобов’язується:

Ш          виконувати умови цього Договору;

Ш          дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами Розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановки;

Ш          оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 4 «Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків»;

Ш          забезпечувати безперешодний доступ уповноважених представників постачальника за пред’явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії та інше.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої споживачем та/або субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами додатка № 4 «Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків».

Відповідно до пункту 8.1 Договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника в терміни визначені додатком № 4 «Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків».

Пунктом 4 Порядку зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків (далі –Додаток № 4) передбачено, що споживач протягом розрахункового періоду здійснює два планових платежі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання: оплата 30% вартості очікуваного обсягу постачання електричної енергії, яка передбачена Додатком № 1 до Договору на постачання електричної енергії на поточний розрахунковий період заліснюється щомісячно до 1-го числа, оплата 100% вартості очікуваного обсягу постачання електричної енергії, яка передбачена Додатком № 1 до Договору на постачання електричної енергії на поточний розрахунковий період заліснюється щомісячно до 10-го числа.

Позивач на виконання умов Договору за період з 01.03.2010 року по 01.06.2010 року поставляв відповідачу активну та реактивну електричну енергію, що засвідчується наявними матеріалами справи.

Однак, відповідач в порушення умов Договору свої зобов’язання щодо повної оплати поставленої електроенергії не виконав, у зв’язку з чим у останнього виникла перед позивачем заборгованість у сумі 56 002,23 грн., з яких 51841,87 грн. –заборгованості за спожиту активну електроенергію та 4160,36 грн. –заборгованості за спожиту реактивну електроенергію, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 02 липня 2010 року.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 56002,23 грн.

Згідно статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до статті 275 Господарським кодексом України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у сумі 56002,23 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 –2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Позивач за прострочення строків сплати грошових коштів за надані комунальні послуги, керуючись п. 4.2.1 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5378,88 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пункту 4.2.1 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання та порядку розрахунку визначеного сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 4773,70 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група»(місцезнаходження: 03115, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Львівська, буд. 18, корпус Б, код ЄДРПОУ 30782182) на користь Закритого акціонерного товариства «Ей –І –Ес Рівнеенерго»(місцезнаходження: 33013, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 71, код ЄДРПОУ 05424874) 56 002 (п’ятдесят шість тисяч дві) грн. 23 коп. –основного боргу, 4773 (чотири тисячі сімсот сімдесят три) грн. 70 грн. –пені, 607 (шістсот сім) грн. 76 коп. - державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 67 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

14.02.2011 року