Ухвала суду № 138986026, 27.07.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 липня 2026 року Справа № 915/924/26

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком-Пром», вул. 6 Слобідська, 130, м. Миколаїв, 54034 (код ЄДРПОУ 42181555)

про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 77 293, 41 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулась Миколаївська міська рада з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком-Пром» кошти в сумі 77 293, 41 грн. заборгованості з орендної плати за період з 01.10.2019 до 01.03.2025 за користування земельною ділянкою площею 967 кв.м. з кадастровий номер 4810136900:01:019:0028 за адресою: м. Миколаїв, 6 Слобідська, б. 130 (отримувач УК у м. Миколаїв/ Центральний р-н/24062200; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код в ЄДРПОУ отримувача 37992030; рахунок № 588999980314000611000014483).

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Миколаївської міської ради через виконавчий комітет Миколаївської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 3 328, 00 грн.

Підставою позову зазначено наступні обставини.

На підставі рішення Миколаївської міської ради від 04.04.2013 № 27/44 між Миколаївською міською радою та ФОП Чабановою Н.Г. укладено договір оренди землі від 31.05.2013 № 9264, відповідно до умов якого Миколаївська міська рада передала, а ФОП Чабанова Н.Г. прийняла в оренду земельну ділянку № 1 площею 967 кв.м. (кадастровий номер 4810136900:01:019:0028) для обслуговування нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 . Договір діє до 31.05.2028.

Позивач зазначає, що право власності на нерухоме майно (нежитлову будівлю) за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 10.06.2010 САС 808921 належало Чабановій Н.Г. В подальшому право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна було набуте Бабій Любов`ю Сергіївною на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 01.06.2018 № 2007.

З 05.06.5018 року право власності на відповідний об`єкт набуто ТОВ «Інком-Пром» на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер: 2007, виданого 01.06.2018, видавник: Руда О.М., приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу; Рішення засновника щодо передачі нежитлового об`єкта в статутний капітал Товариства, серія та номер: 01-18, виданий 04.06.2018, видавник: Бабій Любов Сергіївна.

Зазначений об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці 967 кв.м. з кадастровим номером 4810136900:01:019:0028 та на земельній ділянці 2 654 кв.м. з кадастровим номером 4810136900:01:019:0027.

Позивач зазначає, що в період з 05.06.2018 по теперішній час фактичним користувачем земельних ділянок площею 967 кв.м. з кадастровим номером 4810136900:01:019:0028 та площею 2654 кв. м. з кадастровим номером 4810136900:01:019:0027, на яких розташований відповідний нежитловий об`єкт, є відповідач, який не сплачував кошти до міського бюджету за користування ними.

Посилаючись на приписи ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, ст. 7 Закону України "Про оренду землі", позивач зазначає, що, виходячи з принципу цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій розташований такий об`єкт, новий власник нерухомості (відповідач) автоматично набув право оренди за чинним договором оренди (заміна сторони у зобов`язанні). Отже, у відповідача виник обов`язок зі сплати орендної плати.

Позивач зазначає, що в порушення умов договору та вимог законодавства відповідачем не сплачено орендну плату за користування земельною ділянкою площею 967 кв.м. з кадастровим номером 4810136900:01:019:0028 за період з 01.10.2019 по 01.03.2025 у сумі 77 293, 41 грн., яка заявлена позивачем до стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 13, 124, 125 Конституції України, ст. 377, 509, 525, 526, 610, 612, 627, 628, 629 ЦК України, ст. 12, 83, 80, 120, 141 ЗК України, ст. 14, 31, 269, 287 ПК України, ст. 13, 21, 22, 24 Закону України "Про оренду землі", Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", судовою практикою та умовами договору.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про судовий збір судовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою підприємцем встановлено ставку судового збору в розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України Про судовий збір судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судом встановлено, що позивачем пред`явлено позовну вимогу майнового характеру, судовий збір з якої має становити 3 328, 00 грн.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова КГС ВС від 04.08.2021 у справі № 904/424/21; постанова КЦС ВС від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20).

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 60).

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.

Звертаючись до суду зі скаргою/заявою, скаржник зобов`язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи. Своєю чергою механізм реалізації перевірки зарахування коштів судового збору визначений частиною другою статті 9 Законом України Про судовий збір.

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

Таким чином, обов`язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд (постанови ВС від 28.04.2022 у справі № 520/10006/21, від 26.07.2023 у справі № 640/3949/22, від 02.05.2024 у справі № 440/9709/23).

Обов`язок перевірити факт зарахування судового збору у конкретній справі покладається на суд (постанова КАС ВС від 26.07.2023 у справі № 640/3949/22).

Судом встановлено, що позивачем подано до суду платіжну інструкцію № 817 від 07.07.2026 на суму 3 328, 00 грн. з призначенням платежу 101 0210160,2800;Судовий збір за позовом Миколаївської міської ради, Господарський суд Миколаївської області.

Однак, при здійсненні перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України в КП "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що грошові кошти в сумі 3 328, 00 грн. згідно платіжної інструкції № 817 від 07.07.2026 сплачено по іншій господарській справі № 915/886/26.

Таким чином, подана платіжна інструкція № 817 від 07.07.2026 на суму 3 328, 00 грн. не є належним доказом сплати судового збору у даній справі, оскільки сплата судового збору згідно вказаної платіжної інструкції здійснена по іншій господарській справі.

Отже, до матеріалів позовної заяви позивачем не подано доказів сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, позивачу слід здійснити оплату судового збору за наступними реквізитами:

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

- Отримувач коштів: Миколаїв ГУК/тг м.Миколаїв/22030101;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030;

- Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA588999980313121206083014478;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

- Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Миколаївської області (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі Код платника платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Відповідно абз. 1, 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Враховуючи вищевказані недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення поданої позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 6, 42, 162, 164, 172, 174, 232 - 235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву (вх. № 10452/26 від 20.07.2026) Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком-Пром» про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 77 293, 41 грн. залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу наступний спосіб усунення недоліків:

- позивачу подати суду докази сплати судового збору в сумі 3 328, 00 грн.

4. Роз`яснити позивачу наслідки усунення недоліків:

- якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (ч. 3 ст. 174 ГПК України);

- якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

На веб-сторінці господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).

Суддя Е.М. Олейняш