Ухвала суду № 138985943, 12.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

12.08.2026 Справа № 914/1777/26

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Пришляка О. Р., розглянувши матеріали заяви матеріали заяви Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання грошових вимог до боржника ОСОБА_1 в сумі 93 385,13 грн.

у справі за заявою: ОСОБА_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

за участю представників сторін:

від боржника: Цимбал А.А. (в режимі відеоконференції)

арбітражний керуючий: Бігдан О.А. (в режимі відеоконференції)

ВСТАНОВИВ:

10.06.2026 на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Ухвалою суду від 12.06.2026 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було прийнято та призначено до розгляду на 17.06.2026. У судове засідання 17.05.2026 боржник, арбітражний керуючий не з`явилися.

Ухвалою суду від 17.06.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Бігдана Олексія Антоновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1106 від 11.06.2013 року; адреса місцезнаходження: 61003, Харківська область, Харків, провулок Університетський, будинок 1); оприлюднено на офіційному веб-сайті оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); попереднє засідання суду призначено на 22.07.2026 о 15:00 год.

На розгляд Господарського суду Львівської області 10.06.2026 від Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» надійшла заява про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 в сумі 93 385,13 грн.

Ухвалою суду від 20.07.2026 заяву Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про грошові вимоги до боржника ОСОБА_1 у сумі 93 385,13 грн. прийнято до розгляду.

Представником боржника 21.07.2026 надіслано відзив на грошові вимоги, яким не визнає грошові вимоги у повному обсязі.

Керуючим реструктуризацією 21.07.2026 подано повідомлення про часткове визнання грошових вимог.

Суд, проаналізувавши матеріали та з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що грошові вимоги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до боржника слід визнати частково, зважаючи на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частина 2 вказаної статті передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, в тому числі, є і договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та боржником підписано Заяву № 1010315349 від 26.11.2021 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Відповідно до вказаної заяви боржнику видано споживчий кредит у сумі 40 000 грн. на загальні споживчі цілі, строком на 30 місяців, зі сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99 % та процентів за користування кредитом у розмірі 0.01 % річних.

Видача кредиту підтверджується платіжною інструкцією № TR.54096720.95955.25578 від 26.11.2021. Станом на 16.06.2026 заборгованість боржника за кредитним договором склала 52567.32 гривень, з яких: 34614.68 грн. - заборгованість за кредитом (тіло); 12.64 грн. - заборгованість за процентами; 17 940 грн. - заборгованість за комісією.

Між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та боржником підписано Заяву № 1010440530 від 12.02.2022 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Відповідно до вказаної заяви боржнику видано споживчий кредит у сумі 31 500 грн. на загальні споживчі цілі, строком на 30 місяців, зі сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,22 % та процентів за користування кредитом у розмірі 0.010000% річних.

Видача кредиту підтверджується платіжною інструкцією № TR.55948351.43361.25578 від 12.02.2022. Станом на 16.06.2026 заборгованість боржника за кредитним договором склала 40817,81 гривень, з яких: 30 114.92 грн. - заборгованість за кредитом (тіло); 10,44 грн. - заборгованість за процентами; 10 692,45грн. - заборгованість за комісією.

Також заявник звертав увагу на те, що право Банку встановлювати щомісячну комісію за обслуговування споживчого кредиту передбачено: статтями 2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»: банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь - яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми; Банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Таким чином, заявник просить суд визнати грошові вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, до фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ,) у сумі 93 385,13 грн. заборгованість за кредитними договорами, з яких: 75 432,49 грн. заборгованість за кредитом, 23,08 грн. проценти, 28 632,45 грн. комісія та 5324,80 грн. судовий збір.

Керуючий реструктуризацією частково відхилив грошові вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» в частині нарахованої комісії за договором та вважає, що умова Кредитного договору про сплату Боржником щомісячних комісій за «обслуговування кредитної заборгованості» є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У зв`язку з наведеним, по-перше, керуючий реструктуризацією вважає, що не можуть бути визнані грошові вимоги Кредитора до Боржника в розмірі 28 632,45грн.

Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідно з ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Розглянувши матеріали заяви з грошовими вимогами та подані учасниками справи заперечення суд дійшов висновку, що підтвердженими є грошові вимоги у розмірі 64 752,68 грн. заборгованості за кредитом та 5 324,80 грн. судового збору.

Натомість грошові вимоги у розмірі 28 632,45 грн. комісійних слід відхилити з наступних підстав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі N 496/3134/19 вирішувала питання: чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно Закону України «Про споживче кредитування»; чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна /нікчемна/ оспорювана.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові вказала, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, а згідно з п. 3.2.4 кредитного договору позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості.

Разом з тим зробила висновок про нікчемність в цілому пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, зокрема не лише щодо щомісячного інформування про розмір заборгованості, але й опрацювання запитів позичальника, надання інформації по рахунку. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 цього Закону.

Зокрема, оскільки позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Отже, сплата позичальником на користь банку винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційними та такими, що суперечить моральним засадам суспільства, а також положенням статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на день укладення кредитного договору).

Оскільки обслуговування кредитної заборгованості це дія, яка вчиняється банком на власну користь, банк неправомірно включив зазначену умову до Кредитного договору. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, то така операція як обслуговування кредитної заборгованості відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови.

При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою (постанова Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі 753/11000/14-ц).

Правило contra proferentem застосовується за наявності існування двох різних тлумачень умов (чи умови) договору, а не відмінних редакцій певних умов (чи умови) договору (постанова Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 613/1436/17). У разі неясності умов договору тлумачення таких умов повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведено інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань (постанова Верховного Суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19).

При тлумаченні умов договору, що мають двозначне формулювання, щодо порядку нарахування пені суд повинен керуватися правилом contra proferentem, тобто тлумачити умови договору проти того, хто їх написав. Якщо позикодавець включив до договору умову про пеню, що допускає подвійне тлумачення, таку умову слід тлумачити на користь позичальника (постанова Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 175/213/16-ц). Під час вирішення спору щодо стягнення заборгованості за кредитним договором суд має здійснити належне тлумачення умов договору відповідно до ст. 213 ЦК України для визначення моменту зміни строку виконання основного зобов`язання.

У разі неможливості з`ясувати справжній зміст умови договору за допомогою загальних підходів, застосовується тлумачення contra proferentem тлумачення умов проти сторони, яка їх склала (постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 755/21709/15-ц).

Згідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного суду від 06.11.2023р. по справі №204/224/21, «…закон «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту… Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними… …

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена комісія, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»…».

Наведеної правової позиції Верховний Суд дотримується і у постанові від 31.08.2022р. у справі №202/5330/19, згідно якої фінансовою установою, у випадку встановлення комісій за користування кредитними коштами, має зазначити в кредитному договору перелік додаткових та супутніх банківських послуг, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які фінансовою установою встановлена така комісія.

Як вбачається з умов Заяв на приєднання до договору про банківське обслуговування, Кредитором не зазначено, які саме послуги банку включає в «обслуговування кредитної заборгованості», та яким чином такі послуги пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, беручи до уваги відзив представника боржника та повідомлення керуючого реструктуризацією суд дійшов висновку, що грошові вимоги Акціонерного товариства «ПУМБ» слід визнати в сумі 64 752,68 грн. основна заборгованість за договором кредиту та 5 324,80 грн. судового збору.

Щодо вимоги боржника про зарахування сплаченої комісії у розмірі 15 659,10 грн. в рахунок основного боргу за кредитом, то суд такі вимоги відхиляє та наголошує на відмінності та особливостях розгляду грошових вимог до боржника у порядку розгляду справи про неплатоспроможність, передбаченому КзПБ, від розгляду судом справ в межах позовного провадження.

Витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства).

Витрати на оплату судового збору в сумі 5 324,80 грн. покладаються на боржника та відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 2, 45, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Грошові вимоги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» визнати частково в сумі 64 752,68 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), з яких: 64 752,68 грн. (заборгованість) друга черга.

2. Витрати на оплату судового збору в розмірі 5 324,80 грн. покласти на боржника, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

3. Решта грошових вимог відхилити.

4. Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 235 ГПК України.

5. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Повний текст хвали складено 14.08.2026.

Суддя Гоменюк З.П.