Рішення № 138985564, 14.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/114/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2026 Справа № 908/1559/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбухової В.О., розглянув матеріали справи

За позовом: Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Фанатська, буд. 14, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 02909973) в інтересах держави в особі:

Позивача: Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Аріал (вул. Шкільна (Героїв Сталінграду), буд. 13, м. Запоріжжя, 69054; код ЄДРПОУ 32469888)

про стягнення 20 229,27 грн.,

Без виклику представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

25.06.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Аріал про стягнення 20 229,27 грн.

25.06.2026 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/1559/26 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 29.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1559/26 в порядку спрощеного позовного провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи, присвоїти справі номер провадження 5/114/26 та розгляд справи по суті розпочати з 23.07.2026.

14.08.2026 судом прийнято рішення.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З позовної заяви вбачається, що заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Запорізької міської ради несплачену орендну плату за договором оренди землі від 23.07.2008 (від 02.09.2008 за № 040826101393), укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ «АРІАЛ» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:037:0241 за періоди з 01.02.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 28.02.2022, з 01.01.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.12.2024, з 01.01.2025 по 31.03.2025 в розмірі 20 229,27 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 11, 16, 628, 632, 651, 654 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 12, 81, 189, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 271, 289 Податкового кодексу України, ст.ст. 1, 15, 21, 30 Закону України Про оренду землі, прокурор просить суд позов задовольнити.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» Господарського суду Запорізької області Товариства з обмеженою відповідальністю Аріал (код ЄДРПОУ 32469888) має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 29.06.2026 про відкриття провадження у справі №908/1559/26 направлена до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС та отримана відповідачем 29.06.2026, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №908/1559/26 в суді.

Станом на 14.08.2026 відповідач запропонований ухвалою суду від 29.06.2026 письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, на адресу суду не надіслав, а також й доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 23.07.2008 між Запорізькою міською радою (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРІАЛ» (далі Орендар) укладено договір оренди землі земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 2310100000:04:037:0241) площею 0,0070 га., зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України поземельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.09.2008 за № 040826101393 (далі Договір).

Згідно п. 1 Договору Орендодавець, відповідно до рішення двадцять першої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради № 33/124 від 23.04.2008 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування перукарні, яка знаходиться у м. Запоріжжя, по вул. Рекордна, 2.

Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0070 га.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 Договору на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: будівля перукарні Орендаря, інші об`єкти інфраструктури відсутні. Земельна ділянка передається в оренду разом з будівлею перукарні Орендаря. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 100 762,90 грн. (в цінах 2008 року).

Відповідно до п. 8 договору, договір укладено на дев`ятнадцять років, тобто до 01.09.2027 року.

Згідно з п. 9 договору оренда плата вноситься Орендарями у грошовій формі та в розмірі: 3 022,89грн., що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2008 року.

У пункті 10 Договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Відповідно до п. 11 Договору оренди землі орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до пункту 12 Договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; прийняття Орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно пункту 30 Договору Орендар зобов`язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Орендодавець зобов`язаний здійснювати контроль за виконанням умов договору з боку орендаря, в тому числі за правильністю індексування та повнотою перерахування орендної плати (п. 28 Договору).

В подальшому, у 2009 та 2010 роках між Запорізькою міською радою та ТОВ «АРІАЛ» укладено додаткові угоди до вказаного договору оренди землі від 02.09.2008 № 040826101393 в частині зміни орендної плати, відповідно до яких пункт 9 договору викладено в нові редакції:

- орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 1 218,83 грн, що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2009 року;

- орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 1 659,57 грн, що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2010 року.

Згідно п.п. 2, 3 Додаткових угод, до них додається розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, який є невід`ємною частиною даної додаткової угоди. Умови не передбачені цими додатковими угодами залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

У пункті 30 Договору встановлені обов`язки Орендаря, а саме: Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату та самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

За таких умов, у Орендаря за результатами підписання Договору оренди землі виник обов`язок сплачувати орендну плату на розрахунковий рахунок місцевого бюджету.

Отже, оскільки Відповідачем повністю оплата за оренду земельної ділянки не здійснена, зазначені обставини стали підставою для звернення Прокурора до суду з позовом у цій справі про стягнення з Відповідача заборгованості за договором оренди землі від 02.09.2008 за № 040826101393 за періоди з 01.02.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 28.02.2022, з 01.01.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.12.2024, з 01.01.2025 по 31.03.2025 в розмірі 20 229,27 грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Цивільні зобов`язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

У п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України визначено, що серед загальних засад цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Ч. 1 та 3 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

У ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із ч. 1 3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 482684905 від 20.06.2026 власником земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:037:0241 є Запорізька міська рада на праві власності та в графі «Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права» міститься запис від 14.04.2026 про реєстрацію договору оренди землі від 23.07.2008, вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки, Орендодавець: Запорізька міська рада, Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю «АРІАЛ» (код ЄДРПОУ 32469888).

Отже, Товариству з обмеженою відповідальністю «АРІАЛ» на підставі договору оренди землі від 02.09.2008 за № 040826101393 передано в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:037:0241, площею 0,0070 га, для розташування перукарні, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 2.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України (далі - ЗК України ), цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» орендою землі, регулюються ЗК України відносини, пов`язані з , Цивільним кодексом України (далі ЦК України) та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також Договором оренди землі.

За змістом ч. 9 ст. 93 ЗК України відносити, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

У ст. 206 ЗК України та ст. 270 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 ПК України (розділ «Податок на майно») об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст. 206 ЗК України , пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі Договору оренди землі.

Відповідно до вимог ст. 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У ст. 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі» Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статей 5 та 13 Закону України «Про оцінку земель» одним із методів проведення оцінка земель є грошова оцінка земельних ділянок; грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу місцевого самоврядування.

Рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою у разі надання в користування земельної ділянки комунальної власності для розгортання, експлуатації електронних комунікаційних мереж, для розміщення лінійних об`єктів енергетичної інфраструктури, трубопроводів, інших лінійних комунікацій є підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, крім випадку, якщо нормативна грошова оцінка вже проведена. Розроблення технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється після формування земельної ділянки.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих населених пунктів земельних за межами ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Згідно статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

30.06.2015 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016.

Рішення за № 7 було оприлюднене 14.07.2015 року в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.1 статті 288).

З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною. Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок і, як наслідок, розмір земельного податку та ставок орендної плати за землю є способом регулювання уповноваженими органами плати за користування землею в межах та на виконання норм ПК України.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац 2 ч. 1 ст. 13 Закону України Про оцінку земель).

Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням ч. 2 ст. 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

30.06.2015 Запорізька міська рада прийняла рішення № 6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)».

Відповідно до додатку 3 цього рішення, встановлено розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки), які викладені у Додатку до цього рішення.

Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:037:0241 відноситься до категорії інших земельних ділянок м. Запоріжжя, розмір орендної плати якої складає 3% від нормативної грошової оцінки.

Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 та від 28.11.2018 №26 не змінювались та не скасовувались і є чинними.

Таким чином, Запорізька міська рада в межах наділених повноважень, у відповідно до законодавства України, затвердила та встановила податок, та збори на користування землями міста Запоріжжя.

Згідно п. 10 Договору оренди землі від 02.09.2008 за № 040826101393 обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Згідно п. 12 Договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік зокрема у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; прийняття Орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; в інших випадках, передбачених законом.

За таких умов, у Орендаря за результатом підписання Договору оренди землі виник обов`язок щомісячно, рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату.

Проте, Відповідач не сплачував орендну плату за Договором оренди землі у відповідності до нової НГО з 2016 року внаслідок чого у нього утворилась заборгованість зокрема, за періоди з 01.02.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 28.02.2022, з 01.01.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.12.2024, з 01.01.2025 по 31.03.2025 в сумі 20 229,27 грн.

Орендна плата є одним із основних джерел наповнення міського бюджету, а отже існуюча заборгованість відповідача з орендної плати за землю порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та недоотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб.

Відповідно до інформацій Головного управління ДПС України у Запорізькій області від 10.04.2025 № 3716/5/08-01-04-01-05 та від 23.12.2025 № 11791/5/08-01-04 01-05 ТОВ «АРІАЛ» нараховувало та сплачувало орендну плату за користування вказаною вище земельною ділянкою з кадастровим номером: 2310100000:04:037:0241 у наступних розмірах: - у 2018 році в розмірі 6 996,76 грн; - у 2019 році в розмірі 6 996,76 грн; - у 2020 році в розмірі 6 413,70 грн; - у 2021 році в розмірі 6 996,76 грн; - у 2022 році в розмірі 1 282,74 грн; - у 2023 році в розмірі 8 850,90 грн; - у 2024 році в розмірі 9 302,30 грн; - у 2025 році в розмірі 2 604,66 грн.

Згідно ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 18.12.2019р. у справі №804/937/16 викладено правовий висновок, виходячи з якого коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком (орендної плати) враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Такий підхід дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком (орендної плати) шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів. Тобто, сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком (орендної плати).

Згідно з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 18.12.2019р. у справі № 804/937/16, від 23.06.2022р. у справі №160/8668/19, вказано, що нормами ПК України (п. 289.2 ст. 289) передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти розраховує Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період.

Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах.

Тобто, з 2016р. по теперішній час нормативна грошова оцінка земель міста, в тому числі спірної земельної ділянки змінювалась лише на щорічні коефіцієнти індексації.

Витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі реального часу, тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.(постанови Верховного Суду від 09.12.2021 у справі № 922/4264/20, від 10.01.2024 у справі № 712/7879/22).

Відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147, нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначається шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зокрема Кні - добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.

Щодо розрахунку заборгованості з орендної плати.

Відповідно до витягу № НВ-2300387212025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 16.07.2025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:037:0241 становить 491 066,10 грн.

Станом на 14.08.2026 Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № НВ-2300387212025 від 16.07.2025 є чинним та не скасований. Доказів зворотного Відповідачем не надано.

З урахуванням коефіцієнту індексу нормативної грошової оцінки (у 2024 році становив 1,12, у 2023 році - 1,051; у 2022 році - 1,15; у 2021 році 1,1; у 2020-2017 - 1,0), нормативна грошова оцінка земельної ділянки:- у 2018, 2019, 2020, 2021 роках становила 329 783,32 грн (491 066,1 грн / 1,12/ 1,051/ 1,15/ 1,1);- у 2022 році становила 362 761,66 грн (491 066,1 грн / 1,12/ 1,051/ 1,15);- у 2023 році становила 417 175,90 грн (491 066,1 грн / 1,12/ 1,051);- у 2024 році становила 438 451,88 грн (491 066,1 грн / 1,12).

Враховуючи вказане, розмір річної орендної плати повинен становити: - у 2018, 2019, 2020, 2021 роках повинен становити 9 893,50 грн (329 783,32 грн х 3%);- у 2022 році 10 882,85 грн (362761,66 грн х 3%);- у 2023 році 12 515,28 грн (417 175,90 грн х 3%);- у 2024 році 13 153 грн (438451,88 грн х 3%);- у 2025 році 14 731,98 грн (491 066,1 грн х 3%).

Запорізькою міською радою на підставі вказаного Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснено розрахунок несплаченої орендної плати по договору оренди землі від 02.09.2008 № 040826101393 згідно рішення ЗМР № 7 від 30.06.2015 з боку Орендаря ТОВ «АРІАЛ» (код ЄДРПОУ 32469888) по земельній ділянці площею 70 кв.м, розташованої за адресою м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 2 за період з 03.04.2017 по 31.03.2025.

Отже, враховуючи вказаний розрахунок, розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:037:0241 у період з 01.01.2018 по 31.03.2025 мав складати 20 470,61 грн., у т.ч.:- за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 у розмірі 9893,50 грн (тобто щомісячно 824,46 грн);- за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 у розмірі 9893,50 грн (тобто щомісячно 824,46 грн);- за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 у розмірі 9893,50 грн (тобто щомісячно 824,46 грн);- за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 у розмірі 9893,50 грн (тобто щомісячно 824,46 грн);- за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 у розмірі 10882,85 грн (тобто щомісячно 906,90 грн);- за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у розмірі 12515,28 грн (тобто щомісячно 1042,94 грн);- за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 у розмірі 13153,56 грн (тобто щомісячно 1096,13 грн);- за період з 01.01.2025 по 31.03.2025 у розмірі 14731,98 грн (тобто щомісячно 1227,67 грн).

Таким чином, розмір нарахованих та сплачених податкових зобов`язань ТОВ «АРІАЛ» за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 складає 6996,76 грн, а розрахунковий розмір орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою за цей же період дорівнює 9893,50 грн.

Отже, розмір несплачених ТОВ «АРІАЛ» грошових коштів за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 дорівнює 2896,74 грн.

В той же час, з урахуванням продовження 04.09.2025 строків позовної давності на підставі Закону України № 4434-IX, розмір коштів, які підлягають стягненню за 2018 рік (в межах строків позовної давності) становить 2 655,4 грн (за період з 01.02.2018 по 31.12.2018).

Зокрема, розрахунковий розмір орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 01.02.2018 по 31.12.2018 становить 9069,06 грн (329 783,32 грн (НГО у 2018 р.) * 3% = 9893,50 грн (річний розмір орендної плати) / 12 міс. = 824,46 грн (розмір орендної плати за 1 місяць) * 11 міс.).

Розмір нарахованих податкових зобов`язань ТОВ «АРІАЛ» за період з 01.02.2018 по 31.12.2018 становить 6413,66 грн (17 000 грн /12 міс. * 11 міс.).

Отже, розмір несплачених ТОВ «АРІАЛ» грошових коштів за період з 01.02.2018 по 31.12.2018 дорівнює 2 655,40 грн.

Розмір нарахованих та сплачених податкових зобов`язань ТОВ «АРІАЛ» за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 складає 6996,76 грн, а розрахунковий розмір орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою за цей же період дорівнює 9893,50 грн. Отже, розмір несплачених ТОВ «АРІАЛ» грошових коштів за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 дорівнює 2 896,74 грн.

Розмір нарахованих та сплачених податкових зобов`язань ТОВ «АРІАЛ» за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (за 11 місяців), складає 6413,70 грн, а розрахунковий розмір орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою за цей же період дорівнює 9069,04 грн. Отже, розмір несплачених ТОВ «АРІАЛ» грошових коштів за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 дорівнює 2 655,34 грн.

Розмір нарахованих та сплачених податкових зобов`язань ТОВ «АРІАЛ» за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, складає 6996,76 грн, а розрахунковий розмір орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою за цей же період дорівнює 9893,50 грн. Отже, розмір несплачених ТОВ «АРІАЛ» грошових коштів за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 дорівнює 2 896,74 грн.

Розмір нарахованих та сплачених податкових зобов`язань ТОВ «АРІАЛ» за період з 01.01.2022 по 28.02.2022, складає 1282,74 грн, а розрахунковий розмір орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою за цей же період дорівнює 1813,80 грн. Отже, розмір несплачених ТОВ «АРІАЛ» грошових коштів за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 дорівнює 531,06 грн.

Розмір нарахованих та сплачених податкових зобов`язань ТОВ «АРІАЛ» за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, складає 8850,90 грн, а розрахунковий розмір орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою за цей же період дорівнює 12515,28 грн. Отже, розмір несплачених ТОВ «АРІАЛ» грошових коштів за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 дорівнює 3 664,38 грн.

Розмір нарахованих та сплачених податкових зобов`язань ТОВ «АРІАЛ» за період з 01.01.2024 по 31.12.2024, складає 9302,30 грн, а розрахунковий розмір орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою за цей же період дорівнює 13153,56 грн. Отже, розмір несплачених ТОВ «АРІАЛ» грошових коштів за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 дорівнює 3 851,26 грн.

Розмір нарахованих та сплачених податкових зобов`язань ТОВ «АРІАЛ» за період з 01.01.2025 по 31.03.2025, складає 2604,66 грн, а розрахунковий розмір орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою за цей же період дорівнює 3683,01 грн. Отже, розмір несплачених ТОВ «АРІАЛ» грошових коштів за період з 01.01.2025 по 31.03.2025 дорівнює 1 078,35 грн.

Таким чином, загальний розмір несплачених грошових коштів за оренду земельної ділянки ТОВ «АРІАЛ» за періоди з 01.02.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 28.02.2022, з 01.01.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.12.2024, з 01.01.2025 по 31.03.2025 становить 20 229,27 грн.

Отже, договором на Відповідача покладено обов`язок щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування земельної ділянкою.

Разом з тим, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у відповідача існує заборгованість з орендної плати за землю за вказані вище періоди в сумі 20229,27 грн.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів сплати заборгованості з орендних платежів за землю у вищевказаний період на суму 20 229,27 грн., у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди землі від 02.09.2008 за № 040826101393 зі сплати орендної плати за земельну ділянку загальною площею 0,0070 га, кадастровий номер 2310100000:04:037:0241 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 2, в розмірі 20 229,27 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо представництва прокуратурою інтересів держави в особі Запорізької міської ради у суді.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99 визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з частковою державною власністю у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та ін.) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності України, гарантування її державної, економічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

Інтерес держави охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у бюджетній сфері, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора із захисту суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Згідно пункту 1 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного суду України, прокурори та їх заступники подають позовні заяви саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі №0440/6596/18.

Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру зазначає про порушення або загрозу порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку, що інтереси держави (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так й інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Інтереси держави та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - інтересів держави, про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру.

Крім того, згідно зі ст. ст. 140, 142 Конституції України та ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення гарантується Державою. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 142 Конституції України та статтями 16, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджету міст обласного значення належить податок на майно, до складу якого за приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України входить плата за землю, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

При цьому за інформацією, опублікованої на офіційному сайті Запорізької міської ради, податок на майно є одним із основних доходів бюджету міста Запоріжжя.

Згідно ч.1 ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, сформованою у постанові від 11.05.2016 за наслідками розгляду справи № 6-824цс16, дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених розмірах шляхом їх вірного правового (в тому числі договірного) врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави.

Таким чином, надходження коштів зі сплати орендної плати не в повному розмірі призводить до спричинення шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово-економічної діяльності держави та економічної безпеки держави в цілому.

Несплата Відповідачем орендної плати за землю в повному розмірі у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, який може бути використаний для задоволення її нагальних потреб

Норми ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлює дві альтернативні групи умов, при наявності яких, прокурор наділений правом здійснення представництва в суді законних інтересів держави. Перша група альтернативних умов порушення або загроза порушення інтересів держави. Друга група альтернативних умов захист цих інтересів (порушених, або щодо порушення яких існує загроза) не здійснює (1) або неналежним чином здійснює (2) орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (3).

Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:037:0241 площею 0,007 га, яка розташована по вул. Рекордна, 2 у м. Запоріжжі відноситься до земель комунальної власності.

Запорізька міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» та ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки

Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Запорізька міська рада є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя направлено листи на адресу Запорізької міської ради від 07.06.2024 № 53-98-4543 ВИХ-24, від 13.08.2025 № 53-101-5740 ВИХ-25, від 17.11.2025 № 53-101-8254 ВИХ-25, від 11.02.2026 № 53-95-1002 ВИХ-26 з викладеними обставинами порушень інтересів територіальної громади м. Запоріжжя в частині несплати Відповідачем орендної плати за договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:037:0241 та щодо вжитих заходів, спрямованих на стягнення з користувача (Відповідача) коштів за використання вказаної земельної ділянки.

У відповідь, Запорізькою міською радою листом від 08.07.2024 № 12301/03.3-20/03 та Департаментом управління активами Запорізької міської ради листом від 27.02.2026 №1975/01/01-07/3021, 13810 повідомлено окружну прокуратуру про те, що заходи судово-претензійного характеру щодо стягнення з Відповідача коштів за період з 01.02.2018 по 31.03.2025 не вживалися.

Пркурором шляхом моніторингу офіційного веб-порталу судової влади України «Судова влада України» встановлено, що у провадженні судів відсутні справи за позовом Запорізької міської ради до ТОВ «АРІАЛ» про стягнення коштів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:037:0241 за період з 01.02.2018 по 31.03.2025.

Таким чином, протягом розумного строку, Запорізька міська рада не зважаючи на повідомлення прокурора, не здійснила заходи, спрямовані на захист інтересів держави, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, вказані обставини свідчать про нездійснення Запорізькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя, та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва щодо стягнення з ТОВ «АРІАЛ» заборгованості за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:037:0241 за період з 01.02.2018 по 31.03.2025.

Таким чином, на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області повідомлено (повідомлення від 24.06.2026 за вих. №53-95-5092ВИХ-26) Запорізьку міську раду про намір звернутись до Господарського суду Запорізької області із вказаним позовом в інтересах держави.

З огляду на викладене, суд зазначає, що згідно положень ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру, у прокурора наявні підстави для пред`явлення цього позову до суду в інтересах Запорізької міської ради щодо стягнення з ТОВ «АРІАЛ» заборгованості за договором оренди землі від 02.09.2008 за № 040826101393 за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:037:0241 за період з 01.02.2018 по 31.03.2025 в сумі 20 229,27 грн, оскільки Запорізькою міською радою самостійно таких заходів не вжито і, як наслідок, інтереси держави тривалий час залишилися незахищеними.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 130, 233, 236 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аріал (вул. Шкільна (Героїв Сталінграду), буд. 13, м. Запоріжжя, 69054; код ЄДРПОУ 32469888) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915; розрахунковий рахунокUA318999980314090544000008479, отримувач ГУК у Зап. обл./ ТГ м. Запоріжжя/24060300, код отримувача 37941997, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код платежу 24060300 «Інші надходження») заборгованість за договором оренди землі від 02.09.2008 за № 040826101393 за періоди з 01.02.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 28.02.2022, з 01.01.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.12.2024, з 01.01.2025 по 31.03.2025 в сумі 20 229 (двадцять тисяч двісті двадцять дев`ять) грн. 27 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аріал (вул. Шкільна (Героїв Сталінграду), буд. 13, м. Запоріжжя, 69054; код ЄДРПОУ 32469888) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (вул. Фанатська, буд. 14, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2026 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.