Рішення № 138985565, 14.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/106/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2026 Справа № 908/1456/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбухової В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний143/Я.Новицього7 (пр. Соборний/вул. Якова Новицького, буд. 143/7, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 43701760)

До відповідача: Приватного підприємства Глорі (пр. Соборний (Леніна), буд. 143, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 30241228)

про стягнення 36 802,56 грн.,

Без виклику представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

17.06.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний143/Я.Новицього7 до Приватного підприємства Глорі про стягнення 36 802,56 грн.

17.06.2026 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/1456/26 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 19.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1456/26 в порядку спрощеного позовного провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи, присвоєно справі номер провадження 5/106/26 та розгляд справи по суті розпочати з 16.07.2026.

14.08.2026 судом прийнято рішення.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ПП ГЛОРІ, як співвласник багатоквартирного будинку за адресою: проспект Соборний, буд.143/вул.Я.Новицького, буд.7, в якому знаходяться належні відповідачу на праві власності нежиле приміщення ХІ-б першого поверху будинку, площею 232,4 кв.м та нежиле приміщення ІV-б підвалу, площею 139,32 кв.м, не виконує зобов`язання з оплати внесків на утримання будинку, розмір яких затверджений рішенням загальних зборів ОСББ, оформленим протоколом № 4 від 30.01.2022, внаслідок чого станом на лютий 2025 у відповідача утворилась заборгованість в загальному розмірі 36 802,56 грн, яка заявлена позивачем до стягнення за період з 01.02.2025 по 01.05.2026. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст 1, 4, 15, 16, 20, 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків ст.ст. 10, 12 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, положеннями Статуту ОСББ, позивач просить суд позов задовольнити.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» Господарського суду Запорізької області Приватне підприємство Глорі має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 19.06.2026 про відкриття провадження у справі №908/1456/26 направлена до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС, яка отримана ПП «Глорі» - 19.06.2026, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа..=

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №908/1456/26 в суді.

Станом на 14.08.2026 відповідач запропонований ухвалою суду від 19.06.2026 письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, на адресу суду не надіслав, а також й доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.07.2020 до ЄДР було внесено запис про державну реєстрацію юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СОБОРНИЙ 143/Я.НОВИЦЬКОГО 7, код ЄДРПОУ 43701760 (позивач у даній справі), місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний/вул. Якова Новицького, буд. 143/7.

Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний, 143/Я.Новицького 7, оформленим Протоколом № 4 від 30.01.2022 прийнято в т.ч. рішення про затвердження кошторису на 2022 та розміру внесків на утримання будинку, а саме: 6,90 грн. за кв.м квартири або нежитлового приміщення, та 5 грн. за кв.м приміщення підвалу (питання 3 порядку денного).

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Приватне підприємство Глорі є власником нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку за адресою: місто Запоріжжя, пр. Соборний (попередня назва пр. Леніна), буд.143/вулиця Новицького Якова, буд. 7, а саме: нежилого приміщення ІV-б підвалу літ.А-5, площею 139,32 кв.м та нежилого приміщення ХІ-б першого поверху літ.А-5, площею 232,4 кв.м (дата внесення запису 25.06.2007).

Як зазначив позивач у позовній заяві та вбачається з доданого до неї розрахунку заборгованості, відповідач, як співвласник, не сплачував внески на утримання будинку, внаслідок чого за період з лютого 2025 року по травень 2026 року включно у нього утворилась заборгованість у розмірі 36 802,56 грн.

Невиконання відповідачем зобов`язань щодо сплати внесків на утримання будинку в добровільному порядку стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).

Відповідно до статей 319, 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту ч. 2 ст. 382 ЦК України слідує, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно зі статтею 360 ЦК України співвласник, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними спільним майном.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку

У статті 1 цього Закону визначено, що співвласники багатоквартирного будинку (співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 зазначеного Закону, об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав йото членів та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється, як організація для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Статтею 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку зокрема встановлено, що співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

В статті 16 цього Закону, зокрема, визначено, що об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

За приписами частини 3 статті 23 Закону, внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Зі Статуту ОСББ Соборний 143/ Я.Новицького 7, затвердженого установчими зборами (протокол № 1 від 29.03.2020), вбачається, що метою створення об`єднання є забезпечення захисту прав співвласників відповідно до п. 6.1. Статуту, належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом (пункт 2.1.).

Завданням та предметом діяльності об`єднання, зокрема, є: належне утримання будинку та прибудинкової території; забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном об`єднання; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (пункт 2.3. Статуту).

За змістом п. 2.4 Статуту, об`єднання має право, відповідно до законодавства та Статуту, шляхом скликання загальних зборів, в тому числі встановлювати розміри платежів і внесків членів.

Відповідно до п. 4.4. Статуту до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, визначення розмірів внесків і платежів співвласників.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (п. 4.10 Статуту).

Згідно з п. 6.2. Статуту співвласник об`єднання зобов`язаний в т.ч. виконувати рішення статутних органів, прийняті в межах їх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Закон України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацію прав та обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його експлуатації, утримання та управління. В розумінні цього Закону, співвласник багатоквартирного будинку або співвласник - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку (ст. 1 Закону).

Згідно з ч. 2 ст. 7 зазначеного Закону, встановлено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

За змістом п. 5.2 Статуту ОСББ Соборний, 143/Я.Новицького 7, сплата встановлених загальними зборами внесків і платежів у розмірах, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Вищенаведені приписи законодавства та положення Статуту дають підстави для висновку, що усі співвласники (власники квартир та нежитлових приміщень) багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ, зобов`язані сплачувати внески на утримання спільного майна в розмірах, встановлених загальними зборами об`єднання, пропорційно до загальної площі належного їм нерухомого майна.

Як зазначалось вище, рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний, 143/Я.Новицького 7, оформленим Протоколом № 4 від 30.01.2022, був затверджений розмір внесків на утримання будинку 6,90 грн. за кв.м квартири або нежитлового приміщення, та 5 грн. за кв.м приміщення підвалу.

Розмір внесків на утримання будинку, затверджений вищезазначеним рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, є чинним з моменту прийняття цього рішення і діє до прийняття загальними зборами іншого рішення про затвердження нового розміру внесків.

При цьому, суд зазначає, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.10.2023 у справі № 908/1654/23 відмовлено у задоволенні позову ПП Глорі до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний, 143/ Я.Новицького 7 про визнання недійсними рішень загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний, 143/Я.Новицького 7, оформлених Протоколом № 4 від 30.01.2022 року.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2024 рішення Господарського суду Запорізької області від 04.10.2023 у справі №908/1654/23 залишено без змін.

Крім того, рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.04.2025 у справі № 908/322/25 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СОБОРНИЙ 143/ Я.НОВИЦЬКОГО 7 про стягнення з відповідача: Приватного підприємства ГЛОРІ заборгованості зі сплати внесків у розмірі 69004,80 грн, позов задоволено та стягнуто з Приватного підприємства ГЛОРІ на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СОБОРНИЙ 143/ Я. НОВИЦЬКОГО 7 заборгованість зі сплати внесків в сумі 69 004,80 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн.

У вказаному рішенні суду зазначено, що «Згідно з доданим позовної заяви розрахунком, відповідач в період з серпня 2022 року по січень 2025 року не сплачував внески на утримання будинку, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 69004,80 грн. Вказаний розрахунок судом перевірено та встановлено, що він здійснений позивачем правильно.»

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2025 у справі №908/32/25 апеляційну скаргу Приватного підприємства ГЛОРІ залишено без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2025р. у справі № 908/322/25 залишено без змін.

09.01.2026 на виконання вказаного рішення суду видано відповідні накази.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зазначає, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.04.2025 у справі № 908/322/25 стягнуто з ПП «Глорі» заборгованість за внески на утримання будинку за період з серпня 2022 року по січень 2025 року.

У цій справі позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за внески на утримання будинку за період з лютого 2025 року по травень 2026 року включно в сумі 36 802,56 грн., тобто за наступний період прострочки сплати за вказані внески.

Отже відповідач у цій справі ПП Глорі, який, як встановлено судом вище, є власником нежилих приміщень першого поверху та підвалу, які знаходяться у багатоквартирному будинку за вищевказаною адресою, як співвласник цього будинку має виконувати обов`язок зі сплати внесків на утримання будинку у розмірі, затвердженому вказаним рішення загальних зборів співвласників, про яке йому достеменно відомо, на рівних умовах з усіма співвласниками.

Зі змісту положень ст.ст. 15, 16 ЦК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлені договором або законом.

У статті 17 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначені права об`єднання щодо забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків.

Так, об`єднання має право, зокрема, вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі. Аналогічні положення містяться у п.2.6 Статуту ОСББ.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).

Суд перевіривши розрахунок внесків на утримання будинку позивача, доданий до позову, зазначає, що в період з лютого 2025 року по травень 2026 року по нежитловому приміщенню XI-б першого поверху нараховано за кожний місяць по 1 603,56 грн. на суму 25 656,96 грн. та по нежитловому приміщенню IV-б підвалу нараховано за кожний місяць по 696,60 грн. на суму 11 145,60 грн, тобто в загальному розмірі 36 802,56 грн. а отже вказаний розрахунок є вірним та відповідає чинному законодавству.

Судом встановлено, що відповідачем належних та допустимих доказів зі сплати на утримання будинку у спірний період в сумі 36 802,56 грн. в повному обсязі або частково також суду не надано, а отже суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені прокурором підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 130, 233, 236 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Глорі (пр. Соборний (Леніна), буд. 143, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 30241228) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний143/Я.Новицього7 (пр. Соборний/вул. Якова Новицького, буд. 143/7, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 43701760) заборгованість зі сплати внесків за управління будинком в сумі 36 802 (тридцять шість тисяч вісімсот дві) грн 56 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.