Постанова № 138973464, 13.08.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/7623/26

Провадження № 3/552/1493/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року Суддя Київського районного суду міста Полтави Пронін С.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2026 року о 23 год. 49 хв. ОСОБА_1 керував електричним двоколісним транспортним засобом «SEGWEY PLUS 296» оснащеним електродвигуном 0,40 кВт, біля будинку № 22 по вул. Гожулівська у м. Полтава зявними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій вказав, що з протоколом про адміністративне правопорушення не згоден, вважає дії працівників поліції незаконними та вказав, що 29.07.2026 він дійсно рухався на орендованому електросамокаті додому по вул. Гожулівській у м. Полтава, де в районі магазину «АТБ» його зупинили працівники поліції та почали пояснювати, що не можна керувати самокатом в стані алкогольного сп`яніння. Вважає, що електросамокат до 3 кВт. не є транспортним засобом. Працівники поліції незаконно склали відносно нього протокол, під час повітряної тривоги та обстрілу міста. Його прохання відійти в укриття, працівники поліції проігнорували. Протокол складали більше однієї години. Свідки правопорушення були відсутні. З діями працівників поліції не погоджується, оскільки вважає, що вони порушили його права. Від продуття алкотестера Драгер він відмовився з метою прискорення складання протоколу, оскільки погодився з тим, що вживав алкоголь, але просив працівників поліції залучити свідків, на що йому було відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом частин 1-6 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.п. 2, 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі Порядок № 1103), затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Аналогічний порядок проведення огляду водіїв на виявлення стану сп`яніння передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджений спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція № 1452/735).

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин..

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, вимоги вищезазначеного пункту 2.5 ПДР України ОСОБА_1 дотримано не було.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 732443 від 30.07.2026, з якого вбачається, що 29 липня 2026 року о 23 год. 49 хв. ОСОБА_1 керував електричним двоколісним транспортним засобом «SEGWEY PLUS 296» оснащеним електродвигуном 0,40 кВт, біля будинку № 22 по вул. Гожулівська у м. Полтава зявними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, відмова зафіксована на технічний засіб відеозапису бодікамер № 470213 та № 767904;

- направленням на огляд водія транспортного засобу, складеного інспектором роти № 2 взводу № 1 БУПП в Полтавській області ДПП Фастівець Н.Є. відносно водія ОСОБА_1 щодо направлення останнього 29.07.2026 о 00 год. 20 хв. на медичний огляд до КП «ПО Центр терапії залежності» Полтавської обласної ради, у зв`язку з виявленням ознак сп`яніння (запах алкоголю з порушення мови, порушення координації рухів);

- відеозаписом, який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 732443 від 30.07.2026, на якому зафіксовано як працівники поліції в нічний час доби зупинили транспортний засіб «SEGWEY PLUS 296» оснащеним електродвигуном 0,40 кВт. під керуванням ОСОБА_1 . В ході спілкування з ОСОБА_1 , працівник поліції повідомив про виявлення у останнього конкретних ознак алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд на виявлення стану сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки, на що ОСОБА_1 відмовився, при цьому ОСОБА_1 визнав, що вживав алкогольні напої. Також ОСОБА_1 запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння, на що останній також відмовився. Після чого поліцейським роз`яснено ОСОБА_1 його права згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також на відеозапису зафіксовано процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який складено у присутності ОСОБА_1 , роз`яснено суть адміністративного правопорушення та повідомлено останнього про дату, час та місце розгляду справи, вручено копію протоколу.

Таким чином, оцінивши наведені докази в їх сукупності та кожний доказ окремо, які є належними, допустимими та достатніми, послідовними та узгоджуються між собою, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 щодо його незгоди із діями працівників поліції вважає їх безпідставними та розцінює як засіб ухилення від відповідальності, оскільки останній фактично визнав, що він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, був зупинений працівниками поліції та на пропозицію працівників поліції пройти у встановленому законом порядку огляд на виявлення стану сп`яніння відмовився, при цьому визнав, що вживав алкогольні напої. В свою чергу доводи ОСОБА_1 щодо не залучення працівниками поліції двох свідків не є спроможними, оскільки згідно вищевказаного чинного законодавства свідки залучаються при неможливості застосування поліцейським технічних засобів відеозапису.

Щодо незгоди ОСОБА_1 з тим, що електросамокат є транспортним засобом суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Однак, при цьому, норма ст. 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

23.03.2023 набрав чинності Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», яким внесено зміни до Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, визначено, що:

- електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії;

- легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Зазначені зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».

Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.

При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

З огляду на вищевикладене, електросамокат «SEGWEY PLUS 296» оснащений електродвигуном 0,40 кВт, яким керував ОСОБА_1 як учасник дорожнього руху, офіційно визнається транспортним засобом.

При накладенні адміністративного стягнення і його розміру, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , а також обставини, що пом`якшують відповідальність та її обтяжують.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Крім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 34, 35, 40-1, 130 ч. 1, 245, 280, 283-284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави в особі Державної судової адміністрації України, код ЄДРПОУ 26255795, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5.

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, що буде становити 34000 гривень; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд міста Полтави протягом десяти днів, з дня її проголошення.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання три місяці.

Суддя: Сергій Георгійович Пронін