Ухвала суду № 138952458, 13.08.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 серпня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/1354/23(918/974/26)

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача 1: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

до відповідача 2: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Степ" (80382, Львівська обл., Львівський район, с. Ситихів, вул. Ситихівська, 23, код ЄДРПОУ 44836528)

до відповідача 4: Товариства з обмеженою відповідальністю "Синеон" (52900, Дніпропетровська обл., Синельниківський район, сел. Межова, вул. Грушевського, 2, код ЄДРПОУ 39587292)

до Відповідача 5: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глянс" (52900, Дніпропетровська обл., Синельниківський район, сел. Межова, вул. Грушевського, 2, код ЄДРПОУ 38246585)

до відповідача 6: Товариства з обмеженою відповідальністю "Деревовиріб" (52900, Дніпропетровська обл., Синельниківський район, сел. Межова, вул. Грушевського, 2, код ЄДРПОУ 40649367)

третя особа арбітражний керуючий Данилін Сергій Володимирович (79005, м. Львів, вул. Поповича, 2, офіс 10, РНОКПП НОМЕР_4 )

про визнання недійсними правочинів щодо відступлення права вимоги та зміни кредиторів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Дубініна Ростислава Володимировича, Русова Юрія Олексійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Степ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Синеон", Товариства з обмеженою відповідальністю "Глянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Деревовиріб", в якому просить визнати недійсними:

- Договір відступлення права вимоги 03-11-2025 від 24 листопада 2025 року укладений між Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕВОВИРІБ» ЄДРПОУ 40649367, в особі Директора Дубініна Ростислава Володимировича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР СТЕП» ЄДРПОУ 44836528 в особі Директора Русова Юрія Олексійовича, що діє на підставі Статуту, та додаткові угоди до даного договору;

- Додаткову угоду до Договір відступлення права вимоги 03-11-2025 від 24 листопада 2025 року укладений між Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕВОВИРІБ» ЄДРПОУ 40649367, в особі Директора Дубініна Ростислава Володимировича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР СТЕП» ЄДРПОУ 44836528 в особі Директора Русова Юрія Олексійовича, що діє на підставі Статуту, та додаткові угоди до даного договору;

- Договір відступлення права вимоги 02-11/2025 від 24 листопада 2025 року укладений між Товариство з обмеженою відповідальністю «СИНЕОН» ЄДРПОУ 39587292, в особі Директора Дубініна Ростислава Володимировича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР СТЕП» ЄДРПОУ 44836528, , в особі Директора Русова Юрія Олексійовича, що діє на підставі Статуту;

- Додаткову угоду до Договір відступлення права вимоги 02-11/2025 від 24 листопада 2025 року укладений між Товариство з обмеженою відповідальністю «СИНЕОН» ЄДРПОУ 39587292, в особі Директора Дубініна Ростислава Володимировича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР СТЕП» ЄДРПОУ 44836528, в особі Директора Русова Юрія Олексійовича, що діє на підставі Статуту;

- Договір відступлення права вимоги 01-11/2025 від 24 листопада 2025 року укладений між Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛЯНС» ЄДРПОУ 38246585, в особі Директора Дубініна Ростислава Володимировича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР СТЕП» ЄДРПОУ 44836528, в особі Директора Русова Юрія Олексійовича, що діє на підставі Статуту;

- Додаткову угоду до Договір відступлення права вимоги 01-11/2025 від 24 листопада 2025 року укладений між Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛЯНС» ЄДРПОУ 38246585, в особі Директора Дубініна Ростислава Володимировича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР СТЕП» ЄДРПОУ 44836528, в особі Директора Русова Юрія Олексійовича, що діє на підставі Статуту.

Крім того у позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору до моменту ухвалення рішення у даній справі враховуючи майновий стан та банкрутство Позивача та врахувати позовні вимоги та похідні.

Розглянувши матеріали позовної заяви, зокрема, клопотання про відстрочення сплати судового збору, господарський суд дійшов висновку, що таке клопотання не підлягає задоволенню, а позовна заява підлягає залишенню без руху. При цьому суд керувався наступним.

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України) правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду враховуючи майновий стан сторони за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Вказаний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Отже, підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін та за умови наявності підстав, визначених у частині першій вказаної статті.

З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

В той же час, суд зазначає, що наведеними правовими нормами статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

Зокрема, виходячи з положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору в такому випадку:

1) за клопотанням фізичних осіб, тільки за наявності певних умов, або

2) якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Цей перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

При цьому, питання про відстрочення сплати судового збору вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Як свідчать матеріали справи предметом спору у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав позивача чи відшкодування шкоди завданої його здоров`ю.

В той же час суд зазначає, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів того що його майновий стан перешкоджає йому сплатити судовий збір за подання вказаної заяви.

Також слід зазначити, що наявність справи про банкрутство (неплатоспроможність) позивача не відноситься до підстав для відстрочки сплати судового збору.

Подібна за змістом правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 31.03.2021 у справі № 903/465/20, від 26.04.2021 у справі № 5028/19/59/2012, від 22.02.2021 у справі № 910/17424/19, від 19.04.2021 у справі № 908/859/20, у постанові від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20).

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору ОСОБА_1 за подання даної позовної заяви.

Слід відзначити, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За змістом частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див. рішення суду від 28.10.1998 року у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, №32).

Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див. рішення суду від 28.11.2006 року у справі "Апостол проти Грузії", заява №40765/02). При цьому, суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дію в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (див. рішення суду від 12.06.2007 року у справі "Станков проти Болгарії", заява №68490/01).

Суд відзначає, що законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат); по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Суд під час розгляду клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позову у даній справі, врахував вимоги статті 8 Закону України «Про судовий збір» та встановив, що заявник не обґрунтував та не надав належних та допустимих доказів, з якими Закон України «Про судовий збір» пов`язує обставини можливості відстрочення позивачу сплати судового збору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що клопотання Позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви не підлягає задоволенню.

В той же час суд зазначає, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн.

Позивач, з урахуванням позовних вимог, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", повинен був сплатити судовий збір, як зі спору немайнового характеру.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи вищевикладене, та те, що Позивач у позовній заяві об`єднав шість вимог немайнового характеру, то, відповідно Позивач зобов`язаний сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру окремо.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених, частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, Позивачу необхідно при подачі вказаного позову сплати судовий збір з понижуючим коефіцієнтом у розмірі 15 974,40 грн. (3328х6 =19968,80 грн. х 0,8).

Також суд зазначає, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно ж до статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Такий самий обов`язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.

Однак всупереч наведеній нормі Позивач не додав до позовної заяви документів, що підтверджують надіслання Відповідачу 2 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) копії позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Суд звертає увагу Позивача, що за умовами ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За таких обставин, керуючись статтями 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у відстроченні сплати судового збору за подання позовної заяви.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

3. ОСОБА_1 у 5-денний строк з дня отримання даної ухвали подати суду докази сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 15 974 грн. 40 коп. та документи, що підтверджують надіслання відповідачу 2 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) копії позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

4. Роз`яснити, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з такою заявою на підставі ч. 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.