Ухвала суду № 138950454, 13.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" серпня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2400/26

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши заяву ОСОБА_1

про забезпечення позову

у справі №911/2400/26

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Громадської організації "Об`єднання громадян садівників масиву садівницьких товариств "Вишеньки" (08340, Київська обл., Бориспільський р-н, Гнідинська сільська рада, Урочище Гатне, код 22203057)

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Громадської організації "Об`єднання громадян садівників масиву садівницьких товариств "Вишеньки", у якій просить суд: визнати недійсним рішення Ради Громадської організації Об`єднання громадян садівників масиву садівницьких товариств Вишеньки від 14.06.2026, оформлене Протоколом № 2, у повному обсязі.

Разом із поданням позовної заяви позивач подав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 12.08.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

12.08.2026 через систему Електронний суд заявник повторно звернувся до суду із заявою про забезпечення позову (означена заява зареєстрована канцелярією суду 13.08.26), у якій просить суд:

Вжити заходів забезпечення позову у справі № 911/2400/26 за позовом ОСОБА_2 до ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ`ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН САДІВНИКІВ МАСИВУ САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ ВИШЕНЬКИ про визнання недійсним рішення Ради від 14.06.2026, шляхом:

1.1. Заборонити Київському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 43315602), іншим суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ`ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН САДІВНИКІВ МАСИВУ САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ ВИШЕНЬКИ (код ЄДРПОУ 22203057) виключно на підставі рішення Ради від 14 червня 2026 року, оформленого Протоколом № 2 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

1.2. Заборонити ГРОМАДСЬКІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ`ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН САДІВНИКІВ МАСИВУ САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ ВИШЕНЬКИ (код ЄДРПОУ 22203057) проводити Звітно-виборчу Конференцію, призначену на 16 серпня 2026 року на підставі пункту 3 оскаржуваного Протоколу № 2 від 14 червня 2026 року до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Розглянувши повторну заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Частиною 6 ст. 140 ГПК України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Суд враховує, що ухвалою Господарського суду Київської області від 12.08.2026 позивачу вже було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову у цій справі. Звертаючись із повторною заявою, позивач зазначає, що ним враховано висновки суду, викладені у вказаній ухвалі, а заявлені цього разу заходи є більш вузькими та стосуються безпосередньо оскаржуваного рішення Ради від 14.06.2026, оформленого Протоколом №2.

Водночас саме по собі уточнення та звуження заявлених заходів не звільняє позивача від обов`язку довести наявність передбачених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України підстав для забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має оцінити, зокрема, обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги, ймовірність утруднення виконання рішення суду або ефективного захисту прав позивача, а також співмірність відповідного заходу із заявленими позовними вимогами. Такий підхід відповідає усталеній практиці Верховного Суду.

Як убачається із заяви, предметом позову у цій справі є вимога про визнання недійсним рішення Ради відповідача від 14.06.2026, оформленого Протоколом № 2.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, позивач посилається на те, що на підставі пункту 3 зазначеного Протоколу призначено проведення 16.08.2026 звітно-виборчої Конференції, на якій, за твердженням заявника, можуть бути прийняті рішення щодо зміни керівних органів відповідача. На думку позивача, проведення такої Конференції унеможливить ефективне поновлення його прав у разі задоволення позову.

Разом з тим наведені доводи ґрунтуються переважно на припущенні щодо можливого розвитку подій у майбутньому. Позивачем не наведено та не подано належних доказів того, що невжиття заявлених заходів об`єктивно призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту його прав у межах цієї справи.

Зокрема, сама по собі обставина призначення Конференції на 16.08.2026 не свідчить про те, що на ній обов`язково будуть прийняті рішення, які порушуватимуть права позивача, або що такі рішення унеможливлять виконання майбутнього рішення суду у цій справі.

Так само посилання позивача на можливе виникнення необхідності у подальшому оскарженні рішень Конференції не є достатньою підставою для забезпечення позову, оскільки питання правомірності можливих майбутніх рішень органів відповідача не є предметом розгляду у цій справі.

Суд також враховує, що забезпечення позову не може ґрунтуватися виключно на припущенні про можливість вчинення у майбутньому певних дій. Заявник повинен обґрунтувати необхідність застосування конкретного заходу та довести існування обставин, з якими закон пов`язує можливість забезпечення позову.

Щодо заявленого у пункті 1.1 заяви заходу забезпечення позову суд зазначає, що позивач просить заборонити суб`єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії щодо відповідача виключно на підставі рішення Ради від 14.06.2026, оформленого Протоколом №2.

Однак позивачем не доведено, що на момент розгляду заяви існує реальна загроза вчинення таких реєстраційних дій саме на підставі оскаржуваного Протоколу № 2, а також не наведено конкретних обставин, які б свідчили про підготовку або фактичне здійснення відповідних реєстраційних дій.

Щодо пункту 1.2 заяви суд зазначає, що встановлення заборони відповідачу проводити Конференцію, призначену на 16.08.2026 на підставі пункту 3 Протоколу № 2, хоча й сформульовано позивачем більш вузько порівняно з попередньою заявою, однак за своєю суттю спрямоване на припинення реалізації окремого рішення органу управління відповідача, правомірність якого є предметом розгляду у цій справі, що має ознаки намагання заявника шляхом забезпечення позову фактично доягти мети, з якою подається позов, що є неприпустимим.

Сам факт можливого прийняття Конференцією у майбутньому інших рішень не свідчить про неможливість виконання рішення суду у цій справі, предметом якого є виключно оцінка правомірності рішення Ради від 14.06.2026, оформленого Протоколом №2.

При цьому суд не вправі на стадії забезпечення позову виходити з наперед встановленої неправомірності оскаржуваного Протоколу № 2, так само як і з припущення про неправомірність майбутніх рішень органів відповідача, оскільки такі питання підлягають вирішенню за результатами розгляду справи по суті.

Отже, доводи позивача про необхідність невідкладного блокування проведення Конференції фактично зводяться до необхідності втручання у статутну діяльність юридичної особи шляхом припинення дії оскаржуваного рішення до встановлення судом обставин щодо правомірності його прийняття, що не відповідає меті інституту забезпечення позову та буде безпосереднім втручанням суду у статутну діяльність юридичної особи.

Суд також бере до уваги, що заходи забезпечення позову не повинні створювати безпідставних обмежень прав та охоронюваних законом інтересів інших учасників правовідносин. Суд наголошує на необхідності забезпечення балансу інтересів сторін та інших осіб, а також на тому, що конкретний захід є співмірним лише тоді, коли він забезпечує ефективний захист прав позивача без безпідставного обмеження прав інших осіб.

Таким чином, позивачем не доведено наявності реальної, а не припущеної загрози істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення його прав у разі невжиття заявлених заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заявлені заходи забезпечення позову не відповідають критеріям обґрунтованості, необхідності та співмірності із заявленими позовними вимогами та спрямовані на досягнення мети позову до моменту встановлення та оцінки судом у судовому засіданні з розгляду справи по суті всіх обставин спірних правовідносин, а тому заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 136, 137, 234 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.

Ухвали суду підлягають оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Ухвалу підписано 13.08.2026

Суддя А.Ф. Черногуз