Рішення № 138950457, 18.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2026 р. м. Київ

Справа № 911/1798/25

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства «Авен-Єзєр» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька будівельна компанія», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 366 818,05грн, за участі представників від:

позивача Сиротін Д.В. (ордер АІ №1801771 від 26.12.2024);

відповідача Цепляєв С.В. (ордер АВ №1209675 від 12.06.2025);

третьої особи - Цепляєв С.В. (ордер АВ №1209674 від 12.06.2025)

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Авен-Єзєр» (далі позивач, ПП «Авен-Єзєр) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька будівельна компанія» (далі відповідач, ТОВ «Вінницька будівельна компанія») про стягнення 366 818,05грн в рахунок відшкодування збитків у вигляді витрат на відновлення транспортного засобу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винним у якій є працівник відповідача ОСОБА_1 , 08.09.2022 пошкоджено його рухоме майно - транспортний засіб марки «Lexus RX 300», д.н.з. НОМЕР_1 , а сума виплаченого страхового відшкодування у розмірі 177 400грн не покрила завдані збитки у вигляді витрат на відновлення такого майна (т.1 а.с.1-6).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.06.2025: відкрито провадження у справі за відповідним позовом: вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі третя особа, ОСОБА_1 ): зобов`язано позивача надати докази направлення копії позовної заяви з додатками залученій третій особі; призначено проведення підготовчого засідання на 09.07.2025 о 14:30; визнано явку сторін обов`язковою; встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позов, а третій особі - для подання пояснень щодо позову та відзиву (т.1 а.с.67-70).

Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів учасників справи 04.06.2025 о 16:29, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.1 а.с.71-73).

Ухвала суду, за змістом п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), є видом судового рішення.

В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою учасникам 04.06.2025.

06.06.2025 на виконання вимог ухвали від 03.06.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшли докази направлення третій особі копії позовної заяви з додатками (поштова накладна №0740600220423, опис вкладення) (т.1 а.с.74-75).

16.06.2025 (сформовано в системі «Електронний суд» 13.06.2025) відповідач, з дотриманням встановленого судом строку, подав відзив на позов, у якому просить у задоволенні позову відмовити частково, стягнувши на користь позивача франшизу у розмірі 2600грн, а в іншій частині позову - відмовити (т.1 а.с.85-87).

Частково відхиляючи заявлені вимоги відповідач посилається на те, що:

- позивач вдруге звертається до відповідача з даним позовом, водночас, під час розгляду справи №911/89/23 надавав інші докази, тому є певні сумніви у їх справжності та достовірності, оскільки вони з`явилися через три роки після ДТП;

- фактичні матеріальні збитки, завдані власнику транспортного засобу внаслідок ДТП, на теперішній час не встановлені.

Також, у відзиві відповідач повідомив, що через наявні сумніви у достовірності поданих позивачем документів, ним направлені адвокатські запити до ТОВ «Саміт Моторз Україна», АТ «Креді Агріколь Банк» та ПАТ КБ «Укргазбанк» для отримання інформації про проведення ремонтних робіт транспортного засобу та сплачених коштів, відповіді на які, станом на момент подання відзиву, не надані.

У встановлений судом строк від третьої особи 16.06.2025 (сформовано в системі «Електронний суд» 13.02.2025) надійшов відзив, який фактично є поясненнями щодо заявленого позову, у яких ОСОБА_1 проти заявлених вимог заперечує частково з підстав, які аналогічні викладеним відповідачем у відзиві (т.1 а.с.79-81).

17.06.2025 (сформовано в системі «Електронний суд 16.06.2025) від позивача, до встановлення судом строку на підставі ч.4 ст.166 ГПК України та у порядку, визначеному п.12 ч.2 ст.182 ГПК України, для подання відповідної заяви по суті, надійшла відповідь на відзив (т.1 а.с.135-136), у якій позивач вказує, що:

- у справі №911/89/23 проведено експертизу, якою встановлено розмір матеріального збитку, завданого ПП «Авен-Єзер» внаслідок ДТП, - 594 120,83грн;

- після призначення нового директора ПП «Авен-Єзер» у жовтні 2024 року виявлені документи щодо проведення у жовтні-грудні 2022 року ремонтних робіт по відновленню транспортного засобу, тому такі докази надані у даній справі в обґрунтування заявлених вимог.

03.07.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про витребування справи №911/89/23, у якому відповідач посилається, що дослідження її матеріалів має суттєве значення для вирішення спору у справі (т.1 а.с.141-142).

Також, 03.07.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про витребування у: ТОВ «Саміт Моторз Україна» - інформації та підтверджуючих документів щодо виконання у період з жовтня по грудень 2021 року ремонтних робіт автомобіля «LEXUS RX 300» 2018 року; АТ «Креді Агріколь Банк» та АБ «Укргазбанк» - інформації та підтверджуючих документів щодо перерахування та надходження коштів від ПП «Авен-Єзер» за проведені ремонтні роботи ТОВ «Саміт Моторз Україна» (т.1 а.с.153-154).

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на наявність у нього сумнівів щодо достовірності наданих позивачем доказів у підтвердження проведення ремонтних робіт та фінансових операцій. При цьому, відповідач стверджує, що отримати інформацію та докази самостійно не вдалось, оскільки АТ «Креді Агріколь Банк» та АБ «Укргазбанк» повідомили про те, що така інформація є банківською таємницею, а ТОВ «Саміт Моторз Україна» не надало відповіді на адвокатський запит.

09.07.2025 підготовче засідання не відбулось, у зв`язку з неможливістю забезпечити виконання вимог ч.1 ст.222 ГПК України в частині повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу та проведення засідання в режимі відеоконференції з причин відсутності електропостачання, про що складено акт від 10.07.2025 (т.1 а.с.180).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.07.2025 призначено підготовче засідання на 18.07.2025 о 11:45 (т.1 а.с.176).

Зазначена ухвала доставлена до електронних кабінетів учасників 10.07.2025 о 17:59, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.1 а.с.177-179).

18.07.2025 судом прийнято ухвали, занесені до протоколу підготовчого засідання (т.1 а.с.191-194), якими з підстав, наведених в ухвалі від 20.08.2025 (т.1 а.с.229-234): прийнято відповідь на відзив та встановлено відповідачу строк для подання заперечення; оголошено перерву для розгляду заявлених клопотань до 12:32.

Водночас, у зазначений час суд не зміг продовжити підготовче засідання, у зв`язку з технічними причинами неможливістю фіксування судового процесу за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/ (через збій системи), що призвело до неможливості забезпечити виконання вимог ч.1 ст.222 ГПК України в частині повного фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та продовження засідання в режимі відеоконференції, про що складено акт від 18.07.2025 (т.1 а.с.194а).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.07.2025: продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; призначено підготовче засідання на 20.08.2025 о 14:00 (т.1 а.с.195-196).

Зазначена ухвала доставлена до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа: 18.07.2025 о 23:11 позивачу та відповідачу; 18.07.2025 о 23:15 третій особі (т.1 а.с.197-199).

20.08.2025 позивач через систему «Електронний суд» подав заяву, у якій просив проводити підготовче засідання, призначене на 20.08.2025, без участі його представника, у зв`язку з неможливістю його участі (т.1 а.с.219).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.08.2025 (т.1 а.с.229-234):

- частково задоволено клопотання ТОВ «Вінницька будівельна компанія» про витребування доказів (вх.№9370/25 від 03.07.2025);

- витребувано у АТ «Креді Агріколь Банк» інформацію щодо отримання ТОВ «Саміт Моторз Україна» від ПП «Авен-Єзєр» грошових коштів у жовтні-грудні 2022 року з призначенням платежу «сплата за ремонт……», «сплата за послуги ремонту….», «оплата за запчастини…» або іншим подібним призначення (зокрема, відповідно до платіжних документів від: 23.09.2022 №273 на суму 100 000грн, 04.10.2022 №295 на суму 100 000грн, 04.10.2022 №296 на суму 100 000грн, 25.10.2022 №311 на суму 4 263,61грн, 25.10.2022 №312 на суму 100 000грн, 25.10.2022 №313 на суму 100 000грн, 25.10.2022 №314 на суму 25 970,33грн, 20.12.2022 №376 на суму 7 762,67грн, 22.12.2022 №9 на суму 6 221,44грн або інших);

- витребувано у ТОВ «Саміт Моторз Україна»: докази виконання у жовтні-грудні 2022 року ремонтних робіт автомобіля «LEXUS RX 300» 2018 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова/шасі НОМЕР_2 на замовлення ПП «Авен-Єзер» (акти виконаних робі/послуг та передання/прийняття автомобіля від: 26.10.2022 №24391; 26.10.2022 №24392, 23.12.2022 №29172; 23.12.2022 №29173 або інших);

- зобов`язано витребувані документи подати суду в строк до 05.09.2025;

- роз`яснено АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Саміт Моторз Україна» наслідки не виконання вимог ухвали суду;

- оголошено перерву в підготовчому засіданні до 17:00 08.09.2025 та визнано явку учасників справи обов`язковою.

05.09.2025 від АТ «Креді Агріколь Банк» надійшли витребуванні докази, оформлені у вигляді виписки з рахунку за період з 01.10.2022 по 31.12.2022 (т.2 а.с.16-17), а 08.09.2025 - від ТОВ «Саміт Моторз Україна» (т.2 а.с.19-25).

08.09.2025 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Ейвазової А.Р. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.09.2025 призначено судове засідання на 29.09.2025 о 15:20 (т.2 а.с.27).

Зазначена ухвала доставлена до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа: 11.09.2025 о 11:24 позивачу та третій особі; 11.09.2025 о 11:30 відповідачу (т.2 а.с.28-30).

29.09.2025 судове засідання не відбулось, у зв`язку з неможливістю забезпечити виконання вимог ч.1 ст.222 ГПК України в частині повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу та проведення засідання в режимі відеоконференції з причин відсутності доступу до мережі Інтернет, про що складено акт від 29.09.2025 (т.2 а.с.49).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2025: призначено підготовче засідання на 15.10.2025 о 15:30; визнано явку учасників справи обов`язковою (т.2 а.с.50-51).

Зазначена ухвала доставлена до електронних кабінетів учасників, що підтверджується довідками про доставку електронного листа: 30.09.2025 о 13:48 позивачу; 30.09.2025 о 13:40 відповідачу; 30.09.2025 о 13:44 третій особі (т.2 а.с.52-54).

15.10.2025 судом постановлено ухвалу, що занесена до протоколу підготовчого засідання з підстав, наведених в ухвалі від 12.12.2025 (т.2 а.с.107-113), якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.11.2025 о 16:20 (т.2 а.с.69-73).

03.11.2025 судом прийнято ухвали, занесені до протоколу судового засідання (т.2 а.с.74-76), з підстав, наведених в ухвалі від 12.12.2025, якими: запропоновано відповідачу надати заяву про визнання позову в частині в належній формі; оголошено перерву в судовому засіданні до 15:30 19.11.2025.

05.11.2025 (сформовано в системі «Електронний суд» 04.11.2025) від відповідача надійшла заява про часткове визнання позовних вимог, у якій ТОВ «Вінницька будівельна компанія» визнає заявлені позовні вимоги у розмірі 85 947грн, з яких: 83 347грн в рахунок відшкодування збитків у вигляді витрат на відновлення транспортного засобу та 2 600грн франшизи, на яку зменшено страхове відшкодування, виплачене позивачу (т.2 а.с.78-79).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.12.2025 залишено без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України позов у даній справі.

17.12.2025 (сформовано в системі «Електронний суд» 16.12.2025) до Господарського суду Київської області від ТОВ «Вінницька будівельна компанія» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), до якої долучено докази направлення її копії з додатками позивачу та третій особі (т.2 а.с.117-118).

У поданій заяві відповідач просить стягнути з позивача в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу 20 000грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.12.2025: прийнято заяву ТОВ «Вінницька будівельна компанія» про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу); встановлено позивачу строк для реалізації права на подання заперечень або клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з наданням доказів направлення копій відповідачу та третій особі (т.2 а.с.130-131).

Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа: 18.12.2025 о 15:25 позивачу та відповідачу; 18.12.2025 о 15:31 третій особі (т.2 а.с.132-134).

Отже, відповідна ухвала, в силу п.2 ч.6, абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України вважається врученою учасникам справи 18.12.2025.

22.12.2025 (сформовано в системі «Електронний суд» 20.12.2025) у встановлений судом строк від позивача надійшли заперечення, у яких ПП «Авен-Єзєр» просить у задоволенні заяви відповідача відмовити повністю, посилаючись на те, що (т.2 а.с.135-136):

- відповідачем не доведено необґрунтованості дій позивача;

- в судовому засіданні 03.11.2025 представник відповідача відмовився від заявлення вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

До розгляду поданої заяви по суті, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2025 витребувано у Господарського суду Київської області матеріалів справи №911/1798/25, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги ПП «Авен-Єзєр» на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.12.2025 (т.2 а.с.147).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.01.2026 зупинено розгляд заяви ТОВ «Вінницька будівельна компанія» про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) до перегляду ухвали Господарського суду Київської області від 12.12.2025 в апеляційному порядку (т.2 а.с.142-143).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 ухвалу Господарського суду Київської області від 12.12.2025 скасовано, а справу передано на розгляд до Господарського суду Київської області (т.2 а.с.210-219).

Справа надійшла до Господарського суду Київської області 06.05.2026 та відповідно до протоколу від 06.05.2026 передачі судової справи раніше визначеному складу суду передана судді Ейвазовій А.Р. (т.3 а.с.1-2).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.05.2026 призначено справу до судового розгляду по суті на 08.06.2026 о 14:30 та визнано явку сторін у таке засідання обов`язковою (т.3 а.с.3-4).

Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа: 12.05.2026 о 08:30 позивачу та третій особі; 12.05.2026 о 08:33 відповідачу (т.3 а.с.5-7).

Від відповідача 08.06.2026 надійшла заява, якою відповідач уточнив заяву про визнання позову в частині, посилаючись на технічну описку (т. 2 а.с.8). Відповідно до уточнення відповідач визнає позов в частині стягнення 83 347грн (т.3 а.с.8).

08.06.2026 судом розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово учасників справи, досліджено докази, наявні в матеріалах справи, та ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, на підставі ч.1 ст.219 ГПК України оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено, що рішення буде проголошено 18.06.2026 о 11:50 (т.3 а.с.10-14).

В судовому засідання позивач заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити, відповідач та третя особа проти позову заперечували частково; позивач позов визнав в частині стягнення 83 347грн, в іншій частині позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.

18.11.2021 №202112028070 Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп») та відповідачем укладено договір №202112028070 добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту щодо автомобілю Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , власником якого є ТОВ «Вінницька будівельна компанія» (т.1 а.с.18-21). Строк дії договору визначений з 27.11.2021 по 26.11.2022, а страхова сума 50000грн.

Цивільна правова-відповідальність власника транспортного засобу Kia Sorento, д.н.з.: НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 на момент вчинення ДТП застрахована, що вбачається з полісу №ЕР-206866256 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії якого з 00 год 00 хв 27.11.2021 по 26.11.2022 включно. Згідно відповідного полісу страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, складає 130 000грн (т.1 а.с.17).

З відповіді НПУ вбачається, що 08.09.2022 близько 17:50 по вул. Шкільна, у с. Рудня Броварського району Київської області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Kia Sorento, д.н.з.: НОМЕР_3 , здійснив бокове зіткнення з автомобілем марки Lexus RX 300, д.н.з. НОМЕР_1 (т.1 а.с.22-25). Згідно огляду зафіксовано пошкодження колісного транспортного засобу марки Lexus RX 300, д.н.з. НОМЕР_1 по передній правій частині автомобіля. Власником колісного транспортного засобу марки Lexus RX 300, д.н.з. НОМЕР_1 є ТОВ «Авен-Єзєр», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (т.1 а.с.13).

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12.10.2022 у справі №361/4678/22 ОСОБА_1 визнано винним у порушенні ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього штраф у розмірі 850грн (а.с.12). У відповідній постанові судом встановлено, що 08 вересня 2022 року близько 17 годин 50 хвилин по вул. Шкільна 50 + 200 м, у с. Рудня Броварського району Київської області, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Кіа Sorento» н/з НОМЕР_3 , не вибрав безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечного бокового інтервалу під час зустрічного під`їзду з автомобілем марки «Lexus RX 300» н/з НОМЕР_1 , що призвело до зіткнення. У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Частиною 6 ст.75 ГПК України установлено, що постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, відповідна постанова суду, що набрала законної сили, є обов`язковою для господарського суду в питанні чи мали місце відповідні дії і ким вони вчинені.

13.09.2022 позивач подав до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» заяву про виплату страхового відшкодування, у зв`язку із заподіянням шкоди майну колісному транспортному засобу марки Lexus RX 300, д.н.з. НОМЕР_1 , у зв`язку дорожньо-транспортною пригодою, спричиненою водієм автомобіля марки Kia Sorento, д.н.з.: НОМЕР_3 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована на підставі полісу №ЕР-206866256 (т.1 а.с.28).

На підставі відповідної заяви 16.09.2022 складено ремонтну калькуляцію №22-0618419, якою нараховано вартість ремонту у розмірі 260 747,26грн (т.1 а.с.29-31). Як вбачається з переліку запчастин які підлягають заміни, до нього включено, зокрема, праву фару в зборі вартістю 91 227,34грн.

Згідно розрахунку суми страхового відшкодування від 28.09.2022 до страхової справи №220000618419 визначено суму страхового відшкодування у розмірі 127 400грн (т.1 а.с.34), а відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування від 28.09.2022 до справи №220000622558 50 000грн (т.1 а.с.35). Відповідні розрахунки здійснені в межах лімітів, визначених страховим полісом №ЕР-206866256 та договором №202112028070.

Відповідно до листа ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 28.09.2022 вих.№618419-1 повідомлено позивача про прийняте рішення щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 177 400грн (т.1 а.с.38).

Як вбачається з платіжних доручень від 29.09.2022 №№ЗР070524, ЗР070525 на користь позивача здійснено страхову виплату на загальну суму 177 400грн, із зазначенням у графах «призначення платежу»: «зг стр акту №220000622558 від 28.09.2022 за рем. Lexus RX 300, НОМЕР_1 ; ПП «Авен-Єзєр»; 30977976 без ПДВ &20001&без ПДВ»; «зг стр акту №220000618419 від 28.09.2022 за рем. Lexus RX 300, НОМЕР_1 ; ПП «Авен-Єзєр»; 30977976 без ПДВ &20001&без ПДВ» (т.1 а.с.36-37).

Як вказує позивач, з метою проведення ремонту пошкодженого майна, він звернувся до ТОВ «Саміт Моторз Україна», за результатами виконання якого, складено акти виконаних робіт/послуг та передання/прийняття автомобіля від:

- 26.10.2022 №24391 на суму 525 970,33грн, зафіксований пробіг авто 74 310км (т.1 а.с.39-42);

- 26.10.2022 №24392 на суму 4 263,61грн, зафіксований пробіг авто 74 310км (т.1 а.с.43-44);

- 23.12.2022 №29172 на суму 7 762,67грн, зафіксований пробіг авто 75 005км (т.1 а.с.45-47);

- 23.12.2022 №29173 на суму 6 221,44грн, зафіксований пробіг авто 75 005км (т.1 а.с.48-49).

Виконання вказаних робіт та складання згаданих актів підтверджується відповіддю, яка надана ТОВ «Саміт Моторз Україна» від 04.09.2025 вих.№417-25 (т.2 а.с.19-25).

Відповідні роботи оплачені позивачем у повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення/інструкції від: 23.09.2022 №273 на суму 100 000грн, 04.10.2022 №295 на суму 100 000грн, 04.10.2022 №296 на суму 100 000грн, 25.10.2022 №311 на суму 4 263,61грн, 25.10.2022 №312 на суму 100 000грн, 25.10.2022 №313 на суму 100 000грн, 25.10.2022 №314 на суму 25 970,33грн, від 20.12.2022 №376 на суму 7762,67грн та від 22.12.2022 №9 на суму 6 221,44грн (т.1 а.с.50-58).

Здійснення відповідних платежів підтверджується випискою з рахунку за період з 01.10.2022 по 31.12.2022, яка надана АТ «Креді Агріколь Банк» (т.2 а.с.16-17).

Звертаючись із даним позовом позивач вказує, що сума виплаченого страхового відшкодування у розмірі 177 400грн не покрила збитки, завдані під час дорожньо-транспортної пригоди, за участю автомобіля відповідача під керуванням його працівника, який винен у їх заподіянні, у вигляді витрат на відновлення майна - автомобіля, тому вимагає стягнення з відповідача 366 818,05грн, в рахунок відшкодування заподіяної шкоди.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку відшкодувати завдану матеріальну шкоду позивачу шляхом відшкодування збитків у вигляді оплати вартості робіт (послуг), здійснених для відновлення пошкодженого майна в частині, яка не покрита страховим відшкодуванням.

Заявлені вимоги суд вважає частково обґрунтованими з наступних підстав.

Як установлено ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками, що визначено п.1 ч.2 такої статті, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Оскільки сторони у цій справі не перебувають між собою в договірних відносинах, а позовні вимоги стосуються виконання зобов`язань у деліктних відносинах, до спірних правовідносин застосовуються положення глави 82 ЦК України.

Загальні засади відшкодування майнової шкоди визначені ч.1 ст.1166 ЦК України, в силу якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особливості відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, визначені спеціальною нормою.

Так, відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Частиною 2 цієї статті визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч.5 ст.1187 ЦК України).

Поряд з цим, у випадку взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки шкода відшкодовується на загальних засадах, що передбачають врахування вини. Так, в силу ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, з урахуванням положень наведених норм, враховуючи, що дорожньо-транспортна пригода спричинена взаємодією двох джерел підвищеної небезпеки підставою для виникнення позадоговірного зобов`язання у вигляді відшкодування шкоди є наявність складу цивільного правопорушення, що включає наступні елементи: протиправна поведінка (дії чи бездіяльності) особи; шкідливий результат такої поведінки наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та майновою шкоди; вина.

При цьому, ч.3 ст.1187 ЦК України установлено, що особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах.

У даній справі судом не встановлено, що особа, яка вчинила ДТП, внаслідок якої пошкоджено колісний транспортний засіб позивача, - ОСОБА_1 неправомірно заволодів транспортним засобом відповідача (викрав його, угнав тощо). Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є керівником ТОВ «Вінницька будівельна компанія» та на момент вчинення ДТП керував транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, належним відповідачу, правомірно в силу своєї посади; доказів, що ОСОБА_1 в момент вчинення ДТП не виконував трудових обов`язків, а використовував транспортний засіб для особистих потреб не надано.

Як визначено ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз положень ст.ст.1172 та 1187 ЦК України дає підстави для висновку, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №426/16825/16-ц; постановах Верховного Суду від 04.04.2023 у справі №908/807/18, 20.03.2024 у справі №921/250/22).

В силу ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки третя особа - ОСОБА_1 , який на момент ДТП керував транспортним засобом відповідача та є винним у ДТП, виконував трудові обов`язки, що не спростовано відповідачем, який є власником джерела підвищеної небезпеки відповідного транспортного засобу, відповідальність за заподіяну шкоду несе саме відповідач.

За змістом ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Отже, якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст.1194 ЦК України з відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

В силу ст.1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі

Із змісту вищенаведених норм права вбачається, що відшкодування шкоди, у випадку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування та недостатності такої виплати, відбувається шляхом виплати потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та одержаною потерпілим виплатою від страховика, тобто способом відшкодування шкоди у даному випадку, в силу наведених норм, є саме відшкодування заподіяних збитків.

Абзацом 2 ст.1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З аналізу абз.2 ст.1192 ЦК України суд дійшов висновку, що відшкодуванню підлягають лише реальні збитки, які особа понесла тобто, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Пунктами 1-3 ч. 1 ст.237 ГПК України установлено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Наявність чи відсутність обставин (фактів), якими сторони обґрунтовують свої вимоги або заперечують проти таких вимог встановлюються судом на підставі доказів, подання яких є обов`язком сторони, яка посилається на відповідні обставини.

Так, відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У підтвердження виконання робіт на відновлення пошкодженого транспортного засобу позивач надає акти виконаних робіт/послуг та передання/прийняття автомобіля, які є первинними обліковими документами, що підтверджують виключно факт здійснення господарської операції - виконання виконавцем та прийняття замовником певного обсягу робіт. Саме по собі підписання актів засвідчує лише виконання обумовленого сторонами обсягу робіт і такий обсяг залежить виключно від волі самого замовника, та можливості виконавця їх виконати. Водночас ці документи не є безперечними доказами того, що пошкодження, для усунення яких замовлені та виконані відповідні роботи, заподіянні майну позивача саме внаслідок ДТП, такі докази оцінюються судом кожний окремо і у сукупності з іншими зібраними у справі доказами. Підписання таких актів само по собі не доводить, що всі проведені роботи та використані деталі, були необхідні для усунення пошкоджень, завданих автомобілю саме внаслідок ДТП за участю автомобіля відповідача, і такі пошкодження не є наслідком його природного зносу чи попередніх дефектів, які існували до ДТП або виникли при подальшій експлуатації КТЗ.

Так, суд не може визнати всі роботи щодо яких позивачем надані акти, такими, необхідність у виконанні яких спричинена відповідною дорожньо-транспортною пригодою і вартість яких має бути відшкодована відповідачем, враховуючи наступне.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Процедура оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі Інструкція №1395).

Згідно з п.1 розд.IX Інструкції №1395 (особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП) у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський; пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); показання технічних приладів (у разі їх наявності); показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, визначено, що дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до термінології, наведеної у п.3 розд.І Інструкції №1395, під схемою місця дорожньо-транспортної пригоди слід розуміте графічне зображення місця дорожньо-транспортної пригоди з відображенням та фіксацією на ньому всіх об`єктів та обставини, що стосуються події та можуть мати значення для об`єктивного визначення її причин, яке оформлюється з дотриманням вимог цієї Інструкції на місці пригоди і підписується її учасниками.

На зворотному боці схеми місця ДТП зазначається, перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП (пп.5 п.4 розд.IX Інструкції №1395).

Отже, протокол та схема, які містять інформацію про подію та її наслідки є доказами, що можуть підтвердити обсяг та характер заподіяних пошкоджень майну позивача. При цьому, такі докази не є єдиними, оскільки пошкодження можуть бути прихованими, а також можуть проводитись певні дослідження, результати яких суд оцінює у сукупності з іншими зібраними у справі доказами.

Водночас, позивач під час розгляду справи по суті не надав в підтвердження заподіяння пошкоджень ні протоколу про адміністративне правопорушення, ні схеми місця дорожньо-транспортної пригоди з відображенням на ній видимих пошкоджень транспортного засобу Lexus RX 300, д.н.з. НОМЕР_1 . У постанові Броварського міськрайонного суду Київської області від 12.10.2022 у справі №361/4678/22 також відсутні відомості про перелік пошкоджень транспортного засобу Lexus RX 300, д.н.з. НОМЕР_1 .

Отже, в матеріалах справи відсутні докази первинної фіксації механічних пошкоджень автомобіля Lexus RX 300, д.н.з. НОМЕР_1 безпосередньо на місці пригоди. Позивачем не надано документів, які б дозволили суду встановити перелік деталей, пошкоджених саме в момент цієї ДТП, що виключає можливість суду встановити дійсний обсяг пошкоджень, отриманих автомобілем саме внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди.

Незважаючи на те, що схема місця дорожньо-транспортної пригоди є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, які складаються уповноваженими працівниками Національної поліції України та має містити перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, суд враховує, що вказаний документ не є єдиним доказом, який може підтверджувати завдані транспортному засобу пошкодження, які до того є можуть мати прихований характер та бути виявлені у подальшому.

Так, регулювання відносин у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямовання на забезпечення здійснення виплати за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб під час використання наземних транспортних засобів в Україні здійснюється нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон №3720-IX).

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №3720-IX у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Згідно п.1 ч.1 ст.27 Закону №3720-IX страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті. Частиною 2 цієї статі установлено, що витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Так, ч.3 ст.27 Закону №3720-IX закріплено, що: вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених ч.1 та п.3 ч.2 ст. 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Згідно п.4.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (у реакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин): за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ; за результатом оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ; у разі проведення автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження) за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта або інший документ, передбачений законодавством (далі - висновок експерта).

У звіті (акті) або висновку експерта про оцінку КТЗ зазначаються, зокрема, відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів (пп. н п.4.4 Методики).

Позивачем під час розгляду справи доказів, які б підтверджували факт пошкодження лівої передньої фари автомобіля Lexus RX 300 д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та необхідність її заміни, не надано. Так, не надано акту огляду транспортного засобу одразу після дорожньо-транспортної пригоди з таким пошкодженням, висновку судового експерта чи звіту суб`єкта оціночної діяльності, схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, а надана позивачем ремонтна калькуляція від 16.09.2022 №22-0618419, що складена страховим агентом, передбачає заміну виключно правої передньої фари в зборі. Отже, необхідність заміни відповідної деталі, яка спричинена дорожньо-тарнспортною пригодою, не доведена.

Надані позивачем фотографії пошкодження транспортного засобу не відображають усіх пошкоджень КТЗ, ні містять інформації щодо причин їх виникнення, достовірно невідомо коли зроблені. Відсутні дані про здійснення фотографування за участю всіх учасників дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, відповідач такі пошкодження заперечує.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про не доведення необхідності заміни такої фари, що спричинена дорожньо-транспортною пригодою за участю автомобіля відповідача, отже, вимоги в частині відшкодування вартості ремонтних робіт із заміни лівої передньої фари у розмірі 98 525,53грн з ПДВ, які включають її вартість, задоволенню не підлягають.

Також, не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення понесених ним витрат за роботи, виконання яких підтверджено актами від 23.12.2022 №29172 на суму 7762,67грн, 23.12.2022 №29173 на суму 6 221,44грн.

Так, відповідні роботи не передбачені ремонтною калькуляцією від 16.09.2022 №22-0618419, що свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між ДТП та необхідністю понести відповідні витрати Такі роботи виконані вже після ремонту автомобіля після дорожньо-транспортнгої пригоди, про що свідчить пробіг автомобіля на момент виконання таких робіт, який на 695км є більшим. Окрім того характер робіт (заміна оливи моторної, що тягне за собою автоматичну заміну фільтру, накладки зливного отвору; заміна фільтрів салону та повітряного; перевірка/чищення гальмівних дисків) вказує на проведення планового технічного обслуговування транспортного засобу, а не усунення пошкоджень, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ч.ч.1,4,5 ст.191 ГПК України: позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд; суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Судом встановлено, що заяви, у яких відповідач частково визнав позов, підписані представником відповідача - адвокатом Цепляєвим С.В., повноваження якого діяти від імені відповідача підтверджені ордером АВ №1209675 від 12.06.2025 (т.1 а.с.104), з якого вбачається, що договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються.

Отже, відповідні заяви подані від імені відповідача уповноваженою на те особою та підстав для відмови у прийнятті визнання частини позову не має, оскільки визнання частини позову у даній справі не суперечить чинному законодавству та не порушує прав та інтересів третіх осіб, з урахуванням встановлених судом обставин. При цьому, оскільки позов визнано лише в частині, без зазначення які саме витрати відповідач визнає, суд продовжив розгляд справи.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає заявлені вимоги в частині стягнення заподіяних збитків такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме - у розмірі 254 308,41грн, а у задоволенні позову в частині стягнення 112 509,64грн суд відмовляє.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати на оплату позову судовим збором понесені позивачем, підлягають частковому відшкодуванню йому за рахунок відповідача, а саме у розмірі 3814,63грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог /254 308,41:100*1,5/.

При цьому, оскільки визнання частини позову відбулось лише під час розгляду справи по суті, суд не застосовує ч.1 ст.130 ГПК України щодо повернення частини судового збору позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 191, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти визнання позову в частині стягнення 83 347грн в рахунок відшкодування збитків.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька будівельна компанія» (ідентифікаційний код 32977018; 21034, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Залізнична, буд. 13) на користь Приватного підприємства «Авен-Єзєр» (ідентифікаційний код 30977976; 02094, м. Київ, вул. Віскозна, буд. 5) 254 308,41грн в рахунок відшкодування збитків, а також 3 814,63грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

4. Відмовити у задоволені позову в частині стягнення 112 509,64грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 13.08.2026.

Суддя А.Р. Ейвазова