Ухвала суду № 138950150, 04.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

м. Київ

04.08.2026Справа № 910/8734/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Колосовій О.П., розглянувши в судовому засіданні матеріали

заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода"

про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову

у справі № 910/8734/26

Інші особи, які можуть отримати статус учасника справи:

відповідач: 1. Консорціум "Управляюча компанія "КАМпарітет"

2. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

Представники сторін:

від ТОВ "Українська ягода": Харченко О.В., Пулинець Б.А.

від відповідача 1: Гаврищук Е.В.

від відповідача 2: Русаков С.О.

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" в особі директора Стемківського Л.В. звернулося до Господарського суду міста Києва 15.07.2026 року із заявою б/н від 15.07.2026 року про забезпечення позову до пред`явлення позову шляхом:

- заборони державним реєстраторам, приватним нотаріусам, Міністерству юстиції України, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" (13373, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Маркуші, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 38284211) та заборони вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" (13373, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Маркуші, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 38284211);

- заборони Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" (03035, місто Київ, вул. Липківського Василя Митрополита, будинок 16, офіс 1, код ЄДРПОУ 45594136) володіти, користуватись та розпоряджатись Активами Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода", перелік яких визначений у Договорі управління активами (майном) від 21.01.2025 року, що укладений між АРМА та Консорціумом "Управляюча Компанія "КАМпарітет", посвідчений Шаповаленком А.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 286.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі № 910/8734/26 задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову у справі № 910/8734/26 шляхом заборони державним реєстраторам, приватним нотаріусам, Міністерству юстиції України, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" (13373, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Маркуші, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 38284211) та заборони вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" (13373, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Маркуші, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 38284211). В іншій частині в задоволенні заяви ТОВ "Українська ягода" відмовлено.

Судом встановлено, що представником Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" через систему "Електронний суд" подані: 17.07.2026 року - клопотання б/н від 17.07.2026 року про повернення ТОВ "Українська ягода" заяви про забезпечення позову (до подання позову); 20.07.2026 року - заперечення б/н від 18.07.2026 року на клопотання (заяву) про забезпечення позову (до подання позову).

Поряд із цим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" в особі директора Стемківського Л.В. через систему "Електронний суд" звернулось до суду 21.07.2026 року - з заявою б/н від 21.07.2026 року про забезпечення позову до подання позову у справі № 910/8734/26, в якій просило вжити заходи забезпечення позову до подання позову шляхом заборони Даниленку Арсену Андрійовичу та будь - яким іншим особам, крім директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" Стемківського Леоніда Віталійовича здійснювати функції керівника, в тому числі щодо керування та представництва Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" (код ЄДРПОУ 38284211), а також заявою б/н від 21.07.2026 року, в якій просить суд не приймати та не розглядати будь - яких заяв та документів, поданих у даній справі від імені ТОВ "Українська ягода" за підписом Даниленка А.А. та за підписом осіб, уповноважених представляти інтереси ТОВ "Українська ягода", повноваження яких були надані Даниленко А.А. як директором ТОВ "Українська ягода".

В свою чергу, через систему "Електронний суд" представником ТОВ "Українська ягода" - директором Даниленко Арсеном Андрійовичем подані: 22.07.2026 року - клопотання б/н від 22.07.2026 року про скасування заходів забезпечення позову, в якому заявник просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 року у справі № 910/8734/26, на підставі п.1 ч. 13 ст. 145 ГПК України, а також заява б/н від 22.07.2026 року, в якій заявник просить суд вважати відкликаною заяву ТОВ "Українська ягода" про забезпечення позову у справі № 910/8734/26, подану 21.07.2026 року, повернути таку заяву у зв`язку з її відкликанням, в тому числі на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України; 23.07.2026 року - заява б/н від 23.07.2026 року про відкликання позовної заяви, в якій заявник просить суд вважати відкликаною позовну заяву ТОВ "Українська ягода", подану адвокатом Харченко О.В. про визнання відсутнім права на управління майном (активами), зобов`язання припинити порушення прав (справа № 910/8734/26) та повернути таку заяву заявнику.

Представником Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" 23.07.2026 року через систему "Електронний суд" подано заяву б/н від 22.07.2026 року про повернення заявнику заяви про забезпечення позову ТОВ "Українська ягода", подану 21.07.2026 року у справі № 910/8734/26.

Окрім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" 23.07.2026 року в особі представника - адвоката Харченко О.В. через систему "Електронний суд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом б/н від 23.07.2026 року до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" про:

- визнання відсутнім у Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" права на управління майном (активами) ТОВ "Українська ягода" за Договором управління активами (майном) від 21.01.2025 року, до отримання рішення Антимонопольного комітету України щодо дозволу на концентрацію суб`єктів господарювання або попередніх висновків про відсутність потреби в отриманні такого дозволу;

- зобов`язання Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів припинити порушення прав ТОВ "Українська ягода" , утримавшись від вчинення дій щодо передачі майна (активів) ТОВ "Українська ягода" в управління Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" та вживши заходів щодо припинення фактичного здійснення управління цим майно з боку Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" до отримання рішення або офіційного висновку Антимонопольного комітету України.

Вказана позовна заява згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.07.2026 року передана на розгляд судді Селівону А.М.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на порушення відповідачем 2 як управителем згідно Договору управління активами (майном) від 21.01.2025 року, укладеного між відповідачами, пункту 1.3 останнього, оскільки управителем не надано попередніх висновків щодо концентрації та не отримано необхідного дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію у відповідності до ст. 29 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відтак позивач вважає, що у Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" відсутнє суб`єктивне право на управління майном товариства у зв`язку з недотриманням обов`язкових умов виникнення такого права, передбачених Законом та Договором, а самі дії відповідача 2 свідчать про його недобросовісність та створюють загрозу завдання шкоди інтересам держави, АРМА та власникам майна.

Окрім цього, позивач посилається на порушення Управителем вимог Договору управління активами (майном) в частині звітування перед АРМА, документального підтвердження результатів управління і витрат та незабезпечення надходжень до бюджету, а також зазначає про тривалу бездіяльність АРМА, яким всупереч повідомленням позивача про численні протиправні дії і порушення Управителя, не вжито жодних дій з їх припинення та заходів щодо збереження та охорони арештованого майна ТОВ "Українська ягода", припинення користування майном Управителем або ТОВ "БЕРРІ ХАБ ПЛЮС" (одним із засновників/учасників Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет") або іншими особами.

Судом встановлено, що через систему "Електронний суд" ТОВ "Українська ягода" в особі директора Даниленко А.А. подано повідомлення б/н від 24.07.2026 року про представництво інтересів ТОВ "Українська ягода" особами, в яких відсутні повноваження, а саме Стемківським Л.В., Харченком О.В. та всіма іншими представниками, які отримали повноваження представляти інтереси ТОВ "Українська ягода" у період часу з 06.10.2020 року по 20.07.2026 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2026 року розгляд заяв представників ТОВ "Українська ягода" про забезпечення позову та про скасування забезпечення позову у справі № 910/8734/26 призначено в судовому засіданні на 29.07.2026 року.

У судовому засіданні 29.07.2026 року представником ТОВ "Українська ягода" - адвокатом Пулинець Б.А. заявлено усне клопотання про припинення повноважень та не допуск адвоката Харченка О.В. до участі у справі № 910/8734/26 як представника ТОВ "Українська ягода", яке судом протокольною ухвалою залишено без розгляду.

В подальшому, представником ТОВ "Українська ягода" - адвокатом Пулинець Б.А. в судовому засіданні 29.07.2026 року заявлено усний відвід суду та клопотання про надання часу для підготовки і подання письмової заяви про відвід.

У судовому засіданні з розгляду заяв 29.07.2026 року для надання представнику заявника адвокату Пулинець Б.А. можливості підготувати та подати письмову заяву про відвід судді, судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 30.07.2026 року.

У судове засідання з розгляду заяв 30.07.2026 року з`явились представники ТОВ "Українська ягода" Харченко О.В., Пулинець Б.А., Долін О.О., представникb Консорціуму та АРМА.

Також через систему "Електронний суд" подані: представником ТОВ "Українська ягода" Даниленко А.А. 30.07.2026 року - заяву б/н від 29.07.2026 року про припинення повноважень представника; представником Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" 30.07.2026 року - клопотання б/н від 30.07.2026 року про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалю Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 року у справі № 910/8734/26; представником ТОВ "Українська ягода" адвокатом Пулінець Б.А. 30.07.2026 року - заяву б/н від 30.07.2026 року про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8734/26.

Згідно з протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.07.2026 року клопотання представника Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" про скасування забезпечення позову та заяву представника ТОВ "Українська ягода" про відвід судді передано на розгляд судді Селівону АМ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2026 року у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" адвоката Пулинець Б.А. про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи №910/8734/26 відмовлено.

У судовому засіданні з розгляду заяв 30.07.2026 року судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 04.08.2026 року.

Крім того, судом встановлено, що представником Консорціуму "Управляюча компанія "КАМпарітет" через систему "Електронний суд" 30.07.2026 року подано клопотання б/н від 30.07.2026 року про скасування заходів забезпечення позову, в якому заявник просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 року по справі № 910/8734/26 на підставі п. 1 ч. 13 ст. 145 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8734/26, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 23.09.2026 року.

У судове засідання 04.08.2026 року з розгляду заяв, в тому числі заяви представника ТОВ "Українська ягода" про забезпечення позову б/н від 21.07.2026 року з`явились представники ТОВ "Українська ягода" Харченко О.В. (заявник), Пулинець Б.А. та представники АРМА і Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет".

У судовому засіданні з розгляду заяв 30.07.2026 року представники ТОВ "Українська ягода" Харченко О.В. та Долін О.О. підтримали подану заяву про забезпечення позову б/н від 21.07.2026 року та просили її задовольнити.

В свою чергу, представник ТОВ "Українська ягода" Пулинець Б.А. та представники АРМА і Консорціуму "Управляюча компанія "КАМпарітет" в судовому засіданні 30.07.2026 року проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечували.

Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від учасників справи станом на час проведення судового засідання 04.08.2026 року до суду не надходило.

В свою чергу, суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Дослідивши матеріали справи та подану представником ТОВ "Українська ягода" 21.07.2026 року заяву про забезпечення позову суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до ч. 5 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Частинами 10, 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства; не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Суд наголошує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 року №4-рп/2011), сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст.55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).

Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з вимогами, які розглядаються у справі, що передбачає передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звернувся до суду або які оспорюються у справі, та майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ст.17 Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

За приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 3 статті 2 ГПК України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність та пропорційність.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення права кожному на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд зобов`язаний виходити із інтересів позивача і вимог Конституції України щодо обов`язковості виконання рішень суду та вживати всі необхідні дії для забезпечення виконання рішення.

Отже, вирішуючи питання забезпечення позову, в тому числі до подання позову, суд має лише керуватися власним уявленням про те, чи може невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову.

Згідно пункту 87 рішення Європейського суду з прав людини від 06.09.2005 року у справі "Салов проти України" принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993, серія A, № 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993, серія A, № 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996, Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).

Так, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В свою чергу суд зазначає, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви повинні оцінюватись судом у безпосередньому зв`язку з предметом позовних вимог позову, намір зі звернення з яким має заявник, та з позиції ймовірності настання несприятливих наслідків для позивача в разі неможливості виконання рішення суду в майбутньому та/або захисту порушених прав.

Суд звертає увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Наразі, як посилається в обґрунтування заяви про забезпечення позову б/н від 21.07.2026 року представник ТОВ "Українська ягода" та встановлено судом, зокрема, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, під час дії ухвали суду від 17.07.2026 року про забезпечення позову державним реєстратором Виконавчого комітету Житомирської міської ради Хіміч С.А. 20.07.2026 року 16:43:11 проведено Державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ "Українська ягода" № 1003041070034001964, а саме зміну керівника юридичної особи - директора з Стемківського Леоніда Віталійовича на Даниленко Арсена Андрійовича .

При цьому, з метою відновлення ефективного захисту прав товариства та враховуючи проведення вказаної реєстраційної дії всупереч заборони суду заявник наголошує на необхідності вжиття додаткових заходів забезпечення позову шляхом заборони Даниленку Арсену Андрійовичу здійснювати від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" будь-які дії та представляти товариство, враховуючи недобросовісний характер дій Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет", реальну можливість призначеного управителем директора Даниленка Арсена Андрійовича вчиняти юридично-значимі дії від імені ТОВ "Українська ягода", в тому числі щодо реалізації майна товариства, відмови від договорів оренди, підписання та прийняття обтяжень для товариства та здійснення інших дій, що призведуть до непоправної шкоди.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного заявник зазначає, що Консорціум "Управляюча Компанія "КАМпарітет" в обхід судового рішення та всупереч йому вчинив заборонені судом дії, наслідком яких стало внесення змін до ЄДР щодо відомостей про керівника товариства, що є недопустимим та призведе без вжиття відповідних заборон до негативних наслідків й додаткової шкоди для товариства та порушить право ТОВ "УКРАЇНСЬКА ЯГОДА" на ефективний захист, оскільки невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду у даній справі та ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Інших доводів та будь - яких підстав для вжиття заходів забезпечення позову, окрім посилання на необхідність забезпечення позову з метою гарантування відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання судового рішення, додатково до наявних заходів забезпечення позову згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 року, заявником в поданій суду заяві про вжиття заходів забезпечення позову не наведено.

Суд наголошує, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається саме на заявника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2020 року у справі № 922/2419/20.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.12.2021 року у справі № 910/10598/21, передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Оцінюючи викладені в заяві про забезпечення позову доводи заявника та зміст позовних вимог, право на звернення з якими було реалізовано заявником шляхом подання до суду позовної заяви б/н від 23.07.2026 року до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" про визнання відсутнім права на управління майном (активами) та зобов`язання припинити порушення прав, судом взято до уваги, що предметом зазначеної позовної заяви є вимоги немайнового характеру про визнання у Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" відсутнім права здійснювати управління корпоративними правами та активами ТОВ "УКРАЇНСЬКА ЯГОДА" у зв`язку з ненастанням передбачених Договором управління активами від 21.01.2025 юридичних фактів щодо переходу такого права та недотриманням обов`язкових умов виникнення такого права, передбачених Законом та Договором, відсутністю дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію у відповідності до ст. 29 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та враховуючи тривалу бездіяльність АРМА щодо припинення протиправних дій і порушень Управителя та не вжиття жодних заходів щодо збереження та охорони арештованого майна ТОВ.

Отже, за результатами аналізу позовних матеріалів та заяви про забезпечення позову б/н від 21.07.2026 року суд зазначає, що наявні докази свідчать про наявність спору щодо захисту прав позивача як власника активів, переданих АРМА в управління Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" як управителю на підставі договору управління активами, проте, в поданій суду заяві про забезпечення позову позивачем не наведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Даниленку А.А. або іншим особам, крім директора ТОВ «Українська ягода» Стемківського Л.В., здійснювати функції керівника товариства (керування та представництва), за наявності проведених реєстраційних дій від 20.07.2026 року щодо зміни директора товариства та діючої заборони суду від 17.07.2026 року впливатиме на можливість позивача ефективно захистити (поновити) свої порушені права в межах даного судового спору.

Судом прийнято до відома, що за даними ЄДРПОУ щодо ТОВ "УКРАЇНСЬКА ЯГОДА", на підставі ухвали Господарського суду міста Києва про заборону вчинення реєстраційних дій від 17.07.2026 року у справі № 910/8734/26, яка набрала чинності 17.07.2026 року, приватним нотаріусом Івченко А.В. внесене 22.07.2026 року о 10:53:55 рішення про заборону вчинення реєстраційних дій.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У постанові від 15 грудня 2021 року у справі № 910/11221/21 Верховний Суд підкреслив, що забезпечення позову має бути співмірним заявленим вимогам і не може виходити за межі необхідного для захисту прав позивача.

Враховуючи предмет заявленого у справі № 910/8734/26 позову про визнання відсутнім права управління активами та зобов`язати припинити порушення прав суд зазначає, що заявлені до вжиття заходи забезпечення позову не є співмірними по відношенню до предмету спору та не можуть бути визнані судом адекватними заходами забезпечення, в тому числі шляхом непропорційного обмеження до вирішення спору по суті за наслідками такого забезпечення повноважень директора ТОВ «Українська ягода» Даниленко А.А. та порушення загальновизначених принципів дотримання і захисту корпоративних прав.

Водночас, згідно з частиною 1 статті 2 вказаного Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Частиною 3 статті 21, частиною 1 статті 22 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" визначено, що управління арештованими активами, переданими агентством в управління управителю, має здійснюватися на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, при цьому агентство здійснює періодичну (але не рідше одного разу на місяць) перевірку ефективності управління такими активами, і у разі встановлення фактів неналежного управління або спроб відчуження активів управителем агентство повідомляє про це відповідним правоохоронним органам для перевірки і реагування згідно із законом та невідкладно здійснює заходи щодо зміни управителя відповідних активів.

Відтак, суд зазначає про непропорційність таких заходів забезпечення, позаяк наведені заявником обставини не можуть визначатись судом як безумовна підстава для застосування забезпечення позову шляхом заборони директору ТОВ "Українська ягода" Даниленку А.А. або іншим особам, окрім попереднього керівника Стемківського Л.В. , здійснювати функції керівника, зважаючи на предмет позову та специфіку спірного Договору управління активами (майном), згідно якого установник управління - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

В свою чергу, суд звертає увагу, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Тобто, метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі № 910/18739/16, від 21.10.2021 року у справі № 910/20007/20).

Як зазначено в постановах Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21, від 03.03.2023 року у справі № 905/448/22, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020 року у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 року у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Отже, визначені позивачем вимоги про забезпечення позову на даний час не є співмірними по відношенню до предмета даного спору та не можуть бути визнані судом адекватними заходами забезпечення у такому спорі, в тому числі шляхом непропорційного обмеження за наслідками такого забезпечення як прав директора ТОВ "Українська ягода", так і прав відповідача 2 - Консорціуму "Управляюча Компанія "КАМпарітет" як управителя майна.

Тому, за висновками суду, відсутні підстави вважати, що як права позивача, так і баланс інтересів будуть відновлені виключно за наслідками вжиття заявлених заходів забезпечення позову шляхом заборони Даниленку А.А. здійснювати функції керівника товариства.

Відтак, на переконання суду, заявником не доведено обґрунтованість того, що забезпечення позову у даній справі у спосіб, зазначений ним в поданій заяві сприятиме виконанню завдань інституту забезпечення позову як елементу права на судовий захист, спрямованого на недопущення незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Відповідно до статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача (в даному випадку позивача), які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З приводу зустрічного забезпечення суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.

Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 145, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" б/н від 21.07.2026 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/8734/26 до пред`явлення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М. Селівон