Рішення № 138950151, 13.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026Справа № 910/3791/26

Суддя Погрібна С.В., розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення по справі

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНСОЛЬ" (адреса: 76006, м. Івано - Франківськ, вул. Б. Хмельницького, буд. 69, код ЄДРПОУ: 41522323)

до Акціонерного товариства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, код ЄДРПОУ: 43068454)

про стягнення коштів

без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання),

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНСОЛЬ" (далі - позивач / ТОВ «ЕНСОЛЬ») до Державного підприємства «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» (далі - відповідач / ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ») про стягнення 3% річних у розмірі 572 064, 30 грн та інфляційних втрат у розмірі 2 081 817, 50 грн, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання за період з 09.07.2024 по 20.01.2026.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 позовні вимоги задоволені, стягнуто з Акціонерного товариства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, код ЄДРПОУ: 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНСОЛЬ" (адреса: 76006, м. Івано - Франківськ, вул. Б. Хмельницького, буд. 69, код ЄДРПОУ: 41522323) 3% річних у розмірі 572 064, 30 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 081 817, 50 грн та судовий збір у розмірі 31 846, 59 грн.

23.07.2026, через систему "Електронний суд", від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНСОЛЬ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить вирішити питання про стягнення з відповідача на користь позивача 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 28.07.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНСОЛЬ" про ухвалення додаткового рішення, розгляд якої призначено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

24.07.2026 від відповідача до суду надійшли заперечення щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі (вх. № 07-11/60803/26), в яких останній просив зменшити розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу до розумної та співмірної суми.

Зазначені заперечення обґрунтовані тим, що зазначена справа не є справою підвищеної складності, стосується застосування положень статті 625 ЦК України щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних після виконання рішення суду, а правова позиція у подібних спорах є сталою та неодноразово висловлена Верховним Судом.

Надані позивачем Договір про надання правничої допомоги, Замовлення та Акт приймання-передачі послуг лише підтверджують існування договірних відносин між адвокатом і клієнтом, однак, не містять відомостей щодо переліку конкретних процесуальних дій, часу, витраченого на виконання кожної з них, їх обсягу та складності.

Непокритий збиток Гарантованого покупця на 31.12.2023 складає понад 1,4 млрд грн, що є свідченням незадовільного фінансового стану відповідача, що є однією з підстав для зменшення заявлених позивачем витрат на правничу допомогу.

З огляду на характер спору, його типовість, відсутність підвищеної складності, незначний обсяг процесуальних дій та усталену судову практику щодо відповідної категорії спорів, заявлений до відшкодування розмір витрат у сумі 25 000,00 грн є явно завищеним і не відповідає критеріям розумності та співмірності.

При прийнятті додаткового рішення судом враховано наступне.

Згідно статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У позові позивачем було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить стягнути з відповідача понесенні ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.

Судом встановлено, що 23.03.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНСОЛЬ» та Адвокатським бюро «АРТЕМА УСТЮГОВА» укладено Договір про надання правової допомоги № 13, відповідно до п. 1 якого в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Адвокатське бюро зобов`язується надати Клієнту правову допомогу щодо захисту Клієнта, представництва його інтересів у судових справах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва Клієнта, а Клієнт зобов`язується належним чином прийняти її та оплатити.

Відповідно до п. 1.2. Договору про надання правової допомоги № 13 від 23.03.2026 детальний опис правової допомоги, що надається Клієнту, бажаний результат, за його наявності, її вартість та порядок оплати, і порядок відшкодування фактичних витрат, необхідних для надання правової допомоги, визначаються погодженими Сторонами Замовленнями на надання правової допомоги, які з моменту підписання Сторонами стають невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору про надання правової допомоги № 13 від 23.03.2026 загальна вартість Договору визначається як сума вартості правової допомоги, наданої у відповідності до погоджених Сторонами Замовлень та підтверджується Актами надання послуг, підписаними Сторонами протягом строку дії Договору.

Крім того, 23.03.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНСОЛЬ» та адвокатським бюро «АРТЕМА УСТЮГОВА» підписано Замовлення № 1 до Договору про надання правової допомоги № 13 від 23.03.2026.

Відповідно до п. 1 Замовлення № 1 до Договору про надання правової допомоги № 13 від 23.03.2026 підготовка позову про стягнення з ДП «Гарантований покупець» на користь Клієнта нарахованих 3% та інфляційних витрат по заборгованості за вироблену та відпущену електричну енергію та представництво інтересів Клієнта у Господарському суді міста Києва при розгляді судового спору, а також представництво інтересів Клієнта в Північному апеляційному господарському суді та Верховному суді.

З метою представництва інтересів Клієнта у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції під час здійснення судочинства, Клієнт доручає адвокату представляти інтереси Клієнта з усіма правами, наданими Клієнту, та без обмежень у повноваженнях, зокрема: отримувати, підписувати та подавати пояснення, відзиви, заперечення, заяви, скарги, клопотання, сплачувати судовий збір, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в судових засіданнях, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, засвідчувати своїм підписом копії документів та довіреностей, підписувати документи, звертатись із заявами про видачу виконавчих документів.

Бажаний результат - отримання рішення суду яким стягнуто суму нарахованих 3% та інфляційних витрат.

Відповідальний адвокат, що здійснюватиме представництво - Савко Роман Ярославович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000981 від 23.04.2014.

Відповідно до п. 2 Замовлення № 1 до Договору про надання правової допомоги № 13 від 23.03.2026 сторони погодили наступну фіксовану вартість послуг: за представництво інтересів в суді першої інстанції- 25 000,00 грн за представництво інтересів в суді апеляційної інстанції - 15 000,00 грн. за представництво інтересів в суді касаційної інстанції - 10 000,00 грн.

Відповідно до Акту № 1 приймання - передачі наданих послуг від 22.07.2026 відповідно до Договору про надання правової допомоги № 13 від 23.03.2026 Адвокатське бюро «АРТЕМА УСТЮГОВА» передає, а Клієнт приймає надані Адвокатським бюро послуги, а саме представництво інтересів Клієнта в Господарському суді міста Києва у справі № 910/3791/26 (п. 1).

Відповідно до п. 2 Акту № 1 приймання - передачі наданих послуг від 22.07.2026 вартість наданої правової допомоги відповідно до п. 2.1 Замовлення складає 25 000 грн.

Згідно з абз. 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Зі змісту статті 30 вказаного Закону вбачається, що за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги адвокат отримує від клієнта гонорар у вигляді винагороди у формі фіксованого розміру або погодинної оплати, порядок обчислення, підстави для зміни розміру, порядок сплати та інші умови якої визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Враховуючи викладене, договір про надання правової допомоги є документом, який підтверджує домовленість між клієнтом та адвокатом щодо надання останнім послуг зі здійснення захисту, представництва тощо в обмін на визначений у такому договорі гонорар (фіксований розмір або погодинна оплата).

У свою чергу, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, №823/2638/18.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічних висновків дійшла Великої палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

При визначенні розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Зокрема, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанов Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Відповідно до ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Водночас вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача заявленої суми витрат на професійну правову допомогу, суд, із урахуванням фактичних обставин даної справи, бере до уваги наступне.

Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині 4 статті 126 ГПК України, так і в частинах 5-7 статті 129 ГПК України.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Здійснивши правовий аналіз норм статей 126 та 129 ГПК України, можна дійти висновку про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21, від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначалось вище, чинне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах 5 -7 статті 129 ГПК України.

Водночас, таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, згідно з яким подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Вивчивши докази, надані позивачем на підтвердження понесених судових витрат на оплату гонорару адвоката, суд дійшов висновку про часткове стягнення витрат на правову допомогу з відповідача на користь позивача.

Враховуючи, що спір у справі №910/3791/26 не є складним, що виключає значні витрати часу спеціаліста в галузі права на підготовку позову у справах даної категорії, дана справа не становить складності для підготовки правової позиції у даній справі враховуючи сталу судову практику щодо аналогічних спорів, а тому заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу у розмірі 25 000, 00 грн є завищеним, з огляду на що суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача усього розміру витрат на правову допомогу.

Судом взято до уваги заперечення відповідача, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат, а також складності справи.

В свою чергу, суд не погоджується з іншими доводами відповідача щодо необґрунтованості та не співмірності наданих позивачу послуг, з огляду на їх беззмістовність.

Доводи наведені відповідачем у запереченнях до заяви позивача про ухвалення додаткового рішення не можуть бути підставою для позбавлення позивача права отримати відшкодування понесених ним витрат на оплату правничої допомоги, що прямо передбачено приписами ГПК України.

Таким чином, зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог, а також складності справи, оцінюючи фактичні витрати позивача з урахуванням всіх аспектів цієї справи, беручи до уваги, зокрема, викладені відповідачем заперечення проти розміру витрат на оплату послуг адвоката, з огляду на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу, на переконання суду, не відповідає критеріям співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 238, 241, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНСОЛЬ" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 910/3791/26 задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, код ЄДРПОУ: 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНСОЛЬ" (адреса: 76006, м. Івано - Франківськ, вул. Б. Хмельницького, буд. 69, код ЄДРПОУ: 41522323) витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

3. Відмовити у задоволенні решти вимог заяви.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення може бути оскаржене, відповідно до частини 5 статті 244 ГПК України. Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення складено та підписано 13.08.2026.

Суддя Світлана ПОГРІБНА