Рішення № 138948692, 07.08.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/9881/26

2/212/6565/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу

у складі: головуючого судді Хомченко Л.І.,

секретар судового засідання Сівак А.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Заклецький В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків у відповідача,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вказаним позовом до суду і просить стягнути з відповідача на його користь 518820 грн. моральної шкоди без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. Мотивуючи свої вимоги тим, що він працював на Приватному акціонерному товаристві «СУХА БАЛКА» у шкідливих умовах праці, на посадах: з 27.12.2007 по 24.11.2017 - підземного постачальника кріпильних матеріалів у шахту дільниці №42 на шахті «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка»; з 24.11.2017 по 01.08.2024 - кріпильника дільниці №13 на шахті «Ювілейна» ПрАТ «Суха Балка». На підставі Інформаційної довідки про умови праці від 11.11.2024 №ПС /3.1/19981-24, наданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням Держпраці і затвердженої 11.11.2024р., медичними висновками лікарсько-експертної комісії від 14.01.2026 року № 1/3, позивачу було встановлено професійне захворювання: радикулопатія попереково-крижова L.5S.1 та шийна С5, С6, С7 з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта на тлі спондилоартрозу шийного та попереково-крижового відділів хребта, гриж міжхребцевих дисків С3-С4-С5, С6-С7, L5-S1, протрузій міжхребцевих дисків С3-С4-С5-С6-С7, L2-L3-L4-L5, спондилолістезву L4 І ст., зі стійким больовим, м`язово-тонічним та периферичним нейроваскулярним синдромами, з нейродистрофічними проявами у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових R 1 ст. (ПФ першого ступеня) та колінних суглобів R IIст. (ПФ другого ступеня), остеоартрозу дрібних суглобів кистей. Хронічне обструктивне захворювання легень від впливу пилу, група В. Помірний пневмофіброз. Легенева недостатність другого ступеня (змішаний тип)». Згідно з Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 20.02.2026р., умови праці підземного кріпильника дільниці №13 шахти «Ювілейна» ПрАТ «СУХА БАЛКА» позивача відносяться: за вмістом аерозолів переважно фіброгенної дії в повітрі робочої зони - до 3 класу 1 ступеня «Шкідливі»; за показниками важкості праці - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі». Загальна оцінка: умови праці відносяться до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі». Виходячи з п.17 Акту від 20.02.2026, працюючи на шахті «Ювілейна» підземним кріпильником з 24.11.2017 по 01.08.2024, позивач виконував весь комплекс робіт з кріплення підземних гірничих виробок та вилучення кріплення, з монтажу, демонтажу механічної частини гірничошахтного устаткування та механізмів. Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування підпадав під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони. В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перенавантаженням. Також, зазнавав впливу аналогічних шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, працюючи: 27.12.2007 - 24.11.2017 - підземний постачальник кріпильних матеріалів у шахту. Ш. «Ювілейна», ВАТ «Суха Балка». Причинами виникнення професійного захворювання Позивача (п.18 Акту від 20.02.2026) слугували наступні чинники: Важкість праці: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, становила 35 кг при нормативному значенні до 30 кг; робоча поза - незручна 30% тривалості зміни при допустимій до 25% згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 № 248. Пил переважно фіброгенної дії: концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 1,835 рази згідно з вимогами «Державних медико-санітарних нормативів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.07.2024 № 1192 і складала 3,67 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3. Таким чином, комісіями з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання було встановлено, що внаслідок тривалої праці в шкідливих умовах на ПрАТ «СУХА БАЛКА», ОСОБА_2 втратив своє здоров`я та працездатність і набув професійні захворювання. Моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров`я тощо. Оскільки професійне захворювання у позивача виникло внаслідок порушень норм охорони праці, припущених підприємством, де він працював, то заподіяна моральна шкода випливає з трудових правовідносин і має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці. В даному конкретному випадку позивач втратив своє здоров`я, що спричиняє йому фізичні та моральні страждання, та вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди. Оскільки, внаслідок отримання професійного захворювання Позивач став особою з інвалідністю, не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно перебувати на обліку у ЛПЗ, приймати ліки, бо без них його стан погіршується. Позивач скаржиться на постійний біль та обмеження рухів у попереково-крижовому відділі хребта, періодичний біль в шийному відділі хребта з іррадіацією в шийно-плечову ділянку зліва, обидві ноги, більше в праву, біль в плечових, значно в лівому, періодичний в ліктьових, стійкий в колінних суглобах, обмеження рухів та хрускіт в них, слабкість в правій ступні, посилення болю в хребті при незначному фізичному навантаженні, заніміння і мерзлякуватість кистей, заніміння зовнішньої поверхні лівого стегна, порушену ходу, виражене обмеження рухів в хребті, підвищення цифр артеріального тиску до 190/100 (приймає раміприл 10мг вранці, леркамен 20мг ввечері, помірну задишку при незначному фізичному навантаженні та у стані спокою, сухий та іноді з мокротинням кашель впродовж доби, який посилюється вранці, загальну слабкість, біль за грудиною, підвищену втомлюваність, запаморочення, відчуття серцебиття, шум у вухах, зниження слуху. Настання негативних змін у житті позивача, окрім неможливості відновлення його стану здоров`я, який він мав до виникнення професійного захворювання, обумовлене істотним погіршенням психологічного аспекту життя позивача. Через хворобу позивач не може належним чином слідкувати за побутом вдома, самостійно виконувати різні дії, які потребують фізичного навантаження у господарстві, це доводиться робити його близьким, що викликає неприхований осуд з боку оточуючих. Внаслідок набутого професійного захворювання, систематично виникає необхідність отримання медичної допомоги. Позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Перспектива в майбутньому переносити ще сильніший біль, постійно лікуватись спричиняє йому моральні страждання. З метою уникнення подальшого прогресування хвороби, попередження розвитку більш тяжких захворювань, які дуже часто виникають при загостренні професійних захворювань, та для того, щоб покращити свій емоційний стан, позивачу потрібно активно підтримувати своє здоров`я. Розраховуючи суму моральної компенсації позивач виходить з наступних міркувань. Оцінка моральної шкоди є річ глибоко суб`єктивна та позивач сам визначає, яка саме сума може бути достатньою, щоб компенсувати шкоду за всі моральні та фізичні страждання, нанесені позивачу відповідачем порушенням його права на безпечні умови праці. В даний час визначений законом розмір мінімальної заробітної плати складає 8647,00 грн. Позивач оцінює розмір моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням, отриманим нею при виконанні трудових обов`язків, у розмірі 60-ти мінімальних розмірів заробітних плат: 8647,00 грн. х 60 = 518 820,00 грн. Отже, свої моральні і душевні страждання Позивач, виходячи з критеріїв розумності та справедливості, оцінює в 518 820,00 гривень.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги ,просила їх задовольнити ,надала пояснення аналогчно викладеним у позові .

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову у повному обсязі. зазначив, що позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими. Відповідач не винен у професійних захворюваннях позивача, оскільки умови праці, в яких працював позивач, не створювалися відповідачем ,крім того позивач був обізнаним щодо умов праці.Причинний зв`язок між поведінкою відповідача та завданою позивачеві шкодою відсутній. Також, відповідач не погоджується з заявленим розміром моральної шкоди.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено , що позивач ОСОБА_2 , працюючи у підземних умовах на підприємстві Відповідача (ПрАТ «СУХА БАЛКА») тривалий час (з 2007 по 2024 роки) підземним постачальником кріпильних матеріалів та кріпильником, зазнавав впливу шкідливих та небезпечних факторів (перевищення ГДК пилу, важкість праці, незручна робоча поза).

Внаслідок недотримання роботодавцем вимог законодавства про охорону праці у позивача виникли тяжкі професійні захворювання (радікулопатія, спондилоартроз, грижі та протрузії міжхребцевих дисків, ХОЗЛ), що підтверджується Актом розслідування від 20.02.2026р. та Інформаційною довідкою Держпраці від 11.11.2024р.

Рішенням експертної комісії від 23.04.2026 року позивачу вперше встановлено 60% втрати професійної працездатності та III групу інвалідності безстроково.

Факт втрати здоров`я на виробництві позбавив позивача можливості вести повноцінне життя, спричиняє йому постійний фізичний біль, душевні страждання, обумовлює необхідність постійного лікування та сторонньої допомоги в побуті.

Відповідно до копії Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 20.02.2026 року (форми П-4) (далі Акт), позивачу було встановлено діагноз: МКХ-10 М 54.1 Радикулопатія попереково-крижова L5,S1 та шийна С5, С6, С7 з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта на тлі спондилоартрозу шийного та попереково-крижового відділів хребта, гриж міжхребцевих дисків С3-С4-С5, С6-С7, L5-S1, протрузій міжхребцевих дисків С3-С4-С5-С6-С7, L2-L3-L4-L5, спондилолістезу L4 І ст., зі стійким больовим, м`язово-тонічним та периферичним нейроваскулярним синдромами, з нейродистрофічними проявами у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових R І ст. (ПФ першого ступеня) та колінних суглобів R І-ІІст. (ПФ другого ступеня), остеоартрозу дрібних суглобів кистей. МКХ-10 J 44.8 Хронічне обструктивне захворювання легень від впливу пилу, група В. Помірний пневмофіброз. Легенева недостатність другого ступеня (змішаний тип). Супутній діагноз відсутні.

В пункту 17 Акту вказано, що хронічне професійне захворювання (отруєння) у позивача виникло за таких обставин: працюючи на шахті «Ювілейна» підземним кріпильником з 24.11.2017 по 01.08.2024, ОСОБА_2 виконував весь комплекс робіт з кріплення підземних гірничих виробок та вилучення кріплення, з монтажу, демонтажу механічної частини гірничошахтного устаткування та механізмів. Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування підпадав під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони. В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перенавантаженням. Також, зазнавав впливу аналогічних шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, працюючи: 27.12.2007 - 24.11.2017 - підземний постачальник кріпильних матеріалів у шахту, ш. «Ювілейна», ВАТ «Суха Балка».

У п. 18 Акта зазначено, що причиною виникнення професійного захворювання стали: Важкість праці: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, становила 35 кг при нормативному значенні до 30 кг; робоча поза - незручна 30% тривалості зміни при допустимій до 25% згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 № 248. Пил переважно фіброгенної дії: концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 1,835 рази згідно з вимогами «Державних медико-санітарних нормативів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.07.2024 № 1192 і складала 3,67 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3.

Крім того, встановлений діагноз хронічного професійного захворювання позивача підтверджується також Медичним документами.

Суд, встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійні захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, і наявності у зв`язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Щодо наявності підстав для відшкодування моральної шкоди

Суд доходить висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування моральної шкоди позивачеві, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Факт отримання позивачем професійного захворювання внаслідок тривалого впливу шкідливих виробничих факторів (зокрема, перевищення гранично допустимих рівнів загальної транспортної вібрації) підтверджується належними та допустимими доказами: Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 20.02.2026р., а також Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 23.04.2026р., яким позивачу первинно та безстроково встановлено 60% втрати професійної працездатності та III групу інвалідності.

Згідно з ч. 1 ст. 237? КЗпП України, відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 08.10.2008 № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), де зазначено, що право застрахованих громадян на відшкодування моральної шкоди за рахунок роботодавця не обмежене і підлягає реалізації на підставі положень КЗпП України та Цивільного кодексу України.

Оскільки ушкодження здоров`я позивача настало під час виконання ним трудових обов`язків у відповідача, суд доходить висновку про наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між неналежними умовами праці та настанням негативних наслідків у вигляді моральних і фізичних страждань Позивача.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 15 червня 2020 року у справі № 212/3137/17-ц зазначив, що невиконання роботодавцем обов`язку по забезпеченню безпечних і здорових умов праці, яке мало наслідком виникнення у позивача професійного захворювання, втрати працездатності й встановлення інвалідності, є підставою для відшкодування роботодавцем (його правонаступником) заподіяної працівнику моральної шкоди.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, пов`язаного з виробництвом, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин повідшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Так, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Отриманим професійним захворюванням позивачу була заподіяна моральна шкода, так як порушено та порушуються його нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, оскільки він постійно відчуває стійкий біль та інші негативні наслідки.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає що матеріали справи містять достатньо доказів щодо спричинення позивачу моральної шкоди в результаті ушкодження здоров`я.

Щодо обґрунтування розміру грошового відшкодування моральної шкоди.

Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд виходить з принципів розумності, виваженості та справедливості (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України та роз`яснень, викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру невідновлюваних втрат, ступеня вини відповідача та з урахуванням інших обставин. При цьому розмір компенсації не повинен призводити до збагачення позивача, але має бути достатнім для пом`якшення відчуття моральних втрат.

При оцінці розміру страждань Позивача суд враховує:

Тяжкість захворювання, невідновлюваність втрат: Наявність безстрокової втрати працездатності (60%) та безстрокове встановлення III групи інвалідності.

Істотність змін у способі життя: Позивач позбавлений можливості займатися звичною фізичною працею, побутовою діяльністю, відчуває постійний больовий синдром, оніміння кінцівок, порушення ходи та потребує постійного медикаментозного лікування.

Тобто розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала шкоди. При цьому суд повинен виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Заявлена позивачем сума в розмірі 518 820,00 грн (що еквівалентно 60 мінімальним заробітним платам) є обгрнутованою.

.

Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точного мірила майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди, суд враховує тяжкість отриманого професійного захворювання, безстроковість встановлення ІІІ групи інвалідності, високий відсоток втрати професійної працездатності (60%), а також істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивача.

Стосовно питання про судові витрати суд зазначає, що позивача згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено повністю враховуючи норми ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 5188 гривень.

Керуючись ст. ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 23,1167 ЦК України, Законом України «Про охорону праці», ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,137-141, 258-259, 263-265, 279, 354, 435 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків у відповідача задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА», юридична адреса: 50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5, код ЄДРПОУ 00191329, на користь ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання у розмірі 518 820 гривень без урахування утримання прибуткового податку з громадян та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА», юридична адреса: 50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5, код ЄДРПОУ 00191329, на користь держави судовий збір в розмірі 5188 грн.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення ухвалено та проголошено 07.08.2026 року

Суддя: Л. І. Хомченко