Рішення № 138948693, 12.08.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/11210/26

2-а/212/50/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Пустовіт О.Г., за участі секретаря судового засідання Мєхтієвої А.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, в порядку адміністративного судочинства справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 7502032 від 06.07.2026 року, складеною інспектором 1 взводу 2 роти 2 батальйону полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг, УПП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції, Борисова Ірина Вячеславівна, вона, ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Постановою встановлено, що ОСОБА_1 , 06.07.2026 року о 16:27:49 год., Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, 26А, керуючи транспортним засобом в населеному пункті, рухаючись зі швидкістю 80 км/год чим перевищив швидкість на 30 км/год., чим скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Швидкість вимірювалася лазерним приладом TruСam LТІ 20/20 ТС 008356. З вказаною постановою позивач не згодна і вважає її незаконною, необґрунтованою, оскільки прилад TruCam, яким інспектор поліції вимірював швидкість руху транспортного засобу повинен бути стаціонарно вмонтованим як це передбачено вимогами Закону України «Про Національну поліцію», а не триматися в руках інспектора. Просить суд визнати неправомірними дії працівника поліції під час складення оскаржуваної постанови та скасувати серії ЕНА № 5868142 від 05.10.2025 року відносно неї.

Ухвалою від 16.07.2026 року провадження у справі відкрито.

Представник позивача адвокат Коваленко Р.А. надав суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача та його представника, позовні вимоги підтримує.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що інспектором поліції обґрунтовано та на законних підставах винесена оскаржувана постанова, оскільки прилад TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості ТЗ, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань, а чинне законодавство не вимагає від працівників поліції обов`язку закріплювати такий прилад стаціонарно.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 7502032 від 06.07.2026 року, складеною інспектором 1 взводу 2 роти 2 батальйону полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг, УПП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції, Борисовою Іриною Вячеславівною, Пенська Кристина Вікторівна була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Постановою встановлено, що ОСОБА_1 , 06.07.2026 року о 16:27:49 год., Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, 26А, керуючи транспортним засобом в населеному пункті, рухаючись зі швидкістю 80 км/год чим перевищив швидкість на 30 км/год., чим скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Швидкість вимірювалася лазерним приладом TruСam LТІ 20/20 ТС 008356.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

В силу положень пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до положень статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);

розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно з статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Суд звертає увагу, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» регламентовано застосування технічних приладів, технічних засобів та спеціалізованого програмного забезпечення.

За змістом ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» в редакції на час фіксації події, що є предметом оцінки суду, поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:

фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктом 1 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Отже даною нормою закону встановлений порядок застосування, зокрема, технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки та засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Так, технічний засіб з виявлення та/або фіксації правопорушень має бути монтований/розміщений по зовнішньому периметру доріг і будівель, закріплені на однострої, службових транспортних засобах.

Інших способів використання технічних засобів, а ніж ті, які визначені в ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», законодавцем не визначено.

Значення слів «монтований/розміщений» в контексті наведеної статті закону слід розуміти так, що технічний засіб має бути або ж вмонтований, або ж розміщений стаціонарно (статично), що виключало б можливість його руху (механічного (регулярного чи випадкового) коливання предмета навколо точки рівноваги) під час вимірювання швидкості.

При цьому, використання технічного засобу в ручному режимі (тримання в руках) законодавством не передбачено.

Зокрема, використання технічного засобу в ручному режимі (тримання в руках) може застосовуватися на практиці, однак для суду це буде неналежний доказ.

Матеріали справи не містять доказів закріплення (розміщення) в порядку, передбаченому ст. 40 Закону інспектором поліції лазерного вимірювача швидкості TruСam LТІ 20/20 ТС008356, на який посилається представник відповідача як на такий, що був застосований відповідачем у спірному випадку, та який у розумінні положень статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» є технічним засобом з виявлення та/або фіксації правопорушень, ні відповідачем, ні третьою особою не надано, а відтак він не може вважатися технічним засобом, що здійснює вимірювання швидкості, результати якого можуть розглядатися судом як доказ у справі, що дає підстави вважати дії інспектора патрульної поліції такими, що не узгоджуються з нормами чинного законодавства, що і стало наслідком винесення протиправної постанови.

Таким чином, якщо поліцейський тримав TruСam у руках, а не закріпив його стаціонарно, вимірювання швидкості є таким, що отримане з порушенням закону.

Прилад має бути закріплений, а не утримуватися поліцейським у руках, щоб результати були об`єктивними та допустимими.

Бездоганне виконання суб`єктом владних повноважень процесуальних/процедурних норм є запорукою притягнення винної особи до відповідальності. Однак порушення таких приписів може бути покладено в основу скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності та скасування рішень суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вказане, з огляду на встановлені в цій справі обставини і правове регулювання спірних відносин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови серії ЕНА № 7502032 від 06.07.2026 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача у зв`язку з відсутністю належних та допустимих доказів у достатньому обсязі.

Зазначена позиція повністю узгоджується з позицією, яка викладена у постановах Третього апеляційного адміністративного суду, а саме у постановах від 27 травня 2026 року справа № 214/6928/24, від 03 квітня 2026 року справа № 172/2692/25, від 07 листопада 2024 року справа № 337/1097/24, від 17 червня 2024 року справа № 216/3219/23, від 23 грудня 2024 року справа № 201/10754/24, від 01 липня 2024 року справа № 398/78/24, від 05 вересня 2024 року справа № 211/1614/24, від 15 липня 2024 року справа № 404/4110/23, від 04 квітня 2024 року справа № 336/12683/23, від 15 квітня 2024 року справа № 205/8845/21.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 242-243, 286, 293 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову серії ЕНА № 7502032 від 06.07.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 гривень на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122КУпАП закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення за ч. 4 ст. 286 КАС може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 12 серпня 2026 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт