Рішення № 138947514, 13.08.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

Справа № 695/4976/25

номер провадження 2/695/928/26

13 серпня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ватажок-Сташинської А.В.,

за участю: секретаря судового засідання Біліченко С.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника Служби у справах дітей виконачого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області Нагаєвського О.Г.,

представника Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області» Ярешко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області» про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся Виконавчий комітет Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області» про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Як зазначено у позові сім`я опинилася у полі зору соціальних служб Новодмитрівської громади у 2022 році. У 2023 році сім`я переїхала до с. Скориківка, за місцем реєстрації. На ґрунті вживання алкоголю розпочалися сімейні сварки та бійки. Відповідно до пояснень ОСОБА_3 , він був обурений тим, що ОСОБА_2 за його відсутності, беручи з собою дітей, або залишаючи їх вдома без догляду, розпивала алкогольні напої із сумнівними друзями, на його зауваження не реагувала. 17 лютого 2024 року внаслідок чергової сімейної сварки ОСОБА_3 , застосовуючи фізичну силу, вигнав роздягненою дружину з дому. Після цього інциденту їй, як жертві сімейного насильства, разом з дітьми було надано притулок у відділенні «Денний центр соціально-психологічної допомоги» КУ «ЦНСП Новодмитрівської сільської ради» та надавалися інші послуги соціально-психологічного характеру. За висновком фахівців відділення ОСОБА_2 мала низький виховний потенціал, не дбала про санітарно-гігієнічні умови, харчування, навчання та виховання дітей, залишала інколи їх без нагляду. Тому ОСОБА_2 було рекомендовано тимчасово влаштувати дітей до патронатної сім`ї до вирішення або мінімізації складних життєвих обставин. Рішенням виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради №57 від 11.03.2024 малолітні ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були влаштовані до патронатної сім`ї ОСОБА_10 . Наказом Служби у справах дітей виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради № 14 від 08.03.2024 сім`я була взята на облік, як така, що перебуває в складних життєвих обставинах. 26 березня 2024 року ОСОБА_2 було знято з обслуговування КУ «ЦНСП Новодмитрівської сільської ради» і вона вибула на проживання до с.Великий Хутір. Малолітні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували в патронатній сім`ї ОСОБА_10 з 28 лютого по 28 серпня 2024 року та з 20 вересня 2024 по 20 березня 2025 року. Рішенням суду від 29.01.2025 за позовом ОСОБА_3 розірвано шлюб між ним та ОСОБА_2 . Водночас, починаючи з грудня 2024 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 фактично відновили відносини і знову почали проживати разом. Відбулися зміни у способі життя: припинилися пиятики та сварки. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 висловили бажання повернути дітей. З 13.01.2025 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як сім`ю було взято під соціальний супровід та доведено вимоги, щодо виправлення складних життєвих обставин. 20 березня 2025 року у зв`язку з мінімізацією складних життєвих обставин і закінченням терміну перебування дітей у патронаті батькам було їх повернуто на виховання без зняття сім`ї із соціального супроводу. У червні 2025 року КУ «ЦНСП Новодмитрівської сільської ради» інформував орган опіки і піклування, що батьки не виконують умови індивідуального плану соціального супроводу, пропозиції фахівця із соціальної роботи щодо поліпшення умов життя сім`ї ігноруються, в будинку антисанітарні умови, відсутні продукти харчування, діти ходять брудні і неохайні. Було проведено комісійнеобстеження умов проживання, питання про стан виконання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 батьківських обов`язків було розглянуто на засіданні Комісії із питань захисту прав дитини, та винесено попередження батькам у зв`язку із систематичністю їх ухиляння від виконання батьківських обов`язків, що якщо вони і надалі не виконуватимуть умови індивідуального плану та не дотримуватимуться рекомендацій фахівця з соціальної роботи, орган опіки і піклування ставитиме питання про відібрання у них дітей. 15 серпня 2025 року від старости с.Скориківка надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_2 не ночувала вдома, залишила своїх дітей без нагляду і вони перебувають у рідної тітки ОСОБА_11 . Екстренний виїзд на місце інформацію підтвердив лише частково: на момент приїзду працівників Служби і ювенальної поліції малолітні ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 були відсутні в домі ОСОБА_11 . ОСОБА_2 було виявлено в центрі с.Скориківка, з ознаками сильного алкогольного сп`яніння. Вона не могла пояснити де знаходяться її діти і що трапилося, визнала, що не ночувала і не була уранці вдома. Під час обходу можливих місць перебування дітей, утекла від працівників поліції. Дітей було виявлено пізніше в родині знайомих, куди вони прийшли самі, будучи голодними. Діти були голодними і у брудному одязі. За заявою батька ОСОБА_3 дітей було тимчасово влаштовано у патронатну сім`ю ОСОБА_12 . Враховуючи винесене раніше попередження, 22.08.2025 Комісія з питань захисту прав дітей рекомендувала виконкому Новодмитрівської сільської ради затвердити висновок про доцільність відібрання дітей у батьків, в зв`язку з систематичним ухилянням від виконання батьківських обов`язків. 27 серпня 2025 року ОСОБА_3 було призвано за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_6 , а ОСОБА_2 виїхала до м. Києва. За весь час перебування дітей у патронатній сім`ї батьки жодного разу не телефонували їм, не надсилали ні листів, ні коштів, ні подарунків. Посилаючись на те, що, оскільки встановлено факт ухиляння ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від виконання батьківських обов`язків, яке проявилося у самоусуненні від їх утримання, догляду і виховання та привело до небезпечних для їх життя, здоров`я і морального виховання наслідків, позивач стверджує, що є підстави для відібрання дітей у батьків. Також у позові вказано, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не скористалися можливостями, які їм надав соціальний супровід, не змінили свій спосіб життя і не доклали зусиль, щоб виправити складні життєві обставини в яких опинилися, нехтували інтересами дітей, що привело до небезпечних для життя, здоров`я і морального виховання малолітніх ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_6 наслідків.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10.11.2025 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.12.2025 о 10 год 30 хв.

Ухвалою суду від 08.12.2025 було зупинено провадження у даній справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України.

Ухвалою суду від 29.04.2026 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 28.05.2026 продовжено строк підготовчого провадження у цивільній справі на 30 (тридцять) днів.

Ухвалою суду від 10.06.2026 залишено без розгляду цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області» про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав у частині позовних вимог до ОСОБА_3 .

Також 10.06.2026 представником позивача надано уточнену позовну заяву в частині позовних вимог до ОСОБА_2 , до якої надано докази вручення примірника відповідачу ОСОБА_2 .

Як зазначено в уточненій позовній заяві, 27.08.2025 ОСОБА_3 було призвано за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_6 . Ухвалою суду від 08.12.2025 провадження у справі про відібрання дітей було зупинене за клопотанням ОСОБА_3 до припинення його перебування у складі Збройних Сил України. З 16.04.2026 року батько дітей ОСОБА_3 вважається зниклим безвісти за особливих обставин. ОСОБА_2 після того, як діти опинилися в патронатній родині, виїхала до м. Києва. З моменту свого від`їзду вона кілька разів змінювала місце проживання і станом на червень 2026 року фактично проживає у с.Скориківка. Постійного житла і роботи не має, неодноразово була помічена у нетверезому стані, має занедбаний зовнішній вигляд. За весь час перебування дітей у патронатній сім`ї ОСОБА_2 , жодного разу не провіувала дітей, не телефонувала їм, не надсилала ні листів, ні коштів, ні подарунків, не цікавилася їх станом здоров`я, навчанням, самопочуттям.

Відповідач відзив на позов не надала.

Ухвалою суду від 10.06.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті.

У судове засідання прибули представники позивача та третіх осіб, які наполягали на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідач у судові засідання з розгляду справи не прибула, про причини такої неявки суд не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином та завчасно, відповідно до положень ст. 128 ЦПК України.

Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача, судом було повідомлено відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак, з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, незалежно від того чи отримала відповідач адресовану їй кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити її правову позицію щодо предмета спору.

Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості і достовірності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено та визнається сторонами, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується даними свідоцтв про народження Серія НОМЕР_1 від 04.11.2015, Серія НОМЕР_2 від 16.02.2018, Серія НОМЕР_3 від 03.11.2020.

Згідно з актом обстеження умов проживання від 21.10.2022 за адресою: АДРЕСА_1 у приміщенні не прибрано, на підлозі саморобна електроплита, яка становить небезпеку. Дорослих удома не було, діти гуляли на подвір`ї напівроздягнені і брудні.

Відповідно до повідомлення директора Драбівецького НВК № 185 від 03.11.2022 ОСОБА_2 систематично залишає дітей самих, без догляду дорослих.

Актом обстеження житлово-побутових умов проживання та виховання від 24.05.2023 зафіксовано незадовільний стан умов проживання в сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у кімнатах брудно, одяг розскиданий на підлозі, на ліжках ганчір`я, а столах купи немитого посуду. Згідно з поясненнями ОСОБА_2 вона не ночувала вдома, залишила малолітніх дітей без догляду і періодично так робить. Комісія рекомендує влаштувати дітей у патронатну сім`ю.

17 лютого 2024 року внаслідок чергової сімейної сварки ОСОБА_3 , застосовуючи фізичну силу, вигнав роздягненою дружину з дому.

Відповідно до пояснень ОСОБА_3 від 27.02.2024 останні два роки його дружина ОСОБА_2 почала зловживати алкогольними напоями та приділяла не достатньо уваги у вихованні їх дітей та утриманні. За останній були 3 випадки, коли вона сама залишала дітей, а він у цей час був на роботі, а дружина у свою чергу була у сусідньому селі зі своїми друзями, де вживала спиртні напої. Діти були не доглянуті, голодні і перебували самі у будинку. Такі випадки перебували 2-3 дні. На вимоги та прохання ОСОБА_3 припинити вживати спиртні напої та приділяти увагу дітям, дружина не реагувала. Так останній випадок трапився близько двох тижнів тому. ОСОБА_3 був на роботі, а коли повернувся додому, діти були самі, їсти не було нічого, він намагався додзвонитися до дружини, але вона не відповідала на телефонні дзвінки. Потім коли вона прийшла додому, забрала дітей і пішла до подруги зловживати.

Після цього інциденту ОСОБА_2 , як жертві сімейного насильства, разом з дітьми було надано притулок у відділенні «Денний центр соціально-психологічної допомоги» КУ «ЦНСП Новодмитрівської сільської ради» та надавалися інші послуги соціально-психологічного характеру.

За висновком фахівців відділення ОСОБА_2 мала низький виховний потенціал, не дбала про санітарно-гігієнічні умови, харчування, навчання та виховання дітей, залишала інколи їх без нагляду. Тому ОСОБА_2 було рекомендовано тимчасово влаштувати дітей до патронатної сім`ї до вирішення або мінімізації складних життєвих обставин.

Наказом Служби у справах дітей виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради № 14 від 08.03.2024 неповнолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , були взяті на облік як діти, як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах.

Рішенням виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради №57 від 11.03.2024 неповнолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 були влаштовані до патронатної сім`ї ОСОБА_10 .

26 березня 2024 року ОСОБА_2 було знято з обслуговування КУ «ЦНСП Новодмитрівської сільської ради» і вона вибула на проживання до с.Великий Хутір.

Малолітні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували в патронатній сім`ї ОСОБА_10 з 28 лютого по 28 серпня 2024 року та з 20 вересня 2024 по 20 березня 2025 року.

Рішенням суду від 29.01.2025 за позовом ОСОБА_3 розірвано шлюб між ним та ОСОБА_2 .

Водночас, починаючи з грудня 2024 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 фактично відновили відносини і знову почали проживати разом. Відбулися зміни у способі життя: припинилися пиятики та сварки. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 висловили бажання повернути дітей.

З 13.01.2025 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як сім`ю було взято під соціальний супровід та доведено вимоги, щодо виправлення складних життєвих обставин.

20 березня 2025 року у зв`язку з мінімізацією складних життєвих обставин і закінченням терміну перебування дітей у патронаті батькам було їх повернуто на виховання без зняття сім`ї із соціального супроводу.

У червні 2025 року КУ «ЦНСП Новодмитрівської сільської ради» інформував орган опіки і піклування, що батьки не виконують умови індивідуального плану соціального супроводу, пропозиції фахівця із соціальної роботи щодо поліпшення умов життя сім`ї ігноруються, в будинку антисанітарні умови, відсутні продукти харчування, діти ходять брудні і неохайні. Було проведено комісійне обстеження умов проживання, питання про стан виконання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 батьківських обов`язків було розглянуто на засіданні Комісії із питань захисту прав дитини, та винесено попередження батькам у зв`язку із систематичністю їх ухиляння від виконання батьківських обов`язків, що якщо вони і надалі не виконуватимуть умови індивідуального плану та не дотримуватимуться рекомендацій фахівця з соціальної роботи, орган опіки і піклування ставитиме питання про відібрання у них дітей.

15 серпня 2025 року від старости с.Скориківка надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_2 не ночувала вдома, залишила своїх дітей без нагляду і вони перебувають у рідної тітки ОСОБА_11 . Екстренний виїзд на місце інформацію підтвердив лише частково: на момент приїзду працівників Служби і ювенальної поліції малолітні ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 були відсутні в домі ОСОБА_11 . ОСОБА_2 було виявлено в центрі с.Скориківка, з ознаками сильного алкогольного сп`яніння. Вона не могла пояснити де знаходяться її діти і що трапилося, визнала, що не ночувала і не була уранці вдома. Під час обходу можливих місць перебування дітей, утекла від працівників поліції. Дітей було виявлено пізніше в родині знайомих, куди вони прийшли самі, будучи голодними. Діти були голодними і у брудному одязі.

За заявою батька ОСОБА_3 дітей було тимчасово влаштовано у патронатну сім`ю ОСОБА_12 .

Враховуючи винесене раніше попередження, 22.08.2025 Комісія з питань захисту прав дітей рекомендувала виконкому Новодмитрівської сільської ради затвердити висновок про доцільність відібрання дітей у батьків, у зв`язку з систематичним ухилянням від виконання батьківських обов`язків.

Згідно з Висновком органу опіки та піклування Новодмитрівської сільської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради від 22.08.2025 №265 визнано за доцільне відібрати дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у їхніх батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 без позбавлення їх батьківських прав та стягнути аліменти на утримання дітей.

27 серпня 2025 року ОСОБА_3 було призвано за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_6 .

З 16.04.2026 батько дітей ОСОБА_3 вважається зниклим безвісти за особливих обставин.

У судовому засіданні представники позивача та третіх осіб пояснили, що за весь час перебування дітей у патронатній сім`ї мати жодного разу не телефонувала їм, не надсилала ні листів, ні коштів, ні подарунків, не скористалася можливостями, які їй надав соціальний супровід, не змінила свій спосіб життя і не доклала зусиль, щоб виправити складні життєві обставини, у яких опинилася, нехтувала інтересами дітей.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Згідно з ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч.1, 5 ст.5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї, ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Частиною 1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання у сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 7 ст.7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.1-4 ст.150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, свої Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч.1 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Пунктами 2-5 ч.1 ст.164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Згідно з ч.1 ст.170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених п. 2-5 ч.1 ст.164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п.100 рішення ЄСПЛ від 16.07.2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (п.50 рішення ЄСПЛ від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України).

Основні підстави для відібрання дитини зазначені у ч.1 ст.164 СК України.

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у наведеній ч.1 ст.170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 року у справі № 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.

Також, схожі правові висновки вказані у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.05.2022 року у справі № 308/12188/18.

Відповідно до ч.1 ст.18, ч.1 ст.27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно з ст.3 Конвенції про права дитини, в усіх випадках щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.

Стаття 9 Конвенції про права дитини покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Урахування думки дитини щодо її життя передбачає й ст.12 Конвенції з прав дитини, в якій записано, що Конвенція зобов`язує держави-учасниці забезпечити дитині, здатній формулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються її, і цим поглядам має приділятись належна увага, згідно з віком дитини та зрілістю.

З системного аналізу наведених норм та судової практики ЄСПЛ вбачається, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків

Враховуючи, що у судовому засіданні на підставі досліджених доказів встановлено, що відповідач належним чином не виконує батьківських обов`язків щодо належного виховання та розвитку дітей, не піклується про фізичний розвиток дітей, про їх стан здоров`я, що негативно впливає на фізичний стан дітей, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині відібрання дітей від матері без позбавлення її батьківських прав.

При цьому, суд зауважує, що відібрання дітей у відповідача ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав є тимчасовим заходом, а тому, суд, за заявою відповідача, може постановити рішення про повернення їй дітей, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , їх матірю.

При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину (ч. 4 ст.170 СК України).

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно з ч. 2 ст. 182 СК України.

Статтею 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно з ч. 1 ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти, на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Частиною першою статті 430 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання судових рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч.3 ст.170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Таким чином, на підставі викладеного вище, керуючись найкращими інтересами неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги повністю.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати в розмірі 1 211 грн 20 коп., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 12, 81, 141, 259, 265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (19734, Черкаська область, Золотоніський район, с. Нова Дмитрівка, вул. Григорія Мізіна, 19, ідентифікаційний код 04410835) до ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (19734, Черкаська область, Золотоніський район, с. Нова Дмитрівка, вул. Григорія Мізіна, 19) та Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області» (19754, Черкаська область, Золотоніський район, с. Домантове, вул. Сергія Носа, 34) про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Відібрати неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення її батьківських прав.

Передати неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області для прийняття рішення про подальше їх влаштування.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь опікуна або дитячого державного закладу аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.11.2025 і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Стягнуті аліменти перераховувати на особисті рахунки дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Попередити ОСОБА_2 , що у разі невжиття нею заходів щодо усунення причин, які стали підставою для відібрання у неї неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , орган опіки та піклування або інша заінтересована особа відповідно до закону матиме право звернутись до суду з позовом про позбавлення її батьківських прав щодо цих дітей.

Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя А.В.Ватажок-Сташинська