Рішення № 138974155, 12.08.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/2092/26

номер провадження 2/695/2264/26

12 серпня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі

судді Апанасенко К.І.,

за участю секретаря судового засідання Козлова Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг у розмірі 46 996,89 грн.

Свій позов мотивує тим, що 23.09.2021 року ОСОБА_1 ознайомилася з умовами кредитування, підписала паспорт кредиту та з метою отримання банківських послуг підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, погодивши наступні умови: 1) тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50000,00 грн; 2) тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; 3) строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; 4) процентна ставка: 42,0 % річних. На підставі укладеного Договору було відкрито рахунок, встановлено початковий кредитний ліміт та видано кредитну картку - Універсальна. Після отримання картки відповідач користувався карткою та отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість та понесені по справі судові витрати.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22.05.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але в позові просив здійснювати розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

У судові засідання 25.06.2026 та 12.08.2026 відповідач не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву від неї на адресу суду не надходило, судові повістки отримала.

Отже, відповідач належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 Цивільного процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до положень статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справу, про що вказано в позовній заяві, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи.

Згідно з ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд ухвалює провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

З матеріалів справи судом встановлено, що 23.09.2021 року ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 , звернулася до АТ КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг в АТ КБ «Приват Банк».

Отже, 23.09.2021 року ОСОБА_1 уклала договір про надання банківських послуг, шляхом ознайомлення з умовами кредитування. Вона підписала паспорт кредиту та заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 23.09.2021, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого початкового кредитного ліміту на картковий рахунок (кредитну картку).

За умовами договору банк надав позичальнику кредит у вигляді відновлювальною кредитної лінії, шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній карті «Універсальна» у розмірі до 200 000 грн строком на 12 місяців з пролонгацією. Сторони узгодили сплату мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну карту, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення.

Також сторони у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України погодили проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які встановили у розмірі 60% від простроченої суми заборгованості.

У заяві відповідач, серед іншого, погодився з використанням такого способу простого електронного підпису, як ОТР-пароль, QR-код, підпис стилусом на планшеті у відділені Банку, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився», тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет. Сторони визнають правочини у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов`язковими для сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження (п.3 Заяви).

Відповідно до довідки позивача від 01.05.2026 року про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої ОСОБА_2 23.09.2021 року відкрито картковий рахунок та встановлено кредитний ліміт 1000 грн, який в подальшому було збільшено до 50000 грн.

Відповідно до вказаної довідки від 01.05.2026 року ОСОБА_1 було видано кредитну картку за № НОМЕР_2 від 23.09.2021 року, термін дії 09/25.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором №б/н від 23.09.2021 року станом на 30.04.2026 року заборгованість становить за кредитом 46 996,89 грн.

Відповідно до виписки по картці за період 23.09.2021 - 01.05.2026 відповідач користувався кредитним лімітом, на залишок боргу щомісячно нараховувались проценти, які автоматично списувались. Водночас заборгованість за тілом кредиту на суму 46 996,89 грн відповідачем не погашена.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 1, 2 статті 640 ЦК України унормовано, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

При наданні правової оцінки наданим позивачем доказам щодо укладення між ним та відповідачем кредитного договору суд урахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, згідно яких закріплена у статті 204 ЦК України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. У силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України ця правова позиція має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Враховуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що відповідач приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приват Банк» з метою укладання кредитного договору та підписав заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком 23.09.2021.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів спростування презумпції правомірності цього договору.

АТ КБ «Приват Банк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі.

Водночас відповідач не надав доказів про повне виконання ним як позичальником умов договору, унаслідок чого наявна заборгованість по кредиту в розмірі 46996,89 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема, договорів та інших правочинів.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами кредитний договір, з огляду на встановлений статтею 204 ЦК України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та підпадає під правове регулювання Глави 71 ЦК України.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору.

При вирішенні спору суд керується принципом змагальності, згідно з яким учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Також кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України).

Зважаючи на надані позивачем докази надання кредитних коштів відповідачці за кредитним договором і відсутність доказів повного погашення відповідної заборгованості, суд дійшов висновку про порушення відповідачкою своїх зобов`язань за кредитним договором не повернення виданих їй кредитних коштів.

З огляду на наведені вище норми права, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити, зокрема, стягнути з відповідача на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 23.09.2021 у розмірі 46 996,89 грн.

Судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 353-354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 46 996 (сорок шість тисяч дев`ятсот дев`яносто шість ) гривень 89 кіпійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» суму сплаченого судового збору в розмірі 2662 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, приміщ. 2, код ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач: ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя К.І. Апанасенко