Рішення № 138945624, 12.08.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

12.08.2026

Справа № 636/11205/25

Провадження № 2/696/628/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Білопольської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондарь Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

АТ «СЕНС БАНК» звернулось до Чугуївського міського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 20 грудня 2021 року в розмірі 83 553,66 грн, судовий збір в сумі 2 662,40 грн. та витрати за професійну правничу допомогу в сумі 7 158,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20 грудня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, у відповідності до умов якої ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом. Згідно з умовами договору ОСОБА_2 зобов`язувалася повертати кредит, сплачувати проценти за користування кредитом та інші передбачені платежі.

У порушення умов кредитного договору, ОСОБА_2 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, в результаті чого має заборгованість в розмірі 83 553,66 грн, з яких 43 888,06 грн прострочене тіло кредиту, 39 665,60 грн відсотки за користування кредитом.

Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення АТ «СЕНС БАНК» до суду за захистом своїх прав. Позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати по справі.

Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 31 грудня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 17 лютого 2026 року цивільну справу передано за територіальною підсудністю до Харківського районного суду Харківської області.

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 06 квітня 2026 року цивільну справу передано за територіальною підсудністю до Дергачівського районного суду Харківської області.

Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 23 квітня 2026 року цивільну справу передано за територіальною підсудністю до Черкаського районного суду Черкаської області.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області від 20 травня 2026 року цивільну справу передано за територіальною підсудністю до Кам`янського районного суду Черкаської області.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 18 червня 2026 року прийнято справу до провадження та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

З відповіді від 23 квітня 2026 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери вбачається, що прізвище, ім`я та по батькові відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

За інформацією Кам`янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, отриманою судом 24 червня 2026 року, наявний актовий запис про шлюб № 299 від 28 вересня 2022 року, складений Богодухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. В надісланій суду заяві представник позивача Лойфер А.Е. позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи проводити без його участі, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, - шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача як внутрішньо переміщеної особи та шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади, клопотання від неї про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, неявкою її в судове засідання без повідомлення причин та відсутністю заперечень сторони позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що в судове засідання учасники справи не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів Акціонерне товариство «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування Акціонерного товариства «Альфа-Банк на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань 30 листопада 2022 року.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано Акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, згідно з якою АТ «Альфа-Банк» прийняло пропозицію ОСОБА_2 на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 20 грудня 2021 року, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

До матеріалів позовної заяви також долучено довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту, з відміткою про їх підписання вкладником (ідентифікатор 9900).

Згідно з паспортом споживчого кредиту мета отримання кредиту: на споживчі цілі, ліміт кредиту: 30 000,00 грн, максимальна сума кредиту: 200 000,00 грн, процентна ставка: 37 %, тип процентної ставки: фіксована.

Як вбачається із змісту довідки про ідентифікацію, виданої АТ «СЕНС БАНК», клієнт ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з якою укладено договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «СЕНС БАНК», ідентифікована в АТ «СЕНС БАНК».

Також позивачем надано виписку з рахунка приватного клієнта № 242364-2025/0610 за період з 20 грудня 2021 року по 08 червня 2025 року.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом загальна заборгованість ОСОБА_2 станом на 08 червня 2025 року становить 83 553,66 грн, з яких 43 888,06 грн прострочене тіло кредиту, 39 665,60 грн відсотки за користування кредитом.

Окрім того, представником АТ «СЕНС БАНК» відповідачу направлено вимогу про усунення порушень щодо виконання договірних зобов`язань за кредитним договором № 632133047 від 20 грудня 2021 року про необхідність повернути заборгованість в розмірі 84 771,36 грн станом на 06 липня 2025 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Нормою ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Пунктами 5-7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено:

електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі;

електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;

електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

Дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд зазначає, що позивачем наданий суду примірник Акцепту пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, однак в матеріалах справи відсутні докази щодо укладення угоди: кредитний договір № 632133047 від 20 грудня 2021 року, платіжне доручення на видачу ОСОБА_2 кредиту в сумі 30 000,00 грн.

Саме по собі підписання паспорту споживчого кредиту не може свідчити про укладення між сторонами кредитного договору.

При цьому довідка АТ «СЕНС БАНК» про ідентифікацію клієнта ОСОБА_2 не містить часу такої ідентифікації, дати складення цієї довідки, інформації про представника банку, який підтвердив ідентифікацію. Також довідка не містить печатки АТ «СЕНС БАНК».

Разом з тим, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Згідно із вказаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (чинного на момент розгляду справи судом першої інстанції), виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року по справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св18).

Суд зауважує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів, зокрема відсутні платіжні доручення та/або виписки по рахунку на підтвердження факту перерахування грошових коштів на рахунок відповідача чи видачу коштів відповідачу готівкою, та враховує, що надані позивачем документи не є належними доказами на підтвердження існування у позичальника заборгованості за кредитним договором у заявленому розмірі 83 553,66 грн, оскільки у матеріалах справи відсутні інші докази, які б підтверджували правильність надання позивачем кредиту, зокрема, первинні документи неоформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підтвердження суми заборгованості банком надано розрахунок заборгованості за кредитом та виписку по рахунку за період з 20 грудня 2021 по 08 червня 2025 року. Проте суд звертає увагу, що із виписки по рахунку, у якій відображені операції з оплати відповідачем товарів, неможливо встановити одержання кредитних коштів відповідачем.

При дослідженні виписки по рахунку ОСОБА_2 судом встановлені суперечності між відомостями, вказаними у розрахунку заборгованості, та виписці, оскільки у виписці по рахунку вказано проведення як дебетових, так і кредитових операцій, а в розрахунку заборгованості жодна операція не відображена.

Підписання ОСОБА_2 паспорта споживчого кредиту у АТ «СЕНС БАНК» не свідчить про її волевиявлення з укладання кредитного договору.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про недоведеність в межах цієї справи укладення 20 грудня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 кредитного договору № 632133047.

Суд зауважує, що доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитним договором № 632133047 є внутрішнім документом банку, не може бути прийнятий судом на підтвердження факту укладення між сторонами кредитного договору. Вказаний розрахунок не відображає суму наданих коштів, а також розмір процентної ставки, за якою нарахована заборгованість зі сплати процентів.

Враховуючи те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту укладення кредитного договору № 632133047 від 20 грудня 2021 року між сторонами та отримання відповідачем ліміта кредиту в розмірі 30 000,00 грн, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 509, 626, 627, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056-1ЦК України, керуючись ст.ст. 5, 12, 19, 89, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Витрати зі сплати судового збору покласти на АТ «СЕНС БАНК».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», юридична адреса: вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ: 23494714.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Н.А. Білопольська