Ухвала суду № 138944282, 12.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/36407/25 2/760/11627/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Негари А., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» звернулось до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 23.01.2026 відкрите провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.08.2026 року від відповідача надійшло клопотання від 10.08.2026 про призначення почеркознавчої експертизи.

Проаналізувавши доводи, які викладенні у клопотанні відповідача, а також дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи слід відмовити.

Вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 2 зазначеної статті закріплено обов`язок суду та учасників судового процесу керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Отже, завданнями судочинства мають керуватися не лише суд, а й сторони.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин,що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч. 1ст.104 ЦПК України, експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

У відповідності до п. 2 постанови пленуму ВСУ №8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», неприпустимо призначати експертизу у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі.

Відповідно до ч. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Кредитний договір був укладений у відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» у вигляді електронного документу, створеного згідно з вимогами визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» відповідачу стороною позивача було лише надано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, яким відповідач скористався для його підписання.

Електронний документ не містить рукописного підпису чи живого почерку.

Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали.

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, цифровий підпис це аналог власноручного підпису, а за визначенням закону України "Про електронні довірчі послуги" цифровий підпис - це електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис, при цьому такі дані мають бути унікальними та однозначно пов`язаними із підписувачем і не пов`язаними з жодною іншою особою.

Враховуючи, що у справі заявлено клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи, тобто про дослідження підпису відповідача на паперових носіях, що є неможливим за встановлених обставин, то суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення у справі почеркознавчої експертизи.

З огляду на викладене, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.103-107 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І.В. Верещінська