Ухвала суду № 138942506, 10.08.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/14267/26

Провадження №1-кс/523/7518/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Пересипської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в матеріалах кримінального провадження № 12026163490000509 від 15.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Пересипського районного суду м. Одеси надійшло клопотання про арешт майна в матеріалах кримінального провадження № 12026163490000509 від 15.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Слідчим відділенням відділення поліції № 2 Одеського районного управління № 1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026163490000509 від 15.067.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.08.2026 у кримінальному провадженні №12026163490000509 від 15.06.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України було проведено контроль за вчиненням злочину, у формі оперативної закупки в ході якого у ОСОБА_5 було придбано за грошову винагороду у розмірі 1700 доларів США предмет, що ззовні схожий на автомат Калашникова та предмет, що ззовні схожий на ручну осколкову гранату Ф-1.

07.08.2026 старшим слідчим СВ Відділення поліції №2 Одеського районного управління №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 в порядку статті 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого у відповідності до ч. 7 ст. 223 та ст. 236 КПК України проведено особистий обшук ОСОБА_5 , в ході якого було виявлено та вилучено:

- мобільний телефон марки «Infinix X6725B», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з встановленими сім-картками № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 ;

- імітовані грошові кошти в розмірі 1700 доларів США, купюрами номіналом 100 доларів США з серією: PB 42719969 A;

08.08.2026 старшим слідчим СВ Відділення поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 винесено постанову про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів вилучених в ході особистого обшуку ОСОБА_5 від 07.08.2026.

Прокурор подав до суду заяву відповідно до якої, просив задовольнити вимоги вказані у ньому та проводити розгляд без його участі.

Адвокат ОСОБА_6 , яка здійснює захист підозрюваного ОСОБА_5 просила проводити розгляд без її участі.

Суд вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у ч. 2 другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

На підставі ч. 2 вищевказаної норми, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1.підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2.призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3.є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4.одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій статті 98 КПК України.

Метою арешту вказаного майна є збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Підставою для арешту вказаного майна є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучене в ході проведеного особистого обшуку ОСОБА_5 , - є доказом злочину.

Таким чином, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні виникла необхідність у накладені арешту на речі, з метою огляду та зняття відповідної інформації, яка стосується вказаного кримінального провадження та має суттєве значення для проведення повного, всебічного досудового розслідування кримінального правопорушення, а без накладення арешту унеможливлює виявлення та огляд інформації, яка міститься на вилучених речах, призначення відповідних судових експертиз тощо.

Враховуючи те, що з метою забезпечення збереження вилучених у кримінальному провадженні речей, предметів і документів, які за обставинами кримінального провадження можуть бути визнані речовими доказами, на підставі чого слідчий суддя, прийшов до висновку, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 32, 98, 110, 131, 132, 167, 170-175, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Пересипської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в матеріалах кримінального провадження № 12026163490000509 від 15.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на майно, в рамках кримінального провадження №12026163490000509 від 15.06.2026, що вилучене в ході проведеного особистого обшуку ОСОБА_5 , а саме:

- мобільного телефону марки «Infinix X6725B», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з встановленими сім-картками № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 ;

- імітованих грошових коштів в розмірі 1700 доларів США, купюрами номіналом 100 доларів США з серією: PB 42719969 A;

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1