Ухвала суду № 138942502, 10.08.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/14267/26

Провадження №1-кс/523/7516/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , в присутності підозрюваного, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі клопотання старшого слідчого Слідчого відділення Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 12026163490000509 від 15.06.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Поплавка, Роздільнянського району Одеської області, військовослужбовця Вч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого?

підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З поданого клопотання встановлено, що слідчим відділенням Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026163490000509 від 15.06.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, за кваліфікуючими ознаками: придбання, зберігання, та збут бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснює Пересипська прокуратура міста Одеси.

Відповідно до додатку № 1, затвердженого пунктом 1 постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 № 2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9, 15 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, п.п. 2.8, 8.1, 8.2, 8.9 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ) не можуть перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. Право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передачу чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів, чи холодної зброї, здійснюється на підставі передбачених Законом дозволів.

Незважаючи на вимоги вищевказаних нормативних актів, ОСОБА_6 , у невстановлений в ході досудового розслідування час та у невстановленому місці, достовірно усвідомлюючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу, невстановленим шляхом придбав у невстановленій кількості, але не менше ніж 3 корпуси ручних осколкових гранат Ф-1, двох уніфікованих запалів ручних гранат модернізованих типу УЗРГМ-2, які в сукупності утворюють ручну осколкову гранату Ф-1, яка належить до бойових припасів; корпус ручної осколкової гранати М/50 та запал JVA 1634, при конструктивному поєднанні яких утворюється ручна осколкова граната М/50, яка належить до бойових припасів; ударно-дистанційний запал УДЗ, який належить до бойових припасів; ручна осколкова граната RG-4, яка належить до бойових припасів; 424 патрона, які є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45 мм., які у подальшому переніс та зберігав у невстановленому місці до 01.07.2026 включно, з метою подальшого збуту для отримання грошової винагороди.

З метою реалізації свого злочинного плану, направленого на незаконний збут вищевказаних предметів, ОСОБА_6 попередньо домовишись з ОСОБА_7 щодо збуту останньому бойових припасів за грошову винагороду у розмірі 210 доларів США, 01.07.2026, приблизно о 18:45, знаходячись біля будинку №2 по вулиці Кривобалківській в місті Одесі, зустрівся з ОСОБА_7 , та незаконно збув, тобто «продав» останньому за грошову винагороду у розмірі 210 доларів США 3 корпуси ручних осколкових гранат Ф-1, двох уніфікованих запалів ручних гранат модернізованих типу УЗРГМ-2, які в сукупності утворюють ручну осколкову гранату Ф-1, яка належить до бойових припасів; корпус ручної осколкової гранати М/50 та запал JVA 1634, при конструктивному поєднанні яких утворюється ручна осколкова граната М/50, яка належить до бойових припасів; ударно-дистанційний запал УДЗ, який належить до бойових припасів; ручна осколкова граната RG-4, яка належить до бойових припасів; 424 патрона, які є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45 мм.

У той же день, о 20:34 год. ОСОБА_7 добровільно видав співробітникам правоохоронних органів придбані ним у ОСОБА_6 3 корпуси ручних осколкових гранат Ф-1, двох уніфікованих запалів ручних гранат модернізованих типу УЗРГМ-2, які в сукупності утворюють ручну осколкову гранату Ф-1, яка належить до бойових припасів; корпус ручної осколкової гранати М/50 та запал JVA 1634, при конструктивному поєднанні яких утворюється ручна осколкова граната М/50, яка належить до бойових припасів; ударно-дистанційний запал УДЗ, який належить до бойових припасів; ручна осколкова граната RG-4, яка належить до бойових припасів; 424 патрона, які є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45 мм.

Крім того, відповідно до додатку № 1, затвердженого пунктом 1 постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 № 2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9, 15 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, п.п. 2.8, 8.1, 8.2, 8.9 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ) не можуть перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. Право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передачу чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів, чи холодної зброї, здійснюється на підставі передбачених Законом дозволів.

Незважаючи на вимоги вищевказаних нормативних актів, ОСОБА_6 , у невстановлений в ході досудового розслідування час та у невстановленому місці, достовірно усвідомлюючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу, невстановленим шляхом придбав у невстановленій кількості, але не менше ніж 1 корпус ручної осколкової гранати Ф-1 та запалу ручної гранати типу УЗРГМ, які в сукупності утворюють ручну осколкову гранату Ф-1, яка належить до бойових припасів, які у подальшому переніс та зберігав у невстановленому місці до 07.08.2026 включно, з метою подальшого збуту для отримання грошової винагороди.

З метою реалізації свого злочинного плану, направленого на незаконний збут вищевказаних предметів, ОСОБА_6 попередньо домовившись з ОСОБА_7 щодо збуту останньому бойових припасів за грошову винагороду у розмірі 1700 доларів США, 07.08.2026, приблизно о 19:00, знаходячись біля будинку №44 по вулиці Балківській в місті Одесі, зустрівся з ОСОБА_7 , та незаконно збув, тобто «продав» останньому за грошову винагороду у розмірі 1700 доларів США 1 корпус ручної осколкової гранати Ф-1 та запалу ручної гранати типу УЗРГМ, які в сукупності утворюють ручну осколкову гранату Ф-1, яка належить до бойових припасів

У той же день, о 19:54 год. ОСОБА_7 добровільно видав співробітникам правоохоронних органів придбані ним у ОСОБА_6 1 корпус ручної осколкової гранати Ф-1 та запалу ручної гранати типу УЗРГМ, які в сукупності утворюють ручну осколкову гранату Ф-1, яка належить до бойових припасів.

07.08.2026 старшим слідчим СВ відділення поліції №2 Одеського районного управління №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_8 в порядку статті 208 КПК України затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 з застосуванням застави.

Прокурор підтримав клопотання слідчого, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими.

Захисник адвокат ОСОБА_9 заперечувала проти клопотання слідчого та просила відмовити в його задоволенні, оскільки її підзахисний має постійне місце проживання, та ризики вказані у клопотання не доведені та не обґрунтовані.

Підозрюваний під час розгляду клопотання підтримав думку свого захисника, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, пояснив, що він є військовослужбовцем, однак рік не був у частині та має намір продовжити службу. Крім того, на його утриманні хвора мати.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, а також вислухавши думки учасників судового розгляду, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у ході проведення досудового розслідування доказами, а саме:

?протоколом огляду місця події від 01.07.2026, відповідно до якого в період часу з 20:34 по 21:01 за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 44, в ході якого було виявлено та вилучено:

- 3 корпуси ручних осколкових гранат Ф-1, двох уніфікованих запалів ручних гранат модернізованих типу УЗРГМ-2, які в сукупності утворюють ручну осколкову гранату Ф-1, яка належить до бойових припасів;

- корпус ручної осколкової гранати М/50 та запал JVA 1634, при конструктивному поєднанні яких утворюється ручна осколкова граната М/50, яка належить до бойових припасів;

- ударно-дистанційний запал УДЗ, який належить до бойових припасів;

- ручна осколкова граната RG-4, яка належить до бойових припасів;

- 424 патрона, які є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45 мм.

?протоколами допитів свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підтвердив факт збуту ОСОБА_6 бойових припасів.

?Протоколом огляду транспортного засобу марки «Skoda», д/н: НОМЕР_2 , що був розташований біля буд. №44 по вулиці Балківській в місті Одесі, в ході якого було виявлено та вилучено: предмет, що ззовні схожий на запал від ручної осколкової гранати поміщено до полімерного номерного пакету № CRI1014182; предмет, що ззовні схожий на корпус від ручної осколкової гранати поміщено до полімерного номерного пакету № WAR1312544; предмет, що ззовні схожий на автомат Калашникова з маркуванням НОМЕР_3 та магазин до нього, які поміщено до полімерного номерного пакету НПУ №NPU 5597493.

Протоколом затримання в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ході якого під час особистого обшуку останнього виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Infinix X6725B», ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , з встановленими сім-картками № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 та імітовані грошові кошти в розмірі 1700 доларів США, купюрами номіналом 100 доларів США з серією: PB 42719969 A.

Так, в ході проведення досудового слідства встановлено, що ОСОБА_6 може:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на свідка, у зв`язку із тим, що ОСОБА_6 знайомий зі свідком ОСОБА_7 . На теперішній час, свідок допитаний лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак, під впливом підозрюваного може змінити показання в залі судового засідання, оскільки підозрюваний знає його особисто та може незаконно на нього впливати;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, з урахуванням діючого на території України воєнного стану та збройної агресії Російської Федерації, існує додатковий ризик невиконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

З врахування сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, в силу характеру інкримінованого ОСОБА_6 діяння та одночасної потереби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Це підтверджує існування ризиків, зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані обставини окрім клопотання підтверджуються іншими матеріалами провадження.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання винуватим, також враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, міцність соціальних зв`язків.

Слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Обставин які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України - не має.

Також, вирішуючи питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з огляду на усталену практику ЄСПЛ враховує не лише потреби конкретної особи, а й загальні суспільні інтереси, які зважаючи на підвищену суспільну небезпечність інкримінованого ОСОБА_6 злочину, вимагають більш суворішого підходу.

Отже, з огляду на підстави та обставини, передбачені ст.177, 178 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даному етапі здійснення досудового розслідування буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі підозрюваного та може забезпечити запобіганню вищезазначеним ризикам, тоді як застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу не сприятиме досягненню завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Крім того, твердження підозрюваного ОСОБА_6 про те що він є військовослужбовцем та на його утриманні перебуває хвора мати, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки жодних документів суду не було надано.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч.3 ст.183 КПК України).

Розмір застави у відповідності до ч.5 ст.182 КПК України, визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини, характер, специфіку, тяжкість та кількість епізодів скоєного кримінального правопорушення, особу підозрюваного, його сімейний і майновий стан (можливість існування заощаджених від кримінально-протиправної діяльності коштів, які не були вилучені), існуючі ризики, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про наявність у цій справі виключного випадку і вважає за необхідне визначити ОСОБА_6 заставу, максимальну в межах скоєння тяжкого злочину, а саме: у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень, оскільки внесення застави саме в такому запропонованому стороною обвинувачення розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Одночасно, з огляду на приписи ч.3 ст.183 КПК України, даний вид запобіжного заходу й буде для підозрюваного альтернативою (більш м`яким) триманню під вартою. В зв`язку з цим, суд відхиляє доводи підозрюваного про можливість застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів, у тому числі й домашнього арешту, так як перебування ОСОБА_6 на волі на даному етапі досудового розслідування може перешкодити досягненню завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Відсутність у самого підозрюваного коштів для внесення застави у відповідності до ч.7 ст.182 КПК України не позбавляє можливості його близьких, рідних, знайомих виступити заставодавцями.

Крім цього, в разі внесення застави слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне покласти на підозрюваного визначені ч.5 ст.194 КПК України обов`язки.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, дане клопотання слідчого є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації її дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Слідчого відділення Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області капітан поліції ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 12026163490000509 від 15.06.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з утриманням в Одеському слідчому ізоляторі, строком на 60 днів, тобто до 06.10.2026 року включно, із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 гривень.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

?прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

?не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному (обвинуваченому), що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1