Рішення № 138922880, 10.08.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м. Суми Справа № 480/9393/24

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Сидорук А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору, позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Позивачем було направлено відповідачу заяву про погодження поспорта вивіски з необхідними додатками, у задоволенні якої було відмовлено. Позивач не погодився з відмовою, а тому звернувся до суду.

У позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправною відмову відповідача у погодженні позивачу паспорту вивіски "ANDI ОДЯГ ВЗУТТЯ" на фасаді будівлі за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 24; зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про погодження такого паспорту вивіски.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає про правомірність рішення. Оскільки позивачем не було надано свідоцтва на торгівельну марку (на знак для товарів та послуг), що засвідчувало би право на використання торгівельної марки у поданому вигляді. Позивачу було наголошено на необхідності подачі вивіски державною мовою згідно вимог розділу 4 Правил розміщення вивісок на території Сумської міської об`єднаної територіальної громади, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 11.02.2020 № 95. До позовної заяви було надано ліцензійний договір про передачу прав на використання торгівельної марки між ОСОБА_2 та позивачем. Проте такий договір є нікчемним, недійсним та не породжує правових наслідків.

Встановлені судом фактичні обставини.

ОСОБА_2 було подано до Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (УКРНОІВІ) заяву (заявку), зареєстровану 24.07.2023 за № m202313141 на реєстрацію знака на товари та послуги «ANDI». Позивач на підставі ліцензійного договору про передачу прав на використання торговельної марки від 01.09.2023 з ОСОБА_2 має право на використання торговельної марки «ANDI» за заявкою на реєстрацію від 24.07.2023.

19.09.2024 позивач подав відповідачу заяву на погодження паспорта вивіски за адресою: АДРЕСА_1 терміном на 12 місяців. До заяви було додано: паспорт вивіски "ANDI ОДЯГ ВЗУТТЯ" установленої форми в 2 примірниках; копію документу, що засвідчує право користування приміщенням (територією), в якому здійснюється господарська діяльність та планується розміщення вивіски; копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; ліцензійний договір на використання торговельної марки; копію заяви про реєстрацію Держпатентом України логотипів; розписку про отримання заяви.

За результатами розгляду заяви позивача відповідач прийняв рішення від 23.09.2024 № 06.01-18/5416 про відмову у погодженні паспорта вивіски, оскільки серед поданих документів відсутня копія свідоцтва на торговельну марку (на знак для товарів та послуг), що засвідчувало би право на використання торгівельної марки у поданому вигляді.

Мотиви та висновки суду.

Відповідно до норм частин 1-2, 4, 8-9 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Свідоцтво надає його власнику право використовувати торговельну марку та інші права, визначені цим Законом. Використанням торговельної марки визнається: нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано; застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки. Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання торговельної марки на підставі ліцензійного договору. Ліцензійний договір повинен містити, зокрема, інформацію про способи використання торговельної марки, територію та строк, на які дозволено її використання, та умову, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою якості товарів і послуг власника свідоцтва і він здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови. Ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

Отже, свідоцтво підтверджує право власності на торговельну марку та виключне право дозволяти її використання іншим особам. Воно є первинним документом, який засвідчує існування охоронюваного об`єкта права інтелектуальної власності. Права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі видати ліцензію на використання торговельної марки на підставі ліцензійного договору.

Подана заявка на реєстрацію торговельної марки «ANDI», за наявності ліцензійного договору, за яким позивачу належить право використання торгівельної марки, про що повідомлено відповідача, а також не надання відповідачем доказів про відмову у видачі свідоцтва на торговельну марку, свідчить про те, що позивач надав всі необхідні документи для погодження поспорта вивіски. Доводи відповідача щодо обов`язкового розміщення вивіски державною мовою за відсутності свідоцтва про право власності на знак суд визнає необґурнтованими, оскільки права, що випливають із свідоцтва, в тому числі право використання знаку у поданому вигляді, діють від дати подання заявки.

Рішення відповідача про відмову, мотивоване виключно відсутністю свідоцтва при повному ігноруванні поданого позивачем ліцензійного договору та наявності поданої заявки, за відсутності рішення про відмову у видачі свідоцтва на торговельну марку, оскільки рішення не містить оцінки таких фактів та документів, а заперечення відповідача у відзиві не були підставою для відмови позивачу у погодженні паспорта вивіски.

Тому спірне рішення не враховує всі обставини, що мають значення. Відповідач мав дати правову оцінку зазначеним судом вище документам та фактам. Ігнорування вказаного означає, що рішення не є обґрунтованим.

Суд зазначає, що Закон прямо дозволяє використання марки на підставі ліцензії. Вимога надання виключно свідоцтва створює додаткову (не передбачену законом) перешкоду і виходить за межі повноважень відповідача щодо перевірки права на використання. Така відмова створює несприятливі наслідки для прав позивача (неможливість розмістити вивіску) без необхідного балансу з легітимною метою. Якщо ліцензійний договір підтверджує правомірне використання, вимога додаткового документа (свідоцтва власника) є надмірною. Формальне посилання лише на відсутність свідоцтва без аналізу всіх поданих матеріалів свідчить про недобросовісний і нерозсудливий підхід.

Таким чином, рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, які передбачені нормою ч.2 ст.2 КАС України, оскільки не враховує всі істотні обставини, виходить за межі законних підстав і є непропорційним. Тому суд задовольняє вимоги у повному обсязі.

Судові витрати.

Оскільки в матеріалах справі відсутні докази понесення позивачем інших судових витрат, окрім судового збору у сумі 1211,20 грн (за дві взаємопов`язані вимоги немайнового характеру), то суд стягує з відповідача такий судовий збір.

Суд звертає увагу позивача на його право повернути надміру сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн за його клопотанням.

Керуючись статтями 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту ресурсних платежів Сумської міської ради про відмову у погодженні паспорта вивіски, оформленого листом від 23.09.2024 № 06.01-18/5416.

3. Зобов`язати Департамент ресурсних платежів Сумської міської ради (вул. Садова, 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40456009) повторно розглянути заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 19.09.2024 на погодження паспорта вивіски, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту ресурсних платежів Сумської міської ради (вул. Садова, 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40456009) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп. судового збору.

5. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук