Рішення № 138922877, 10.08.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м. Суми Справа № 480/6484/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Суть спору. Позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Позивачем до ПФУ було подано заяву із документами для призначення пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров`я. За результатами розгляду заяви відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії. Підставою відмови стала відсутність у позивача необхідного страхового стажу роботи станом на 11.10.2017. Позивач не погодився з таким рішенням.

Тому позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить: визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 20.06.2024 №184250011422; зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати позивачу до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років згідно п.''е'' ст.55 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'', період роботи в КНП ''Шосткинська центральна районна лікарня'' Шосткинської міської ради з 11.10.2017 до 20.03.2024 та зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області призначити, нараховувати і виплачувати позивачу пенсію за вислугу років з 12.06.2024, як працівнику охорони здоров`я, відповідно до п.''е'' ст.55 ЗУ ''Про пенсійне забезпечення''.

24.07.2024 судом було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що стаж роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за вислугу років становить 20 років 05 місяців 09 днів при необхідних 26 років 06 місяців. До спеціального стажу не зараховано період роботи з 11.10.2017 до 20.03.2024, оскільки зарахування до спеціального стажу періодів роботи з 11.10.2017 не передбачено пунктом 2-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058. Тому відповідачем правомірно відмовлено позивачу в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у зв`язку з відсутністю необхідного стажу за вислугу років 26 років 6 місяців.

Другий відповідач відзив на позовну заяв не подав, тому суд на підставі норми ч.6 ст.162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановлені судом обставини справи.

Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується інформацією у паспорті.

12.06.2024 позивач звернулася до органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії .

Відповідачем прийнято рішення від 20.06.2024 № 184250011422 про відмову в призначенні позивачу пенсії за вислугу років (а.с.24). Рішення мотивовано відсутністю у позивача станом на 11.10.2017 необхідного стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, а саме 26 років 6 місяців. При цьому відповідачем визначено, що страховий стаж позивача становить 29 років 8 місяців 04 днів та стаж роботи на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років станом на 11.10.2017 - 20 років 05 місяців 09 днів.

Згідно з таблицею за формою РС-право, період роботи позивача з 11.10.2017 до 29.02.2024 та з 01.03.2024 до 31.03.2024 зараховано до страхового стажу позивача, проте не зараховано до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров`я (а.с. 23).

Разом з тим, відповідно до записів у трудовій книжці позивача від 15.06.2000 серії НОМЕР_1 позивача з 09.06.1998 прийнято на роботу медсестрою інфекційного кабінету поліклінічної служби Шосткинської ЦРЛ, з 15.07.1999 вона переведена медсестрою ендокринологічного кабінету загально - поліклінічної служби, з 21.10.2000 переведена на посаду медсестри кабінету КІЗ (кабінет інфекційних захворювань) загально-поліклінічної служби, з 08.02.2019 її посаду перейменовано на "сестра медична", а з 20.03.2024 позивача було звільнено за угодою сторін.

Також згідно з довідкою Комунального некомерційного підприємства "Шосткинська центральна районна лікарня" від 05.04.2004 №138 позивач працювала повний робочий день в КНП "Шосткинська центральна районна лікарня" з 09.06.1998 до 20.03.2024 (25 років 09 місяців 11 днів) на посадах медсестри, сестри медичної, і зазначені періоди зараховуються до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, позивач стверджує, що їй, як працівнику охорони здоров`я, протиправно не було зараховано до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, періодів роботи з 11.10.2017 до 20.03.2024 та не призначено пенсію. Тому позивач звернулася до суду з даним позовом.

Висновки суду та їх мотиви.

Відповідно до п.''е'' ст.55 Закону № 1788-ІV право на пенсію за вислугу років мають, зокрема працівники охорони здоров`я після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 01.04.2015 - не менше 25 років та після цієї дати, з 01.04.2024 або після цієї дати - не менше 30 років.

Рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 у справі № 1-13/2018(1844/16, 3011/16) норму пункту ''е'' ст.55 Закону № 1788-ІV зі змінами, внесеними Законами від 02.03.2015 № 213-VIII та від 24.12.2015 № 911-VIII, визнано неконституційною.

Нормою п. ''е'' ст.55 Закону № 1788-ІV, а саме в редакції до внесення змін Законами № 213-VIII та № 911-VIII передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

03.10.2017 прийнято Закон України № 2148-VIII, яким з 11.10.2017 розділ XV Прикінцеві положення Закону України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'' від 09.07.2003 № 1058-ІV (надалі - Закон № 1058-ІV) доповнено пунктом 2-1.

Згідно з пунктом 2-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону № 1788-ІV, пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом № 1788-ІV.

Також Законом № 2148-VIII були внесені зміни до п.16 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, після внесених яких вказаний пункт викладений у наступній редакції: "До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1058-IV застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії".

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ІV, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 з одного боку, та Законом № 1058-IV з іншого в частині обмеження права на пільговий стаж, здобутий після 11.10.2017.

Таким чином, у даній справі підлягають застосуванню норми Закону № 1788-ІV, а саме до внесення змін Законами № 213-VIII та № 911-VIIІ, яким передбачено право на пенсію за вислугу років для працівників охорони здоров`я при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. При цьому стаж розраховується саме на момент звернення із заявою про призначення пенсії, а не станом на 11.10.2017.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.11.2023 у справі № 240/24/21, постанові ДААС від 07.03.2025 по справі № 480/8682/24.

Суд звертає увагу, що факт наявності у позивача станом на 12.06.2024 спеціального стажу для призначення пенсії на підставі норми п.''е'' ст.55 Закону № 1788-ІV підтверджується записами у трудовій книжці позивача від 15.06.2000 серії НОМЕР_1 та довідкою Комунального некомерційного підприємства "Шосткинська центральна районна лікарня" від 05.04.2004 №138.

Проте відповідачем не було прийнято рішення з урахуванням норми Закону № 1788-ІV, а саме до внесення змін Законами № 213-VIII та № 911-VIIІ, в тому числі не вирішено питання щодо зарахування до спеціального стажу позивача періоду роботи з 11.10.2017 до 20.03.2024. Тому підстави для зобов`язання призначити пенсію на даний час відсутні. Оскільки захисту судом підлягають лише порушені права позивача, то вимога про зобов`язання позивача призначити пенсію є передчасною та не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.4 ч.2, ч.4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти власний розсуд, то суд зобов`язує суб`єкт владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, суд, з урахуванням норми ч.2 ст.9 КАС України, виходить за межі позовних вимог. Суд визнає протиправним і скасовує спірне рішення. Суд зобов`язує відповідача повторно розглянути заяву позивача від 12.06.2024 про призначення пенсії, зарахувавши зазначені вище період її роботи та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог, то суд відмовляє у позові, з підстав, про які зазначено вище.

Судові витрати.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, проте даний спір виник внаслідок протиправного рішення відповідача - ГУ ПФУ у Львівській області, то суд, на підставі ч.8 ст.139 КАС України, стягує з цього відповідача на користь позивача судовий збір у повному обсязі в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Метрополита Андрея, 10, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20.06.2024 № 184250011422.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Метрополита Андрея, 10, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 12.06.2024 про призначення пенсії, зарахувавши період її роботи з 11.10.2017 до 20.03.2024 до спеціального стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. ''е'' ст. 55 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Метрополита Андрея, 10, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 13814885), за рахунок бюджетних асигнувань, 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн (двадцять) коп. витрат по сплаті судового збору.

6. Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук