Рішення № 138922858, 11.08.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року м. Суми Справа № 480/5396/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

Суть спору, позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Позивач, як перевізник, здійснював перевезення пасажирів легковим автомобільним транспортом та не здійснював нерегулярні перевезення. Посадовою особою відповідача було зафіксовано в акті порушення перевізником вимог законодавства, оскільки у водія були відсутні договір із замовником транспортних послуг та документи оплати таких послуг. На підставі акту відповідачем було прийнято постанову від про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача. На переконання позивача, така постанова є протиправною, оскільки водієм були надані перевіряючому всі передбачені законодавстом документи.

Тому позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправною та скасування спірної постанови.

Судом було відкрито провадження у справі 10.07.2025.

Відповідач у відзиві зазначає, що постанову прийнято правомірно, оскільки водієм перевізника не було надано, передбачених законодавством документів, які вимагаються для нерегулярних перевезень.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що законом передбачено різний перелік документів, які пред`являються перевіряючому при здійсненні перевезення пасажирів легковим автомобільним транспортом та при здійсненні нерегулярних перевезень. Водієм позивача було надано документи на підтвердження здійснення перевезення пасажирів легковим автомобільним транспортом, зокрема фотокопію договору на перевезення.

Відповідач у заперечення зазначає, що водієм самостійно було повідомлено перевіряючому про здійснення нерегулярих перевезень, а тому відповідачем правомірно було кваліфіковано саме такий вид перевезень позивачем. Фотографія на телефоні, не є належним та допустимим доказом, оскільки вона не відповідала вимогам щодо форми та засвідчення.

Обставини, встановлені судом. Висновки суду та їх мотиви.

17.03.2025 о 09 год. 40 хв. в м. Харків на вул. Полтавський шлях 140 Відділом Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме автомобіля марки MERSEDES-DENZ, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу, під керуванням водія ОСОБА_2 .

Відповідачем було складений акт від 17.03.2025 № АР107176 згідно з яким під час перевірки було виявлено порушення ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме при наданні позивачем послуг нерегулярних перевезень на момент перевірки водій не надав договору із замовником транспортних послуг та документу, що засвідчує оплату транспортних послуг згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176.

Відповідачем прийнято постанову від 29.04.2025 ПШ № 066175 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн за порушення ст.39 Закону. Відповідальність за вказане порушення передбачена абзацом 3 ч.1 ст.60 Закону.

Відповідно до приписів ст.1 Закону (в редакції чинній станом на 17.03.2025) автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж 9 з місцем водія включно. Автобус - транспортний засіб, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж 9 з місцем водія включно. Нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.

Згідно ст.35 Закону послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

Нормою ст.39 Закону передбачено документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України. Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України; для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті (ст.6 Закону).

Отже, послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами та легковими автомобілями.

Обов`язок правильної кваліфікації виду перевезення лежить виключно на посадовій особі органу контролю. Правильна кваліфікація є необхідною умовою правомірності застосування адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абз.3 ч.1 ст. 60 Закону, оскільки склад правопорушення полягає у відсутності саме тих документів, які передбачені для конкретного виду перевезення. Якщо в акті зазначено неправильну кваліфікацію, це свідчить про те, що контролюючий орган не встановив усі юридично значущі обставини та застосував іншу норму ст.39 Закону, яка визначає різні переліки документів для нерегулярних пасажирських перевезень та для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення.

Зазначення водієм (чи будь-якою іншою особою) під час перевірки, що він здійснює «нерегулярні перевезення», не звільняє посадову особу органу контролю від обов`язку самостійно та правильно кваліфікувати перевезення на підставі об`єктивних ознак (тип і кількість місць транспортного засобу, наявність/відсутність відповідного договору, характер послуги, тощо). Суб`єктивна заява учасника перевірки не може підміняти встановлення фактичних обставин і правильне застосування закону контролюючим органом.

Згідно з витягом відповідача від 22.01.2025 у позивача наявна ліцензія на перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення. Ліцензія на здійснення нерегулярних перевезень, в тому числі перевезення пасажирів автобусом у позивача відсутня (а.с.10). ТЗ MERSEDES-DENZ, державний номерний знак НОМЕР_1 належить на праві власності позивачу та має 9 сидячих місць з водієм, що підтверджується інформацією у свідоцтві про реєстрацію ТЗ (а.с.8-9). Відповідно до засвідченої фотокопії договору № 26 на перевезення пасажирів і багажу від 16.03.2025 позивач бере на себе зобов`язання за плату доставити з м. Суми, привок. Площа, 1 - м. Охтирка, маг. Мандарин - м. Харків, Пол. Шлях, 140, пар. cупер маркету Рост до м. Дніпро, вокзальна 11, пар. ЖД вокзалу та у зворотньому напрямку визначених замовником пасажирів в кількості 8 осіб та належний їм багаж, а замовник зобов`язується сплатити за таке перевезення позивачу встановлену договором плату. Позивач зобов`язується надати технічно справний і пристосований до перевезення пасажирів та їх багажу ТЗ MERSEDES-DENZ, державний номерний знак НОМЕР_1 17.03.2025 о 7 год. 00 хв. за адресою м. Суми, привокзальна Площа, 1, парковка жд вокзал, а також доставити пасажирів та їх багаж в місце призначення не пізніше 21 год. 00 хв. 17.03.2025. За перевезення пасажирів і багажу замовник сплачує позивачу плату у розмірі вартості перевезення, що становить 10000 грн не пізніше 24.03.2025 шляхом перерахування цих коштів на поточний рахунок позивача (а.с.11-12).

Зазначені документи у своїй сукупності свідчать про те, що 17.03.2025 позивач, як фізична особа, здійснював перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення та не здійснював нерегулярні пасажирські перевезення. Зворотнього відповідачем не доведено.

Натомість посадовою особою відповідача під час перевірки не було встановлено фактичного виду перевезення, що здійснював позивач. Зокрема, акт перевірки не містить відомостей про кількість місць для сидіння в транспортному засобі на підставі реєстраційних документів та/або огляду транспортного засобу (що є визначальною ознакою для віднесення ТЗ до легкового автомобіля чи автобуса відповідно до ст.1 Закону). Перевіряючий не опитував пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути, в тому числі ним не було відібрано у пасажирів письмові пояснення з метою з`ясування характеру поїздки, наявності попередньої домовленості із замовником, умов оплати та мети перевезення.

Оскільки відповідачем було застосовано до позивача штраф за відсутність документів на підтвердження нерегулярних перевезень, а позивач таких перевезень не здійснював, то спірна постанова відповідача не відповідає критеріям правомірності, які встановлені нормою ч.2 ст.2 КАС України. Тому суд задовольняє позовні вимоги.

Судові витрати.

Оскільки вимоги задоволені та в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем інших судових витрат окрім судового збору у сумі 1211,20 грн, то суд стягує з відповідача на користь позивача такий збір.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 143, 241-245, 250, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 29.04.2025 ПШ № 066175 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

3. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп. судового збору.

4. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук