Рішення № 138918670, 12.08.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7064/25

Номер провадження 2/404/2433/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Фортечний районний суд міста Кроп ивницького

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АІА Фінанс Груп», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АІА Фінанс Груп» подано позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання кредиту № 1856566 від 27.02.2019 року в загальній сумі 2952,34 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 1750,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 554,00 грн, заборгованості 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного процесуального кодексу України в сумі 197,13 грн, інфляційні втрати відповідно до статті 625 Цивільного процесуального кодексу України в сумі 451,21 грн. Позов мотивований тим, що 27.02.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» та відповідачем був укладений договір про надання кредиту № 1856566 від 27.02.2019 року, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти, та зобов`язався його повернути та сплатити відсотки за користування кредитом, нараховані згідно умов договору. Оскільки відповідач зобов`язання за кредитним договором № 1856566 від 27.02.2019 року належним чином не виконав у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість, в загальній сумі 2952,34 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 1750,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 554,00 грн, заборгованості 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного процесуального кодексу України в сумі 197,13 грн, інфляційні втрати відповідно до статті 625 Цивільного процесуального кодексу України в сумі 451,21 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 29 вересня 2025 року, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с.55).

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (вх. № 1308 від 12.01.2026 року), в якому заперечує проти задоволення позову, просить у задоволенні позову відмовити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн. Вказує, що жодних договорів між позивачем та відповідачем про використання УЕП матеріали справи не містять. Вважає, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорами та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Також, відповідач зазначає про необґрунтованість вартості наданих адвокатом позивачу послуг на професійну правничу допомогу., проте, просить стягнути на свою користь витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. та договір про надання правової допомоги (а.с. 62-71).

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив (вх. № 1572 від 13.01.2026 року), просить задовольнити позов в повному обсязі. Вказує, що відповідач стверджує що на укладеному Договорі відсутній електронний підпис клієнта. Дані твердження безпідставні, оскільки друга сторінка Заявки відповідача, що містить акцепт Публічної оферти Позивача щодо укладення Договору і є невід`ємною частиною Договору, містить реквізити електронного підпису Відповідача: одноразовий ідентифікатор електронного підпису, ПІБ та РНОКПП клієнта - Відповідача, документ, що підписується, документ що акцептується, дату і час підписання. Отже Договір містить всі вказані реквізити, а заперечення Відповідача є безпідставними. Представник Відповідача заявляє про нібито відсутність можливості перевірки порядку здійснення Позивачем розрахунку процентів річних та інфляційних втрат, оскільки відсутній детальний розрахунок цих сум. В той час як 3% річних та інфляційні втрати нараховано за період по 23.02.2022 року. Тобто за період дії воєнного стану проценти за статтею 625 Цивільного кодексу України позивачем не нараховувались і до стягнення не заявлені про це прямо вказано в позовній заяві. І до позовної заяви додано такий розрахунок і в ньому показано що відповідні суми нараховувались за період прострочення до 23.02.2022 року включно. Тобто з урахуванням обмежень, введених чинним законодавством. Окрім того жодних контррозрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку Позивача, представником Відповідача не наведено. Аргументи заперечень Відповідача, наведені у Відзиві є не обґрунтованими, у зв`язку чим, вочевидь, не спростовують позовні вимоги. Жодне твердження Відповідача не підтверджено доказами, а навпаки спростовано наявними в матеріалах справи документами (а.с. 72-75).

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 18 лютого 2026 року клопотання представника позивача про витребування доказів (вх. № 7064 від 13.01.2026 року), задоволено. Витребувано у Акціонерного товариства "Акцентбанк» (А-Банк) (ідентифікаційний код юридичної особи 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11): інформацію про зарахування на банківський (картковий) рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ): 5169157302082775, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АІА Фінанс Груп», (ідентифікаційний код юридичної особи 41184403) платежу у розмірі: 1750,00 грн за платіжним дорученням від 27.02.2019 року. Судове засідання відкладено (а.с. 93).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяв (вх. № 38332 від 11.08.2026 року) про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, заяв, клопотань до суду не подавав.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

На підставі кредитного договору № 1856566 від 27.02.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» надано ОСОБА_1 кредит в сумі 1750,00 грн, граничний строк повернення кредиту і плати за користування кредитом 30, плата за користування кредитом в сумі 554 грн, реальна річна процентна ставка за кредитом 385 %, очікувана сукупна вартість кредиту (плата за користування + кредит) в сумі 2304 грн (пункт 1.1 Договору) (а.с. 17-21).

Відповідно до інформації про підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором Індивідуальна пропозиція (Оферта) № 1856566 укладення договору про надання кредиту від 27.02.2019 року підписана ОСОБА_1 27.02.2019 року 19:05:26 одноразовим ідентифікатором 4149990 (а.с. 29).

Згідно розрахунку інфляційних витрат та трьох процентів річних, заборгованість ОСОБА_1 становить в загальній сумі 2952,34 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 1750,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 554,00 грн, заборгованості 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного процесуального кодексу України в сумі 197,13 грн, інфляційні втрати відповідно до статті 625 Цивільного процесуального кодексу України в сумі 451,21 грн (а.с. 30), яку і заявив до стягнення позивач.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За визначенням, що міститься у статтях 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Обов`язок позичальника повернути позику встановлений статтею 1049 Цивільного кодекс України згідно якої позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

В пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (частина сьома стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частина перша стаття 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Отже, суд не погоджується з доводами відповідача та вважає, що між сторонами укладено кредитний договір.

Правила надання споживчих кредитів Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні статтей 641, 644 Цивільного кодексу України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до частини другої статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Товариству з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованості за основною сумою боргу в сумі 1750,00 грн.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованість за відсотками в сумі 554,00 грн.

У відповідності до положень частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України та згідно частини першої статті 1048 Цивільного Кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Обов`язок позичальника повернути позику встановлений статтею 1049 Цивільного кодекс України згідно якої позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно кредитного договору № 1856566 від 27.02.2019 року сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитом, відповідач ознайомився з даними умовами кредитування, про що засвідчив електронним підписом на вказаному договорі.

Таким чином, оскільки докази виконання відповідачем в повному обсязі прийнятих на себе зобов`язань за договором в матеріалах справи відсутні, а також враховуючи, те, що відповідач при оформленні кредиту ознайомлений з відсотковою ставкою за кредитним договором, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за відсотками в сумі 554,00 грн.

Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

А тому, підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного процесуального кодексу України за період з 19.04.2019 року по 23.02.2022 року в сумі 197,13 грн, інфляційні втрати відповідно до статті 625 Цивільного процесуального кодексу України за період з травня 2019 року по лютий 2022 року в сумі 451,21 грн, оскільки у відповідності до вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 Цивільного процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 Цивільного процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 Цивільного процесуального кодексу України); 3) розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 Цивільного процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1136/18.

Статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу надано Договір № 21-3 про надання правничої (правової) допомоги від 01.09.2021 року (а.с. 41-43), Додаткову угоду № 13 від 06.02.2025 року до Договору № 21-3 про надання правничої (правової) допомоги від 01.09.2021 року (а.с. 44), Акт № 250630-1 про надані послуги згідно договору № 21-3 про надання правничої (правової) допомоги від 01.09.2021 року (а.с. 47), платіжну інструкцію № 412 від 13 травня 2025 року на суму 19000,00 грн (а.с. 48).

Враховуючи, категорію справи, обсяг виконаних робіт та наданих адвокатом послуг, значення справи для сторони позивача, її публічним інтересом, співмірність даних витрат, які суд вважає завищеними, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в порядку пункту 1 частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України понесені позивачем у справі судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 3028,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.

Керуючись статтями 526, 530, 1046, 1047, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 10, 11-13, 76-81, 141, 263-265, 272 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АІА Фінанс Груп», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АІА Фінанс Груп» заборгованість за договором про надання кредиту № 1856566 від 27.02.2019 року в загальній сумі 2952,34 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 1750,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 554,00 грн, заборгованості 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного процесуального кодексу України за період з 19.04.2019 року по 23.02.2022 року в сумі 197,13 грн, інфляційні втрати відповідно до статті 625 Цивільного процесуального кодексу України за період з травня 2019 року по лютий 2022 року в сумі 451,21 грн, а також судовий збір в сумі 3028,00 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АІА Фінанс Груп», код ЄДРПОУ 41184403; місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Михайлівська, будинок № 15/1Б;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 12.08.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка