Рішення № 138914677, 11.08.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/888/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна"

про: стягнення 13 461,61 грн

секретар судового засідання: Коваль С.М.

представники:

від позивача: Н.Тарасюта (поза межами приміщення суду)

від відповідача: Д.Боднар (поза межами приміщення суду)

ОПИС СПОРУ

Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" про стягнення 13 461,61 грн пені.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.05.2025 року Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" укладено договір поставки №53-122-01-25-16230.

Сторонами було погоджено, що продукція поставляється в період по 30.11.2025 року.

Поставку продукції на суму 1 916 923,37 грн згідно з видатковою накладною від 12.08.2025 року №170-1-09232 було здійснено 14.08.2025 року, тобто із порушенням встановленого строку на 2 дні.

Поставку продукції на суму 566 338,97 грн згідно з видатковою накладною від 27.08.2025 року №170-1-09838 було здійснено 29.08.2025 року, тобто із порушенням встановленого строку на 17 днів.

У зв`язку з простроченням строку поставки товару позивач керуючись пунктом 9.1. договору нарахував відповідачу 13 461,61 грн пені.

Відповідач у своєму відзиві на позов вказав що не заперечуючи в цілому факт допущеного порушення строків поставки товару, просить суд прийняти до уваги ті об`єктивні обставини, котрі послугували причиною такого порушення.

Відповідач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" не є виробником продукції котра була поставлена позивачеві у рамках укладеного договору.

Виробництво товару відбувається на промислових потужностях ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" та розташоване у місті Нікополь Дніпропетровської області.

Починаючи з моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України місто Нікополь та Нікопольська територіальна громада знаходиться під постійними обстрілами ворожих військ з окупованих територій, які знаходяться на протилежному березі Каховського водосховища. Систематичних обстрілів зазнають й виробничі потужності ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", що в свою чергу призводить до численних простоїв підприємства. Лише за 2025 - 2026 роки підприємство зупиняло роботу більш як 20 разів.

Оскільки продукція, що була поставлена позивачеві на виконання умов укладеного договору, виготовлювалась індивідуально під його замовлення й саме у місті Нікополь, допущені з боку відповідача порушення обумовлюються саме обставинами непереборної сили такі як військові дії та пов`язані з ними масштабні руйнування.

А тому відповідач просить суд зменшити заявлений позивачем розмір штрафних санкцій на 80 % до 2 692 гривень.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 16 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 11 серпня 2026 року.

17 липня 2026 року відповідач подав відзив на позов.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов.

Відповідач у судовому засіданні просив суд зменшити розмір неустойки згідно клопотання, відображеного у відзиві.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

26 травня 2025 року Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (позивач/замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" (відповідач/постачальник) уклали договір поставки №53-122-01-25-16230 (надалі договір), відповідно до предмету якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язувався поставити і передати у власність замовника продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов`язувався оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації (додаток №1 до договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору, предметом поставки по даному договору є продукція: 44160000-9 (Труби сталеві по ТУ для СВБ), яка передбачена специфікацією № 1 (додаток №1 до даного договору).

Згідно з умовами пункту 2.2. договору, загальна сума договору (вартість продукції) становить 2 548 494,00 гривень.

Згідно з умовами пункту 3.1. договору, сторонами погоджено, що продукція поставляється в період по 30.11.2025 р. Строк поставки продукції по даному договору вказаний у специфікації №1 (додаток №1 до даного договору) та визначається кількістю календарних днів з дати оприлюднення даного договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Продукція поставляється постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс-2010". Місце поставки та вантажоодержувач - м. Вараш, склад Рівненського відділення філії "ВП "Складське господарство" АТ "НАЕК "Енергоатом".

Позивач вказує, що поставку продукції було здійснено на загальну суму 2 483 262,34 грн з урахуванням толерансу 10 %, передбаченого п. 4.7 договору.

Специфікацією №1 передбачено, що виробником товару є ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб". Строк поставки 75 календарних днів.

Тобто, строк постави сторонами погоджено до 11 серпня 2025 року.

Відповідно до видаткової накладної від 12.08.2025 №170-1-09232, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 1 916 923,37 грн. Дата отримання товару 14.08.2025 року.

Згідно з видатковою накладною від 27.08.2025 № 170-1-09838, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 566 338,97 грн. Дата отримання 29.08.2025 року.

Позивач вказує, що поставка здійснена в повному обсязі, проте поставку продукції на суму 1 916 923,37 грн було здійснено із порушенням встановленого строку на 2 дні. Поставку продукції на суму 566 338,97 грн здійснено із порушенням встановленого строку на 17 днів.

У зв`язку з простроченням строку поставки товару позивач керуючись пунктом 9.1. договору нарахував відповідачу 13 461,61 грн пені.

Пунктом 8.4 договору сторони погодили, що датою поставки є дата підписання видаткової накладної.

Пунктом 9.1 договору визначено, що у випадку порушення строків поставки постачальник зобов`язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) товару понад тридцять діб, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються постачання товару/продукції за договором поставки. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права, в частині своєчасної поставки товару, порушеними, у зв`язку з чим здійснив нарахування неустойки.

Як унормовано положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно з нормами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як визначено умовами договорів (пункт 3.1.), строк поставки товару становив 30 календарних днів з дати укладення договору.

Як видно з матеріалів справи відповідач поступово здійснював поставку товару, а саме як встановив суд, згідно з видатковою накладною від 12.08.2025 року №170-1-09232, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 1 916 923,37 грн. Дата отримання товару 14.08.2025 року. Строк прострочення поставки 2 дні. Згідно видаткової накладної від 27.08.2025 року №170-1-09838, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 566 338,97 грн. Дата отримання 29.08.2025 року. Строк прострочення поставки 17 днів.

Пунктом 9.1 договору визначено, що у випадку порушення строків поставки постачальник зобов`язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) товару понад тридцять діб, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Згідно з визначеннями статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Суд здійснив перерахунок пред`явлених позивачем штрафних санкцій та встановив відповідність розрахунку положенням договорів та законодавства.

Щодо клопотання про зменшення неустойки суд відзначає наступне.

Суд також ураховує, що відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При застосуванні частини 3 статті 551 ЦК України необхідно мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. За таких умов необхідно враховувати, що правила частини 3 статті 551 ЦК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Конституційний Суд України в рішенні від 11.07.2014 р. № 7-рп/2013 у справі №1-12/2013 сформував правову позицію, що наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Вказаний правовий висновок Конституційного Суду України знаходить своє відображення і в практиці Верховного Суду. Зокрема, в постановах від 16.03.2021 р. у справі №922/266/20, від 30.03.2021 р. у справі №902/538/18 Верховний Суд навів подібні висновки.

Виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки до її розумного розміру.

Ураховуючи викладені обставини та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, зважаючи на інтереси обох сторін, а також те, що відповідач допустив незначне прострочення, зважаючи на правову природу пені та її основне призначення, суд робить висновок про можливість у даному випадку зменшення загального розміру штрафних санкцій на 50%.

Серед іншого суд ураховує також, що специфікацією сторонами узгоджено, що продукція постачається виробництва України, виробник ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб". Період поставки з 26 травня 2025 року по 11 серпня 2025 року.

Як слідує з наданого відповідачем наказу ТОВ "Інтепайп Ніко Тьюб" №1432 від 20 червня 2025 року у період з травня по серпень 2025 року виробником продукції зупинялось виробництво продукції у зв`язку з обстрілом міста Нікополь. Також, відповідачем надано інші накази про зупинення діяльності підприємства, які хоча і не охоплюють період постачання, проте свідчать про складну ситуацію, яка спричинена збройною агресією Російської Федерації проти України та веденням бойових дій на території в тому числі Нікопольської громади (а.с. 68-89, 91-95).

Також відповідачем надано ряд сертифікатів Дніпровської ТПП про визнання форс-мажорними обставинами, щодо виконання відповідачем інших контрактів, причинами яких являлись обстріли з РСЗО "Град" та ствольної артилерії, скиди боєприпасів з БПЛА, влучання FPV, пошкодження трансформаторних підстанцій на території, в тому числі на якій розташовані виробничі потужності ТОВ "Інтепайп Ніко Тьюб" (а.с. 96-116).

Також суд враховує, що як вказує сам позивач, прострочення було незначне, 2 та 17 днів відповідно.

А тому, суд робить висновок про необхідність зменшення розміру неустойки на 50%, тобто до 6 730,81 грн, що становить половину заявленого до стягнення розміру. Таке зменшення не нівелює мету існування неустойки як відповідальності за порушення зобов`язання, а навпаки передбачатиме таку відповідальність з урахуванням поведінки відповідача, а також засад встановлених у статтею 3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності та з дотримання балансу інтересів сторін.

Висновки суду

Встановлені обставини щодо прострочення виконання відповідачем договірних зобов`язань з постачання товару свідчать про порушення відповідачем прав позивача. Суд встановив наявність підстав для нарахування позивачем штрафних санкцій за несвоєчасне виконання відповідачем договірних зобов`язань з поставки товару.

З урахуванням наведеного, суд робить висновок, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій є обґрунтованими. Водночас суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки на 50%.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору за даним позовом складав 2 662,40 грн.

Згідно з частиною 9 статті 129 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись положеннями статті 129 ГПК України, суд покладає на відповідача судової витрати позивача повністю.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Писаржевського 1-А, ідентифікаційний код 33668606) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, Рівненська область, м. Вараш, ідентифікаційний код ВП 05425046) 6 730 (шість тисяч сімсот тридцять) грн 81 коп пені та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) грн 40 коп судового збору.

3. У задоволенні вимог про стягнення 6 730,80 грн пені відмовити.

Позивач (Стягувач): Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, Рівненська область, м. Вараш, ідентифікаційний код ВП 05425046).

Відповідач (Боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Писаржевського 1-А, ідентифікаційний код 33668606).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено 12 серпня 2026 року.

Суддя Андрій КАЧУР