Рішення № 138914125, 11.08.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 рокуСправа № 912/1093/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Філіповій А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №912/1093/26 від 14.05.2026

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі - ТОВ "Газорозподільні мережі України"), код ЄДР 44907200, вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, в особі Кропивницької філії товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", код ЄДР ВП 45068116, вул. Арсенія Тарковського, 67, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25006

до відповідача: Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (далі - КП "Теплокомуненерго"), код ЄДР 00185330, вул. Перспективна, 32-А, м. Олександрія, Кіровоградська обл., 28000

про стягнення 10 128 820,34 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - адвокат Руденко Т.В., довіреність №2756 від 25.12.2025;

від відповідача (в режимі відеоконференції) - Сивець О.І. (в порядку самопредставництва), довіреність №б/н від 16.02.2026, посадова інструкція юрисконсульта.

У судовому засіданні оголошено скорочене рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до КП "Теплокомуненерго" з вимогами:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду і порушити по ній провадження.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (код ЄДРПОУ 00185330) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" Кропивницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (код ЄДРПОУ 45068116):

9 679 986,75 грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу ( НОМЕР_1 в АТ Ощадбанк МФО 323475), про що видати наказ;

278 465,38 грн пені, 27 846,54 грн 3% річних, 142 521,67 грн інфляційних втрат, 121 545,85 грн судового збору ( НОМЕР_2 а АБ Укргазбанк МФО 320478), про що видати наказ.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором розподілу природного газу в частині здійснення оплат за період січень-березень 2026 року.

Ухвалою від 14.05.2026 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1093/26, ухвалив справу №912/1093/26 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 11.06.2026 - 12:00, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

28.05.2026 до господарського суду через систему "Електронний суд" від відповідача в межах строку, встановленого судом, надійшов відзив №б/н від 27.05.2026 на позовну заяву про стягнення заборгованості за розподіл природного газу з вимогами:

1. Зменьшити розмір пені на 70%.

2. Задовільнити позовні вимоги в частині суми основного боргу, 3 % річних та інфляційних нарахувань.

У поданому відзиві відповідач визнає позовні вимоги позивача в сумі основного боргу за послуги розподілу природного газу - 9 679 986,75 грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу, 278 465,38 грн пені, 27 846,54 грн 3% річних та 142 521,67 грн інфляційних втрат. Також просить зменшити розмір пені на 70%.

01.06.2026 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання №б/н від 01.06.2026 про долучення доказів.

01.06.2026 до господарського суду через систему "Електронний суд" від позивача, в межах строку, встановленого судом, надійшла відповідь на відзив №б/н від 01.06.2026 з проханням задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 11.06.2026 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.07.2026 об 11:00 год.

Протокольною ухвалою від 21.07.2026, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оголошено перерву в судовому засіданні до 11.08.2026 о 12:00 год.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти клопотання відповідача про зменшення пені заперечив.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позов та підтримав клопотання про зменшення пені, викладене у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини сторін.

Постановою НКРЕКП №1839 від 26.12.2022 ТОВ "Газорозподільні мережі України" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, зокрема, в межах території Кіровоградської області (крім м. Гайворон).

З 01.01.2023 ТОВ "Газорозподільні мережі України" виконує функції Оператора ГРМ, визначені Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 та надає споживачам послуги з розподілу природного газу.

Відокремленим підрозділом позивача є Кропивницька філія ТОВ "Газорозподільні мережі України", яка діє від імені ТОВ "Газорозподільні мережі України" та здійснює діяльність з розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи для задоволення потреб споживачів природного газу, відповідно до отриманих від газотранспортних організацій поставлених обсягів.

Між Кропивницькою філією ТОВ "Газорозподільні мережі України" та КП "Теплокомуненерго" укладено договір розподілу природного газу шляхом надання відповідачем підписаної заяви - приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1384/27829, затверджено Типовий договір розподілу природного газу.

У п. 1.1. Типового договору зазначено, що він є публічним і регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Відповідно до п. 1.2. Типового договору умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

Пунктом 1.4. Типового договору розподілу природного газу визначено, що послуга з розподілу природного газу - це послуга Оператора ГРМ, яка надається споживачу і включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача.

Відповідно до п. 2.1. Типового договору оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Згідно з п. 1 глави 6 розділу 6 Кодексу ГРС розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Пунктом 6.1. Типового договору передбачено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується, як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Постановою НКРЕКП №2163 від 19.12.2025 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ТОВ "Газорозподільні мережі України" визначено тариф на послуги розподілу природного газу: з 01.01.2026 до 31.03.2026 - у розмірі 2,45 грн за 1 м3 на місяць без ПДВ (2,94 грн за 1 м3 на місяць з урахуванням ПДВ).

Відповідно до додатку 6 до Типового договору розподілу природного газу відповідачу встановлена річна замовлена потужність на 2026 рік в обсязі 13 170 050,00 куб.м з місячною вартістю послуги розподілу природного газу з 01.01.2026 по 31.03.2026 - 3 226 662,26 грн.

Відповідно до п. 6.2. Типового договору тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

Положеннями п. 10 глави 6 розділу VI Кодексу передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з п. 6.6. Типового договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу із свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Пунктом 6.8. Типового договору передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу ГРС.

Згідно з п. 8.2. Типового договору розподілу природного газу передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На виконання умов договору Кропивницькою філією ТОВ "Газорозподільні мережі України" забезпечувалось підтримання замовленої річної потужності на об`єктах відповідача та відповідно надано послугу з розподілу природного газу, що підтверджується підписаними сторонами актами про надані послуги з розподілу природного газу, а саме:

- за січень 2026 року від 31.01.2026 на суму 3 226 662,26 грн;

- за лютий 2026 року від 28.02.2026 на суму 3 226 662,26 грн;

- за березень 2026 року від 31.03.2026 на суму 3 226 662,23 грн.

Зазначені акти підписані сторонами без зауважень та заперечень.

Водночас, відповідачем не було сплачено кошти за надані позивачем послуги з розподілу природного газу за період з 01.01.2026 по 31.03.2026 (включно) в розмірі 9 679 986,75 грн.

Крім того, позивач нарахував 278 465,38 грн пені, 27 846,54 грн 3% річних та 142 521,67 грн інфляційних втрат.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд зазначає таке.

Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу".

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу", суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Згідно з п. 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

Відповідно до п. 3 глави 3 розділу І Кодексу передбачено ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.

Взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI цього Кодексу (п. 5 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ).

На підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ:

- присвоює споживачу (точці комерційного обліку), у тому числі побутовому споживачу, персональний EIC-код суб`єкта ринку природного газу та передає його Оператору ГТС для ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни його постачальника;

- надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності його об`єкта для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу;

- забезпечує формування та передачу даних прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом (п. 6 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ).

Суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу (п. 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ).

Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2498 (далі типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до п. 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Положеннями п. 3-4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Згідно з п. 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.

Нормами ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено свободу договору, тобто відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст. 509 ЦК України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суд установив, що позивач у період з 01.01.2026 по 31.03.2026 (включно) надав відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 9 679 986,75 грн, що підтверджується підписаними актами приймання-передачі природного газу.

Матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2025 - 15.04.2026, який підписано сторонами на суму 39 268 457,20 грн.

В порушення п. 6.6. Договору відповідач не здійснив ані попередню оплату, ані остаточний розрахунок до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Строк оплати вартості послуг за договором є таким, що настав.

Доказів оплати за послуги з розподілу природного газу в сумі 9 679 986,75 грн відповідач не надав.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитись від позову, відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.

Частинами 1, 4 ст. 191 ГПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Господарський суд установив, що відзив на позовну заяву №б/н від 27.05.2026, за змістом якого визнано позов, підписаний представником відповідача Карпенком В.В. (відповідно до відомостей ЄДР: повноваження: Вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (Покладено виконання обов`язків на час відсторонення директора), не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 9 679 986,75 грн основної заборгованості за надання послуги з розподілу природного газу є обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 278 465,38 грн пені, 27 846,54 грн 3% річних та 142 521,67 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами п. 8.1.-8.2. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України. У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідач щодо правильності здійснених позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат не заперечив.

Перевіривши правильність нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд дійшов висновку, що такі нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України, здійснені позивачем арифметично правильно.

Водночас, відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву просить зменшити розмір пені на 70%.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що структурами тарифів, якими користувалося і продовжує користуватися підприємство протягом опалювальних сезонів 2021-2023 років, не передбачена окрема складова для розрахунків за отриману послугу з розподілу природного газу, тому підприємство не має офіційно визначеного джерела для сплати цієї статті витрат.

На законодавчому рівні, починаючи з січня 2021 року по сьогоднішній день, питання відшкодування різниці в тарифах з державного бюджету не вирішено, оскільки в бюджеті країни відсутні кошти для забезпечення покриття витрат для всіх підприємств теплопостачальної галузі.

Окрім цього, особливого значення набуває відсутність самого механізму відшкодування витрат за отримані послуги з розподілу природного газу за рахунок утвореної різниці в тарифах, адже механізм погашення передбачений лише для спожитого природного газу перед газопостачальною організацією.

За період з початку 2024 року було сплачено 1 641,063 тис. грн, але ці кошти були враховані в погашення розстрочки виконання судового рішення у справі №912/1159/23 за аналогічним позовом ТОВ "Газорозподільні мережі України", але за попередній період.

Відповідач намагається навіть за умов воєнного стану та сукупності ускладнюючих обставин виконувати свої зобов`язання перед позивачем.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, п. 1 ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, винятковими обставинами, які завадили Відповідачу своєчасно виконати свої договірні зобов`язання, відповідач вважає:

1. Скрутний майновий стан підприємства, що підтверджується статистичною фінансовою звітністю за 9 місяців 2025 року та довідкою про заборгованість за податками та обов`язковими платежами, відповідно до яких заборгованість по податках станом на 01.02.2025 становить 59155,2 тис. грн., станом на 01.05.2025 року становить 60632,1 тис.грн., станом на 01.12.2025 року становить 62781,00 тис. гривень.

2. Низький рівень платоспроможності всіх категорій споживачів також істотно впливає на виконання зобов`язань підприємства перед Позивачем.

Заборгованість перед КП "Теплокомуненерго" за отримані послуги з постачання теплової енергії різних категорій споживачів на 01.01.2024 року з становила 154 756 тис. грн., станом на 01.04.2025 року ця заборгованість складає 169649,35 тис. грн., тобто спостерігається тенденція до зростання даного показника.

Також заборгованість з абонентської плати різних категорій споживачів на 01.04.2025 року становить 8078,5 тис.грн.

Таким чином несвоєчасна сплата за спожиту теплову енергію та абонентської плати має істотний вплив на накопичення заборгованості підприємства за послуги з розподілу природного газу.

3. Дестабілізація, пов`язана з введенням воєнного стану на території країни, погіршила матеріальне становище багатьох мешканців міста; спостерігається тенденція до втрати постійного працевлаштування, і це є додатковою вагомою причиною зниження сплати за спожиту теплову енергію від населення. При цьому підприємство залишається об`єктом критичної інфраструктури, яка набуває особливого стратегічного значення у цей період; на нього покладений обов`язок безперебійного забезпечення споживачів тепловою енергією.

4. Підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають фактично понесеним витратам під час виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

Обсяг нарахованої та не відшкодованої з державного бюджету заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію станом на 27.05.2026 року складає 265199 тис. гривень. Відповідність цих сум засвідчена протокольно обласною комісією з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах Кіровоградської обласної військової адміністрації.

5. В структурі тарифів, звичайно, не передбачено статтю з відшкодування нарахованих штрафних санкцій, тому дані додаткові нарахування призводять до накопичення прямих збитків підприємства і відволіканню коштів, які мали б бути сплачені за погашення кредиторської заборгованості за послуги з розподілу природного газу, на додаткові витрати.

Так, сума непокритих збитків по підприємству станом на 01.01.2023 року становила 76 068 тис. грн., станом на 01.01.2024 року становила вже 79 076 тис. грн., станом на 30.09.2024 року становила 107783 тис. грн., станом на 1 квітня 2025 року ( перший квартал 2025 року) становить 109812,0 тис. гривень, станом на 01.12.2025 року 143274,00 тис. гривень, станом 31 березня 2026 року 156664 тис. гривень на що підтверджується даними статистичної фінансової звітності за відповідні періоди.

6. Слід також звернути увагу суду, що Закон України "Про реструктуризацію заборгованості по квартирній платі, платі за житлово-комунальні послуги, спожитий газ і електроенергію" дозволяє реструктуризацію заборгованості за комунальні послуги строком до 5 років, що зменшує вірогідність отримання доходу підприємства у період понесення витрат на виробництво теплової енергії та виставлення рахунків населенню для погашення наявної заборгованості за спожиту теплову енергію. Тобто Відповідачу необхідно розрахуватися за спожитий природний газ перед Відповідачем протягом опалювального сезону, в той час як населення має відстрочку для сплати заборгованості протягом ще чотирьох опалювальних сезонів.

7. Для того, щоб забезпечити своєчасність розрахунків, КП "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради наразі не має можливості розраховуватися з ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії за послуги з розподілу природного газу в будь який інший спосіб, як то проведення взаєморозрахунків, реструктуризація (розстрочення) погашення наявної кредиторської заборгованості тощо.

Для того, щоб провести розрахунки шляхом взаємозаліку, необхідно мати взаємну заборгованість як з боку Позивача, так і з боку Відповідача, а в даному випадку кредиторська заборгованість одностороння.

Відповідач зазначає що станом на теперішній час перебуває у скрутному фінансовому становищі, яке пов`язане із недостатністю надходження коштів від споживачів послуг, але робить усе можливе для погашення заборгованості.

Підприємство має намір повністю та добровільно погасити заборгованість без застосування примусових процедур виконання судового рішення, проте через відсутність достатніх грошових коштів не в змозі в короткий термін виконати рішення. Відповідач здійснює свою діяльність лише в опалювальний період, по закінчення опалювального періоду Відповідач здійснює різноманітні заходи з підготовки обладнання та устаткування до нового опалювального сезону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 р. № 896 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869 і від 19 липня 2022 р. № 812 передбачено, що лише 35 % доходів від здійснення діяльності підприємства надходить на його рахунки, а інші 65 % - на спеціальний рахунок для розрахунків перед НАК "Нафтогаз України" за спожитий газ. Тому для здійснення господарської діяльності у підприємства залишається тільки 35 % від доходу.

Наявність заборгованості із заробітної плати, податкових зобов`язань, спожитий природний газ, електричну енергію ускладнює виконання обов`язків за договором за розподіл природнього газу в неопалювальний період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 р. № 896 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869 і від 19 липня 2022 р. № 812 передбачено, що лише 35 % доходів від здійснення діяльності підприємства надходить на його рахунки, а інші 65 % - на спеціальний рахунок для розрахунків перед НАК "Нафтогаз України" за спожитий газ. Тому для здійснення господарської діяльності у підприємства залишається тільки 35 % від доходу.

Якщо порівнювати Фінансовий стан Позивача та Відповідача то слід звернути увагу на наступне.

ТОВ "Газорозподільні мережі України", Кропивницька філія якого є його відокремленим підрозділом і Позивачем у даній справі, утворилося у вересні 2022 року, маючи зареєстрований статутний капітал у сумі 250 000 000 грн. ТОВ "Газорозподільні мережі України" є однією з дочірніх компаній АТ "НАК "Нафтогаз України" - найбільшою за часткою у ВВП компанією України, провідним підприємством паливно-енергетичного комплексу країни. Можливо припустити, що за нетривалий час свого існування від моменту реєстрації Позивач навряд потрапив у скрутне фінансове становище. При цьому Позивач не надає доказів про те, що несвоєчасна сплата за послуги з розподілу природного газу Відповідача завдала йому значних фінансових збитків.

Водночас Відповідач надає копії фінансової звітності, які свідчить про накопичені збитки, і цей показник має тенденцію до зростання.

Позивач і Відповідач суттєво вирізняються організаційноправовими формами господарювання. Так, сутність товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) в тому, що учасники такого товариства відповідають за його зобов`язаннями в обмеженому об`ємі та несуть ризик збитків у межах їхніх внесків до статутного капіталу. А комунальне підприємство це юридична особа, заснована на власності відповідної громади. Тому Позивач і Відповідач мають різні завдання, підґрунтя, засади та наслідки своєї господарської діяльності. Діяльність ТОВ спрямована перш за все на отримання прибутку з можливістю проведення виплат дивідендів учасникам товариства, з часток яких складається статутний капітал підприємства. На відміну діяльність комунального підприємства передбачає в першу чергу задоволення потреб мешканців громади у якісних послугах. Тобто господарську діяльність комунального підприємства не можна вважати підприємництвом у чистому вигляді, коли суб`єкти підприємництва несуть всі ризики від організації та впровадження процесу господарювання.

Комунальні підприємства у період пандемії і подальшого оголошення воєнного стану стали заручниками прийнятих змін в законодавстві, спрямованих на тимчасове полегшення фінансового навантаження на кінцевих споживачів комунальних послуг, не отримавши натомість обіцяних компенсацій від держави.

Методика нарахування плати за послуги з розподілу газу передбачає плату не за поточне споживання, а відштовхується від рівня споживання за минулий рік із застосуванням тарифів, затверджених постановою НКРЕКП. Тому Відповідач має підстави вважати, що не завдав значних збитків простроченням сплати.

Основним видом економічної діяльності КП "Теплокомуненерго" є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, вказана діяльність є сезонною, від провадження цієї діяльності підприємство отримує дохід лише в опалювальний період, в літні періоди робота полягає в підготовці до чергового опалювального періоду, у зв`язку із чим становище підприємства в міжопалювальний період є фінансово складним. На підприємстві працює близько 280 осіб, фонд оплати праці яких складає близько 5682 тис. грн., заборгованість з заробітної плати, єдиного соціального внеску 11501 тис.грн.( рядок 1625,1630,1635 форма 1 Балансу за 1 півріччя 2026 року).

Позивач, в своїй позовній заяві не надав жодного доказу, що підтверджує його скрутне фінансове становище або завдання збитків непомірних з сумою заборгованості Відповідача та яке стало б причиною припиненням його господарської діяльності.

Для того, щоб забезпечити своєчасність розрахунків, Відповідач наразі не має можливості розраховуватися з Позивачем за послуги з розподілу природного газу в будь який інший спосіб, як то проведення взаєморозрахунків, реструктуризація (розстрочення) погашення наявної кредиторської заборгованості тощо.

Для того, щоб провести розрахунки шляхом взаємозаліку, необхідно мати взаємну заборгованість як з боку Позивача, так і з боку Відповідача, а в даному випадку кредиторська заборгованість одностороння.

Першочерговим завданням та метою Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії усім групам споживачів за тарифами, що регулюються відповідно до чинного законодавства. Комунальне підприємство "Теплокомуненерго" є підприємством стратегічного значення, від безперебійного та сталого функціонування якого залежить надання послуг з виробництва та транспортування теплової енергії різним категоріям споживачів в місті Олександрія, в тому числі: пологовим будинкам, лікарням, дитячим садкам, школам, державним, адміністративним органам, підприємствам усіх форм власності, громадянам тощо.

Відповідач не є організацією, ціллю створення якої було отримання прибутку. Фінансування останнього здійснюється за рахунок платежів від надання послуг населенню та підприємствам, установам і організаціям, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Діючі тарифи не підвищуються, а різниця в тарифах відповідачу не виплачується. Тривалий час підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому стані, викликаному зокрема неплатежами різних категорій споживачів за спожиту теплову енергію, невідповідністю тарифів на теплову енергію для всіх категорій споживачів фактичним витратам на її виробництво. Протягом останніх років господарської діяльності підприємства заборгованість споживачів за спожиту енергію щомісячно складає мільйони гривень. З кожним роком ця заборгованість неухильно зростає, незважаючи на заходи, що приймаються по її стягненню.

ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії звернулось до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для примусового виконання судових рішень на загальну суму 31552669,91 грн з врахуванням витрат виконавчого провадження та виконавчого збору.

Так, 16.06.2025 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) була видана постанова про арешт коштів КП "Теплокомуненерго" відповідно до відкритих виконавчих проваджень.

Станом на сьогоднішній день відповідач не може належним чином користуватися власними банківськими рахунками, розраховуватися по взятим на себе зобов`язанням згідно до укладених договорів.

Господарський суд, вирішуючи заявлене відповідачем клопотання, враховує таке.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №905/1005/18, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Конституційний Суд України в рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 зазначив, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Одночасно, ані в зазначеній нормі, ані в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20.

Водночас висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема, з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто, цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто, має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Аналогічна правова позиція щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2019 у справі №916/2268/18, від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 18.02.2020 у справі №920/694/19, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Також, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України, щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 21.09.2021 у справі №910/10618/20.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №922/2141/21 міститься висновок про те, що приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Суд зазначає, що аналіз наданих відповідачем документів дає суду підстави вважати обґрунтованим твердження відповідача про збитковість його діяльності, що підтверджується даними фінансової звітності за відповідні періоди.

На підтвердження погіршення фінансового стану відповідача, що призвело до прострочення зобов`язань перед позивачем, надано звіт про фінансові результати за І півріччя 2025 року та баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2025.

Надані відповідачем копії протоколів засідання обласної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах свідчать про підтвердження (узгодження) обсягу заборгованості з різниці в тарифах, в тому числі, перед відповідачем, на значні суми.

Наданими відповідачем копіями постанов з матеріалів виконавчих проваджень підтверджується перебування на примусовому виконанні в органі ДВС виконавчих проваджень, об`єднаних у зведене, про стягнення з відповідача значних сум, з накладенням арешту на майно боржника.

Зазначені обставини свідчать про скрутне матеріальне становище відповідача, що негативно впливає на можливість своєчасного виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором, укладеним з позивачем.

Крім того, суд також враховує, що у матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань саме за даним Договором або погіршення матеріального становища товариства саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов цього Договору.

Господарський суд бере до уваги заперечення позивача, однак пеня є лише санкціями за невиконання грошового зобов`язання, а не основним боргом. Крім стягнення пені позивач нараховує та стягує також проценти річних та інфляційні втрати, які компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем. Тому при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі.

Суд вважає необхідним вказати на те, що відповідне зменшення пені є проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, що узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/13801/19.

Період прострочення у цій справі не є значним, зокрема основна заборгованість в сумі 9 679 986,75 грн утворилася за період січень - березень 2026 року. Докази понесення позивачем збитків через порушення відповідачем зобов`язання за Договором відсутні.

Водночас суд узяв до уваги інтереси позивача, який здійснює суспільно важливу функцію із своєчасного і безперебійного забезпечення суб`єктів господарювання та соціальної сфери Кіровоградської області природним газом, шляхом його розподілу, та загальну суму боргу відповідача перед позивачем.

На підставі зазначеного господарський суд дійшов висновку про зменшення розміру пені на 50 % та її стягнення з відповідача в розмірі 139 232,69 грн. На переконання суду, зменшення пені на 70 %, як просить відповідач, не відповідає балансу інтересів сторін, тоді як зменшення неустойки на 50 % такий баланс забезпечує.

Стаття 13 ГПК України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з нормами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, беручи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, господарський суд доходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України".

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 121 545,85 грн, сплачений позивачем платіжною інструкцією №3930 від 07.05.2026.

Частиною 1 ст. 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Також господарський суд звертає увагу на те, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 60 772,92 грн, інші 50% судового збору у розмірі 60 772,93 грн підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129-130, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (код ЄДР 00185330, вул. Перспективна, 32-А, м. Олександрія, Кіровоградська обл., 28000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (код ЄДР 44907200, вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116), в особі Кропивницької філії товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (код ЄДР ВП 45068116, вул. Арсенія Тарковського, 67, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25006) 9 679 986,75 грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу ( НОМЕР_1 в АТ Ощадбанк МФО 323475).

Стягнути з Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (код ЄДР 00185330, вул. Перспективна, 32-А, м. Олександрія, Кіровоградська обл., 28000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (код ЄДР 44907200, вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116), в особі Кропивницької філії товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (код ЄДР ВП 45068116, вул. Арсенія Тарковського, 67, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25006) 139 232,69 грн пені, 27 846,54 грн 3% річних, 142 521,67 грн інфляційних втрат та 60 772,92 грн судового збору ( НОМЕР_2 в АБ Укргазбанк МФО 320478).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повернути зі спеціального фонду Державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, р/р UA178999980313161206083011567, код класифікації доходів бюджету 22030101) Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (код ЄДР 44907200, вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116) в особі Кропивницької філії товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (код ЄДР ВП 45068116, вул. Арсенія Тарковського, 67, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25006) судовий збір в розмірі 60 772,93 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією №3930 від 07.05.2026.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 12.08.2026.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.