Рішення № 138913132, 11.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2026м. ДніпроСправа № 904/2325/26За позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Київ

до Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення 179 234,94грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради заборгованість у розмірі 179 234,94грн, з яких:

- основний борг у розмірі 79 423,94грн;

- пеня у розмірі 4 419,46грн;

- 15 % річних у розмірі 53 138,02грн;

- інфляційні втрати у розмірі 42 253,52грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов публічного договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" в частині повної та своєчасної оплати спожитої електроенергії.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає позов передчасним, поданим до неналежного відповідача, не підтверджений належними доказами. Так, позивач обрав неналежний спосіб захисту, оскільки: звернувся з вимогами не до споживача (боржника); не дотримався процедури заявлення вимог кредитора при припиненні юридичної особи; фактично намагається покласти відповідальність на особу, яка не є стороною зобов`язання.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача.

Відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2026 справу №904/2325/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 01.05.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

04 травня 2026 року від позивача на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази.

Ухвалою суду від 06.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до п. 10 частини третьої ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Відповідно до ст. 6 Конвенції, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У зв`язку з перебуванням судді Євстигнеєвої Н.М. у відпустці з 30.06.2026 до 07.08.2026 справа розглянута відповідно до статті 6 Конвенції та ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Постачальник "останньої надії" - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу (п. 66 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1023-р від 12.12.2018 (зі змінами) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" на період з 01.01.2019 до 31.12.2025. Територією провадження діяльності зазначеного підприємства територію України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті (частина 6 статті 64 ЗУ "Про ринок електричної енергії").

Згідно частини одинадцятої статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

Пунктом 1.2.9 глави 1.2 розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ) передбачено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", зміст якого визначається постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Відповідно до п. 5,7 п. 5.4.2 ПРРЕЕ постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднити та оновлювати на своєму офіційному вебсайті Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", розміщувати на своєму офіційному вебсайті інформацію щодо порядку укладення та приєднання споживача до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", у тому числі з використанням електронної ідентифікації за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації.

На виконання частини одинадцятої статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", як постачальником "останньої надії", на своєму офіційному вебсайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; Комерційна пропозиція для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії"; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії".

Відповідно до частин першої та другої ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з частиною першою ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини восьмої ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу (ч. 9 ст. 64 ЗУ "Про ринок електричної енергії").

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" визначено як Оператор системи розподілу (передачі) згідно реєстру суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

За даними АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", на якого покладено функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 11 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", Виконавчий комітет Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, правонаступником якого є адміністрація Індустріального району Дніпровської міської ради, віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник "останньої надії" з 01 грудня 2020 року, що підтверджується листом АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" від 11.12.2020 № 46957/1001 (а.с. 31).

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", виконує функції постачальника "останньої надії" діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних від 06.11.2018 № 1344 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р, відповідно до ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312.

З огляду на викладене, з 01.01.2020 між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (постачальник, позивач) та Адміністрацією Індустріального району Дніпровської міської ради (споживач, відповідач) укладений договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (а.с. 24-27).

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція) (п. 2.1 договору).

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.

Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та комерційну діяльність (п. 2.2 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.

Електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється (п. 3.4 договору).

З першим рахунком за електричну енергію, який надає постачальник споживачу, постачальник має надати споживачу інформацію про: ціни (тарифи) та термін дії договору (не більше 90 діб); оплату послуг з розподілу через постачальника з наступним переведенням цієї оплати оператору системи; право споживача змінити постачальника. Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за електричну енергію, що не визначена цим договором (п. 3.5 договору).

Початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ (п. 3.6 договору).

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком 1 до договору.

Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію.

Пунктом 5.7 договору визначено, що ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.8 договору).

Оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (п. 5.10 договору).

У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції (п. 5.11 договору).

Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу/передачі електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії постачальника. Постачальник зобов`язаний при виставленні рахунка за електричну енергію споживачу окремо вказувати оплату за послугу з розподілу та/або передачі електричної енергії у складі оплати вартості електричної енергії (п. 5.13 договору).

В пункті 6.2 договору зазначено, що споживач зобов`язується, зокрема забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1 договору).

Цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб (п. 13.1 договору).

Як зазначено в преамбулі Комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019 дана комерційна пропозиція є невід`ємним додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - договір).

Предмет комерційної пропозиції: постачання електричної енергії, як товарної продукції (код 09310000-5 за ДК 021:2015) (а.с. 14-15).

Ціна на електричну енергію формується згідно Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1179 (п. 1.1 Комерційної пропозиції).

Споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі) (далі - ОС) (п. 4.1 Комерційної пропозиції).

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ (п. 4.2 Комерційної пропозиції).

Акт купівлі-продажу електричної енергії (далі - акт купівлі-продажу) складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС.

У разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей.

До усунення розбіжностей сторони керуються даними, вказаними ОС, з подальшим коригуванням після врегулювання розбіжностей (п. 4.4 Комерційної пропозиції).

Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, зазначений у договорі або рахунку.

При здійсненні оплати за електричну енергію споживач обов`язково зазначає у призначені платежу номер, дату рахунку та період за який здійснюється оплата (п. 4.5 Комерційної пропозиції).

За внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку постачальника (п. 6.1 Комерційної пропозиції).

Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання (п. 7.4 Комерційної пропозиції).

Сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сплата штрафних санкцій (штраф, пеня) не звільняє споживача від обов`язку відшкодувати постачальнику в повному обсязі збитки, спричинені порушенням умов договору (п. 13.1 Комерційної пропозиції).

Керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України, сторони домовились встановити в цьому договорі збільшений строк позовної давності: строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п`ять років; строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю п`ять років (п. 14.1 Комерційної пропозиції).

Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, за умови акцептування споживачем умов договору шляхом сплати рахунку за електричну енергію, наданого постачальником.

Цей договір діє в частині розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

Якщо споживач протягом 90 календарних днів не укладе відповідний договір про постачання з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, електроживлення його об`єкта (об`єктів) має бути припинено ОС за зверненням постачальника (п. 15.1 Комерційної пропозиції).

Інформування споживача, з яким укладено договір, про зміни в умовах договору, про закінчення термічну його дії, зміну цін, надсилання рахунків на оплату (із вкладенням сканованої копії рахунку у форматі PDF), попереджень про припинення постачання електричної енергії (із вкладенням сканованої копії попередження у форматі PDF) також може здійснюватися шляхом надсилання інформації/документів засобами електронного зв`язку на електрону адресу споживача (п. 16.1 Комерційної пропозиції).

У випадку надсилання повідомлень і документів електронною поштою сторони договору використовують наступні адреси електронної пошти:

постачальника - ІНФОРМАЦІЯ_1;

споживача - зазначена на вебсайті споживача та/або надана постачальнику споживачем у будь-який спосіб.

Такі документи вважаються направленими однією стороною та офіційно отриманими іншою стороною без додаткового оформлення на паперовому носії (п. 16.2 Комерційної пропозиції.

Ця комерційна пропозиція є чинною з 01.07.2019.

Позивач зазначає, що на виконання договору, на підставі Звітів про фактичне споживання відповідачем електричної енергії, отриманих від АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" складено акти купівлі-продажу електроенергії:

№ 015195 від 11.10.2021 за грудень 2020 року, обсяг споживання електричної енергії - 9 488,00 кВт*год, на суму 34 779,13грн (з ПДВ) (а.с. 45 на звороті);

№ 014464 від 11.10.2021 за січень 2021 року, обсяг споживання електричної енергії - 6 264,00 кВт*год, на суму 24 784,39грн (з ПДВ) (а.с. 45);

№ 015347 від 11.10.2021 за лютий 2021 року, обсяг споживання електричної енергії - 5 428,00 кВт*год, на суму 19 860,42грн (з ПДВ) (а.с. 43 на звороті);

Також позивачем були виставлені рахунки на оплату на загальну суму 79 423,94грн:

№000044015896/03/К12/21790 від 11.10.2021, за грудень 2020 року (по 2 класу напруги): електроенергія - 28 982,61грн (без ПДВ); послуга з розподілу електроенергії - 5 222,76грн (без ПДВ), на загальну суму 34 779,13грн (з ПДВ) (а.с. 46);

№000044015896/03/К01/20807 від 11.10.2021, за січень 2021 року (по 2 класу напруги): електроенергія - 20 653,66грн (без ПДВ); послуга з розподілу електроенергії - 4 371,77грн (без ПДВ), на загальну суму 24 784,39грн (з ПДВ) (а.с. 44 на звороті);

№000044015896/03/К02/20809 від 11.10.2021, за лютий 2021 року (по 2 класу напруги): електроенергія - 16 550,35грн (без ПДВ); послуга з розподілу електроенергії - 3 788,31грн (без ПДВ), на загальну суму 19 860,42грн (з ПДВ) (а.с. 43).

Поряд із цим, рішенням Дніпровської міської ради від 10.02.2021 № 6/3 "Про затвердження структури виконавчих органів Дніпровської міської ради, загальної чисельності працівників Дніпровської міської ради та її виконавчих органів" вирішено, зокрема реорганізувати з припиненням як юридичної особи шляхом злиття Адміністрацію Індустріального району Дніпровської міської ради та Адміністрацію Самарського району Дніпровської міської ради, утворити Лівобережну адміністрацію Дніпровської міської ради (п. 4.1).

Рішенням Дніпровської міської ради від 29.01.2025 №50/62 "Про внесення змін до рішення міської ради від 24.02.2021 №71/4 "Про затвердження положень про адміністрації районів Дніпровської міської ради"" вирішено, зокрема внести зміни до рішення міської ради від 24.02.2021 №71/4 "Про затвердження положень про адміністрації районів Дніпровської міської ради" (зі змінами), виклавши Положення про Лівобережну адміністрацію Дніпровської міської ради (а.с. 15, 16-23).

Адміністрацією Індустріального району Дніпровської міської ради на адресу позивача скеровано лист за вих. №1/1-43 від 26.02.2021. Повідомлено, що адміністрація прикладає зусиль задля укладення договору та просить відізвати лист про відключення електропостачання споживачу - Виконавчому комітетові Індустріальної районної у місті Дніпрі ради (правонаступник - Адміністрація Індустріального району Дніпровської міської ради). Адміністрація гарантує укладання договору на закупівлю електричної енергії у постачальника останньої надії - Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" та подальшу його оплату (а.с. 10).

У відповідь на лист від 26.02.2021 №1/1-43 щодо припинення юридичної особи - Виконавчий комітет Індустріальної районної у місті Дніпрі ради (код ЄДРПОУ 04052465), правонаступником якого є Адміністрація Індустріального району Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 44015896), листом за вих. №44/10-9213/пон від 19.10.2021, ДПЗД "Укрінтеренерго" надало корегувальні Акти купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" за січень, лютий 2021 року та грудень 2020 року. Обсяг споживання електричної енергії за старою назвою споживача скоригований до нульового значення (а.с. 42).

Лист за вих. №44/10-9213/пон від 19.10.2021 разом з рахунками, коригувальними актами та актами купівлі продажу 28.10.2021 направлено на електронну адресу споживача adm.ind@dniprorada.gov.ua, а також на поштову адресу 29.11.2021 (а.с. 47, 48).

Станом на час звернення до суду заборгованість відповідачем не сплачена.

Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 79 423,94грн, пеню у розмірі 4 419,46грн, 15% річних у розмірі 53 138,02грн та інфляційні втрати у розмірі 42 253,52грн, проти чого заперечує відповідач, що є причиною звернення з позовом до суду.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про постачання електричної енергії, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги, наявність оплати, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України (що був чинний на дату виникнення спірних відносин) визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами (ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії").

У разі покладення на електропостачальника зобов`язань з надання універсальних послуг або виконання функцій постачальника "останньої надії" ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються відповідно до цього Закону (ч. 3 ст. 56 ЗУ "Про ринок електричної енергії").

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (ч. 6 ст. 56 ЗУ "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п. 1 ч. 3 ст. 58 ЗУ "Про ринок електричної енергії").

За умовами "Комерційної пропозиції" остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ (п. 4.2).

За змістом п. 5.10 договору, оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Нормами статті 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 статті 254 ЦК України).

Водночас правила цієї статті не поширюються на договірні правовідносини сторін, коли ними у свободі договору (стаття 627 ЦК України) досягнуто домовленості про призначення кінцевої календарної дати виконання зобов`язання за договором, з огляду на норми частини першої статті 530 ЦК України, яка визначає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); статті 629 ЦК України, відповідно до якої договір є обов`язковим для виконання сторонами, а також принцип належного виконання зобов`язань, який полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 26.03.2025 у справі №905/821/24, 11.03.2024 у справі №922/1813/23 та від 16.05.2024 у справі №910/7012/23.

З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість поставленої електричної енергії, отриману у грудні 2020 року до 14 січня 2021 року (включно); у січні 2021 року до 14 лютого 2021 року (включно); у лютому 2021 року до 14 березня 2021 року (включно).

Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання з оплати вартості поставленої електричної енергії не виконав.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 79 423,94грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 79 423,94грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В пункті 5.11 договору визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

За внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку постачальника (п. 6.1 Комерційної пропозиції).

Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 4 419,46грн за період з 05.11.2021 до 23.02.2022 (а.с. 52).

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що пеня розрахована відповідно до умов договору, не суперечить вимогам наведених вище положень діючого законодавства в частині її нарахування. Розрахунок є арифметично вірним.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (висновок наведено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) звернула увагу на те, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі №657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) зауважила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

В пункті 7.4 Комерційної пропозиції визначено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 53138,02грн за період з 05.11.2021 до 20.04.2026 та втрати від інфляції за період з листопада 2021 року по квітень 2026 року у розмірі 42 253,52грн (а.с. 53, 50-51).

Суд під час вирішення спору з`ясовує обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснює оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснений неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми пені та інших нарахувань, у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Ця правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №922/2216/18 та від 05.03.2018 у справі №910/1389/18.

За підрахунком суду (розрахунок виконано за допомогою програми ІПС "Законодавство" та міститься в матеріалах справи ), сума 15% річних у заявленому періоді становить 53 105,24грн виходячи з наступного розрахунку:

на суму боргу 34 779,13грн підлягають нарахуванню та стягненню 15% річних за період прострочки з 05.11.2021 до 20.04.2026 (1628дн) у розмірі 23 254,37грн;

на суму боргу 24 784,39грн підлягають нарахуванню та стягненню 15% річних за період прострочки з 05.11.2021 до 20.04.2026 (1628дн) у розмірі 16 571,59рн;

на суму боргу 19 860,42грн підлягають нарахуванню та стягненню 15% річних за період прострочки з 05.11.2021 до 20.04.2026 (1628дн) у розмірі 13 279,28грн.

Таким чином, в задоволенні вимоги про стягнення 15% річних у розмірі 32,78грн слід відмовити.

Господарським судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку втрат від інфляції та встановлено, що розрахунок є вірним.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг у розмірі 79 423,94грн, пеня у розмірі 4 419,46грн, 15% річних у розмірі 53 105,24грн та втрати від інфляції у розмірі 42 253,52грн.

Суд відхиляє заперечення відповідача з огляду на таке.

Рішенням Дніпровської міської ради від 10.02.2021 № 6/3 "Про затвердження структури виконавчих органів Дніпровської міської ради, загальної чисельності працівників Дніпровської міської ради та її виконавчих органів" вирішено, зокрема:

реорганізувати з припиненням як юридичної особи шляхом злиття Адміністрацію Індустріального району Дніпровської міської ради та Адміністрацію Самарського району Дніпровської міської ради, утворити Лівобережну адміністрацію Дніпровської міської ради (п. 4.1);

установити строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичних осіб (пункт 4 цього рішення), що реорганізовуються шляхом злиття, два місці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо реорганізації юридичних осіб (п. 5) (а.с. 11-14).

Рішенням Дніпровської міської ради від 29.01.2025 №50/62 "Про внесення змін до рішення міської ради від 24.02.2021 №71/4 "Про затвердження положень про адміністрації районів Дніпровської міської ради"" вирішено, зокрема внести зміни до рішення міської ради від 24.02.2021 №71/4 "Про затвердження положень про адміністрації районів Дніпровської міської ради" (зі змінами), виклавши Положення про Лівобережну адміністрацію Дніпровської міської ради (а.с. 15, 16-23).

Лівобережна адміністрація Дніпровської міської ради (далі - Адміністрація) є виконавчим органом Дніпровської міської ради, який утворюється Дніпровською міською радою і діє на правах департаменту (п. 1.1 Положення).

Адміністрація є правонаступником адміністрації Індустріального району Дніпровської міської ради та адміністрації Самарського району Дніпровської міської ради у зв`язку з їх реорганізацією шляхом приєднання (п. 1.3 Положення).

Адміністрація є головним розпорядником коштів бюджету Дніпровської міської територіальної громади та замовником на виконання робіт і послуг, виходячи із завдань Адміністрації (п. 1.6 Положення).

Метою діяльності та основним завданням Адміністрації є реалізація функцій місцевого самоврядування на території Індустріального району у місті Дніпрі та Самарського району у місті Дніпрі (далі - район), забезпечення прав і свобод громадян у межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією і законами України (п. 3.1 Положення).

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. При реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання (ст. 106 Цивільного кодексу України).

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних, осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Адміністрація Індустріального району Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 44015896) перебуває у стані припинення на підставі внесеного рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, з 02.07.2021 (запис №1002241270005096145).

Частиною восьмою ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Суд враховує, що при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності.

При реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №922/347/21).

Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17.

Також, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц зазначив, що у статтях 104 та 107 Цивільного кодексу України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий. Датою виникнення універсального правонаступництва юридичної особи відносно особи, яка припиняється шляхом приєднання, слід вважати дату видання наказу про таке приєднання.

Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палата Верховного Суду визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17).

З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених обставин справи господарський суд дійшов висновку, що Лівобережна адміністрація Дніпровської міської ради є правонаступником Адміністрації Індустріального району Дніпровської міської ради та належним відповідачем у справі.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40грн, що підтверджується платіжною інструкцією №461 від 22.04.2026. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 59, 63).

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 2 661,91грн (179 202,16грн * 2 662,40грн / 179 234,94грн).

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про стягнення 179 234,94грн - задовольнити частково.

Стягнути з Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 44378972; вул.20-річчя Перемоги, буд. 51, м. Дніпро, 49127) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (ідентифікаційний код 19480600; вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080) основний борг у розмірі 79 423,94грн, пеню у розмірі 4 419,46грн, 15% річних у розмірі 53 105,24грн, втрати від інфляції у розмірі 42 253,52грн та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 661,91грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано - 11.08.2026

Суддя Н.М. Євстигнеєва