Ухвала суду № 138906778, 06.08.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

06 серпня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/308/21

За заявою: ОСОБА_1

про неплатоспроможність

Суддя Гнисюк С.Д.

Представники в засідання суду 06.08.2026 не з`явились.

У провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа №906/308/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

05.01.2026 до Господарського суду Житомирської області через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Борейка А.М. надійшло клопотання №02-18/07-25 від 02.01.2026 про стягнення грошової винагороди.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.01.2026 прийнято та призначено до розгляду зазначене клопотання.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.06.2026 відкладено розгляд клопотання арбітражного керуючого Борейка Андрія Михайловича №02-18/07-25 від 02.01.2026 про стягнення грошової винагороди; призначено засідання суду на 06.08.2026; постановлено арбітражному керуючому Борейку Андрію Михайловичу до дати судового засідання надати суду письмові пояснення з нормативно-правовим обґрунтуванням та посиланням на судову практику щодо наявності правових підстав для покладення на кредиторів обов`язку зі сплати винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією, заявлених до стягнення у поданих клопотаннях. Копію пояснень надіслати на адресу кредиторів та боржника; докази надіслання надати суду.

06.08.2026 до Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, від представника боржника Кувшина І.Р. надійшло клопотання від 06.08.2026 про розгляд справи без його участі.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.08.2026 затверджено план реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 від 28.05.2026, схвалений протоколом четвертих зборів кредиторів від 28.05.2026; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Філатова В`ячеслава Вікторовича.

У судовому засіданні 06.08.2026 розглядалось клопотання арбітражного керуючого Борейка Андрія Михайловича №02-18/07-25 від 02.01.2026 про стягнення грошової винагороди (з урахуванням уточнення №02-18/09-26 від 14.05.2026).

Арбітражний керуючий Борейко А.М. в засідання суду 06.08.2026 не з`явився. Вимоги ухвали суду від 23.06.2026 не виконав.

Представники в засідання суду 06.08.2026 не з`явились.

Дослідивши клопотання та матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство), арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 30 Кодексу про банкрутство, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).

Кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.

Господарський суд за заявою кредитора має право зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, у разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.05.2021 відкрито провадження у справі № 906/308/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; призначено керуючим реструктуризацією у справі № 906/308/21 арбітражного керуючого Борейка Андрія Михайловича.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.04.2025 відсторонено арбітражного керуючого Борейка Андрія Михайловича від виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 у справі №906/308/21.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.11.2025 затверджено звіт арбітражного керуючого Борейка Андрія Михайловича №02-18/02ОВ-01 від 23.02.2022 (з урахуванням уточнень) про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією за підсумками процедури реструктуризації боргів за період з 26.05.2021 по 23.02.2022 на суму 108 021, 59 грн.

Дана ухвала набрала законної сили та не була оскаржена.

Отже, наразі суд розглядає питання стягнення з кредиторів визнаної судом фіксованої суми грошової винагороди арбітражного керуючого Борейка А.М. у розмірі 73 971,59грн. за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією (34 050,00 грн. виплачена грошова винагорода за виконання повноважень керуючого реструктуризацією).

Згідно з частинами 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Окрім того, статтею 114 Кодексу про банкрутство визначено права та обов`язки арбітражного керуючого у справах про неплатоспроможність фізичних осіб. При цьому, згідно частини четвертої вказаної норми кредитори мають право за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду.

Відмову від оплати винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів та суперечить статті 43 Конституції України.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові Касаційного господарського суду від 14.12.2021 у справі №902/626/20 зазначив, що надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов`язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.

З огляду на викладене, відмінність боржників яка виражається у різному статусі юридичних та фізичних осіб і застосування до них різних процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, жодним чином не може нівелювати право арбітражного керуючого на отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 у справі № 927/149/22 виходила з того, що здійснення арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство/ неплатоспроможність відбувається виключно на платній основі, а своєчасне одержання грошової винагороди є конституційною гарантією. Також Верховний Суд зазначив, що обов`язковою процесуальною дією, яка забезпечує реалізацію права арбітражного керуючого на отримання грошової винагороди та відшкодування витрат, є затвердження господарським судом відповідного звіту, а за наявності підстав для його затвердження суд визначає також джерела покриття оплати грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого.

Верховний Суд у постанові від 23.09.2021 у справі №5002-17/1718-2011 дійшов висновку, що за відсутності у боржника будь-яких майнових активів покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення кредиторами фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п`ятої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, оскільки це залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства.

У боржника відсутні грошові кошти та майно, яке могло б бути реалізоване для оплати винагороди керуючого реструктуризацією, фонд авансування винагороди кредиторами не створено.

За таких обставин відсутність визначення реального джерела оплати фактично покладає на арбітражного керуючого обов`язок безоплатного виконання професійної діяльності, яка відповідно до статей 12 і 30 Кодексу України з процедур банкрутства є виключно платною.

При цьому суд враховує наступне.

Статтею 113 Кодексу про банкрутство передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 115 та ч. 3 ст. 116 Кодексу про банкрутство, провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. При цьому, обов`язково умовою є те, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Тобто, на етапі реструктуризації боргів законодавець поклав саме на боржника весь тягар оплати послуг арбітражного керуючого.

Кодекс про банкрутство містить застереження щодо боржника, який ініціює своє банкрутство, а саме: звертаючись до господарського суду з заявою про неплатоспроможність фізичної особи заявник зобов`язаний мати достатньо майна для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі (ч. 5 ст. 34 та ч. 1 ст. 113 Кодексу про банкрутство).

Отже, нормами Кодексу про банкрутство передбачено додаткову вимогу щодо заяви боржника, у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (неплатоспроможність) - обов`язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Враховуючи наведене, законодавець звільнив фізичну особу лише від обов`язку сплати судового збору за подання заяви про неплатоспроможність, проте інших пільг щодо оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, Кодекс про банкрутство не містить.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про створення фонду авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого зборами кредиторів у цій справі не приймалося.

На відміну від інституту про неплатоспроможність фізичної особи, інститут про банкрутство юридичної особи має свої особливості. Кодекс про банкрутство розширює можливості за рахунок чого може бути оплачено послуги арбітражного керуючого у справах про банкрутство юридичної особи, які ініційовані кредиторами.

Крім того, активи боржника-юридичної особи, можуть збільшуватися за рахунок майнових прав, які виникають у зв`язку з визнанням угод недійсними в порядку ст. 42 Кодексу про банкрутство, та зобов`язаннями осіб, які відповідають за зобов`язаннями боржника відповідно до закону або установчих документів боржника, а також, за наслідком застосування субсидіарної відповідальності до третіх осіб, засновників, керівників боржника, та інших осіб, за доведення боржника до банкрутства або з вини цих осіб (ч. 2 ст. 65 Кодексу про банкрутство).

Важливою відмінністю двох інститутів є і те, що у справах про банкрутство юридична особа ліквідується, проте, за фізичною особою зберігається ряд обов`язків та остання не втрачає право на працю та інші можливості для набуття доходів та активів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Львівської області з заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність.

Загальна сума визнаних вимог кредиторів у справі №906/308/21, які включено до реєстру становить 145981,60грн, з яких:

1. ТОВ «Фінансова компанія «Воллєт» - у загальній сумі 13 104,26 грн, з яких 8564,26грн - вимоги другої черги, 4 540,00 грн - позачергові вимоги;

2. АТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» - у загальній сумі 41 535,66 грн, з яких 36 995,66 грн - вимоги другої черги, 4 540,00 грн - позачергові вимоги;

3. АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк» - у загальній сумі 91341,68 грн, з яких 82 746,02 грн - вимоги другої черги, 4 055,66 грн - вимоги третьої черги, 4 540,00 грн - позачергові вимоги.

Арбітражним керуючим Борейко А.М. заявлено до стягнення наступні суми: ТОВ «ФК «Воллєт» - 6 640,17 грн; ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» - 21 046,89грн; АТ «Сенс Банк» - 46284,53грн.

Суд зазначає про те, що згідно з ч. 5 ст. 34 Кодексу про банкрутство, боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, якщо інше не передбачено Кодексом.

Отже, подаючи заяву про власну неплатоспроможність та обираючи керуючого реструктуризацією, боржник повинен мати майно, до якого згідно зі ст. 177 Цивільного кодексу України відносяться гроші для оплати послуг керуючого реструктуризацією та покриття усіх його витрат, пов`язаних зі справою, яку відкрито за ініціативою боржника.

Авансування коштів на оплату послуг керуючого реструктуризацією за три місяці роботи не звільняє боржника від подальшого відшкодування основної грошової винагороди керуючого реструктуризацією чи керуючого реалізацією та його витрат у справі у разі, якщо процедура реструктуризації/реалізації боргів буде тривати більше трьох місяців.

Наявність у заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможність є гарантією законних очікувань кредиторів і арбітражного керуючого на відшкодування витрат пов`язаних з розглядом справи про неплатоспроможність.

Таким чином, в контексті справедливого і пропорційного розподілу фінансового тягаря витрат у процедурі неплатоспроможності, суд вважає, що не є допустимим покладення на кредиторів обов`язку із повної оплати грошової винагороди, яка виникла за результатами виконання повноважень протягом періоду реструктуризації боргів боржника.

З урахуванням того, що від реалізації процедури реструктуризації кредитори фактично отримають лише часткове погашення своїх вимог у відсотковому відношення від обсягу визнаних вимог, тому саме у цій частині може бути обґрунтованим стягнення витрат на оплату винагороди арбітражного керуючого. Водночас стягнення повних сум з кредиторів, які отримали задоволення вимог лише частково, суперечить принципу пропорційності та ставить кредиторів у вкрай невигідне становище, що суперечить меті Кодексу про банкрутство.

З огляду на лише часткове задоволення вимог кредиторів в межах затвердженого плану реструктуризації, суд дійшов до висновку про можливість стягнення з кредиторів на користь ОСОБА_2 лише пропорційних часток винагороди у розмірах, які відповідають відсоткам фактично погашених вимог.

Враховуючи принцип пропорційності, судом визначено сума основної грошової винагороди арбітражного керуючого Борейка А.М., яка підлягає розподілу між кредиторами, у наступних розмірах: ТОВ «ФК «Воллєт» - 5 338,03 грн (80,39% - співвідношення суми вимог кредитора, яка буде погашена згідно із планом реструктуризації, відносно сумі вимог кредитора включених до реєстру вимог кредиторів); ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» - 15 423,16 грн (73,28% - співвідношення суми вимог кредитора, яка буде погашена згідно із планом реструктуризації, відносно сумі вимог кредитора включених до реєстру вимог кредиторів); АТ «Сенс Банк» - 31 649,36 грн. (68,38% - співвідношення суми вимог кредитора, яка буде погашена згідно із планом реструктуризації, відносно сумі вимог кредитора включених до реєстру вимог кредиторів).

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку клопотання арбітражного керуючого Борейка Андрія Михайловича №02-18/07-25 від 02.01.2026 про стягнення грошової винагороди (з урахуванням уточнення №02-18/09-26 від 14.05.2026) задовольнити частково.

Керуючись статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 232-234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання арбітражного керуючого Борейка Андрія Михайловича №02-18/07-25 від 02.01.2026 про стягнення грошової винагороди (з урахуванням уточнення №02-18/09-26 від 14.05.2026) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Воллєт» (вул. Борочів Тік, 30, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 41336730) на користь арбітражного керуючого Борейка Андрія Михайловича (12441, Новогуйвинська селищна рада, ст. Заводське, буд. 313-А; РНОКПП НОМЕР_1 ), рахунок НОМЕР_2 , в АТ «Ощадбанк» (Житомирська філія) частину грошової винагороди в сумі 5 338(п`ять тисяч триста тридцять вісім) грн. 03коп. за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №906/308/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Видати наказ.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (вул. Велика Васильківська, 10, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 23494714) на користь арбітражного керуючого Борейка Андрія Михайловича (12441, Новогуйвинська селищна рада, ст. Заводське, буд. 313-А; РНОКПП НОМЕР_1 ), рахунок НОМЕР_2 , в АТ «Ощадбанк» (Житомирська філія) частину грошової винагороди в сумі 31 649(тридцять одна тисяча шістсот сорок дев`ять) грн. 36коп. за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №906/308/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (пр-т. Степана Бандери, 28-А, м. Київ, 04073; код ЄДРПОУ 43513923) на користь арбітражного керуючого Борейка Андрія Михайловича (12441, Новогуйвинська селищна рада, ст. Заводське, буд. 313-А; РНОКПП НОМЕР_1 ), рахунок НОМЕР_2 , в АТ «Ощадбанк» (Житомирська філія) частину грошової винагороди в сумі 15 423(п`ятнадцять тисяч чотириста двадцять три) грн. 16коп. за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №906/308/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Видати наказ.

5. В решті вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту ухвали: 11.08.2026.

Суддя Гнисюк С.Д.