Ухвала суду № 138906767, 11.08.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

11.08.2026р. Справа № 905/169/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі судового засідання Руденко Е.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), від імені якого діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович (ордер серії АН №1096993 від 20.06.2026)

з грошовими вимогами до боржника в розмірі 142671,59 грн. (вх.№ 3020/26 від 02.07.2026), -

у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ (код ЄДРПОУ 32281519)

розпорядник майна - арбітражний керуючий Гальченко Євген Анатолійович (свідоцтво №176 від 12.02.2013),

учасники справи не з`явилися, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Донецької області на стадії розпорядження майном знаходиться справа №905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ. Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ опубліковано на офіційній сторінці Верховного Суду веб-порталу Судова влада України за № 75623 від 26.03.2025. Відповідно до ухвали суду від 18.05.2026 призначено розпорядником майна боржника у справі № 905/169/25 про банкрутство ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ арбітражного керуючого Гальченка Євгена Анатолійовича.

02.07.2026, тобто поза межами строку визначеного ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, в системі "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович, про грошові вимоги до боржника у розмірі 142671,59 грн, з додатками (вх.№3020/26 від 02.07.2026). Грошові вимоги складаються з компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період вересень 2020 року - травень 2023 року у розмірі 142671,59 грн., що стягнуті з боржника рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26.03.2024 у справі № 761/47074/23, але не сплачені.

Згідно з ухвалою суду від 21.07.2026 призначено розгляд заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх.№ 3020/26 від 02.07.2026) на 11.08.2026, визнано явку представників сторін не обов`язковою, встановлено боржнику та розпоряднику майна боржника строк до 04.08.2026 для надання суду заяв по суті та документів, вирішено інші процедурні питання.

Про хід справи розпорядник майна, боржник та кредитори/їх представники повідомлені шляхом доставки процесуальних документів суду у їх зареєстровані електронні кабінети в системі "Електронний суд" та шляхом публікації на офіційному сайті Господарського суду Донецької області веб-порталу Судова влада України відповідного оголошення, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того всі процесуальні документи розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону "Про доступ до судових рішень" свідчить про наявність додаткової можливості у сторін ознайомитись із судовими рішеннями у даній справі.

В розумінні статей 6, 120, 122, 245 Господарського процесуального кодексу України, учасники даної справи вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.

У встановлений строк боржник не подав суду відзив на заяву ОСОБА_1 про грошові вимоги, не повідомив суд про причини та/або намір вчинити відповідні дії.

Розпорядник майна боржника також вимоги ухвали від 21.07.2026 у цій справі не виконав, повідомлення про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника не подав, про причини та/або намір вчинити відповідні дії не повідомив.

У судовому засіданні 11.08.2026 заявник, боржник, визнані кредитори та розпорядник майна участь не приймали.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що явка уповноважених представників сторін обов`язковою не визнавалась, сторони повідомлені про хід розгляду справи у встановленому порядку, тому суд вважає за можливе розглянути заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника за наявними у справі матеріалами у відсутність представників сторін, що не з`явились.

В обґрунтування вимог у своїй заяві ОСОБА_1 посилається на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26.03.2024 у справі №761/47074/23 було стягнуто з ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" на його користь 142671,59 грн компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період вересень 2020 року-травень 2023 року, яке набрало законної сили, проте, до теперішнього часу боржником не виконано, заборгованість не сплачена.

На підтвердження вимог надано суду наступні документи: правовстановлюючі документи на представника заявника, ухвала Господарського суду Донецької області від 30.06.2026 у справі №905/169/25, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26.03.2024 у справі №761/47074/23, розрахунок компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати з додатком, довідка №09 від 04.01.2024, витяг з трудової книжки НОМЕР_2 , довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, витяг щодо боржника, ухвала від 18.06.2026 по справі №761/36710/23.

Частиною 4 статті 45 КУзПБ унормовано, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

За правилами частини 6 статті 45 цього Кодексу заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. (Абзац шостий частини другої статті 45 КУзПБ).

Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, стосовно яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Кодексом (частина 7 ст. 45 КУзПБ).

Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

Під час розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника суд не вирішує спір по суті.

Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. Господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).

При цьому для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20 та інші).

Як вбачається з наданих документів та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень України офіційного веб-портала «Судова влада України», рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26.03.2024 по справі №761/47074/23 (провадження №2/761/4799/2024) позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 142671,59 грн. компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період вересень 2020 року -травень 2023 року та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.04.2021 по 05.06.2023 в сумі 10000,00 грн.

У цьому рішенні суд встановив факт перебування ОСОБА_1 з 21.02.2018 року по 30.09.2020 року у трудових відносинах з ТОВ «Краснолиманське»; наявність заборгованості роботодавця перед працівником з нарахованої, але не виплаченої при звільненні заробітної плати за грудень 2019 року - вересень 2020 року в сумі 289982,91 грн, яка була стягнута з ТОВ «Краснолиманське» на користь заявника рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 23.04.2021 року у справі № 235/1781/21 разом із середнім заробітком за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.04.2021 року по 23.04.2021 року (включно) в сумі 24696, 24 грн (сума визначена без урахування утримання прибуткового податку з громадян, внесків й інших обов`язкових платежів), які у подальшому були сплачені заявнику 05.06.2023 під час примусового виконання судового рішення у виконавчому провадженні.

Вирішуючи спір у справі №761/47074/23 суд виходив з того, що оскільки відповідач не здійснював належним чином нарахування та виплату заробітної плати позивачу, позивач здобув право вимоги до відповідача про сплату компенсаційних сум, тому стягнув з відповідача на користь позивача між іншим компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період вересень 2020 року - травень 2023 року, яка згідно з розрахунком позивача становить 142671,59 грн.

Як свідчать відомості Єдиного державного реєстру судових рішень офіційного веб-портала Судова влада України, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26.03.2024 по справі №761/47074/23 (провадження №2/761/4799/2024) сторонами не оскаржувалось, нечинним повністю чи частково у встановленому порядку не визнавалось та набрало законної сили. Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд у постанові від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18 зазначив про те, що згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Таким чином, обставини, встановлені рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26.03.2024 по справі №761/47074/23 (провадження №2/761/4799/2024), що набрало законної сили, не підлягають доказуванню у справі, що розглядається.

Станом на дату судового засідання (11.08.2026) до матеріалів справи боржником не надано доказів повного чи часткового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26.03.2024 по справі №761/47074/23 (провадження №2/761/4799/2024).

Розпорядником майна боржника не надано суду повідомлення про результати заявлених кредиторських вимог, не наведено будь-яких аргументів на спростування таких вимог заявника та не надано відповідних доказів на підтвердження відповідних аргументів.

Відтак, за висновком суду, наявні підстави для визнання ОСОБА_1 кредитором боржника ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства на заявлену суму 142671,59 грн., що підтверджена судовим рішенням від 26.03.2024 по справі №761/47074/23 (провадження №2/761/4799/2024).

Положеннями частини 6 статті 45 КУзПБ унормовано, що за результатами розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Грошові вимоги виникли до дня порушення провадження у цій справі, є конкурсними, але оскільки заява з кредиторськими вимогами подана до суду після спливу тридцятиденного строку з дня оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, такі вимоги не мають вирішального голосу на комітеті (зборах) кредиторів, мають дорадчий голос.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) в розмірі 142671,59 грн компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати.

Зобов`язати розпорядника майна - арбітражного керуючого Гальченка Є.А. включити до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство набирають законної сили з моменту їх прийняття та можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала підписана 11.08.2026.

Суддя Н.В. Величко