Ухвала суду № 138906768, 11.08.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

11.08.2026 Справа № 905/323/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі судового засідання Руденко Е.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за заявою Донецького обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491004)

про зміну способу виконання рішення (вх.№3474/26),-

у справі за позовом Донецького обласного центру зайнятості (84331, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Краматорський, 41; код ЄДРПОУ 03491004)

до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010)

про стягнення 82777,35 грн., -

учасники справи не з`явилися, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.05.2025 по справі №905/323/25, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2025, позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь Донецького обласного центру зайнятості суму завданої майнової шкоди в розмірі 82777,35 грн., а також судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

22.09.2025 на виконання рішення видано відповідні накази.

21.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від Донецького обласного центру зайнятості надійшло клопотання про зміну способу виконання рішення Господарського суду Донецької області від 20.05.2025 у справі №905/323/25. До клопотання додано документи згідно переліку (вх.№3474/26).

В обґрунтування заяви стягувач посилається на те, що Головним управління ДКСУ було повернуто на адресу стягувача судовий наказ без виконання у зв`язку з відсутністю відкритих рахунків для проведення безспірного списання коштів та відсутністю правових підстав для застосування Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Зазначає, що органом казначейства не забезпечено примусове виконання рішення суду, яке на момент звернення із заявою залишається невиконаним. Зазначені обставини, істотно ускладнюють та фактично унеможливлюють виконання рішення суду без зміни способу його виконання.

Відповідно до ухвали суду від 23.07.2026 призначено до розгляду в судовому засіданні клопотання Донецького обласного центру зайнятості про зміну способу виконання рішення у справі (вх.№ 01-41/5178/26 від 21.07.2026) на 11.08.2026; визнано явку уповноважених представників учасників справи у судове засідання необов`язковою; вирішено інші процедурні питання.

31.07.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області через підсистему «Електронний суд» до суду надійшли заперечення проти задоволення поданої заяви (вх.№ 01-41/5452/26) за змістом яких зазначає, що зміна способу виконання рішення суду у даній справі фактично призведе до зміни змісту рішення суду та його резолютивної частини. Також зазначає, що у контексті спірних правовідносин, обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені в системі "Електронний суд", що підтверджується наявними довідками про доставку електронного листа.

В судовому засіданні 11.08.2026 сторони участі не приймали, про розгляд справи повідомлені належним чином, неявка таких осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду справи в розумінні вимог частини 1 статті 202 ГПК України.

Розглянувши заяву про зміну способу виконання рішення та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду, суд має з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду, у спосіб, встановлений раніше. При цьому, при зміні способу та порядку виконання рішення суду, суд не може змінювати зміст та суть самого рішення.

Законодавець передбачив право суду за заявою відповідної особи змінити спосіб виконання судового рішення, у разі неможливості його виконання у тому вигляді, який постановлений судовим рішенням.

Метою зміни способу виконання судового рішення є задоволення вимог стягувача за рішенням, яке набрало законної сили.

Поряд із цим, у Господарському процесуальному кодексу України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону належать до примусового виконання у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про зміну способу і порядку виконання рішення.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №713/1062/17, від 27.06.2018 у справі №713/1062/17.

При розгляді заяви про зміну порядку та способу виконання судового рішення, суд має враховувати те, що принципом господарського судочинства є виконуваність рішення суду. Крім того, виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пп. 1 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI, рішення суду про стягнення (арешт) коштів держаного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України виключно для виконання.

Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (далі Порядок №845).

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Порядку №845 «боржники» - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів, в частині здійснення, передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків зі спеціальним режимом використання.

Згідно з пунктом 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, розпорядником бюджетних коштів, - є бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я, середньострокових зобов`язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів та здійснення витрат бюджету.

Водночас, головні розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень (пункт 18 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).

Також, відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування - це повноваження розпорядника бюджетних коштів надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Отже, безспірне списання коштів за рішеннями суду згідно з наведеними нормами провадиться виключно з боржника - розпорядника бюджетних коштів.

Також, пунктом 24 Порядку №845 визначено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки) або за його місцезнаходженням, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку №845.

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (пункт 3 Порядку №845).

Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право, зокрема, повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів (пункт 5 Порядку № 845).

До заяви стягувачем долучено заяви про направлення органу казначейства для виконання наказу, виданого Господарським судом Донецької області у справі № 905/323/25, щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь Донецького обласного центру зайнятості суми завданої майнової шкоди в розмірі 82777,35 грн та судового збору в розмірі 3028,00 грн (вих.№09.2/3577/01-42-25 від 02.10.2025, вих.№09.2/1317/01-42-26 від 21.04.2026, вих.№09.2/619/01-42-26 від 26.02.2026).

Відповідно до листів Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (вих.№ 04-16-06/1336 від 11.03.2026, №04-192353 від 29.04.2026), які долучені до заяви, на виконання п.п.3 п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 03.08.2011 № 845, з урахуванням ч.2 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецької області наказ суду по справі №905/323/25 було повернуто стягувачу.

Відповідно до п.п.3 п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 03.08.2011 № 845, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Відсутність у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відкритих в органах казначейства рахунків унеможливлює виконання судового рішення Господарського суду Донецької області від 20.05.2025 року по справі №905/323/25 у встановленому порядку та спосіб.

Як вбачається з матеріалів справи, після ухвалення рішення Господарського суду Донецької області від 20.05.2025 у справі № 905/323/25 (залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2025), а ні з боку боржника, а ні з боку органу казначейства не вбачається вчинення реальних дій, спрямованих на виконання судового рішення, що свідчить про порушення фундаментального принципу, передбаченого статтею 129-1 Конституції України.

Невиконання боржником судового рішення, вказують на неможливість з боку органу казначейства здійснити безспірне списання з рахунків Боржника на користь стягувача заборгованості, а отже виконання судового рішення стає неможливим.

Суд звертає увагу, що на момент винесення зазначеної ухвали доказів виконання рішення суду у даній справі не надано.

На думку суду, обраний заявником спосіб захисту порушеного права та інтересу, а саме: зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити Донецькому обласному центру зайнятості суму завданої майнової шкоди в розмірі 82777,35 грн., а також судовий збір в розмірі 3028,00 грн. - є ефективним та таким, що відповідає характеру його порушення, оскільки спрямований на вжиття судом певних заходів задля відновлення порушених прав заявника, що пов`язані з невиконанням боржником покладених на нього рішенням суду обов`язків з оплати заборгованості.

Якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення.

Проаналізувавши подану стягувачем заяву про зміну способу виконання рішення суду, суд вважає, що у даному випадку не відбувається зміни суті рішення.

З метою реального та ефективного виконання рішення у даній справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Донецького обласного центру зайнятості про зміну способу виконання рішення (вх.№3474/26).

Керуючись ст.ст. 232-235, 331 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву Донецького обласного центру зайнятості про зміну способу виконання рішення Господарського суду Донецької області від 20.05.2025 у справі №905/323/25 (вх.№3474/26) - задовольнити.

2. Змінити спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Донецької області від 20.05.2025 у справі №905/323/25, встановивши новий спосіб виконання, а саме:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84121, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) виплатити Донецькому обласному центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491004, 84331, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Краматорський, 41) суму завданої майнової шкоди в розмірі 82777,35 грн., а також судовий збір в розмірі 3028,00 грн.»

3. Виконання рішення Господарського суду Донецької області від 20.05.2025 у справі №905/323/25 здійснювати з урахуванням цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її прийняття 11.08.2026 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.В. Величко