Рішення № 138897765, 10.08.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 10.08.2026Справа № 554/6228/26 Провадження № 2/554/3677/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави

в складі головуючого судді Чуванової А.М.,

за участі секретаря судового засідання Єсліковської О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про захист прав споживача, визнання окремих положень договору недійсними та зобов`язання вчинити дії; треті особи: Полтавська обласна рада, Головне управління Держпродспоживслужби України в Полтавській області, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про захист прав споживача, визнання окремих положень договору недійсними та зобов`язання вчинити дії, в якому просить визнати недійсними положення пункту 3 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго"; положення пунктів 30, 31, 32 в частині застосування двоставкового тарифу та застосування виконавцем послуг до споживачів (населення), в тому числі до неї, підвищених тарифів з 01.12.2021 року та під час дії воєнного стану в Україні; зобов`язати ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" надати детальний розрахунок розподілу спожитих нею послуг та здійснити перерахунок плати за послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2021 року до дати ухвалення рішення суду за одноставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії та тарифом на послугу з постачання гарячої води з розміром тарифів, який виконавець послуг/відповідач мав застосувати до неї станом на 24.02.2022 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона є споживачем послуг з постачання теплової енергії, яка надається ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго". В грудні 2021 року у рахунках на оплату за послуги за листопад 2021 року відповідач повідомив споживачам про те, що з 01.12.2021 року набрали чинності нові публічні договори приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води. Повідомлялося, що тексти типових публічних договорів приєднання, вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію було опубліковано 1 жовтня на офіційному сайті підприємства, з якою реальної можливості вчасно ознайомитися вона не мала.

Фактично споживачі були повідомлені про зміни в правовідносинах вже після переходу виконавцем послуг на нові договірні відносини. Про можливість відмови від цього договору або погодження його умов не повідомлялося. Договір, укладений з нею відповідно до вимог чинного законодавства, виконавець послуг їй не надав.

Проте ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" вважає договір укладеним, хоч і не надає доказів про акцептування позивачкою договору. Інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на послугу відповідно до Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, затвердженого наказом Мінрегіону від 05.06.2018 року №30, не відбувалося, що є грубим порушенням законодавства України.

В новому договорі виконавець послуг ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" самовільно і протиправно застосував новий підвищений формат тарифу двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії, встановлений постановою НКРЕКП № 2269 від 30.11.2020 року - органом, вже не уповноваженим встановлювати тарифи. Відбулося це всупереч рішенню уповноваженого органу Полтавської обласної ради, яка своїм рішенням № 286 від 21.10.2021 року відтермінувала застосування встановлених тарифів до кінця опалювального сезону 2021 - 2022 р.р., у зв`язку з Меморандумом про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання тепла та гарячої води від 30.09.2021 року. При цьому з 01.12.2021 року ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" застосувало в договорах зі споживачами підвищені тарифи, затверджені постановою НКРЕКП № 2269 від 30.11.2020 року, замість тарифів які застосовувалися до відповідних споживачів в кінці опалювального сезону 2020-2021 років та мали застосовуватися до кінця опалювального сезону 2021-2022 років відповідно до рішення уповноваженого органу. Таким чином, станом на 24.02.2022 року до споживачів послуг ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" мали застосовуватися тарифи, які застосовувалися до споживачів на кінець опалювального сезону 2020-2021 р.р.

01.05.2022 року, під час дії воєнного стану в Україні ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" застосувало в договорах зі своїми споживачами підвищені тарифи, всупереч рекомендаціям уряду, зазначених в постанові КМУ від 29.04.2022 року № 502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану». Підвищені тарифи застосовувалися і продовжують наразі застосовуватися виконавцем послуг всупереч чітким вимогам встановлених в Законі України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 року № 2479-ІХ, де чітко зазначено про заборону підвищення тарифів під час дії воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено. Підвищення тарифів на комунальні послуги відбулося саме під час дії воєнного стану в Україні всупереч чітким нормативним заборонам, що порушило права позивачки як споживача комунальної послуги. Зазначає, що є всі підстави вважати що відповідач порушив рішення Полтавської обласної ради № 286 від 21.10.2021 року, рекомендації постанови КМУ №502 від 29.04.2022 року, положення Закону України № 2479 та порушив права споживачів комунальних послуг.

Вказує, що нормами Закону "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII від 07.06.2018 року чітко визначено, що плата за комунальну послугу це плата за обсяг спожитих комунальних послуг, визначений відповідно до законодавства, в даному випадку за обсяг спожитої теплової енергії, визначеної відповідно до Методики, яка передбачає лише плату за спожиту теплову енергію за 1 Гкал, що є платою за одноставковим тарифом. Інших нарахувань, зокрема плату за теплове навантаження в Гкал/год, Методикою не передбачено. Величина теплового навантаження не є обсягом спожитих комунальних послуг, тому застосування в нарахуванні за послугу з постачання теплової енергії плати за теплове навантаження умовно постійної частини двоставкового тарифу, передбаченого постановою КМУ №869 від 01.06.2021 року, суперечить законодавству України.

Наголошує, що плата за теплове навантаження не передбачена жодним Законом України. Термін «теплове навантаження» не визначений законодавством, а методика його розрахунку відсутня. Одиниця вимірювання теплового навантаження Гкал/год суперечить визначеній законодавством одиниці вимірювання теплової енергії Гкал. Вважає, що двоставковий тариф є несправедливою умовою договору, умовно-постійна частина якого не є платою за фактично спожиту комунальну послугу, не залежить від обсягів споживання теплової енергії, нараховується незалежно від того, надається послуга чи ні, передбачає плату навіть при відсутності самої послуги в опалювальний період та значно збільшує річну плату за послугу. Отже, положення договору щодо застосування двоставкового тарифу та підвищених тарифів на послуги під час дії воєнного стану в Україні має бути визнано недійсним.

Також зазначає, що умови індивідуального договору про надання послуги з теплопостачання, які надає ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", є явно обтяжливими для неї по причині, насамперед, права виконавця послуг змінювати умови договору, застосування виконавцем послуг двоставкового тарифу та підвищенням рівня тарифу під час дії воєнного стану в Україні.

Ухвалою суду від 02.06.2026 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Клопотання ОСОБА_1 про проведення розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін у судовому засіданні залишено без задоволення.

Представником відповідача ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" до суду надано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначив, що виконавці комунальних послуг, в тому числі і ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" під час надання комунальних послуг (послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води) застосовують приписи Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки відносини, що виникають у процесі надання споживачами послуг з постачання теплової енергії, особливості укладення, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку, передбачено саме цим Законом, норми якого є спеціальними в порівнянні з нормами Законом України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

01.10.2021 року набрали чинності постанови КМУ від 08.09.2021 року № 1022 та №1023, якими затверджені типові форми договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ). Станом на 01.12.2021 року співвласники багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у тому числі і позивач не повідомили ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" про прийняття рішення про вибір моделі договірних відносин і не уклали з підприємством відповідний договір на послуги з постачання теплової енергії. З огляду на викладене, 01.12.2021 року між ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" та позивачем набув чинності новий публічний договір приєднання на послугу з постачання теплової енергії.

Окремо звертає увагу, що 31.10.2025 року позивач ОСОБА_1 зверталася до ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" із заявою про відмову від умов договору на послугу з постачання теплової енергії. Вищевказана заява була розглянута підприємством, 14.11.2025 позивачці надано відповідь, в якій останній повідомлено, що нею не висловлено волевиявлення щодо прийняття рішення про обрання моделі організації договірних відносин, у зв`язку з чим з 01.12.2025 року між споживачем та підприємством вважатиметься укладеним на однорічний строк індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , що є публічним договором приєднання.

Вказує на те, що факт приєднання позивача до умов індивідуальних договорів, в тому числі, підтверджено оплатами, які проводив споживач, про що зазначено в рахунках на оплату послуг, які надані позивачем.

Зазначає, що згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Законодавством не передбачено самостійне визначення суб`єктом господарювання тарифів на послугу з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, а передбачено лише встановлення тарифів уповноваженими на це органами. До липня 2021 року ліцензування діяльності ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" здійснювалось Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Постановою НКРЕКП № 2269 від 30.11.2020 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго"" підприємству для потреб населення було встановлено двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії.

Постановою НКРЕКП від 07.07.2021 року № 1085 було затверджено зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, затверджених постановою НКРЕКП від 22.03.2017 року № 308 і право на встановлення тарифів для підприємства перейшло до органів місцевого самоврядування, а відповідно до п.37 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до Полтавської обласної ради.

З 2021 року ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" стало ліцензіатом Полтавської ОДА і з того часу тарифи на теплову енергію для підприємства встановлюються Полтавською обласною радою відповідно до Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою КМУ від 01.06. 2011 року № 869.

Тарифи, які встановлювались Полтавською обласною радою для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", протиправними та нечинними не визнавались, тому вони в силу приписів законодавства є обов`язковими до застосування.

13.01.2022 року на офіційному вебсайті підприємства (http://te.pl.ua/publkacyi/novini-pdpriyemstva/2435-poltavateploenergo-nformuye-zgrudnya- 2021-roku-zmnivsya-poryadok-formuvannya-vartost-nadavanih-pdpriyemstvomposlug.html) було розміщено оголошення про те, що з початку грудня 2021 року у зв`язку із переходом на нові договірні відносини, розрахунок вартості послуг «Полтаватеплоенерго» здійснюється за двоставковим тарифом, встановленим для підприємства НКРЕКП ще рік тому. 1 жовтня 2021 року набули чинності постанови КМУ №1022 та №1023 від 08.09.2021 року, якими затверджені публічні договори приєднання про надання послуг з теплової енергії та постачання гарячої води.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори зі споживачами, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин, укладаються протягом двох місяців з дня набрання чинності рішення КМУ про затвердження типових публічних договорів приєднання. З урахуванням вищевикладеного, відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», із 01.12.2021 року введено в дію нові договори зі споживачами, про що підприємство інформувало своїх споживачів у рахунках за листопад 2021 року. А отже, із 01.12.2021 року для населення для розрахунку вартості наданих послуг застосовуватимуться тарифи на послугу з постачання теплової енергії, затверджені Постановою НКРЕКП № 2269 від 30.11.2020 року. Цей тариф є двоставковим.

У зв`язку із цим, оскільки постанова НКРЕКП № 2269 від 30.11.2020 року протиправною і нечинною не визнавалась, та у зв`язку з переходом з 01.12.2021 року на нові договірні відносини відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" правомірно застосувало ці тарифи у розрахунках зі споживачами. На виконання вимог Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 року № 869 та у зв`язку з настанням нового планованого періоду рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 року № 286 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" підприємству за категоріями споживачів встановлено двоставкові тарифи на послугу з постачання теплової енергії і тарифи на послугу постачання гарячої води, які введено в дію з 01.11.2021 року.

Також вказує, що у Меморандумі від 30.09.2021 року про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021-2022 зазначено, що з метою уникнення будь-яких сумнівів цей Меморандум не може становити, не може вважатися та не може бути розтлумачений як: поправка до будь-якого договору, чи будь-якого іншого правового документа; відмова від будь-якого права чи вимоги, які будь-хто з підписантів цього Меморандуму має або може мати проти інших сторін, що підписали цей Меморандум, у тому числі від права звернення до суду чи арбітражу для захисту своїх прав та інтересів. Меморандум не породжує додаткових зобов`язань для будь-якої із сторін.

Меморандумом не встановлено заборони на застосування прийнятих до укладення цього Меморандуму постанов НКРЕКП, зокрема, чинної постанови НКРЕКП № 2269 від 30.11.2020 року, якою були встановлені тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго".

У рішенні Полтавської обласної ради № 286 від 21.10.2021 року зроблено примітку, що відповідно до положень розділу III Меморандуму для розрахунків із кінцевими споживачами комунальних послуг (населенням) тарифи, встановлені цим рішенням, застосовувати після завершення опалювального періоду 2021-2022 років.

Отже, на момент набрання чинності індивідуальних публічних договорів приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії, послуги з постачання гарячої води, зі споживачами категорії «населення», діяли тарифи встановлені рішенням Полтавської обласної ради № 286 від 21.10.2021 року, але у зв`язку з положеннями III Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021-2022 років для розрахунків із кінцевими споживачами комунальних послуг (населенням) тарифи, встановлені цим рішенням, застосовувались після завершення опалювального періоду 2021-2022 років, а саме з 01.05.2022 року.

Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" № 2479-IX від 29.07.2022 року, що набрав чинності 19.08.2022 року, було запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання і протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, заборонено підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Отже, ані на момент застосування (01.12.2021) ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" двоставкових тарифів на послугу з постачання теплової енергії, встановлених постановою НКРЕКП № 2269 від 30.11.2020 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго"", ані на момент застосування (01.05.2022) тарифів на послугу з постачання теплової енергії, встановлених рішенням Полтавської обласної ради № 286 від 21.10.2021 року зі змінами, Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» не набрав чинності.

В подальшому рішенням Полтавської обласної ради № 477 від 30.09.2022 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» підприємству встановлені тарифи, які залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради № 286 (зі змінами від 09.12.2021). Тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води зазначеним рішенням введено в дію з 01.10.2022 року.

Тарифи ж на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для потреб населення залишені на рівні попередньо діючих тарифів, тобто на рівні тих тарифів, що були установлені Полтавською обласною радою для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" в жовтні 2021 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 року у справі №440/6603/24 від 13.11.2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду підтверджено відповідність формування ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" двоставкових тарифів за категоріями споживачів вимогам Законів України "Про теплопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Таким чином, з огляду на вимоги чинного законодавства, встановлення Полтавською обласною радою двоставкових тарифів на теплову енергію її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, за категоріями споживачів «населення», «бюджетні установи», «інші споживачі (крім населення)», «релігійні організації», відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того зауважує, що в розумінні Порядку № 869 під двоставковим тарифом розуміється тариф на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води як грошовий вираз двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної).

Відповідно до пункту 48 розділу "Формування двоставкових тарифів на теплову енергію" Порядку № 869 формування двоставкового тарифу на теплову енергію здійснюється шляхом визначення грошового виразу умовно-змінної (вартість 1 Гкал спожитої теплової енергії) та умовно-постійної (абонентська плата за 1 Гкал/год. теплового навантаження) частин тарифу, застосування яких забезпечує планований річний дохід, що дорівнює сумі планованої річної повної собівартості, витрат на відшкодування втрат та відповідного річного планованого прибутку, які отримуються за умови застосування одноставкового тарифу, розрахованого відповідно до вимог цього Порядку.

Конкретному одноставковому тарифу відповідає свій двоставковий тариф, який складається з двох неподільних частин умовно-змінної та умовно-постійної. Доходи розраховані виключно виходячи із двох частин єдиного тарифу в сумі дорівнюватимуть доходам за аналогічним одноставковим тарифом.

Надання споживачу комунальних послуг щомісячного детального розрахунку розподілу спожитих послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води не передбачено Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 31.01.2020 року № 23.

Враховуючи вищевикладене, підприємство вважає, що позовна заява є безпідставною та необґрунтованою, а нарахування послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 є правомірними (а.с.15-31).

Третя особа Полтавська обласна рада направила до суду письмові пояснення, в яких представник зазначив, що спір стосується договірних відносин, які склалися між споживачем та надавачем послуг ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", тобто предмет спору не стосується ані прав, ані обов`язків обласної ради. Оскільки, у разі прийняття судового рішення жодні права чи обов`язки обласної ради не можуть бути порушені, відповідно участь Полтавської обласної ради у даній справі в якості третьої особи є недоцільною (а.с.113-114).

Позивач ОСОБА_1 в кінці червня 2026 року надала до суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначила, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 року у справі №440/10672/25, яке було залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026 року та вступило в законну силу, визнано рішення тридцять третьої сесії восьмого скликання від 30.08.2024 року №854 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» протиправним та нечинним. Суд зазначив, що тарифи на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення повинні застосовуватись на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24.02.2022 року.

З огляду на те, що з 01.12.2021 року нарахування за послуги відповідач проводив неправомірно: за тарифами не уповноваженого органу, а з 01.05.2022 року за тарифами, встановленими Полтавською обласною радою та застосованими ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в договорі з позивачем під час дії воєнного стану всупереч приписам законодавства, робить висновок про те, що нарахування за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води в спірний період, починаючи з 01.12.2021 року, з розміром тарифів, більшим, ніж ті, які застосовувалися до відповідних споживачів в кінці опалювального періоду 20/21 р.р. і мали застосовуватися станом на 24.02.2022 року, є незаконними, тому здійснити перерахунок за послуги з постачання теплової енергії і послугу з постачання гарячої води за тарифами на послуги, які виконавець послуг/відповідач мав застосовувати до позивача станом на 24.02.2022 року законна вимога.

Вважає, що відповідач порушив рішення Полтавської обласної ради №286 від 21.10.2021 року, не дотримався рекомендацій постанови КМУ №502 від 29.04.2022 року, проігнорував вимоги Закону України №2479, таким чином порушивши права споживачів комунальних послуг, в тому числі права позивача з підстав п.7 ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», отже ціну продукції було визначено неналежним чином (а.с.125-126).

Позивач ОСОБА_1 27.07.2026 року надала до суду додаткові письмові пояснення, в яких, зокрема, зазначила, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» припустилося порушень ще з 01.12.2021 року, застосувавши до своїх споживачів тарифи, встановлені не уповноваженим органом, всупереч рішенню уповноваженого органу рішенню Полтавської обласної ради №286. Таким чином, станом на 24.02.2022 року і дотепер має застосовуватися одноставковий тариф з розміром 1596,93 грн. за 1 Гкал спожитої теплової енергії, і відповідно тариф на гарячу воду, який застосувався виконавцем послуг до порушення 01.12.2022 року.

Наголошує на тому, що факт визнання Другим апеляційним судом Рішення Полтавської обласної ради протиправним означає, що у ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» відсутні законні підстави нараховувати плату за послуги за цим тарифом не лише протягом опалювального періоду 2024-2025 років, а протягом усього періоду дії воєнного стану.

Протиправні положення рішення органу місцевого самоврядування, визнані судом протиправними не можуть бути застосовані, що повністю відповідає чинному законодавству, практиці Європейського суду з прав людини та правовим позиціям Верховного Суду.

Обсяг споживання комунальної послуги повинен бути підтверджений належними, допустимими і достовірними доказами, зокрема, детальними розрахунками згідно з відповідними формулами методики з підтвердженням застосованих величин.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7- договір купівлі-продажу від 11.04.2001 року).

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , опалювальна площа: 69,3 кв.м, номер особового рахунку: НОМЕР_1 .

З рахунку на оплату послуги з централізованого опалення за липень 2021 року, вбачається, що по особовому рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , наявна переплата у розмірі 199,03 грн., рекомендована (авансова) сума за централізоване опалення 1239,78 грн. Окрім того, у даному рахунку викладена інформація та роз`яснено порядок вибору моделі організації договірних відносин, де зазначено, що відповідно до Закону України "Про житлово- комунальні послуги" співвласники багатоквартирного будинку повинні обрати модель організації договірних відносин з підприємством надавачем комунальних послуг (індивідуальний або колективний договір). Рішення про обрання моделі організації договірних відносин приймається на загальних зборах співвласниками багатоквартирного житлового будинку відповідно до вимог чинного законодавства. У разі неприйняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин між підприємством надавачем комунальної послуги та співвласником протягом двох місяців з дня набрання чинності типових публічних договорів приєднання, буде укладено індивідуальний договір (а.с.49).

В рахунку за оплату послуги з централізованого опалення за вересень 2021 року, по особовому рахунку № НОМЕР_1 , міститься наступна інформація: постановами КМУ №1022 і № 1023 від 08.09.2021 року затверджені типові договори про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, які є публічними договорами приєднання. Тексти публічних договорів приєднання та вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо розміщено 01.10.2021 року на офіційному сайті підприємства: te.pl.ua (а.с.56-57).

Рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 року № 286 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", установлено: зокрема - двоставкові тарифи на послугу з постачання теплової енергії за категоріями споживачів відповідно до додатку 2. Згідно п. 6 Рішення тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води вводяться в дію з 01.11.2021 року (а.с.66-69).

Відповідно до положень розділу ІІІ Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 років для розрахунків із кінцевими споживачами комунальних послуг (населення) тарифи, встановлені цим Рішенням, застосувати після завершення опалювального періоду 2021/2022 років.

У рахунку на оплату послуги з централізованого опалення за листопад 2021 року, по особовому рахунку № НОМЕР_1 , зазначено, що 01.12.2021 року набрали чинності публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води. Тексти типових публічних договорів приєднання, вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо опубліковано 01.10.2021 року на офіційному сайті підприємства http://te.pl.ua/ (а.с.52-53).

01.12.2021 року між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та позивачем укладено Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, яким встановлено порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення. Цей договір укладено сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Згідно з п. 2 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/.

Відповідно до п. 4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви приєднання, сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги.

У рахунку на оплату послуги з постачання теплової енергії за грудень 2021 року, по особовому рахунку № НОМЕР_1 , розміщено інформацію про те, що відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори зі споживачами, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин, укладаються протягом двох місяців з дня набрання чинності рішення КМУ про затвердження типових публічних договорів приєднання. Форми типових публічних договорів приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води були затверджені постановами КМУ №1022 та №1023 від 08.09.2021 року і набрали чинності 01.10.2021 року. У зв`язку з цим із 01.12.2021 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» переходить на нові договірні відносини зі споживачами та застосовуватиме тарифи на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, затверджені постановою НКРЕКП №2269 від 30.11.2020: двоставкові тарифи на послугу з постачання теплової енергії: умовно змінна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії (протягом опалювального періоду) 1332,52 грн/Гкал (з ПДВ); умовно постійна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії (протягом календарного року) 79472,03 грн/Гкал/год (з ПДВ). Розмір нарахувань залежить від теплового навантаження житлового будинку; послуга з постачання гарячої води (незалежно від відсутності/наявності рушникосушильника) 95,00 грн за 1 куб. м води (з ПДВ).

Факт приєднання позивача до умов індивідуальних договорів підтверджено у тому числі оплатами, які проводила споживач, що відображено у рахунках на оплату послуг, наявних в матеріалах справи.

31.10.2025 року ОСОБА_1 звернулася до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» із заявою, в якій повідомила про відмову від укладення індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії на підставі ч. 3 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п. 52 Типового договору у зв`язку з незгодою з його умовами, які порушують її права як споживача комунальних послуг, у зв`язку із порушенням виконавцем послуг Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів згідно з наказом Мінрегіону №130 та п. 8 Постанови КМУ №830 щодо недотримання нормативних вимог щодо початку опалювального сезону. Також прохала застосувати у індивідуальному договорі з нею одноставковий тариф (тариф на теплову енергію) з рівнем тарифу, який мав застосовуватися станом на 24.02.2022 року та погодити з нею умови договору у Заяві приєднання.

ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» 14.11.2025 року за вих. № Г-988 надало ОСОБА_1 відповідь на вищевказане звернення, в якому роз`яснило, що порядок та особливості укладення, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначається статтями 13-15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». За приписами ст. 14 Закону за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятими відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме: 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; 2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір. До дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

При цьому, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом. Іншого чинним законодавством не передбачено. Зважаючи на те, що надання послуги з постачання теплової енергії КП «Полтаватеплоенерго» не припинено, та здійснюється безперервно в опалювальний період, подання заяви про відмову від договору не спростовує факту її отримання. Також ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» повідомило, що договір, укладений між ОСОБА_1 та підприємством, вважається продовженим на черговий однорічний строк до 01.12.2025 року.

За частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Згідно з частиною 2 вказаної статті способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення;5) примусове виконання обов`язку в натурі;6) зміна правовідношення;7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ передбачено, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг. До повноважень Кабінету Міністрів України належать: затвердження правил надання (постачання) комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком; затвердження типових договорів про надання (постачання) комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуг" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Положеннями п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановами КМУ від 08.09.2021 року № 1022 та № 1023 затверджено типові публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, останні набрали чинності 01.10.2021 року.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Згідно з абз. 2 п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

Станом на 01.12.2021 співвласники багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 не повідомили ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" про прийняття рішення про вибір моделі договірних відносин і не уклали з підприємством відповідний договір на послуги з постачання теплової енергії. Лише в жовтні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" із заявою про відмову від укладення індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, однак із заяви не вбачається що співвласники багатоквартирного будинку обрали іншу модель договірних відносин та уклали відповідні договори. Тому ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" продовжило дію індивідуального договору, що є публічним договором приєднання, укладеного з ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З огляду на викладене, 01.12.2021 року між ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" та позивачем був укладений публічний договір приєднання на послугу з постачання теплової енергії, про що позивач мала бути обізнана з офіційного сайту підприємства та розрахунків на оплату. Вищевказаний договір з 01.12.2025 року продовжено на черговий однорічний строк.

Отже, судом встановлено, що взаємовідносини між позивачем та відповідачем врегульовано індивідуальним договором про надання послуг. Індивідуальні договори, що є публічними договорами приєднання, та набули чинності з 01.12.2021 року, встановлюють порядок та умови надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.

Згідно з п. 5 Договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Пунктом 51 Договору передбачено, що він набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. На сьогодні Договір є чинний.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначаються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Факт приєднання позивача до умов індивідуального договору, в тому числі підтверджено оплатами, які проводила споживачка, що зазначено в рахунках на оплату послуг, які надані позивачем.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Зі змісту ч. 1 ст. 627 ЦК України слідує, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною та юридичною особами належить вчиняти в письмовій формі, за виключення випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, як передбачено ч. 1 ст. 638 ЦК України. Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у статтях 642-643 ЦК України.

Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Принцип свободи договору, як один із загальних засад цивільного законодавства, декларується в ст. 3 ЦК України.

Разом з тим, розкриваючи зміст засади свободи договору у ст.ст. 6, 627 ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладення договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, Цивільний кодекс разом з тим, визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 та ст. 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, аналіз статті 627 ЦК України, якою закріплено принцип свободи договору дає підстави для висновку, що свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом та суттю договірних правовідносин

Як встановлено судом, набрання чинності індивідуальним договором про надання комунальної послуги від 01.12.2021 року, що є публічним договором приєднання, відбулося у відповідності до механізму визначеного Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та положень ЦК України.

Отже, порушень норм Цивільного законодавства щодо принципу свободи договору не відбулося.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Типовий договір є актом нормативного характеру, який спрямований забезпечити єдність підходів у регулюванні правовідносин у сфері надання послуг з постачання теплової енергії та гарантувати дотримання прав та законних інтересів споживачів.

Відповідно до п. 53 індивідуальних договорів про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води вказані договори можуть бути розірвані у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Стаття 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку.

За рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме: 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; 2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

Отже, розірвання індивідуальних договорів про надання послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води можливо лише за умови вибору іншої моделі договірних відносин.

Пунктом 3 Індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на офіційному сайті підприємства.

Наказом Мінрегіону від 05.06.2018 року № 130, затверджено Порядок інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, яким визначено відповідну процедуру (механізм) інформування споживачів виконавцями комунальних послуг, передбачено перелік інформації, що має доводитися до відома споживачів.

Відповідно до п. 2 розділу 2 вищевказаного Порядку протягом 5 робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу, уповноваженого встановлювати тарифи (органу місцевого самоврядування), виконавці комунальних послуг інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів (або встановити тарифи) у спосіб, визначений Порядком, та доводять до відома споживачів інформацію, передбачену цим Порядком.

Згідно з абз. 1 п. 5 розділу 2 Порядку інформація, зазначена у п.п. 3, 4 розділу 2, доводиться до відома споживачів шляхом розміщення: на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), вебсайті виконавця комунальних послуг (за наявності), на інформаційних стендах в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де споживачі отримують відповідні послуги.

Також, абз. 2 п. 5 Порядку встановлено, що виконавець комунальних послуг може обрати один із вище перелічених способів доведення інформації (крім розміщення на інформаційних стендах в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування) як основний для розміщення всього масиву необхідної інформації, визначеної цим Порядком. За допомогою інших способів, передбачених в абзаці 1 п. 5 розділу 2, а також шляхом обов`язкового розміщення інформаційного повідомлення у платіжному документі, що застосовується для оплати спожитих послуг, виконавець комунальних послуг повідомляє споживачів про намір зміни тарифів (або встановлення нових тарифів) на комунальні послуги та обов`язково зазначає джерело розміщення всієї необхідної інформації, з якою без перешкод може ознайомитися споживач.

Після прийняття уповноваженим органом рішення щодо зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.

З матеріалів справи вбачається, що підприємство повідомляло ОСОБА_1 щодо зміни цін/тарифів на комунальні послуги в рахунках на оплату послуг з постачання теплової енергії також з посиланням на власний вебсайт, на якому розміщено повідомлення про наміри зміни тарифів з необхідними додатками.

Згідно з ч. 1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженим органом державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 15 Закону України «Про теплопостачання» державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання провадиться зокрема у формі регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Законодавством не передбачено самостійне визначення суб`єктом господарювання тарифів на послугу з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, а передбачено лише встановлення тарифів уповноваженими на це органами.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, в тому числі шляхом установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання фіксованих цін.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензіат зобов`язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності.

Відповідно до п. 47 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою КМУ № 869 від 01.06.2011 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги», ліцензіатам, що одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, можуть в установленому порядку встановлюватися двоставкові тарифи на теплову енергію для всіх категорій споживачів. При цьому окремо визначаються умовно-змінна та умовно-постійна частини такого тарифу.

Пунктом 32 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 передбачено, що у разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Згідно з п.п. 9 п. 3.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 308 від 22.03.2017 (зі змінами), передбачено, що при провадженні господарської діяльності з постачання теплової енергії ліцензіат повинен дотримуватися такої організаційної вимоги, як здійснення постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень.

Постановою НКРЕКП № 2269 від 30.11.2020 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» підприємству для потреб населення встановлено двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії.

Постановою НКРЕКП від 07.07.2021 № 1085, було затверджено зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 22.03.2017 № 308 і право на встановлення тарифів для підприємства перейшло до органів місцевого самоврядування.

До липня 2021 року ліцензування діяльності ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснювалось НКРЕКП. З 2021 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» стало ліцензіатом Полтавської ОДА.

За приписами ст. 13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування належать встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до п. 37 ч.1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб`єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.

За приписами частини 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", КМУ своєю постановою №869 від 01.06.2011 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги" затвердив Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, який застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб`єктів природних монополій, а також для суб`єктів господарювання на суміжних ринках затверджено.

На виконання вимог Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 № 869 та у зв`язку з настанням нового планованого періоду рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» підприємству за категоріями споживачів встановлено двоставкові тарифи на послугу з постачання теплової енергії і тарифи на послугу постачання гарячої води, які введено в дію з 01.11.2021.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 6 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", НКРЕП своєю постановою від 18.02.2020 року № 416 затвердила Порядок формування тарифів на послугу з постачання теплової енергії (в подальшому Порядок №416).

Цей Порядок визначає механізм формування тарифів на послугу з постачання теплової енергії для суб`єктів господарювання, які є ліцензіатами НКРЕКП з постачання теплової енергії та надають або мають намір надавати послугу з постачання теплової енергії.

Цей Порядок застосовується під час встановлення НКРЕКП тарифів на послугу з постачання теплової енергії для суб`єктів господарювання у сфері теплопостачання, зазначених у пункті 1.1 цієї глави, та поширюється на таких суб`єктів під час розрахунку зазначених тарифів.

З липня 2021 року тарифи на теплову енергію для підприємства встановлюються Полтавською обласною радою відповідно Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 № 869.

Тарифи, які встановлювались Постановами НКРЕКП та Полтавською обласною радою для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» у відповідний період їх застосування протиправними та нечинними не визнавались, тому вони в силу приписів законодавства є обов`язковими до застосування.

Як вже зазначалося раніше, постановою НКРЕКП № 2269 від 30.11.2020 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для потреб населення встановлено двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії на рівні: умовно-змінна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії 1332,52 грн/Гкал (з ПДВ); умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії 79472,03 грн/Гкал/год (з ПДВ); послуга з постачання гарячої води (незалежно від відсутності/наявності рушникосушильника): 95,00 грн. за 1 куб. м. води (з ПДВ).

Відповідно до норм п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України « Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням КМУ про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг. При цьому, договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Публічні договори приєднання про надання послуг з теплової енергії та постачання гарячої води затверджені постановами КМУ №1022 та №1023 від 08.09.2021 року.

13.01.2022 року на офіційному вебсайті підприємства (http://te.pl.ua/publkacyi/novini-pdpriyemstva/2435-poltavateploenergo-nformuye-z-grudnya-2021-roku-zmnivsya-poryadok-formuvannya-vartost-nadavanih-pdpriyemstvom-poslug.html) було розміщено оголошення про те, що з початку грудня 2021 року у зв`язку із переходом на нові договірні відносини, розрахунок вартості послуг «Полтаватеплоенерго» здійснюється за двоставковим тарифом, встановленим для підприємства НКРЕКП ще рік тому.

Оскільки постанова НКРЕКП № 2269 від 30.11.2020 року протиправною і нечинною не визнавалась, та у зв`язку з переходом з 01.12.2021 року на нові договірні відносини відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» правомірно застосувало ці тарифи у розрахунках зі споживачами.

30.09.2021 року між Кабінетом Міністрів України, НАК «Нафтогаз України» і Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» та Палатою місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад, був укладений Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 (далі- Меморандум).

У Меморандумі зазначено, що з метою уникнення будь-яких сумнівів цей Меморандум не може становити, не може вважатися та не може бути розтлумачений як: поправка до будь-якого договору, чи будь-якого іншого правового документа; відмова від будь-якого права чи вимоги, які будь-хто з підписантів цього Меморандуму має або може мати проти інших сторін, що підписали цей Меморандум, у тому числі від права звернення до суду чи арбітражу для захисту своїх прав та інтересів. Зазначено, що Меморандум не породжує додаткових зобов`язань для будь-якої із Сторін.

На час прийняття Меморандуму від 30.09.2021 року вже була прийнята та діяла постанова НКРЕКП № 2269 від 30.11.2020 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», якою підприємству для потреб населення встановлено: двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії.

Меморандумом про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021-2022 не встановлено заборони на застосування прийнятих до укладення цього Меморандуму постанов НКРЕКП, зокрема, чинної постанови НКРЕКП №2269 від 30.11.2020, якою були встановлені тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».

Рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 року № 286 установлено ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»: - тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій відповідно до додатку 1; - двоставкові тарифи на послугу з постачання теплової енергії за категоріями споживачів відповідно до додатку 2. Згідно п. 6 Рішення тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води ввести в дію з 01.11.2021. Також рішенням встановлено, що відповідно до положень розділу ІІІ Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 років для розрахунків із кінцевими споживачами комунальних послуг (населення) тарифи, встановлені цим рішенням, застосувати після завершення опалювального періоду 2021/2022 років.

Відповідно до п. 1 постанови КМУ № 502 від 29.04.2022 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану» протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, не підвищувати тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24.02.2022. Постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022, крім пункту 1, який застосовується з 01.06.2022.

Ця постанова носить рекомендаційний характер, не містить імперативних правових норм та поширює свою дію виключно на суб`єктів, до повноважень яких належить встановлення тарифів відповідно до законодавства України.

На момент набрання чинності індивідуальними публічними договорами приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії, послуги з постачання гарячої води, зі споживачами категорії «населення», діяли двоставкові тарифи встановлені рішенням Полтавської обласної ради № 286 від 21.10.2021, які на підставі розділу III Меморандуму відтерміновано до закінчення опалювального сезону 2021-2022, а саме з 01.05.2022, тобто до набрання чинності рекомендаційних норм наведених у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 29.04.2022 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану».

Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» №2479-IX від 29.07.2022, що набрав чинності 19.08.2022, було запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання і протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, заборонено підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

На момент застосування (01.12.2021) ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» двоставкових тарифів на послугу з постачання теплової енергії, встановлених постановою НКРЕКП №2269 від 30.11.2020 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства «Полтаватеплоенерго», та на момент застосування (01.05.2022) тарифів на послугу з постачання теплової енергії, встановлених рішенням Полтавської обласної ради №286 від 21.10.2021 року зі змінами, Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» № 2479-IX від 29.07.2022 року не набрав чинності.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Це означає, що закон чи нормативно-правовий акт поширюється лише на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.

Згідно з матеріалами справи, рішеннями Полтавської обласної ради від 09.12.2021 №326, від 30.09.2022 №477, від 28.07.2023 №669, від 30.08.2024 №854, від 30.09.2025 №1048 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» підприємству встановлені тарифи, які залишились на рівні тарифів встановлених рішенням Полтавської обласної ради №286 від 21.10.2021 року.

Посилання позивача на висновки Касаційного цивільного суду Верховного Суду України, які викладені в постанові від 28.01.2026 року у справі № 524/2748/24 не приймаються судом до уваги, оскільки правовідносини у справі № 524/2748/24, на яку посилається позивачка не є подібними з правовідносинами у даній справі.

Надаючи оцінку доводам позивача в частині недійсності пунктів Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, суд враховує наступне.

Особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя стаття 215 ЦК України).

За правилом частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 203 ЦК України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог зазначати у судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Указаний правовий висновок узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 листопада 2018 року у справі №905/1227/17.

З огляду на вищевикладене, договір укладений між сторонами відповідає ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особи, які вчиняли правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину були вільними і відповідали його внутрішній волі; правочин вчинявся у формі, встановленій законом; правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наведений процесуальний обов`язок позивачем не виконано, належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог про визнання окремих положень пунктів правочину недійсними матеріали справи не містять, а власна позиція позивача зводиться до нерозуміння природи зобов`язання, що не звільняє споживача послуг від його виконання.

Таким чином, судом не встановлено невідповідність змісту п. п. 3, 30, 31, 32 Договору вимогам частин 1, 3 ст. 203 ЦК, належних та допустимих доказів на підтвердження доводів позивача про недійсність окремих пунктів суду не надано. Більше того, позивачем ОСОБА_1 не наведено жодного факту та не надано жодного відповідного доказу щодо порушення її прав як споживача теплової енергії.

Таким чином, позов ОСОБА_1 в цій частині не підлягає задоволенню.

Стосовно вимог позивача про зобов`язання ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" здійснити перерахунок плати за послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2021 року до дати ухвалення рішення суду за одноставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії та тарифом на послугу з постачання гарячої води з розміром тарифів, який виконавець послуг/відповідач мав застосувати до неї станом на 24.02.2022 року, слід зазначити таке.

Судом відмовлено позивачу у задоволенні вимог про визнання недійсними положень Індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії.

Оскільки не встановлено невідповідності змісту публічного договору приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії вимогам Цивільного законодавства та інших актів законодавства, суд вважає безпідставними і вимоги позивача про зобов`язання ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" здійснення перерахунку плати за послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Отже, враховуючи відсутність підстав для визнання недійсними пунктів договору, суд дійшов висновку і про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про перерахунок плати за послуги, оскільки такі вимоги є похідними.

Таким чином, підстави для задоволення вимог в цій частині також не вбачаються.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 31.01.2020 року № 23 затверджено Вимоги до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення затверджено основні положення щодо їх формування.

Згідно з абз. 2 п. 3 розділу 1 Вимог, рахунок на оплату комунальної послуги - розрахунковий персоніфікований для кожного окремого споживача документ, що містить консолідовану інформацію щодо нарахованої суми за спожиті обсяги комунальної послуги, платежів споживача за ці послуги, у тому числі сплачених у попередньому розрахунковому періоді, обсягів споживання комунальних послуг та діючих тарифів на ці послуги, іншу інформацію, про нараховані та сплачені суми платежів, передбачених законами України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 3 розділу 2 Вимог рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, повинні відображати: загальну інформацію (повне найменування виконавця комунальної послуги, код згідно з ЄДРПОУ, вид платежів, розрахунковий період для комунальних послуг) інформацію про споживача (найменування / прізвище, ім`я, по батькові місця проживання відомості про кількість осіб, що проживають за адресою споживача) інформацію про нарахування та оплату комунальної послуги, обсяги її споживання (обсяг комунальної послуги спожитий у будівлі та конкретним споживачем за розрахунковий період, який визначається згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та умовами договору про надання комунальних послуг; поле для внесення споживачем показань вузлів розподільного обліку / приладів - розподілювачів теплової енергії (якщо згідно із законом або договором про надання комунальних послуг такі показання знімає споживач); поточні та попередні показання вузлів обліку/ приладів - розподілювачів (вузлів комерційного/розподільного обліку питної води, теплової енергії, гарячої води, приладів -розподілювачів норми споживання комунальних послуг, встановлені органом місцевого самоврядування (у разі коли обсяг споживання відповідної комунальної послуги визначається за нормою споживання); загальну суму платежу за спожиту комунальну послугу із структурою обсягу комунальної послуги, визначеною відповідно до вимог Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, діючі тарифи (із зазначенням розміру податку на додану вартість) на відповідні комунальні послуги; контакти виконавця комунальної послуги або уповноваженої особи, платіжні реквізити виконавця комунальної послуги).

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 31.01.2020 року № 23 не передбачено надання споживачу комунальних послуг щомісячного детального розрахунку розподілу спожитих послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.

Із матеріалів справи встановлено, що позивачу відповідачем надаються послуги з теплопостачання. Заявляючи вимогу про зобов`язання відповідача надати розрахунок розподілу спожитих нею послуг, ОСОБА_1 не наводить обґрунтування такої вимоги. Враховуючи вищевикладене, в задоволенні вимоги позивача про зобов`язання ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" надати детальний розрахунок розподілу спожитих нею послугслід відмовити.

Доводи позивача у додаткових поясненнях стосовно того, що відповідач, заперечуючи позов ОСОБА_1 , не враховує висновки рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 року у справі №440/10672/25, яке було залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026 року, є безпідставними, оскільки встановлені судами у цих справах фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є іншими ніж у даній справі. У цій справі суд виходить з конкретних обставин справи з урахуванням наданих сторонами доказів.

Таким чином, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, виходячи з принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, з урахуванням балансу інтересів сторін, меж дозволеного втручання, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім юридично значимим доводам, факторам та обставинам, дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для ухвалення судового рішення.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду із позовом на підставі положень ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" звільнена від сплати судового збору, тому судовий збір відноситься на рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.16,203,215 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 229, 247, 263-265, 268, 289, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про захист прав споживача, визнання окремих положень договору недійсними та зобов`язання вчинити дії; треті особи: Полтавська обласна рада, Головне управління Держпродспоживслужби України в Полтавській області, - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Учасники справи:

позивач:ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;

відповідач:Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго", місцезнаходження: 36008, м. Полтава, вул. Польська, буд. 2а, код ЄДРПОУ: 03338030;

третя особа: Полтавська обласна рада, місцезнаходження: 36014, м. Полтава, вул.Соборності, 45, код ЄДРПОУ: 22530614;

третя особа: Головне управління Держпродспоживслужби України в Полтавській області, місцезнаходження: 36020, м. Полтава, Воскресенський узвіз, 7, ЄДРПОУ: 40358617.

Суддя А.М.Чуванова