Рішення № 138895736, 11.08.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/2112/26

2/154/1375/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

11 серпня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Вітера І.Р.,

з участю секретаря судового засідання Баранюк О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ») звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 67 750,35 грн.

Стислий виклад позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 листопада 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 300257672, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 22 300,00 грн.

Позивач зазначає, що кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором JJRU-8555, а кредитні кошти перераховані на зазначену відповідачем банківську картку.

За твердженням позивача, відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку із чим утворилась заборгованість.

01 липня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/42, на підставі якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 300257672 від 24 листопада 2024 року.

04 грудня 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 04/1225-01, відповідно до якого право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором передано позивачу.

Позивач зазначає, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 78 899,45 грн, з яких: 22 298,19 грн - заборгованість за тілом кредиту; 45 452,16 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 11 149,10 грн - штрафні санкції.

Водночас вимоги про стягнення штрафних санкцій у сумі 11 149,10 грн позивачем не заявлені.

У зв`язку з наведеним ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 300257672 від 24 листопада 2024 року у загальному розмірі 67 750,35 грн, яка складається із 22 298,19 грн заборгованості за тілом кредиту та 45 452,16 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, а також понесені судові витрати.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою суду від 04 червня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.

Ухвалою суду від 04 червня 2026 року також задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано в Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо належності ОСОБА_1 платіжної картки, зазначеної при оформленні кредиту, а також інформацію і первинні банківські документи щодо зарахування на неї 22 300,00 грн кредитних коштів.

01 липня 2026 року на виконання ухвали суду від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла витребувана судом інформація та виписка по рахунку відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву та доказів на спростування заявлених позовних вимог не подав.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Установивши наявність усіх передбачених частиною першою статті 280 ЦПК України умов, суд постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін.

24 листопада 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 300257672.

У договорі зазначено відомості про позичальника: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , документ, що посвідчує особу, серії НОМЕР_2 , виданий Володимир-Волинським МВ УМВС 26 серпня 2008 року. У реквізитах позичальника також зазначено адресу проживання: АДРЕСА_1 , електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та номер телефону НОМЕР_3 .

Відповідно до пункту 2.1 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник - повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію за надання кредиту відповідно до умов договору.

Згідно з пунктом 2.2 договору загальний розмір кредиту становить 22 300,00 грн.

Пунктом 2.3 договору передбачено надання позичальнику 24 листопада 2024 року першого траншу у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту, тобто 22 300,00 грн. Ця дата визначена договором датою надання кредиту.

Відповідно до пункту 5.1 договору кожний транш надається шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжної картки 5168-75XX-XXXX-5537 не пізніше трьох банківських днів з моменту укладення договору або ініціювання отримання чергового траншу.

Відповідно до пункту 3.1 договору на момент його укладення строк Дисконтного періоду кредитування становив 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

Пунктом 3.2 договору передбачена можливість продовження Дисконтного періоду шляхом здійснення позичальником визначених договором платежів. Кількість таких продовжень договором не обмежена.

Відповідно до пункту 3.3 договору для здійснення першої пролонгації Дисконтного періоду позичальник мав сплатити нараховані за перші 30 днів проценти у розмірі 669,00 грн та комісію за надання кредиту у розмірі 1 115,00 грн.

Згідно з пунктом 7.1 договору рекомендованою, але не обов`язковою, датою дострокового повного повернення кредиту визначено 24 грудня 2024 року - дату закінчення первісного Дисконтного періоду.

За пунктами 7.2, 7.3 договору сума кредиту підлягає обов`язковому поверненню не пізніше 30 календарних днів після закінчення строку дії договору або його дострокового припинення у передбачених договором випадках, а кінцевою датою повернення кредиту визначено 24 грудня 2029 року.

Відповідно до пункту 11.1 договору він набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє протягом п`яти років або до його дострокового розірвання чи припинення, а в частині розрахунків - до їх повного та належного виконання.

Умовами пунктів 8.1-8.3 договору передбачено, що платою за користування кредитом є проценти та комісія за надання кредиту. Процентна ставка є фіксованою. Базова процентна ставка встановлена у розмірі 0,98 % на день від суми залишку кредиту за кожний день користування ним, що становить 357,70 % річних.

Відповідно до пунктів 8.4, 8.5 договору комісія за надання першого траншу нараховується одноразово у дату його видачі та становить 1 115,00 грн.

Згідно з пунктом 8.7.1 договору за умови повного дострокового погашення всієї суми кредиту протягом шести календарних днів після закінчення Дисконтного періоду за період з 24 листопада 2024 року до 24 грудня 2024 року включно кредитодавець надає знижку у розмірі 89,80 % від Базової процентної ставки, внаслідок чого розрахунок плати за користування кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою 0,10 % на день, що становить 36,50 % річних.

Пунктом 8.7.2 договору передбачено, що у разі здійснення пролонгації або поновлення Дисконтного періоду на період після 24 грудня 2024 року розрахунок плати за користування кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою 0,98 % на день від суми кредиту, що становить 357,70 % річних, із можливістю її зменшення кредитодавцем.

Відповідно до пункту 8.10 договору проценти нараховуються на фактичний залишок кредиту за кожний день користування ним, починаючи з першого дня надання траншу і до дня закінчення строку дії договору або його дострокового розірвання.

Згідно з пунктом 7.4 договору проценти протягом Дисконтного періоду підлягають сплаті не пізніше останнього дня такого періоду, а після його закінчення - щоденно. Комісія за надання першого траншу відповідно до пункту 7.5 договору підлягала сплаті не пізніше 24 грудня 2024 року.

Паспортом споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 300257672 від 24 листопада 2024 року визначено тип кредиту - кредитна лінія, суму кредиту 22 300,00 грн, строк кредитування - до 1826 днів, Дисконтний період - 30 днів, базову процентну ставку - 357,70 % річних, тип процентної ставки - фіксована, комісію за надання кредиту - 1 115,00 грн.

У Паспорті споживчого кредиту зазначено електронний підпис позичальника ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 8555, який направлено на номер телефону позичальника 24 листопада 2024 року о 20 год 49 хв 44 с та введено о 20 год 50 хв 02 с.

У самому договорі кредитної лінії № 300257672 містяться відомості про його підписання ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором JJRU, який також направлено 24 листопада 2024 року о 20 год 49 хв 44 с та введено о 20 год 50 хв 02 с. Договір містить також відомості про його підписання від імені кредитодавця кваліфікованим електронним підписом директора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» Сінченка Сергія Анатолійовича.

Пунктами 4.1-4.10 договору визначено порядок його укладення в електронній формі через інформаційно-комунікаційну систему кредитодавця: заповнення позичальником заявки, зазначення персональних даних, бажаного розміру кредиту та способу його отримання, ознайомлення з Паспортом кредиту й умовами договору, направлення кредитодавцем одноразового ідентифікатора та його використання позичальником для акцепту пропозиції укласти договір.

Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передбачають дистанційний порядок надання фінансової послуги шляхом укладення електронного договору через інформаційно-комунікаційну систему кредитодавця, заповнення клієнтом заявки, його ідентифікацію, перевірку кредитоспроможності та укладення електронного кредитного договору після прийняття позитивного рішення за заявкою.

Надані позивачем документи щодо порядку дій споживача та кредитодавця в інформаційно-комунікаційній системі містять опис послідовності оформлення кредиту в електронній формі, зокрема вибору кредитного продукту, заповнення позичальником персональних та контактних даних, зазначення реквізитів платіжної картки, підтвердження подання заявки одноразовим паролем, ознайомлення з документами кредитування та використання одноразового ідентифікатора для укладення електронного договору.

На підтвердження виконання кредитодавцем обов`язку щодо надання кредиту позивачем надано платіжне доручення № 05456eff-a7de-447a-8302-767a42bda09e від 24 листопада 2024 року.

Згідно з указаним платіжним документом ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» здійснило переказ 22 300,00 грн на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку 5168-75XX-XXXX-5537.

У призначенні платежу зазначено: переказ коштів згідно з договором № 300257672 від 24 листопада 2024 року ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку 5168-75XX-XXXX-5537.

Платіж проведено банком 24 листопада 2024 року.

З метою перевірки належності зазначеної платіжної картки відповідачу та фактичного зарахування на неї кредитних коштів судом було витребувано відповідні відомості безпосередньо в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

З наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відповіді встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 , якій відповідає рахунок НОМЕР_5 .

Банк також підтвердив, що номер телефону НОМЕР_6 був фінансовим номером за цією платіжною карткою та містився в анкетних даних ОСОБА_1 .

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомило, що 24 листопада 2024 року на рахунок, для управління яким емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 , було зараховано 22 300,00 грн.

До відповіді банком долучено виписку за рахунком ОСОБА_1 за період з 24 листопада 2024 року до 29 листопада 2024 року.

Із цієї виписки вбачається, що 24 листопада 2024 року на картку № НОМЕР_4 зараховано 22 300,00 грн із зазначенням в описі операції «Viplata zaima Moneyveo».

Таким чином, відомості платіжного доручення ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» щодо суми переказу, дати його здійснення та платіжної картки одержувача узгоджуються з інформацією і банківською випискою, наданими безпосередньо АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

01 липня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/42, за умовами якого первісний кредитор відступив фактору права грошової вимоги за кредитними договорами, визначеними у Реєстрі прав вимоги.

Згідно з Реєстром прав вимоги від 01 липня 2025 року до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло, зокрема, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 300257672 від 24 листопада 2024 року.

04 грудня 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 04/1225-01.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 04 грудня 2025 року та акта його приймання-передачі ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передало, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» прийняло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 300257672 від 24 листопада 2024 року в загальному розмірі 78 899,45 грн, з яких 22 298,19 грн - заборгованість за основним боргом, 45 452,16 грн - заборгованість за процентами та 11 149,10 грн - неустойка.

Факт здійснення фінансування за договором факторингу № 04/1225-01 підтверджується платіжною інструкцією від 15 грудня 2025 року.

З наданого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» розрахунку заборгованості за кредитним договором № 300257672 вбачається, що відповідачу 24 листопада 2024 року надано кредит у розмірі 22 300,00 грн.

У період користування кредитом відповідач здійснив п`ять платежів: 23 грудня 2024 року - 1 762,00 грн, 22 січня 2025 року - 5 196,00 грн, 21 лютого 2025 року - 5 352,00 грн, 27 березня 2025 року - 6 227,00 грн та 27 квітня 2025 року - 6 775,00 грн, а всього 25 312,00 грн.

Відповідно до розрахунку первісного кредитора станом на 01 липня 2025 року непогашений залишок основної суми кредиту становив 22 298,19 грн, заборгованість за процентами - 14 203,80 грн, заборгованість за неустойкою - 11 149,10 грн.

Після переходу права вимоги до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» останнім продовжено нарахування процентів за користування кредитом на залишок основної суми заборгованості 22 298,19 грн.

Згідно з розрахунком ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» у період з 02 липня 2025 року до 21 листопада 2025 року проценти нараховувались щоденно у розмірі 218,52 грн. Станом на 21 листопада 2025 року загальний розмір заборгованості визначено у сумі 78 899,45 грн, з яких 22 298,19 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 45 452,16 грн - заборгованість за процентами та 11 149,10 грн - неустойка.

Після набуття ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитним договором додаткові нарахування позивачем не здійснювалися.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 300257672 станом на 18 березня 2026 року заборгованість у загальному розмірі 78 899,45 грн залишалась непогашеною, зокрема 22 298,19 грн за основною сумою кредиту, 45 452,16 грн за процентами та 11 149,10 грн штрафних санкцій.

Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду.

Відповідно до частин першої - третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відсутність відзиву та заперечень відповідача не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Водночас суд вирішує справу на підставі сукупності наданих позивачем та витребуваних судом доказів, яким надає оцінку у взаємному зв`язку.

Щодо укладення кредитного договору в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі - у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

За змістом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції у порядку, визначеному законом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У постанові Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у справі № 705/1938/25 зазначено, що кредитний договір, підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, за умови досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Верховний Суд також зазначив, що без здійснення входу в особистий кабінет та введення відповідного ідентифікатора електронний кредитний договір не був би укладений.

Досліджені судом докази підтверджують дотримання зазначених вимог при укладенні договору кредитної лінії № 300257672 від 24 листопада 2024 року.

Договір містить персональні дані ОСОБА_1 , його РНОКПП, паспортні дані, адресу проживання, електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер телефону НОМЕР_3 та реквізити платіжної картки 5168-75XX-XXXX-5537.

Паспорт споживчого кредиту та кредитний договір містять відомості про їх підписання відповідачем електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, направленими на зазначений відповідачем номер телефону та введеними 24 листопада 2024 року о 20 год 50 хв 02 с.

Відомості щодо особи позичальника, номера телефону та платіжного засобу узгоджуються із незалежно отриманою судом інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК», якою підтверджено належність відповідачу платіжної картки № НОМЕР_4 та використання номера телефону НОМЕР_6 як фінансового номера за цією карткою.

Крім того, після укладення договору відповідач неодноразово здійснював платежі на його виконання, що додатково підтверджує фактичне існування між сторонами кредитних правовідносин та виконання відповідачем укладеного договору.

Сукупність наведених доказів є послідовною, взаємоузгодженою та безпосередньо пов`язує електронний кредитний договір із відповідачем. Суд установив, що договір кредитної лінії № 300257672 від 24 листопада 2024 року укладений ОСОБА_1 у передбаченій законом електронній формі, містить погоджені сторонами істотні умови та є обов`язковим для виконання.

Щодо фактичного надання кредитних коштів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач довів не лише укладення кредитного договору, а й реальне виконання кредитодавцем обов`язку з надання кредиту.

Платіжним дорученням № 05456eff-a7de-447a-8302-767a42bda09e від 24 листопада 2024 року підтверджено здійснення ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» переказу 22 300,00 грн за кредитним договором № 300257672 на платіжну картку 5168-75XX-XXXX-5537.

Витребуваними безпосередньо судом від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відомостями підтверджено, що повний номер цієї картки - НОМЕР_4 , вона емітована на ім`я ОСОБА_1 , а 24 листопада 2024 року на відповідний рахунок зараховано 22 300,00 грн.

У банківській виписці ця операція відображена як зарахування 22 300,00 грн із зазначенням «Viplata zaima Moneyveo».

Таким чином, платіжний документ кредитодавця та інформація банку-емітента повністю узгоджуються щодо особи одержувача, дати, суми переказу та платіжного засобу. Факт отримання відповідачем 22 300,00 грн кредитних коштів доведений належними та достатніми доказами.

Отримання кредиту зумовило виникнення у відповідача зустрічного обов`язку повернути отримані кошти та сплатити проценти відповідно до правомірних умов кредитного договору.

Щодо переходу права вимоги до позивача.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином - відступлення права вимоги.

Згідно з частиною першою статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

01 липня 2025 року на підставі договору факторингу № МВ-ТП/42 та Реєстру прав вимоги право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 300257672 перейшло від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

04 грудня 2025 року на підставі договору факторингу № 04/1225-01, Реєстру прав вимоги № 2 та акта його приймання-передачі право вимоги за цим кредитним договором перейшло від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Документи про відступлення права вимоги містять відомості, які дозволяють однозначно ідентифікувати відповідача, кредитний договір та розмір переданої вимоги. Фінансування за другим договором факторингу підтверджене платіжною інструкцією.

Отже, перехід до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитним договором № 300257672 від 24 листопада 2024 року підтверджений належними доказами, а позивач є належним кредитором у спірному зобов`язанні.

Щодо процентної ставки та законодавчого обмеження її розміру.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За частиною першою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Оскільки кредитний договір укладено 24 листопада 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, до спірних правовідносин застосовується встановлене частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» обмеження денної процентної ставки розміром 1 %.

Пунктом 8.3 договору встановлена базова фіксована процентна ставка 0,98 % на день від суми залишку кредиту.

При цьому пунктом 8.6 договору сторони окремо визначили денну процентну ставку за методикою частини четвертої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». За наведеним у договорі розрахунком загальні витрати за користування першим траншем упродовж строку кредитування становлять 400 169,04 грн, сума траншу - 22 300,00 грн, строк кредитування - 1826 днів, унаслідок чого денна процентна ставка становить 0,98 %.

Отже, погоджена сторонами денна процентна ставка 0,98 % не перевищує встановлену законом максимальну межу 1 %.

Пунктом 8.7.1 договору за передбачених ним умов установлена дисконтна процентна ставка 0,10 % на день, а пунктом 8.7.2 - індивідуальна процентна ставка до 0,98% на день із можливістю її додаткового зменшення кредитодавцем.

Фактичний розрахунок заборгованості свідчить, що кредитодавець не застосовував до відповідача процентну ставку, вищу за передбачену договором базову ставку 0,98 % на день. Навпаки, в окремі періоди проценти фактично нараховувались за зниженими ставками 0,10 % та 0,80 % на день.

Тому правових підстав для зменшення нарахованих процентів у зв`язку з перевищенням установленого законом максимального розміру денної процентної ставки суд не встановив.

Щодо платежів відповідача та правильності визначення залишку основної суми кредиту.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:

1.у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

2.у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

3.у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Загальний розмір наданого відповідачу кредиту становив 22 300,00 грн та перевищував розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановлений на день укладення договору, тому передбачене частиною четвертою статті 3 Закону України «Про споживче кредитування» виключення щодо незастосування статті 19 цього Закону до спірного договору не поширюється.

Суд перевірив порядок відображення внесених відповідачем платежів.

23 грудня 2024 року відповідач сплатив 1 762,00 грн, з яких відповідно до розрахунку 646,70 грн спрямовано на погашення нарахованих процентів, 1 115,00 грн - комісії за надання кредиту, сплата якої була передбачена умовами договору та першої пролонгації, а 0,30 грн - на погашення основної суми кредиту.

22 січня 2025 року відповідач сплатив 5 196,00 грн, з яких 5 195,90 грн погашено нараховані проценти та 0,10 грн - основну суму кредиту.

21 лютого 2025 року платіж у розмірі 5 352,00 грн у повному обсязі зараховано в рахунок фактично нарахованих процентів.

27 березня 2025 року відповідач сплатив 6 227,00 грн, із яких 6 226,16 грн спрямовано на погашення процентів та 0,84 грн - основної суми кредиту.

27 квітня 2025 року відповідач сплатив 6 775,00 грн, із яких 6 774,43 грн спрямовано на погашення процентів та 0,57 грн - основної суми кредиту.

Таким чином, відповідач загалом сплатив 25 312,00 грн, із яких 24 195,19 грн зараховано на погашення фактично нарахованих процентів, 1 115,00 грн - комісії та 1,81 грн - основної суми кредиту.

Здійснені відповідачем платежі погашали фактично нараховані на відповідні дати проценти, а перший платіж також передбачену договором комісію. Матеріали справи не свідчать про зарахування кредитодавцем будь-якої частини цих платежів на неустойку за наявності непогашеної заборгованості попередньої черги.

Підстав для іншого розподілу здійснених відповідачем платежів суд не встановив.

Отже, залишок неповернутої основної суми кредиту становить 22 300,00 грн - 1,81 грн = 22 298,19 грн. Цей розмір основного боргу підтверджений розрахунком первісного кредитора, реєстрами відступлених прав вимоги та випискою з особового рахунку позивача.

Щодо правильності нарахування процентів.

Суд здійснив контрольну перевірку наданих розрахунків, зіставивши застосовані ставки, розмір залишку основної суми кредиту, внесені відповідачем платежі та періоди нарахування.

У первісному дисконтному періоді кредитодавець застосовував знижену ставку 0,10% на день, що при сумі кредиту 22 300,00 грн становило 22,30 грн на день.

У подальші періоди в розрахунку застосовувались як додатково знижена ставка, за якою розмір щоденного нарахування становив 178,40 грн, а після часткового зменшення основного боргу - 178,39 грн, так і базова ставка 0,98 % на день, за якою щоденне нарахування становило відповідно 218,53 грн та 218,52 грн.

Такі нарахування відповідають умовам пунктів 8.3, 8.7, 8.10-8.12 договору, якими передбачені базова ставка 0,98 % на день, можливість надання кредитодавцем додаткових знижок та перерахунок процентів за базовою ставкою у разі невиконання умов збереження відповідної знижки.

Зокрема, після застосування у період з 28 квітня 2025 року зниженої ставки 0,80 % на день та подальшого припинення умов для збереження такої знижки кредитодавцем проведено перерахунок на базову ставку 0,98 %. Різниця між щоденним нарахуванням за ставкою 0,98 % - 218,52 грн та за ставкою 0,80 % - 178,39 грн становить 40,13 грн. За 29 днів така різниця становить 1 163,77 грн. Саме ця сума разом із поточним денним нарахуванням 218,52 грн сформувала відображене 02 червня 2025 року нарахування 1 382,29 грн.

Таким чином, зазначений у розрахунку одноразовий більший розмір нарахування не є застосуванням процентної ставки понад 0,98 % на день, а відображає передбачений договором перерахунок раніше наданої знижки до погодженої сторонами базової процентної ставки.

Станом на 01 липня 2025 року первісним кредитором визначено залишок заборгованості за процентами у розмірі 14 203,80 грн.

Після переходу права вимоги до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» проценти нараховувалися на фактичний залишок основної суми кредиту 22 298,19 грн за базовою ставкою 0,98 % на день.

22 298,19 грн ? 0,98 % = 218,52 грн на день після округлення до копійок.

За період із 02 липня 2025 року до 21 листопада 2025 року включно кількість днів користування кредитом становить 143 дні.

218,52 грн ? 143 дні = 31 248,36 грн.

З урахуванням 14 203,80 грн процентів, які існували станом на момент переходу права вимоги до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», загальний розмір процентів становить: 14 203,80 грн + 31 248,36 грн = 45 452,16 грн.

Отже, заявлений позивачем розмір заборгованості за процентами 45 452,16 грн підтверджений розрахунками та відповідає умовам договору. Арифметичних помилок, застосування ставки понад погоджену сторонами або понад встановлену законом межу суд не встановив.

Щодо меж нарахування процентів та дострокового повернення кредиту.

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

Пунктом 9.1.1.7 договору передбачено право кредитодавця у разі затримання позичальником сплати процентів, частини кредиту або комісії щонайменше на один місяць вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення або розірвання договору.

22 листопада 2025 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» повідомило ОСОБА_1 за зазначеною ним у кредитному договорі електронною адресою про дострокове розірвання кредитного договору № 300257672 та необхідність погашення заборгованості в повному обсязі.

На момент звернення позивача до суду встановлений законом строк для виконання вимоги про дострокове повернення кредиту сплив, однак заборгованість погашена не була.

Отже, строк виконання відповідачем обов`язку щодо повернення залишку основної суми кредиту у розмірі 22 298,19 грн настав.

Водночас проценти ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» нараховувалися лише до 21 листопада 2025 року. Починаючи з дати реалізації кредитором права на дострокове повернення кредиту подальше нарахування передбачених договором процентів не здійснювалось.

Такий підхід відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення кредиту.

Цей правовий підхід підтверджений та розвинений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.

Таким чином, позивач не нараховує договірні проценти після зміни строку виконання кредитного зобов`язання, а заявлена до стягнення сума 45 452,16 грн сформована виключно за період правомірного нарахування процентів.

Щодо остаточного розміру заборгованості.

Позивачем доведено укладення відповідачем кредитного договору № 300257672 від 24 листопада 2024 року, фактичне отримання ним 22 300,00 грн кредитних коштів, перехід права вимоги до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», правильність визначення залишку основної суми кредиту та арифметичну і правову обґрунтованість заявлених до стягнення процентів.

Відповідач отриманий кредит у повному обсязі не повернув, після 27 квітня 2025 року платежів на виконання договору не здійснював та доказів погашення заявленої позивачем заборгованості суду не надав.

Суд установив, що непогашена заборгованість за основною сумою кредиту становить 22 298,19 грн, а за процентами за користування кредитом - 45 452,16 грн.

Нарахована кредиторами неустойка у розмірі 11 149,10 грн позивачем до стягнення у цій справі не заявлена, тому питання про її стягнення не входить до предмета розгляду цієї справи.

Отже, заявлена ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 , становить: 22 298,19 грн + 45 452,16 грн = 67 750,35 грн.

Позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 300257672 від 24 листопада 2024 року у розмірі 67 750,35 грн є доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 39606 від 22 травня 2026 року.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 662,40 грн судового збору.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності таких витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.

Водночас відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, а також чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

Отже, зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу за критерієм співмірності відповідно до статті 137 ЦПК України та визначення судом суми витрат, яка підлягає покладенню на іншу сторону при їх розподілі відповідно до статті 141 ЦПК України, є різними процесуальними механізмами.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, тобто встановлення їх дійсності та необхідності, а також розумності їх розміру з урахуванням конкретних обставин справи.

Аналогічний критерій застосовує Європейський суд з прав людини, який у пункті 268 рішення від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04, зазначив, що компенсації підлягають судові та інші витрати, якщо встановлено, що вони були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

На підтвердження понесених витрат позивач надав договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, протокол погодження вартості послуг, додаткову угоду № 25771515801 від 21 січня 2026 року та акт прийому-передачі наданих послуг від 20 березня 2026 року.

Додатковою угодою визначено надання правничої допомоги саме у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 300257672 від 24 листопада 2024 року.

Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг адвокатським бюро виконано роботи загальною вартістю 7 000,00 грн, а саме: складання позовної заяви - 2 години, вартістю 5 000,00 грн; вивчення матеріалів справи - 2 години, вартістю 1 000,00 грн; підготовка та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 1 година, вартістю 500,00 грн; підготовка клопотання про витребування відповідної інформації - 1 година, вартістю 500,00 грн.

Факт відсутності окремого документа про фактичну сплату 7 000,00 грн на момент ухвалення рішення не виключає можливості розподілу цих витрат, оскільки частина друга статті 137 ЦПК України передбачає компенсацію вартості правничої допомоги як фактично сплаченої, так і тієї, що підлягає сплаті стороною відповідно до умов договору.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не подав та їх неспівмірності не доводив.

Оцінюючи заявлені витрати відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, суд установив, що всі зазначені в акті послуги безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи та фактично надані.

Підготовка адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів була спрямована на одержання інформації щодо належності відповідачу платіжної картки та зарахування на неї кредитних коштів. Витребувана судом інформація АТ КБ «ПРИВАТБАНК» була отримана та використана судом при встановленні факту надання відповідачу кредиту.

Вивчення матеріалів справи та складання позовної заяви також становлять самостійні та необхідні складові правничої допомоги. Враховуючи обсяг доказів, необхідність аналізу умов електронного кредитного договору, розрахунку заборгованості та переходу права вимоги за двома договорами факторингу, загальний обсяг роботи в шість годин не є надмірним.

Заявлена сума 7 000,00 грн є обґрунтованою, пов`язаною з розглядом справи та пропорційною її предмету і ціні позову. Правових підстав не покладати зазначені витрати повністю або частково на відповідача суд не встановив.

Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Загальний розмір судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 9 662,40 грн, з яких 2 662,40 грн - судовий збір та 7 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 512, 514, 516, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 8, 16, 19 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором кредитної лінії № 300257672 від 24 листопада 2024 року у загальному розмірі 67 750,35 грн (шістдесят сім тисяч сімсот п`ятдесят гривень 35 копійок), з яких:

- 22 298,19 грн (двадцять дві тисячі двісті дев`яносто вісім гривень 19 копійок) - заборгованість за основною сумою кредиту;

- 45 452,16 грн (сорок п`ять тисяч чотириста п`ятдесят дві гривні 16 копійок) - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок), а всього судових витрат - 9 662,40 грн (дев`ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. У такому випадку строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя І.Р. Вітер