Єдиний державний реєстр судових рішень 154/2116/26
2/154/1379/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
11 серпня 2026 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Вітера І.Р.,
з участю секретаря судового засідання Баранюк О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
25 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 9 784,21 грн.
Стислий виклад позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 січня 2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 458542-КС-001 про надання кредиту.
За умовами договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 10 000,00 грн, а відповідач - повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку і строки, визначені договором.
Позивач зазначає, що договір укладено шляхом обміну електронними повідомленнями. Пропозицію про укладення договору відповідач акцептував із використанням одноразового ідентифікатора UA-5864, направленого на зазначений ним номер мобільного телефону.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» посилається на те, що свої зобов`язання за договором виконало та 16 січня 2023 року перерахувало 10 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , зазначену відповідачем під час оформлення кредиту.
Відповідач здійснював платежі на виконання кредитного договору, однак у повному обсязі своїх зобов`язань не виконав.
За розрахунком позивача станом на 13 травня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за договором № 458542-КС-001 становить 9 784,21 грн, з яких: 5 878,42 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту та 3 905,79 грн - прострочена заборгованість за процентами.
Заборгованість за штрафами, процентами, передбаченими статтею 625 ЦК України, та комісією до стягнення позивачем не заявлена.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 9 784,21 грн заборгованості, а також понесені судові витрати.
Процесуальні дії та рішення у справі.
Ухвалою суду від 04 червня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Також ухвалою суду від 04 червня 2026 року задоволено клопотання позивача, витребувано в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо емітування на ім`я ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_1 , відкриття відповідного рахунку та руху коштів за ним з метою перевірки факту зарахування кредитних коштів.
01 липня 2026 року до суду надійшла витребувана інформація АТ КБ «ПРИВАТБАНК» разом із випискою за рахунком відповідача, яку долучено до матеріалів справи.
Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності та зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, у судове засідання повторно не з`явився, причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. Правом на подання відзиву та доказів на спростування заявлених позовних вимог не скористався.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення.
За змістом частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Установивши наявність усіх передбачених статтею 280 ЦПК України умов, суд постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін.
16 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 складено договір № 458542-КС-001 про надання кредиту (споживчий кредит, електронна форма).
У договорі зазначено відомості про позичальника: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_3 , фінансовий номер телефону НОМЕР_4 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 та номер електронного платіжного засобу НОМЕР_5 .
Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн на засадах строковості, поворотності та платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку і на умовах, визначених договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Згідно з п. 2.3 договору строк кредитування становить 16 тижнів.
Пунктом 2.4 договору встановлено стандартну процентну ставку за кредитом у розмірі 2,00000000 % на день та знижену процентну ставку у розмірі 1,16395000 % на день. Процентні ставки визначені як фіксовані.
Відповідно до п. 2.5 договору комісія за надання кредиту становить 1 500,00 грн.
Пунктами 2.7, 2.10 та 2.11 договору визначено, що термін його дії встановлено до 08 травня 2023 року, дата видачі кредиту - 16 січня 2023 року, дата повернення кредиту - 08 травня 2023 року.
Орієнтовна загальна вартість кредиту відповідно до п. 2.8 договору становить 21040,00 грн, а орієнтовна реальна річна процентна ставка відповідно до п. 2.9 договору - 12297,45 %.
За п. 3.1 договору кредитодавець зобов`язався протягом трьох робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит шляхом безготівкового переказу коштів на поточний (картковий) рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, зазначеній у розділі 8 договору.
Відповідно до п. 3.2 договору проценти за користування кредитом протягом строку кредитування нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, наявний на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом та залежно від дотримання позичальником погодженого графіка платежів.
Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що у разі погашення кредиту відповідно до погодженого сторонами графіка платежів або у разі дострокового повернення кредиту проценти розраховуються за зниженою процентною ставкою, визначеною п. 2.4 договору.
За п. 3.2.2 договору у разі недотримання графіка платежів, виникнення прострочення та тривалості такого прострочення понад сім календарних днів умови щодо нарахування процентів за зниженою процентною ставкою втрачають чинність, а проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою, визначеною п. 2.4 договору, починаючи з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу і до закінчення терміну дії договору.
Пунктом 3.2.3 договору сторони погодили графік із восьми платежів, кожен у загальному розмірі 2 630,00 грн, із датами внесення платежів: 30 січня 2023 року, 13 лютого 2023 року, 27 лютого 2023 року, 13 березня 2023 року, 27 березня 2023 року, 10 квітня 2023 року, 24 квітня 2023 року та 08 травня 2023 року.
За цим графіком загальна сума процентів за користування кредитом за умови застосування зниженої процентної ставки становила 9 540,00 грн, сума платежів у рахунок основної суми кредиту - 10 000,00 грн, комісія за надання кредиту - 1 500,00 грн, а загальна сума платежів - 21 040,00 грн.
Відповідно до п. 3.5 договору у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання у повному обсязі кошти зараховуються у такій черговості: у першу чергу - прострочена сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу - сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу - неустойка (штраф) та інші платежі відповідно до договору.
У п. 7.10 договору визначено, що він укладається дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом направлення кредитодавцем пропозиції укласти договір (оферти) та її прийняття (акцептування) позичальником.
Відповідно до п. 7.11 договору спочатку договір підписується позичальником одноразовим ідентифікатором, згенерованим та надісланим кредитодавцем на фінансовий номер позичальника, після чого договір підписується уповноваженим представником кредитодавця кваліфікованим електронним підписом.
У розділі 8 договору зазначено, що позичальник ОСОБА_1 підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5864 із використанням номера телефону НОМЕР_4 . Час підписання зазначено 16 січня 2023 року о 09 год 44 хв 05 с. Від імені кредитодавця договір підписано ОСОБА_2 кваліфікованим електронним підписом 16 січня 2023 року о 09 год 44 хв 06 с.
До матеріалів справи також надано паспорт споживчого кредиту від 16 січня 2023 року, в якому зазначено суму кредиту 10 000,00 грн, строк кредитування 16 тижнів, комісію за надання кредиту 1 500,00 грн, загальні витрати за кредитом 11 040,00 грн та орієнтовну загальну вартість кредиту 21 040,00 грн. Наведений у паспорті графік платежів відповідає графіку, викладеному у п. 3.2.3 договору.
Паспорт споживчого кредиту містить відомості про його підписання ОСОБА_1 16 січня 2023 року о 09 год 42 хв 36 с електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5801, направленим на номер телефону НОМЕР_4 .
З пропозиції (оферти) укласти договір № 458542-КС-001 від 16 січня 2023 року вбачається, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» запропонувало ОСОБА_1 укласти договір на умовах, які за розміром кредиту, строком кредитування, процентними ставками, комісією, датою повернення кредиту та графіком платежів відповідають умовам складеного сторонами договору.
У документі «Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір № 458542-КС-001 про надання кредиту» від 16 січня 2023 року від імені ОСОБА_1 зазначено про ознайомлення з умовами пропозиції ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», їх повне та безумовне прийняття й акцептування.
Надана ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» візуальна форма послідовності дій клієнта містить відомості про дії, здійснені 16 січня 2023 року в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.
Зазначено, що о 09 год 26 хв 40 с клієнт із використанням номера телефону ідентифікувався в інформаційно-телекомунікаційній системі та увійшов до особистого кабінету; о 09 год 42 хв 02 с в особистому кабінеті йому надано паспорт споживчого кредиту; на номер телефону направлено одноразовий ідентифікатор UA-5801, яким о 09 год 42 хв 36 с підписано паспорт споживчого кредиту.
О 09 год 42 хв 43 с ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» розмістило в інформаційно-телекомунікаційній системі індивідуальну оферту, яка містила істотні умови договору, після чого на номер телефону клієнта направлено одноразовий ідентифікатор UA-5864 для підписання договору.
У цьому ж документі зазначено про акцептування клієнтом умов оферти та підписання договору одноразовим ідентифікатором UA-5864, подальше підписання договору уповноваженою особою товариства кваліфікованим електронним підписом, направлення договору та додатків до нього на електронну пошту клієнта та їх розміщення в особистому кабінеті.
З анкети клієнта, сформованої з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», вбачається, що позичальником зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , дату народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , фінансовий номер телефону НОМЕР_4 та банківську картку № НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів. У цій же анкеті зазначено бажану суму кредиту 10 000,00 грн та дату його отримання - 16 січня 2023 року.
До матеріалів справи надано Правила надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», які визначають порядок укладення електронного договору та використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором і зазначені в договорі як його невід`ємна частина.
З наданої на виконання ухвали суду інформації АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , якій відповідає рахунок, зазначений банком у відповіді.
До відповіді банку долучено виписку за цим рахунком за період із 16 січня 2023 року по 08 травня 2023 року.
У виписці за 16 січня 2023 року відображено операцію «Зарахування переказу» у сумі 10 000,00 грн. Після зазначеного зарахування кошти з карткового рахунку використовувалися для проведення інших операцій.
Факт перерахування кредитних коштів також підтверджується також наданим ТОВ «ПрофітГід» підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів.
Згідно із цим документом 16 січня 2023 року о 09 год 50 хв на підставі платіжної інструкції № 934b96ab-9571-11ed-b82a-000c29d57ed2 здійснено переказ 10 000,00 грн, платником якого зазначено ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», а отримувачем - власника платіжної картки № НОМЕР_5 , емітованої АТ КБ «ПРИВАТБАНК». У призначенні переказу зазначено: перерахування коштів ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , згідно з кредитним договором № 458542-КС-001 від 16 січня 2023 року.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 458542-КС-001 вбачається, що нарахування процентів розпочато 16 січня 2023 року на суму кредиту 10 000,00 грн за зниженою процентною ставкою 1,16395 % на день.
За період із 16 січня 2023 року по 30 січня 2023 року нараховано 1 746,00 грн процентів. 30 січня 2023 року зафіксовано платіж у сумі 2 630,00 грн, з якого 1 746,00 грн зараховано в рахунок процентів та 884,00 грн - у рахунок комісії. Після цього залишок основної суми кредиту становив 10 000,00 грн, а залишок комісії - 616,00 грн.
13 лютого 2023 року зафіксовано платіж у сумі 630,00 грн, з якого 384,40 грн зараховано в рахунок погашення основної суми кредиту та 245,60 грн - у рахунок процентів. Залишок основної суми кредиту після платежу становив 9 615,60 грн.
16 лютого 2023 року здійснено платіж у сумі 2 300,00 грн, з якого 300,00 грн зараховано в рахунок основної суми кредиту, 1 384,00 грн - у рахунок процентів та 616,00 грн - у рахунок комісії. Після цього залишок основної суми кредиту становив 9 315,60 грн, а заборгованість за комісією була погашена повністю.
28 лютого 2023 року зафіксовано платіж у сумі 1 000,00 грн, з якого 763,12 грн зараховано в рахунок основної суми кредиту та 236,88 грн - у рахунок процентів. Після цього залишок основної суми кредиту становив 8 552,48 грн.
02 березня 2023 року здійснено платіж у сумі 1 300,49 грн, який за розрахунком зараховано в рахунок погашення нарахованих процентів.
14 березня 2023 року здійснено платіж у сумі 2 644,39 грн, з якого 1 236,30 грн зараховано в рахунок основної суми кредиту та 1 408,09 грн - у рахунок процентів. Залишок основної суми кредиту після цього становив 7 316,18 грн.
30 березня 2023 року здійснено платіж у сумі 2 680,22 грн, з якого 1 437,76 грн зараховано в рахунок основної суми кредиту та 1 242,46 грн - у рахунок процентів. Після цього залишок основної суми кредиту становив 5 878,42 грн.
Після 30 березня 2023 року інших платежів у наданому позивачем розрахунку не відображено.
До 17 квітня 2023 року включно проценти продовжували нараховуватися за зниженою процентною ставкою 1,16395 % на день.
Починаючи з 18 квітня 2023 року в розрахунку застосовано стандартну процентну ставку 2 % на день до залишку основної суми кредиту 5 878,42 грн. За такої ставки щоденний розмір процентів становив 117,57 грн.
Нарахування процентів здійснювалося до 08 травня 2023 року включно - визначеної договором дати повернення кредиту. Станом на цю дату в розрахунку зазначено залишок основної суми кредиту 5 878,42 грн та заборгованість за процентами 3 905,79 грн, усього - 9784,21 грн.
Починаючи з 09 травня 2023 року подальше нарахування процентів у розрахунку не здійснювалося, а сума заборгованості залишалася незмінною - 9 784,21 грн.
За підсумковими даними розрахунку за період кредитування з 16 січня 2023 року по 08 травня 2023 року позичальнику видано 10 000,00 грн кредиту, нараховано 11 469,31 грн процентів та 1 500,00 грн комісії. Штрафи не нараховувалися.
Загальна сума здійснених відповідачем платежів становить 13 185,10 грн, з яких 4121,58 грн зараховано в рахунок погашення основної суми кредиту, 7 563,52 грн - у рахунок процентів та 1 500,00 грн - у рахунок комісії.
Залишок заборгованості відповідно до розрахунку становить 9 784,21 грн, з яких 5878,42 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 3 905,79 грн - заборгованість за процентами.
Надана позивачем довідка про стан заборгованості за договором № 458542-КС-001 станом на 20 травня 2026 року містить аналогічні відомості: загальна заборгованість - 9784,21 грн, з яких 5 878,42 грн - заборгованість за кредитом та 3 905,79 грн - заборгованість за процентами. Заборгованість за комісією, штрафами та процентами, передбаченими статтею 625 ЦК України, у довідці зазначена у розмірі 0,00 грн.
Мотиви суду та оцінка доказів.
Оцінивши наявні у справі докази окремо та у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За змістом статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину, зокрема, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
У постанові Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у справі № 705/1938/25 зазначено, що кредитний договір, підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, за умови досягнення сторонами згоди щодо всіх його істотних умов.
Матеріалами цієї справи послідовно та взаємопов`язано підтверджено здійснення відповідачем усіх дій, необхідних для укладення кредитного договору в електронній формі.
ОСОБА_1 здійснив вхід до особистого кабінету з використанням зазначеного ним фінансового номера телефону, отримав паспорт споживчого кредиту, підписав його одноразовим ідентифікатором UA-5801, ознайомився з індивідуальною офертою, після чого на його фінансовий номер телефону було направлено одноразовий ідентифікатор UA-5864, яким він акцептував оферту та підписав договір № 458542-КС-001.
Відомості про особу позичальника, його РНОКПП, номер телефону, адресу електронної пошти та реквізити банківської картки, зазначені в анкеті клієнта, відповідають відомостям, зазначеним у кредитному договорі, акцепті та інших документах, сформованих під час укладення правочину.
Таким чином, суд встановив, що 16 січня 2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 у передбаченій законом електронній формі укладено договір № 458542-КС-001 про надання споживчого кредиту. Сторони досягли згоди щодо суми кредиту, строку кредитування, процентних ставок, комісії, порядку повернення кредиту та графіка платежів.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Факт виконання ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свого обов`язку з надання кредиту підтверджений не лише внутрішніми документами кредитодавця.
ТОВ «ПрофітГід» підтвердило здійснення 16 січня 2023 року переказу 10 000,00 грн від ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на платіжну картку № НОМЕР_5 із зазначенням у призначенні платежу ОСОБА_1 , його РНОКПП та кредитного договору № 458542-КС-001 від 16 січня 2023 року.
Витребуваними судом безпосередньо в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відомостями підтверджено, що платіжна картка № НОМЕР_1 була емітована на ім`я ОСОБА_1 . Банківська виписка містить операцію від 16 січня 2023 року із зарахування на відповідний рахунок 10 000,00 грн.
Отже, факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 10 000,00 грн доведений належними, допустимими та взаємно узгодженими доказами.
Подальше виконання ОСОБА_1 кредитного договору шляхом внесення платежів на загальну суму 13 185,10 грн додатково підтверджує існування між сторонами саме тих кредитних правовідносин, на які посилається позивач.
Водночас відповідач своїх зобов`язань у повному обсязі не виконав.
За умовами договору кредит було надано на 16 тижнів із кінцевою датою повернення 08 травня 2023 року. Графіком передбачалося внесення восьми періодичних платежів.
З наданого позивачем розрахунку встановлено, що загалом відповідач сплатив 13185,10 грн, з яких 4 121,58 грн зараховано в рахунок повернення основної суми кредиту, 7563,52 грн - у рахунок процентів, 1 500,00 грн - у рахунок передбаченої договором комісії.
Унаслідок здійснених платежів неповернутою залишилася частина основної суми кредиту в розмірі 5 878,42 грн.
Суд перевірив порядок зарахування здійснених відповідачем платежів на відповідність статті 19 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:
1.у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;
2.у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;
3.у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.
Зазначена норма застосовується у разі недостатності здійсненого платежу для виконання грошового зобов`язання, строк виконання якого настав. Вона не змінює погодженого сторонами графіка платежів та не означає, що до сплати передбаченої графіком комісії позичальник повинен достроково погасити всю основну суму кредиту і проценти, строк сплати яких ще не настав.
Такий підхід випливає із самої природи кредитного зобов`язання, що виконується періодичними платежами у визначені договором строки: недостатність платежу оцінюється з урахуванням розміру зобов`язання, яке належало виконати на відповідну дату за графіком.
30 січня 2023 року відповідач вніс повний передбачений графіком платіж у сумі 2630,00 грн, а тому підстав для застосування правил про недостатність платежу не виникло.
13 лютого 2023 року при розмірі чергового платежу 2 630,00 грн відповідач сплатив лише 630,00 грн. Ця сума була спрямована на погашення основної суми кредиту та процентів; у рахунок комісії кошти з цього недостатнього платежу не зараховувалися.
16 лютого 2023 року відповідач додатково сплатив 2 300,00 грн, чим повністю погасив непокриту частину простроченого періодичного платежу та здійснив часткове дострокове погашення основної суми кредиту.
28 лютого 2023 року відповідач здійснив недостатній платіж у сумі 1 000,00 грн, який також був повністю спрямований на основну суму кредиту та проценти.
Інші здійснені відповідачем платежі або повністю покривали належні на відповідну дату періодичні зобов`язання, або перевищували їх розмір.
Таким чином, порушення встановленої статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» черговості погашення вимог суд не встановив. Підстав для здійснення іншого перерахунку залишку основної суми кредиту немає.
Суд також перевірив правильність нарахування заявлених до стягнення процентів.
Договором від 16 січня 2023 року сторони одночасно погодили дві фіксовані процентні ставки: стандартну - 2 % на день та знижену - 1,16395 % на день.
Знижена процентна ставка застосовувалася за умови дотримання позичальником погодженого графіка платежів. Пунктом 3.2.2 договору передбачено, що у разі виникнення прострочення тривалістю понад сім календарних днів умова про застосування зниженої процентної ставки втрачає чинність та застосовується погоджена сторонами стандартна процентна ставка.
Обидві ставки були визначені сторонами при укладенні договору, є фіксованими та становлять частину погодженої сторонами ціни користування кредитом.
Матеріали справи не містять доказів будь-якого одностороннього встановлення кредитодавцем після укладення договору нової або більшої процентної ставки.
За розрахунком позивача до 17 квітня 2023 року включно проценти нараховувалися за зниженою ставкою 1,16395 % на день. Після невнесення платежу, передбаченого графіком на 10 квітня 2023 року, та існування прострочення понад сім календарних днів з 18 квітня 2023 року застосовано погоджену сторонами стандартну ставку 2 % на день.
Таке застосування стандартної фіксованої процентної ставки не є односторонньою зміною умов договору кредитодавцем та не є встановленням нового платежу за порушення зобов`язання. Це є застосуванням однієї з двох процентних ставок, прямо та однозначно погоджених сторонами при укладенні договору.
Суд ураховує, що пунктами 6 та 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у відповідні періоди було заборонено збільшення процентної ставки за користування кредитом у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, крім передбачених законом випадків.
Разом із тим зазначені положення не звільняли позичальника від обов`язку сплачувати проценти, які становлять плату за користування кредитом, та не забороняли застосування наперед погоджених сторонами фіксованих умов визначення такої плати.
У постанові Верховного Суду від 03 червня 2026 року у справі № 757/8409/22-ц досліджувались умови кредитного договору, яким встановлено фіксовану ставку 17 % річних за користування строковою заборгованістю та 22 % річних за користування кредитними коштами, не повернутими у передбачені договором строки. Верховний Суд дійшов висновку, що проценти за ставками 17 % та 22 % є процентами за користування кредитними коштами в межах періоду кредитування, тоді як окремо передбачені договором проценти за ставкою 50 % становили відповідальність за порушення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України. Доводи про неправомірність застосування ставки 22 % Верховний Суд відхилив.
Цей правовий висновок є релевантним до спірних правовідносин, оскільки визначальним для правової природи нарахованих сум є не сама відмінність розміру процентної ставки залежно від виконання графіка, а те, чи є відповідні проценти платою за користування кредитом у межах строку кредитування, чи заходом відповідальності після порушення грошового зобов`язання.
У постанові Верховного Суду від 15 червня 2026 року у справі № 465/1735/23 також зазначено, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом не забороняються положеннями законодавства, які діяли під час карантину та воєнного стану, оскільки такі проценти не є штрафними санкціями, а становлять плату за користування кредитними коштами.
У цій справі ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» нарахувало проценти виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування - по 08 травня 2023 року включно.
Починаючи з 09 травня 2023 року проценти за користування кредитом позивачем не нараховувалися.
Такий порядок відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту.
Отже, заявлені ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 3 905,79 грн є виключно договірними процентами за фактичне користування кредитом у межах строку кредитування та не є неустойкою, іншою платою за прострочення або процентами, передбаченими статтею 625 ЦК України.
Штрафи, пеня та проценти відповідно до статті 625 ЦК України позивачем не нараховані та до стягнення не заявлені.
За весь період кредитування позивач нарахував 11 469,31 грн процентів. Відповідач сплатив у рахунок процентів 7 563,52 грн. Непогашений залишок процентів становить 3905,79 грн.
Зазначений розрахунок відповідає умовам кредитного договору, строку кредитування, погодженим процентним ставкам та фактично здійсненим відповідачем платежам.
Відповідач розрахунку позивача не спростував, власного розрахунку не подав та доказів погашення заборгованості у більшому розмірі суду не надав.
Разом із тим неподання відповідачем відзиву та заперечень саме по собі не є підставою для задоволення позову. Суд перевірив заявлені вимоги на підставі наданих доказів та встановив їх відповідність умовам укладеного сторонами договору і вимогам закону.
Таким чином, суд встановив, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» належним чином виконало свій обов`язок за договором № 458542-КС-001 та надало ОСОБА_1 10 000,00 грн кредиту, тоді як відповідач отримані кошти у визначені договором строки повністю не повернув та проценти за користування кредитом у повному обсязі не сплатив.
Станом на час звернення до суду непогашена заборгованість відповідача становить 9 784,21 грн, з яких 5 878,42 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 3 905,79 грн - заборгованість за процентами.
Зазначена заборгованість підтверджена належними та достатніми доказами, її розрахунок відповідає умовам кредитного договору та вимогам законодавства, у зв`язку з чим позов ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» у цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» задоволено повністю, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
За частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.
Частиною п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач клопотання про зменшення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не подавав. Тому підстав для застосування судом механізму зменшення витрат, передбаченого частиною п`ятою статті 137 ЦПК України, немає.
Разом із тим визначення розміру витрат, понесених стороною у відносинах зі своїм адвокатом, та визначення суми цих витрат, яка має бути покладена на іншу сторону за результатами розгляду справи, є різними правовими питаннями.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.
Отже, відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат за статтею 137 ЦПК України не звільняє суд від обов`язку під час їх розподілу оцінити, яка саме сума підтверджених позивачем витрат є обґрунтованою та пропорційною і, відповідно, може бути покладена на відповідача.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання професійної правничої допомоги від 15 травня 2026 року, укладений між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ БАЛАНС».
Пунктом 4.3 цього договору встановлено фіксований розмір гонорару за підготовку однієї позовної заяви - 10 000,00 грн.
Відповідно до пункту 4.5 договору оплата гонорару за підготовку позовних заяв здійснюється клієнтом у розмірі фактично компенсованих йому витрат на професійну правничу допомогу не пізніше шести місяців з дати надходження відповідної компенсації на рахунок клієнта.
Рахунком-фактурою № 05-458542-КС-001 від 15 травня 2026 року визначено вартість правничої допомоги щодо підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 у розмірі 10 000,00 грн.
Відсутність доказів фактичної сплати цієї суми на час вирішення справи не виключає можливості її розподілу, оскільки процесуальний закон прямо передбачає розподіл як уже сплачених витрат, так і тих, які сторона має сплатити відповідно до договору про надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначила, що у випадку встановлення сторонами фіксованого гонорару його розмір визначається умовами договору, а відсутність у детальному описі відомостей про кількість витрачених адвокатом годин сама по собі не є підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц виходила з того, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд повинен оцінювати їх реальність і необхідність, а також розумність їх розміру з урахуванням конкретних обставин справи.
У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19 наголошено, що при вирішенні питання саме про розподіл судових витрат суд може не покладати на іншу сторону всі заявлені витрати на професійну правничу допомогу, якщо їх розмір є непропорційним предмету спору, при цьому таке рішення має бути конкретно мотивованим.
Аналогічного підходу дотримується Європейський суд з прав людини. У рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04, пункт 268, ЄСПЛ зазначив, що компенсації підлягають лише витрати, які були фактичними і необхідними, а їх розмір - обґрунтованим. У пункті 269 цього рішення Суд окремо наголосив, що домовленість між клієнтом та його представником щодо розміру гонорару не є обов`язковою для суду при визначенні суми витрат, яка має бути компенсована іншою стороною.
Застосовуючи наведені критерії до обставин цієї справи, суд враховує, що ціна позову становить 9 784,21 грн, тоді як заявлена до відшкодування сума витрат на підготовку позовної заяви - 10 000,00 грн - перевищує саму ціну позову.
Предметом спору було стягнення заборгованості за одним кредитним договором. Справа розглядалася у спрощеному позовному провадженні. Відповідач відзиву та будь-яких заперечень по суті спору не подавав. Представник позивача участі в судових засіданнях не брав та просив розглянути справу за його відсутності. Необхідності підготовки відповіді на відзив, додаткових письмових пояснень, участі у судових засіданнях чи вчинення інших складних процесуальних дій у представника позивача не виникло.
Фактично надана правнича допомога, компенсації якої вимагає позивач, полягала у підготовці та поданні однієї позовної заяви з додатками.
Суд також враховує, що договором між позивачем та адвокатським об`єднанням установлено однаковий фіксований гонорар 10 000,00 грн за підготовку однієї позовної заяви без прив`язки його розміру до ціни конкретного позову, складності конкретної справи чи обсягу необхідної у ній роботи.
За таких обставин покладення на відповідача всіх заявлених 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу не відповідало б критеріям обґрунтованості, розумності та пропорційності, установленим статтею 141 ЦПК України.
Суд визначає, що розумною, необхідною та пропорційною предмету цього спору сумою витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає покладенню на відповідача, є 3 000,00 грн.
При цьому суд не змінює і не втручається у визначений договором розмір гонорару між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ БАЛАНС», а виключно визначає відповідно до статті 141 ЦПК України ту частину таких витрат, обов`язок відшкодування якої покладається на іншу сторону у цій справі.
Отже, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» підлягає стягненню 2 662,40 грн судового збору та 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 11, 525, 526, 530, 610, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтею 19, пунктами 6, 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 458542-КС-001 про надання кредиту від 16 січня 2023 року у загальному розмірі 9 784,21 грн (дев`ять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 21 копійка), з яких:
- 5 878,42 грн (п`ять тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень 42 копійки) - заборгованість за основною сумою кредиту;
- 3 905,79 грн (три тисячі дев`ятсот п`ять гривень 79 копійок) - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя І.Р. Вітер
Судове рішення № 138895737, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області) було прийнято 11.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 154/2116/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: