Рішення № 138895733, 11.08.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/2106/26

2/154/1369/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

11 серпня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Вітера І.Р.,

за участю секретаря судового засідання Баранюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 19 146,59 грн.

Стислий виклад позовних вимог.

Позов обґрунтовано тим, що 15 вересня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця укладено електронний договір № 5936189 про надання споживчого кредиту.

За умовами договору відповідачці надано кредит у розмірі 7 200,00 грн строком на 360 днів, із визначеною договором періодичністю сплати процентів та датою останнього платежу 10 вересня 2023 року.

Позивач зазначає, що кредитний договір відповідачка підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором «M369502», а кредитні кошти були перераховані на зазначену нею платіжну картку № НОМЕР_1 .

Договором передбачено стандартну процентну ставку у розмірі 1,99 % на день та знижену процентну ставку у розмірі 1,393 % на день, яка застосовувалася за умови своєчасного внесення позичальницею передбачених договором платежів.

Позивач посилається на те, що в період із 15 вересня 2022 року до 24 вересня 2023 року відповідачка сплатила первісному кредитору 6 964,67 грн, із яких 339,88 грн були зараховані в рахунок погашення основного боргу, а 6 624,79 грн у рахунок сплати процентів за користування кредитом.

25 вересня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 25.09/23-Ф, за яким до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 5936189.

Рішенням єдиного учасника від 25 листопада 2024 року найменування ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» змінено на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором, позивач просить стягнути з неї 19 146,59 грн заборгованості, з яких:

-6 860,12 грн заборгованість за тілом кредиту;

-12 286,47 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки 2 662,40 грн судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стислий виклад позиції відповідачки.

06 липня 2026 року відповідачка подала до суду клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 07 липня 2026 року, з метою забезпечення їй можливості скористатися професійною правничою допомогою.

Відзиву на позовну заяву, заперечень щодо заявлених вимог, власного розрахунку заборгованості або доказів на спростування обставин, на які посилається позивач, відповідачка до суду не подала.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою судді від 04 червня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У зв`язку з поданим відповідачкою клопотанням суд відклав розгляд справи, надавши їй можливість скористатися професійною правничою допомогою.

Ухвалою суду від 07 липня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано в Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо належності відповідачці платіжної картки № НОМЕР_1 і зарахування на цю картку 15 вересня 2022 року кредитних коштів у розмірі 7 200,00 грн. Розгляд справи відкладено на 11 серпня 2026 року.

28 липня 2026 року до суду надійшла відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» із витребуваними судом інформацією та банківською випискою.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, однак у судове засідання повторно не з`явилася, причин неявки не повідомила та заяви про повторне відкладення розгляду справи не подала.

Після відкладення розгляду справи за її клопотанням для забезпечення права на професійну правничу допомогу відповідачка мала достатній час для залучення представника, подання відзиву, заперечень і доказів, однак своїми процесуальними правами не скористалася.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення.

Згідно з частиною першою статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Установлені законом умови для проведення заочного розгляду справи наявні, тому суд постановив розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін.

15 вересня 2022 року о 22 год 06 хв 32 с між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 5936189 про надання споживчого кредиту.

У договорі зазначено відомості про позичальницю: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий 10 листопада 2020 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 1.1 договору його укладення здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», доступ до якої забезпечується споживачці через вебсайт або мобільний додаток «CreditPlus».

Електронна ідентифікація споживачки здійснюється під час входу до особистого кабінету, зокрема шляхом перевірки правильності введення коду, направленого товариством на зазначений споживачкою номер мобільного телефону, та/або шляхом перевірки пароля входу до особистого кабінету.

У пункті 1.15 договору зазначено, що до його укладення кредитодавець здійснив електронну ідентифікацію та верифікацію споживачки шляхом отримання її ідентифікаційних даних і фінансового номера телефону з бюро кредитних історій, джерелом яких є банк, перевірки одноразового пароля, надісланого на такий номер телефону, а також фотофіксації особи з використанням методу розпізнавання реальності особи та її ідентифікаційного документа.

За пунктом 1.2 договору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у гривні, а позичальниця отримати та повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ними й виконати інші передбачені договором обов`язки.

Пунктом 1.3 договору визначено суму кредиту 7 200,00 грн.

Відповідно до пункту 1.4 договору строк кредитування становить 360 днів, а періодичність внесення платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Дати повернення кредиту та сплати процентів визначені у графіку платежів, який є додатком № 1 до договору.

Пунктом 1.4.1 договору передбачено, що позичальниця не має права продовжувати встановлений договором строк кредитування або строк виплати кредиту на підставі звернення до товариства у паперовій чи електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Тип процентної ставки за договором є фіксованим.

Згідно з пунктом 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,99 % на день та застосовується в межах строку кредитування, визначеного пунктом 1.4 договору.

Пунктом 1.5.2 договору встановлено знижену процентну ставку в розмірі 1,393 % на день.

Знижена процентна ставка застосовується за умови, що позичальниця до 15 жовтня 2022 року або протягом трьох наступних календарних днів сплатить кошти в сумі не меншій, ніж розмір першого платежу, визначеного графіком платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

У разі виконання зазначеної умови проценти, нараховані до 15 жовтня 2022 року за стандартною ставкою, підлягають перерахунку за зниженою процентною ставкою.

У разі невиконання умов для отримання знижки користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою 1,99 % на день.

Відповідно до пункту 1.5.3 договору розмір процентів протягом строку його дії може бути змінений лише в бік зменшення у випадку та на умовах, визначених пунктом 1.5.2 договору.

Пунктом 1.6 договору визначено мету отримання кредиту споживчі (особисті) потреби.

За пунктом 1.7 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату його укладення становила 29 653,85 % річних у разі застосування стандартної процентної ставки протягом усього строку користування кредитом та 18 172,04 % річних у разі застосування стандартної ставки з урахуванням періоду дії зниженої процентної ставки.

Згідно з пунктом 1.8 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату його укладення становила 58 780,80 грн у разі застосування стандартної процентної ставки протягом усього строку кредитування та 57 491,28 грн у разі застосування стандартної процентної ставки з урахуванням періоду дії зниженої ставки.

Відповідно до пунктів 1.101.12 договору кредит надається без забезпечення у вигляді застави, укладення договорів щодо супровідних послуг третіх осіб не вимагається, а надання кредитодавцем споживачці супровідних послуг не передбачено.

За первісною редакцією пункту 2.1 договору кредитні кошти мали бути надані у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок позичальниці з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_4 .

Пунктом 2.2 договору передбачено перерахування кредитних коштів протягом двох календарних днів із моменту його укладення 15 або 16 вересня 2022 року.

Відповідно до пункту 2.4 договору кредит вважається наданим у день перерахування товариством усієї суми кредиту за визначеними договором платіжними реквізитами.

Згідно з пунктом 3.1 договору проценти є платою за користування кредитом та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кожний день користування кредитом у межах строку кредитування.

Базою для розрахунку процентів є залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня, а сума процентів визначається шляхом множення такої заборгованості на процентну ставку, яка діє у відповідному періоді.

За пунктом 3.2 договору до періоду розрахунку процентів включаються день надання та день фактичного повернення кредиту, однак не включається перша дата сплати процентів, зазначена у графіку платежів.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що в разі повного дострокового повернення кредиту позичальниця зобов`язана сплатити проценти, нараховані до дати такого повернення включно, а в разі часткового дострокового повернення проценти, нараховані до дати внесення відповідного платежу включно.

Додаток № 1 до договору містить графік платежів, розрахований із застосуванням зниженої процентної ставки протягом перших 30 днів користування кредитом.

Графіком передбачено внесення дванадцяти платежів. Перший платіж у сумі 3 008,88 грн мав бути внесений 15 жовтня 2022 року.

Наступні десять платежів у сумі 4 298,40 грн кожний підлягали внесенню 14 листопада 2022 року, 14 грудня 2022 року, 13 січня 2023 року, 12 лютого 2023 року, 14 березня 2023 року, 13 квітня 2023 року, 13 травня 2023 року, 12 червня 2023 року, 12 липня 2023 року та 11 серпня 2023 року.

Останній платіж у сумі 11 498,40 грн мав бути внесений 10 вересня 2023 року та складався із 7 200,00 грн основної суми кредиту і 4 298,40 грн процентів.

Загальна сума платежів за графіком становила 57 491,28 грн, із яких 7 200,00 грн сума кредиту та 50 291,28 грн проценти за користування кредитом.

Договір містить електронний підпис ОСОБА_1 , виконаний одноразовим ідентифікатором «M369502» 15 вересня 2022 року о 22 год 06 хв 32 с.

Цим же одноразовим ідентифікатором 15 вересня 2022 року о 22 год 06 хв 32 с ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, у якому зазначені сума кредиту 7 200,00 грн, строк кредитування 360 днів, стандартна процентна ставка 1,99 % на день, знижена процентна ставка 1,393 % на день, періодичність і розмір платежів та орієнтовна загальна вартість кредиту.

15 вересня 2022 року о 22 год 13 хв 46 с ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору № 5936189.

Пунктом 1 додаткової угоди сторони виклали перший абзац пункту 2.1 договору в новій редакції та визначили, що кредитні кошти надаються шляхом їх безготівкового перерахування на поточний рахунок позичальниці з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Інші умови договору залишено без змін.

Додаткову угоду ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором «M818064» 15 вересня 2022 року о 22 год 13 хв 46 с.

Згідно з довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 28 вересня 2023 року № 2641 це товариство надавало ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків.

У додатку до вказаної довідки містяться відомості про операцію за договором № 5936189: РНОКПП одержувачки НОМЕР_2 , сума переказу 7 200,00 грн, дата та час операції 15 вересня 2022 року о 22 год 14 хв, ідентифікатор транзакції 166904181, платіжний провайдер iPay, платіжна картка № НОМЕР_1 . Операція зазначена як успішна.

До матеріалів справи також долучено витяг із договору № 28/11/2019 про переказ коштів, укладеного 28 листопада 2019 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» як замовником і ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» як партнером.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору його предметом є надання партнером замовнику послуг із забезпечення здійснення переказу коштів виплат від імені та за рахунок замовника на рахунки його клієнтів.

За умовами договору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передавало платіжному провайдеру інформацію про клієнтів, яким належало здійснити виплату, і забезпечувало наявність коштів для проведення таких виплат, а ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» здійснювало переказ коштів на рахунки клієнтів та надавало замовнику відомості про проведені операції.

Листом від 27 листопада 2024 року № 931 ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» повідомило, що в раніше сформованих довідках щодо переказів коштів помилково зазначався договір № ФК-20/11/2019 від 28 листопада 2019 року. Правильним номером договору, на підставі якого здійснювалися відповідні перекази, є № 28/11/2019 від 28 листопада 2019 року.

На виконання ухвали суду від 07 липня 2026 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» надало відповідь від 17 липня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260715/93412-БТ та виписку за рахунком ОСОБА_1 .

З відповіді банку вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , була емітована платіжна картка № НОМЕР_5 , якій відповідає зазначений у кредитному договорі маскований номер № НОМЕР_1 .

До цієї платіжної картки було відкрито рахунок IBAN НОМЕР_6 .

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомило, що 15 вересня 2022 року на вказаний рахунок здійснено зарахування переказу в сумі 7 200,00 грн.

У наданій банком виписці за 15 вересня 2022 року відображено операцію «Зарахування переказу» на суму 7 200,00 грн. У графі суми, зарахованої на платіжну картку, зазначено 7 164,00 грн, а в графі комісії 36,00 грн.

Номер платіжної картки, сума та дата операції, зазначені у виписці АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідають відомостям, наведеним у додатковій угоді до кредитного договору та в довідці ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

З картки обліку договору № 5936189, складеної ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», вбачається рух заборгованості ОСОБА_1 у період із 15 вересня 2022 року до 24 вересня 2023 року.

15 вересня 2022 року в обліку кредитодавця відображено виникнення основного боргу в сумі 7 200,00 грн.

Із 15 вересня 2022 року до 12 жовтня 2022 року проценти нараховувалися за зниженою процентною ставкою 1,393 % на день на суму основного боргу 7 200,00 грн. Сума щоденного нарахування становила 100,29 грн або 100,30 грн залежно від результату округлення.

12 жовтня 2022 року відповідачка внесла платіж у сумі 3 008,88 грн. Із цієї суми кредитор зарахував 200,59 грн у рахунок погашення основного боргу та 2 808,29 грн у рахунок погашення процентів.

Після цього платежу залишок основного боргу зменшився до 6 999,41 грн.

13 та 14 жовтня 2022 року проценти за зниженою ставкою нараховувалися в сумі 97,50 грн за кожний день на залишок основного боргу 6 999,41 грн.

15 жовтня 2022 року нарахування процентів у картці обліку не відображено.

Загальна сума процентів, нарахованих за зниженою процентною ставкою, становила 3 003,29 грн.

Починаючи з 16 жовтня 2022 року кредитодавець застосовував стандартну процентну ставку 1,99 % на день.

Із 16 жовтня до 10 листопада 2022 року проценти нараховувалися на залишок основного боргу 6 999,41 грн у сумі 139,28 грн або 139,29 грн за кожний день.

10 листопада 2022 року відповідачка внесла платіж у сумі 3 955,79 грн. Із цієї суми 139,29 грн кредитор зарахував у рахунок погашення основного боргу, а 3 816,50 грн у рахунок погашення процентів.

Після вказаного платежу залишок основного боргу становив 6 860,12 грн.

Із 11 листопада 2022 року до 08 лютого 2023 року проценти за стандартною процентною ставкою нараховувалися на залишок основного боргу 6 860,12 грн у сумі 136,51 грн або 136,52 грн за кожний день.

Загальна сума процентів, нарахованих за стандартною процентною ставкою, становила 15 907,97 грн.

Таким чином, за період із 15 вересня 2022 року до 08 лютого 2023 року первісний кредитор нарахував проценти в загальній сумі 18 911,26 грн, із яких 3 003,29 грн за зниженою процентною ставкою та 15 907,97 грн за стандартною процентною ставкою.

Загальна сума платежів, внесених відповідачкою, становила 6 964,67 грн.

Із внесених коштів 339,88 грн були зараховані в рахунок погашення основного боргу, а 6 624,79 грн у рахунок погашення процентів.

Після врахування здійснених платежів залишок заборгованості за основним боргом становив 6 860,12 грн, а залишок нарахованих і несплачених процентів 12 286,47 грн.

Починаючи з 09 лютого 2023 року картка обліку не містить подальших нарахувань процентів, штрафів або пені. До 24 вересня 2023 року загальний розмір заборгованості залишався незмінним і становив 19 146,59 грн, з яких:

-6 860,12 грн заборгованість за основною сумою кредиту;

-12 286,47 грн заборгованість за процентами.

Штрафи та пеня за договором у розрахунку не нараховувалися.

25 вересня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 25.09/23-Ф, за умовами якого первісний кредитор відступив фактору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Того ж дня сторони підписали акт приймання-передачі реєстру боржників. Згідно з витягом із реєстру до нового кредитора перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 5936189 у загальному розмірі 19 146,59 грн, з яких 6 860,12 грн заборгованість за основним боргом, 12 286,47 грн заборгованість за процентами.

25 вересня 2023 року на електронну адресу відповідачки, зазначену під час укладення кредитного договору, направлено повідомлення про відступлення права вимоги та реквізити нового кредитора.

Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду.

Відповідно до частин першої третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює обставини, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи; докази мають бути належними, достовірними й достатніми для висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду наперед установленої сили.

Неподання відповідачкою відзиву не є самостійною підставою для задоволення позову та не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги. Досліджені судом докази в їх сукупності цей обов`язок підтверджують.

Щодо укладення кредитного договору в електронній формі.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а правочин має вчинятися у формі, установленій законом.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За положеннями статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі. Правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо він підписаний його стороною.

Відповідно до статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов з урахуванням вимог закону, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного відповідно до вимог законодавства.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пунктом 6 частини першої статті 3 цього Закону визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, які додаються до інших електронних даних особою, що прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні договору.

За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції другою стороною. Акцепт може здійснюватися шляхом направлення електронного повідомлення, заповнення електронної форми або вчинення інших дій, які чітко роз`яснені в інформаційній системі. Підписання електронного правочину може здійснюватися, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 виходив із того, що електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором із дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію», прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Такий підхід підтверджено Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 08 квітня 2026 року у справі № 705/1938/25, у якій зазначено, що без здійснення входу до особистого кабінету та введення отриманого одноразового ідентифікатора електронний кредитний договір не був би укладений.

Договір № 5936189 містить усі істотні умови кредитування: суму кредиту, строк, порядок його надання та повернення, вид і розмір процентної ставки, дати та розміри платежів, загальну вартість кредиту, права й обов`язки сторін.

У договорі зазначено персональні дані ОСОБА_1 , її РНОКПП, паспортні дані, адресу зареєстрованого місця проживання, контактні номери телефонів та реквізити платіжного засобу.

Договір і графік платежів підписані 15 вересня 2022 року о 22 год 06 хв 32 с електронним підписом відповідачки одноразовим ідентифікатором «M369502».

Через сім хвилин відповідачка окремим одноразовим ідентифікатором «M818064» підписала додаткову угоду, якою погодила зміну платіжних реквізитів для перерахування кредитних коштів на картку № НОМЕР_1 .

Використання двох різних одноразових ідентифікаторів для послідовного підписання договору та додаткової угоди, зазначення в документах належних відповідачці персональних даних і платіжної картки, а також подальше здійснення нею платежів за цим договором підтверджують її волевиявлення на укладення та виконання кредитного договору.

Відповідачка не заперечила відповідність поданих копій електронних документів їх оригіналам, не поставила під сумнів зазначені в них персональні дані, одноразові ідентифікатори чи умови кредитування та не заявила клопотання про витребування оригіналів електронних доказів.

Зміст електронних документів також підтверджується незалежними від кредитодавця доказами відповіддю банку, банківською випискою, документами платіжного провайдера та фактичними платежами відповідачки.

Отже, договір № 5936189 про надання споживчого кредиту та додаткова угода до нього укладені сторонами у передбаченій законом електронній формі, підписані відповідачкою одноразовими ідентифікаторами та є обов`язковими для виконання.

Щодо фактичного надання кредитних коштів.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути таку саму суму грошових коштів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Сам факт підписання кредитного договору не звільняє кредитодавця від обов`язку довести фактичне надання обумовлених договором коштів саме позичальниці.

Довідка ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» містить відомості про успішну операцію за договором № 5936189: переказ 15 вересня 2022 року о 22 год 14 хв суми 7 200,00 грн на картку № НОМЕР_1 , ідентифікатор транзакції НОМЕР_7 .

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підтвердило, що картка № НОМЕР_5 була емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , та що 15 вересня 2022 року на відкритий до неї рахунок здійснено переказ у сумі 7 200,00 грн.

Номер картки, дата, сума та призначення операції у відповіді банку повністю узгоджуються з додатковою угодою і відомостями платіжного провайдера.

У банківській виписці поряд із сумою операції 7 200,00 грн відображено суму у валюті картки 7 164,00 грн та комісію 36,00 грн. Водночас банк прямо підтвердив здійснення переказу в сумі 7 200,00 грн, а 36,00 грн відображені як окрема комісія за платіжною операцією. Така банківська комісія не є неперерахованою частиною кредиту та не свідчить про невиконання кредитодавцем обов`язку надати погоджену сторонами суму.

Подальше внесення відповідачкою платежів на виконання договору додатково підтверджує фактичне одержання нею кредиту та визнання кредитного зобов`язання.

Отже, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» належним чином виконало свій обов`язок і надало ОСОБА_1 кредит у погодженій сторонами сумі 7 200,00 грн.

Щодо виконання зобов`язання та розміру заборгованості.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

За змістом статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням установлених умов, а боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав зобов`язання у встановлений договором строк.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, а розмір і порядок їх одержання встановлюються договором.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, установлених договором.

За умовами договору стандартна процентна ставка становила 1,99 % на день, а знижена 1,393 % на день.

Умовою застосування зниженої ставки була сплата відповідачкою до 15 жовтня 2022 року або протягом трьох наступних календарних днів суми не меншої за перший платіж, визначений графіком, або здійснення часткового дострокового повернення кредиту.

12 жовтня 2022 року відповідачка сплатила 3 008,88 грн, тобто до настання визначеної договором дати та в розмірі першого платежу. Тому первісний кредитор обґрунтовано застосував до першого розрахункового періоду знижену процентну ставку 1,393 % на день.

Із платежу 3 008,88 грн кредитор зарахував 2 808,29 грн у рахунок сплати нарахованих процентів та 200,59 грн у рахунок погашення основного боргу, внаслідок чого залишок кредиту зменшився до 6 999,41 грн.

Із 16 жовтня 2022 року, після закінчення передбаченого договором періоду знижки, проценти нараховувалися за стандартною ставкою 1,99 % на день.

10 листопада 2022 року відповідачка сплатила 3 955,79 грн, із яких 3 816,50 грн були зараховані в рахунок нарахованих процентів, а 139,29 грн у рахунок погашення основного боргу. Після цього залишок тіла кредиту становив 6 860,12 грн.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності здійсненого платежу для виконання зобов`язання в повному обсязі спочатку погашаються прострочена сума кредиту та прострочені проценти, у другу чергу сума кредиту та проценти за користування кредитом, у третю неустойка та інші платежі.

Обидва платежі відповідачки зараховані кредитором виключно в рахунок основної суми кредиту та процентів. Жодної частини цих коштів на погашення штрафів, пені, комісій чи інших платежів кредитор не спрямовував. Тому встановлена статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» черговість погашення вимог не порушена.

Загалом відповідачка сплатила 6 964,67 грн, з яких 339,88 грн зараховано в рахунок основного боргу, а 6 624,79 грн у рахунок процентів.

Після другого платежу проценти нараховувалися з 11 листопада 2022 року до 08 лютого 2023 року включно на залишок основного боргу 6 860,12 грн за ставкою 1,99 % на день.

Цей період становить 90 календарних днів. Щоденна сума процентів без округлення дорівнювала 136,516388 грн, тому в картці обліку вона відображалася як 136,51 грн або 136,52 грн залежно від результату округлення.

Загальна сума процентів за цей період становить: 6 860,12 грн ? 1,99 % ? 90 днів = 12 286,47 грн.

Результат контрольного розрахунку суду збігається із сумою несплачених процентів, зазначеною позивачем.

Починаючи з 09 лютого 2023 року первісний кредитор припинив нарахування процентів. Отже, до позову не включено проценти за весь погоджений сторонами строк кредитування до 10 вересня 2023 року, а заявлено лише проценти, фактично нараховані до 08 лютого 2023 року.

Усі заявлені проценти нараховані в межах 360-денного строку кредитування. Тому вони є передбаченою статтею 1048 ЦК України платою за правомірне користування кредитними коштами, а не процентами як мірою відповідальності за статтею 625 ЦК України.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на період воєнного стану позичальника звільнено від відповідальності, установленої статтею 625 ЦК України, та від сплати неустойки за прострочення виконання кредитного зобов`язання.

Ця норма не скасовує обов`язку сплати договірних процентів, нарахованих відповідно до статті 1048 ЦК України за користування кредитом у межах погодженого сторонами строку.

Позивач не заявив до стягнення неустойку, проценти, інфляційні втрати за статтею 625 ЦК України або інші платежі, від яких відповідачка звільнена на період воєнного стану.

Станом на час розгляду справи строк повернення кредиту сплив. Доказів погашення після 10 листопада 2022 року основного боргу або нарахованих процентів відповідачка не надала.

Таким чином, розмір невиконаного зобов`язання становить 19 146,59 грн, з яких 6860,12 грн основний борг та 12 286,47 грн проценти за користування кредитом.

Щодо переходу права вимоги до позивача.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, новий кредитор несе ризик несприятливих наслідків, а виконання боржником обов`язку первісному кредитору є належним виконанням.

За частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до третьої особи.

Згідно із частиною першою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути як наявна грошова вимога, строк платежу за якою настав, так і майбутня вимога.

25 вересня 2023 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» уклали договір факторингу № 25.09/23-Ф та підписали акт приймання-передачі реєстру боржників.

Витяг із реєстру містить конкретні відомості щодо ОСОБА_1 : РНОКПП НОМЕР_2 , номер договору 5936189, основний борг 6 860,12 грн, проценти 12 286,47 грн та загальну суму вимоги 19 146,59 грн.

Ці відомості повністю збігаються з кредитним договором і карткою обліку первісного кредитора.

25 вересня 2023 року на електронну адресу відповідачки направлено повідомлення про відступлення права вимоги та реквізити нового кредитора.

Водночас саме по собі ненадання доказів прочитання такого повідомлення не припиняло б права нового кредитора і не впливало б на дійсність відступлення. Правовим наслідком неповідомлення могло бути лише визнання належним виконання, здійсненого первісному кредитору.

Доказів сплати відповідачкою будь-яких коштів первісному кредитору після відступлення права вимоги матеріали справи не містять.

Рішенням єдиного учасника від 25 листопада 2024 року найменування ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» змінено на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ». Зміна найменування не припинила юридичну особу і не спричинила правонаступництва, оскільки ідентифікаційний код юридичної особи 44559822 залишився незмінним.

Отже, позивач довів безперервний перехід до нього права вимоги за договором № 5936189 у заявленому розмірі та є належним кредитором відповідачки.

Висновок за результатами розгляду справи.

Досліджені докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та послідовно підтверджують укладення відповідачкою електронного кредитного договору, фактичне отримання нею 7 200,00 грн, часткове виконання зобов`язання, правильність застосованих процентних ставок, арифметичну обґрунтованість розрахунку та перехід права вимоги до позивача.

Відповідачка належних і допустимих доказів повернення залишку кредиту та сплати нарахованих процентів не надала.

Позивач довів порушення свого права та обґрунтованість вимоги про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за договором № 5936189 у загальному розмірі 19 146,59 грн, з яких 6 860,12 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 12 286,47 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Позов у цій частині підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, зокрема гонорару за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт і їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Частиною третьою статті 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт, наданих послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, тобто їх дійсності й необхідності, а також розумності їх розміру з огляду на конкретні обставини справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року, заявку № 18847 на виконання доручення від 17 квітня 2026 року, акт № 18847 приймання-передачі виконаних робіт від 18 травня 2026 року, рахунок на оплату, ордер та копію свідоцтва адвоката Столітнього М.М.

Заявкою та актом сторони визначили загальну вартість професійної правничої допомоги в сумі 10 000,00 грн за дванадцять годин роботи адвоката.

Умовами договору та заявки передбачено, що гонорар підлягає оплаті протягом тридцяти календарних днів із дня набрання рішенням суду першої інстанції законної сили.

Відсутність доказів фактичної сплати гонорару на час ухвалення рішення не виключає можливості його розподілу, оскільки процесуальний закон передбачає відшкодування як фактично сплачених витрат, так і витрат, які сторона зобов`язана сплатити відповідно до договору.

Водночас погоджений між адвокатом і клієнтом розмір гонорару не є безумовною підставою для покладення всієї його суми на іншу сторону. Суд оцінює не розмір договірного зобов`язання між позивачем та адвокатом, а обсяг витрат, які були реально й об`єктивно необхідними для розгляду конкретної справи та можуть бути компенсовані за рахунок відповідачки.

Ця справа стосується стягнення заборгованості за одним кредитним договором, належить до поширеної та типової для позивача категорії спорів і розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачка відзиву та заперечень проти позову не подала, зустрічних вимог не заявляла, у зв`язку із чим адвокат позивача не здійснював підготовки відповіді на відзив, заперечень або додаткових пояснень щодо позиції відповідачки.

Представник позивача в судові засідання не з`являвся та просив розглянути справу за його відсутності. Отже, зазначені в акті дві години представництва інтересів клієнта, зокрема участі в судових засіданнях, вартістю 1 640,00 грн фактично не були витрачені.

В акті також зазначено дві години на складання процесуальних документів із орієнтовним переліком таких документів, як відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви та клопотання. Фактично представником позивача було подано клопотання про витребування доказів, однак відповідь на відзив та інші з перелічених документів у справі не складалися.

Окремо визначені в акті послуги з надання первинної консультації, аналізу документів і законодавства, підготовки декількох правових позицій, узгодження позиції та складання письмового консультаційного висновку за своїм змістом є взаємопов`язаними складовими підготовки позовної заяви, а не самостійними діями, кожна з яких зумовлювала окремі необхідні витрати для судового розгляду цієї справи.

Оформлення додатків, витягу з реєстру боржників, опису поштового відправлення, рахунку й акта має переважно організаційний та технічний характер і не вимагало самостійної складної правової роботи.

Ціна позову становить 19 146,59 грн, тоді як заявлені витрати на правничу допомогу 10 000,00 грн, тобто перевищують половину ціни позову. Такий розмір витрат з огляду на типовий характер спору, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, відсутність заперечень відповідачки та розгляд справи без участі представника позивача не є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.

Ураховуючи підготовку адвокатом позовної заяви, дослідження документів, формування доказової бази та складання клопотання про витребування банківських доказів, суд визначає реальним, необхідним, розумним і пропорційним розміром витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає покладенню на відповідачку, 3 000,00 грн.

Визначення такого розміру компенсації не змінює погодженого сторонами гонорару та не втручається у договірні відносини між позивачем і адвокатом, а стосується виключно розподілу судових витрат між сторонами цієї справи.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн.

Таким чином, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» підлягають стягненню судові витрати у загальному розмірі 5 662,40 грн, з яких 2 662,40 грн судовий збір та 3 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263265, 268, 273, 280284, 287, 288, 354 ЦПК України, статтями 202204, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 626629, 638, 1048, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором № 5936189 про надання споживчого кредиту від 15 вересня 2022 року в загальному розмірі 19 146,59 грн (дев`ятнадцять тисяч сто сорок шість гривень 59 копійок), з яких:

- 6 860,12 грн (шість тисяч вісімсот шістдесят гривень 12 копійок) заборгованість за основною сумою кредиту;

- 12 286,47 грн (дванадцять тисяч двісті вісімдесят шість гривень 47 копійок) заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судові витрати в загальному розмірі 5 662,40 грн (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок), з яких:

- 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) витрати зі сплати судового збору;

- 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок) витрати на професійну правничу допомогу.

У решті заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок) відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Відповідачка, якій повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення їй повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідачка має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає обчислюватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І.Р. Вітер