Рішення № 138895731, 11.08.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

643/6204/26

2/154/1247/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

11 серпня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Вітера І.Р.,

з участю секретаря судового засідання Баранюк О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до Салтівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про споживчий кредит № 100762222, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000,00 грн зі сплатою процентів та інших передбачених договором платежів.

Позивач зазначає, що первісний кредитор належним чином виконав свої договірні зобов`язання та перерахував кредитні кошти на банківську картку, зазначену відповідачем під час укладення договору. Водночас відповідач своїх зобов`язань щодо своєчасного і повного повернення кредиту, сплати процентів та комісії належним чином не виконав.

28 травня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т, за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 100762222 від 15 листопада 2023 року.

Посилаючись на виписку з особового рахунку, позивач указує, що загальна заборгованість відповідача за кредитним договором становить 27 623,50 грн, з яких:

-5 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту;

-21 623,50 грн - прострочена заборгованість за процентами;

-1 000,00 грн - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

У зв`язку із цим позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про споживчий кредит № 100762222 від 15 листопада 2023 року в загальному розмірі 27 623,50 грн, а також понесені судові витрати.

Процесуальні дії та рішення у справі

Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 31 березня 2026 року цивільну справу передано за територіальною підсудністю до Володимирського міського суду Волинської області.

29 квітня 2026 року справа надійшла до Володимирського міського суду Волинської області.

Ухвалою суду від 01 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Іншою ухвалою суду від 01 травня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано в Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію про те, чи емітувалася на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , банківська платіжна картка № НОМЕР_2 .

29 травня 2026 року від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшла відповідь, згідно з якою на ім`я ОСОБА_1 було емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_3 .

Ухвалою суду від 30 червня 2026 року додатково витребувано в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію про те, чи було 15 листопада 2023 року зараховано на рахунок, відкритий із використанням банківської платіжної картки № НОМЕР_3 , емітованої на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , грошові кошти у сумі 10 000,00 грн як кредит за договором про споживчий кредит № 100762222 від 15 листопада 2023 року.

14 липня 2026 року до суду надійшла відповідь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № БТ/Е-30000 від 13 липня 2026 року на виконання ухвали суду від 30 червня 2026 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, однак у судове засідання повторно не з`явився, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів на спростування заявлених вимог не подав.

З огляду на повторну неявку належним чином повідомленого відповідача, неподання ним відзиву, відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи та з урахуванням положень статей 223, 280 ЦПК України суд постановив проводити розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін

15 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником укладено договір про споживчий кредит № 100762222 в електронній формі.

У договорі зазначено такі відомості про позичальника: дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі картки № НОМЕР_4 , виданий 02 липня 2021 року, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , номер мобільного телефону НОМЕР_5 .

Договір від імені позичальника підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 598210. У верхній частині документа зазначено, що договір підписано ОСОБА_1 15 листопада 2023 року о 20 годині 57 хвилин.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит для задоволення особистих потреб у загальному розмірі 10 000,00 грн, а позичальник - повернути кредит, сплатити комісію за його надання, проценти за користування кредитом та виконати інші передбачені договором зобов`язання.

Згідно з пунктом 1.3 договору загальний строк кредитування становив 105 днів - із 15 листопада 2023 року до 28 лютого 2024 року - та складався з пільгового і поточного періодів.

Пунктом 1.3.1 договору визначено, що пільговий період становить 15 днів із дати надання кредиту та закінчується 30 листопада 2023 року, яка визначена рекомендованою датою платежу.

Відповідно до пункту 1.3.2 договору поточний період становить 90 днів, починається з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду, та закінчується 28 лютого 2024 року - у дату остаточного погашення заборгованості.

За пунктом 1.4 договору позичальник мав повернути кредит, сплатити комісію за його надання та проценти за користування кредитом у рекомендовану дату платежу - 30 листопада 2023 року, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості - 28 лютого 2024 року.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що загальні витрати позичальника протягом пільгового періоду становлять 3 475,00 грн, а орієнтовна загальна вартість кредиту за цей період - 13 475,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період визначена у розмірі 141 762,00 %.

Загальні витрати позичальника за весь строк кредитування визначені у сумі 34975,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 44 975,00 грн, а орієнтовна реальна річна процентна ставка - 18 515,00 %.

Відповідно до пункту 1.5.1 договору комісія за надання кредиту становить 1 000,00 грн та нараховується одноразово за ставкою 10 % від суми кредиту в момент його видачі.

Згідно з пунктом 1.5.2 договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду визначені у сумі 2 475,00 грн та нараховуються за ставкою 1,65 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним.

Пунктом 1.5.3 договору передбачено, що проценти за користування кредитом протягом поточного періоду визначені у сумі 31 500,00 грн та нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до пункту 1.6 договору процентна ставка є фіксованою.

У пункті 2.1 договору зазначено, що кредитні кошти надаються безготівково на рахунок із використанням платіжної картки № НОМЕР_2 .

Згідно з пунктом 2.2.1 договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти у розмірах, визначених пунктами 1.5.1-1.5.3 договору. У разі продовження строку кредитування позичальник додатково мав сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту й проценти на умовах пункту 2.3 договору.

Пунктом 2.2.2 договору передбачено нарахування процентів із дня, наступного за днем надання кредиту, до дати закінчення строку кредитування з урахуванням можливих пролонгацій, на фактичний залишок заборгованості за кожен день користування кредитом.

Відповідно до пункту 2.2.3 договору проценти нараховуються за стандартною ставкою, визначеною пунктом 1.5.3, протягом усього строку кредитування, крім випадків застосування акцій, програм лояльності або спеціальних пропозицій. Знижена ставка 1,65 % застосовується протягом пільгового періоду. Після завершення пільгового періоду, з урахуванням можливих пролонгацій, проценти нараховуються за стандартною ставкою 3,50 % на день. Після закінчення строку кредитування, у тому числі з урахуванням пролонгацій, нарахування процентів за користування кредитом припиняється.

Пунктом 2.3 договору врегульовано порядок продовження строку кредитування.

Відповідно до пункту 2.3.1 договору позичальник мав право неодноразово продовжувати або поновлювати пільговий період і збільшувати строк кредитування на тих самих умовах, якщо кредитодавець надавав таку можливість відповідно до Правил.

Для продовження або поновлення пільгового періоду позичальник мав здійснити передбачені договором і Правилами дії, зокрема сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, а також визначену частину заборгованості за кредитом, якщо її сплату передбачав кредитодавець.

Договором передбачено можливість продовження строку кредитування на 3, 7 або 15 днів. Максимальний розмір комісії за управління та обслуговування кредиту залежно від обраного строку пролонгації становив: за 3 дні - 3 % від суми наданого кредиту; за 7 днів - 6 % від суми наданого кредиту; за 15 днів - 10 % від суми наданого кредиту.

Протягом періоду, на який було продовжено або поновлено пільговий період, проценти мали нараховуватися за ставкою 1,65 % на день, визначеною пунктом 1.5.2 договору.

Згідно з пунктом 2.3.2 договору після вибору доступних умов пролонгації позичальник мав направити кредитодавцю електронне звернення або повідомлення із застосуванням одноразового ідентифікатора, надісланого кредитодавцем, та здійснити передбачений договором платіж.

Після здійснення такого платежу умови договору щодо строку кредитування, тривалості пільгового періоду, дати його закінчення та дати остаточного погашення підлягали зміні пропорційно строку пролонгації. Нові дати та суми заборгованості мали відображатися в оновленому графіку платежів, розміщеному в особистому кабінеті позичальника.

Виконання лише частини передбачених пунктом 2.3.2 дій не призводило до пролонгації.

Пунктом 2.4.1 договору встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити комісію за його надання та проценти у рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення. Завершення пільгового періоду саме по собі не призводить до прострочення зобов`язань, тоді як завершення поточного періоду має наслідком порушення строку їх виконання.

Згідно з пунктом 2.4.2 договору заборгованість, яка існувала на дату закінчення строку кредитування, підлягала сплаті одночасно з поверненням кредиту.

У пункті 4.1 договору передбачено, що в разі прострочення повернення кредиту, сплати процентів або інших платежів позичальник із дня, наступного за останнім днем строку кредитування з урахуванням пролонгацій, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, але не більше 15 % суми простроченого платежу.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що в разі прострочення кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою закінчення строку кредитування з урахуванням пролонгацій, має право нараховувати проценти за стандартною ставкою, визначеною пунктом 1.5.3 договору, як проценти за порушення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України. Обов`язок зі сплати таких процентів мав виникати після пред`явлення кредитодавцем відповідної вимоги.

Відповідно до пунктів 6.1-6.4 договору його укладення відбувалося в електронній формі в особистому кабінеті позичальника. Проєкт договору, розміщений у такому кабінеті, був пропозицією кредитодавця, а прийняття цієї пропозиції здійснювалося шляхом підписання електронного повідомлення електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який надсилався на мобільний номер позичальника. Укладений у такій формі договір прирівнювався сторонами до договору, підписаного власноручно.

У пункті 6.7 договору зазначено, що позичальника ідентифіковано та верифіковано шляхом отримання ідентифікаційних даних через систему BankID Національного банку України.

Згідно з пунктом 7.1 договір набував чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін - із моменту отримання позичальником кредиту. Строк договору визначено до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатком № 1 до договору є графік платежів, відповідно до якого на 28 лютого 2024 року передбачено повернення 10 000,00 грн кредиту, сплату 33 975,00 грн процентів і 1000,00 грн комісії, а загальну вартість кредиту визначено в сумі 44 975,00 грн.

У заяві на отримання кредиту № 100762222 від 15 листопада 2023 року відповідач просив надати йому кредит у сумі 10 000,00 грн на загальний строк 105 днів, із яких пільговий період становить 15 днів, а поточний - 90 днів. У заяві також зазначено денну процентну ставку 1,65 % протягом пільгового періоду, 3,50 % протягом поточного періоду та комісію за надання кредиту в розмірі 10 % від його суми.

У цій заяві зазначено платіжну картку позичальника MASTERCARD НОМЕР_6 , на яку мали бути перераховані кредитні кошти.

Анкета-заява на кредит № 100762222 містить відомості про суму кредиту 10 000,00 грн, строк кредитування 15 днів до 30 листопада 2023 року, суму до повернення протягом пільгового періоду 13 475,00 грн, яка включає 1 000,00 грн комісії та 2 475,00 грн процентів.

У цій анкеті зафіксовано етапи оформлення заявки 15 листопада 2023 року, зокрема її заповнення, автоматичну перевірку, перевірку в бюро кредитних історій, скоринг, підписання паспорта кредиту та договору. Відомості анкети містять запис про підписання договору в проміжку з 09 години 57 хвилин 14 секунд до 09 години 57 хвилин 43 секунд.

За результатами розгляду заявки кредитодавцем прийнято рішення про її погодження. Погоджено кредит у сумі 10 000,00 грн на 15 днів, комісію за надання кредиту в розмірі 10 % одноразово та процентну ставку 1,65 % за кожен день користування кредитом.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 100762222 від 15 листопада 2023 року, складеною ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», станом на 09 березня 2026 року за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у загальному розмірі 27 623,50 грн, з якої 5 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 21 623,50 грн - прострочена заборгованість за процентами, 1 000,00 грн - прострочена заборгованість за комісією.

Строкова заборгованість за сумою кредиту, процентами та комісією у виписці зазначена в розмірі 0,00 грн.

У документі вказано, що кредит у сумі 10 000,00 грн надано відповідачу 15 листопада 2023 року, а право вимоги за кредитним договором отримано позивачем 28 травня 2024 року.

Також у виписці зазначено, що вимогу про погашення заборгованості сформовано 02 березня 2026 року, а станом на 09 березня 2026 року заборгованість не погашена.

Водночас графи виписки щодо дат і сум здійснених платежів, дати останнього платежу та суми останнього платежу не заповнені. Документ не містить деталізованих відомостей про нарахування процентів за окремими періодами, застосовані процентні ставки, здійснені відповідачем платежі та порядок їх зарахування. При початковій сумі наданого кредиту 10 000,00 грн у виписці зазначено залишок простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 000,00 грн.

На виконання ухвали суду від 01 травня 2026 року Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» листом № БТ/Е-21365 від 22 травня 2026 року повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 .

Останні чотири цифри номера цієї картки - 0244 - відповідають останнім цифрам номера платіжної картки № НОМЕР_2 , зазначеної у договорі про споживчий кредит № 100762222 від 15 листопада 2023 року та заяві відповідача на отримання кредиту як картки, на яку мали бути перераховані кредитні кошти.

У листі банк також зазначив, що для перевірки успішності конкретної транзакції та зарахування коштів на відповідний рахунок необхідно додатково зазначити номер картки, дату здійснення платежу та суму платежу.

На виконання ухвали суду від 30 червня 2026 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» листом № БТ/Е-30000 від 13 липня 2026 року повідомило, що за період з 15 листопада 2023 року по 20 листопада 2023 року на платіжну картку № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , було зараховано платіж у сумі 10000,00 грн.

До відповіді банку долучено протокол перевірки кваліфікованого електронного підпису, відповідно до якого підпис перевірено успішно, а цілісність даних підтверджено.

28 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» як первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» як новим кредитором укладено договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т.

За умовами цього договору первісний кредитор зобов`язався передати новому кредитору належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у відповідному реєстрі боржників, а новий кредитор - прийняти такі права та сплатити їх вартість.

Передача прав вимоги оформлена актом приймання-передачі реєстру боржників від 28 травня 2024 року. Матеріали також містять платіжну інструкцію на підтвердження здійснення новим кредитором передбаченої договором оплати.

Згідно з витягом із реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т, до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» передано право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за договором про споживчий кредит № 100762222 від 15 листопада 2023 року.

У витягу зазначено загальну суму заборгованості 27 623,50 грн, з якої 5 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 21 623,50 грн - заборгованість за процентами та 1000,00 грн - заборгованість за комісією.

02 березня 2026 року ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» склало на ім`я ОСОБА_1 претензію вих. № 23612031/2811.

У претензії позивач повідомив відповідача про набуття 28 травня 2024 року права вимоги за договором про споживчий кредит № 100762222 від 15 листопада 2023 року на підставі договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т.

Позивач зазначив, що заборгованість відповідача за кредитним договором становить 27 623,50 грн, з яких 5 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 21 623,50 грн - заборгованість за процентами та 1 000,00 грн - заборгованість за комісією.

У претензії відповідачу запропоновано протягом трьох днів погасити вказану заборгованість за зазначеними у документі банківськими реквізитами та повідомлено, що в разі невиконання цієї вимоги позивач звернеться до суду.

Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі частин першої-третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають установленню при ухваленні судового рішення.

На підставі частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наведені норми визначають межі розгляду цієї справи. Суд розглядає спір у межах заявлених позовних вимог, на підставі поданих і витребуваних доказів та з урахуванням того, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, не подав відзиву, не заперечив проти позову, не оспорив факту укладення договору, отримання кредитних коштів, переходу права вимоги до позивача та розміру заявленої заборгованості.

Неподання відповідачем відзиву саме по собі не звільняє позивача від обов`язку довести підстави позову. Водночас суд не зобов`язаний і не має права замість відповідача формувати можливі заперечення, моделювати інший порядок руху коштів або припускати існування платежів, доказів яких у справі немає і на які сам відповідач не посилався.

Щодо доведеності факту укладення кредитного договору

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми.

Відповідно до частин першої, третьої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

На підставі частин першої-третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилався ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства або за письмовою згодою сторін.

Згідно з частинами першою та другою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Закон України «Про електронну комерцію» визначає порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем.

За змістом статей 3, 11, 12 цього Закону електронний договір може бути укладений шляхом направлення оферти та її акцепту в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором є належним способом підписання електронного правочину, якщо сторони передбачили або фактично використали такий спосіб підписання.

У справі встановлено, що договір про споживчий кредит № 100762222 від 15 листопада 2023 року укладено в електронній формі між ТОВ «МІЛОАН» і ОСОБА_1 .

Договір містить персональні дані відповідача, його РНОКПП, паспортні дані, адресу реєстрації, номер мобільного телефону, реквізити платіжної картки, суму кредиту, строк кредитування, порядок повернення кредиту, розмір процентів, комісію, умови пролонгації та відповідальність за порушення зобов`язання.

Договір від імені відповідача підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 598210. Ці відомості узгоджуються із заявою на отримання кредиту, анкетою-заявою, графіком платежів та даними про погодження кредиту.

Відповідач не оспорив належність йому персональних даних, зазначених у договорі та заяві, не заперечив використання ним фінансового номера телефону, не заявив про втрату доступу до цього номера, не вказав на використання його даних іншою особою та не подав жодного доказу, який би ставив під сумнів його волевиявлення на укладення договору.

Матеріали справи не містять доказів недійсності, нікчемності або неукладеності договору. Відповідач зустрічного позову про визнання договору недійсним не подав.

Отже, суд встановив, що договір про споживчий кредит № 100762222 від 15 листопада 2023 року укладено між сторонами належним чином, у письмовій електронній формі, із погодженням усіх істотних умов договору.

Щодо доведеності факту надання кредиту та виникнення обов`язку його повернення

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Факт укладення кредитного договору сам по собі не замінює доказу фактичного надання кредитних коштів. Тому суд окремо перевірив, чи доведено перерахування кредиту саме відповідачу на платіжний засіб, зазначений у договорі та заяві на отримання кредиту.

У договорі та заяві на отримання кредиту зазначено, що кредитні кошти підлягали перерахуванню на платіжну картку № НОМЕР_2 .

На виконання ухвали суду АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 .

Останні чотири цифри цієї картки збігаються з останніми цифрами платіжної картки, зазначеної у кредитному договорі та заяві відповідача на отримання кредиту.

На виконання додаткової ухвали суду АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» повідомило, що за період з 15 листопада 2023 року по 20 листопада 2023 року на платіжну картку № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , було зараховано платіж у сумі 10 000,00 грн.

Ці докази узгоджуються між собою та підтверджують єдиний послідовний ланцюг: відповідач подав заяву на отримання кредиту із зазначенням платіжної картки; договір передбачав надання кредиту на цю картку; банк підтвердив належність повного номера картки саме відповідачу; банк підтвердив зарахування на цю картку платежу у сумі 10000,00 грн у період, безпосередньо пов`язаний з укладенням кредитного договору.

Відповідач не заперечив факту зарахування коштів на його картку, не подав доказів того, що кошти не були отримані, не заявив про помилковість банківської інформації та не довів повернення отриманої суми кредитодавцю в повному обсязі.

Отже, факт надання відповідачу кредиту в сумі 10 000,00 грн доведений належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. У відповідача виник обов`язок повернути кредит і сплатити передбачені договором платежі.

Щодо переходу права вимоги до позивача

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити своє право грошової вимоги до третьої особи.

28 травня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» як первісним кредитором та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» як новим кредитором укладено договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т.

Передача прав вимоги оформлена актом приймання-передачі реєстру боржників від 28 травня 2024 року. Матеріали справи також містять платіжну інструкцію на підтвердження здійснення новим кредитором оплати за договором відступлення.

Згідно з витягом із реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т, до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» передано право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за договором про споживчий кредит № 100762222 від 15 листопада 2023 року.

У витягу зазначено того самого боржника, той самий кредитний договір і той самий склад заборгованості, який заявлений позивачем до стягнення в цій справі.

Відповідач не заперечив переходу права вимоги, не заявив про виконання зобов`язання первісному кредитору після відступлення, не подав доказів існування спору щодо належності позивачу права вимоги.

Отже, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» довело належний перехід до нього права вимоги за договором про споживчий кредит № 100762222 від 15 листопада 2023 року та є належним позивачем у цій справі.

Щодо розміру заборгованості

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

На підставі статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Договором про споживчий кредит № 100762222 від 15 листопада 2023 року визначено загальний розмір кредиту 10 000,00 грн, загальний строк кредитування 105 днів, пільговий період 15 днів до 30 листопада 2023 року та поточний період 90 днів до 28 лютого 2024 року.

Договором передбачено фіксовану процентну ставку: 1,65 % на день протягом пільгового періоду та 3,50 % на день протягом поточного періоду.

Також договором прямо визначено комісію за надання кредиту в сумі 1 000,00 грн, яка нараховується одноразово за ставкою 10 % від суми кредиту в момент його видачі.

У графіку платежів за договором загальна вартість кредиту визначена в сумі 44975,00 грн, з яких 10 000,00 грн - сума кредиту, 33 975,00 грн - проценти, 1 000,00 грн - комісія.

Позивач заявив до стягнення не всю загальну вартість кредиту, передбачену графіком платежів, а 27 623,50 грн, з яких 5 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 21 623,50 грн - заборгованість за процентами, 1 000,00 грн - заборгованість за комісією.

Надана позивачем виписка з особового рахунку підтверджує саме такий склад заборгованості станом на 09 березня 2026 року.

Суд бере до уваги, що виписка з особового рахунку не містить повної деталізації щоденного руху заборгованості, дат і сум можливих платежів відповідача та порядку їх зарахування. Водночас у цій конкретній справі така обставина не спростовує заявлених вимог і не є самостійною підставою для відмови у позові.

Вирішальне значення має те, що заявлена до стягнення сума процентів 21 623,50 грн є меншою за суму процентів 33 975,00 грн, прямо погоджену сторонами у договорі та графіку платежів за весь строк кредитування.

Заявлена до стягнення комісія 1 000,00 грн прямо передбачена договором, заявою на отримання кредиту, анкетою-заявою та графіком платежів.

Заявлена до стягнення сума основного боргу 5 000,00 грн є меншою за фактично наданий відповідачу кредит 10 000,00 грн, що свідчить про врахування кредитором часткового зменшення основного боргу, а не про заявлення до стягнення завищеної суми тіла кредиту.

Матеріали справи не містять доказів того, що проценти в заявленій сумі нараховані поза межами строку кредитування, як санкція за прострочення або всупереч умовам договору. Позивач не заявляє до стягнення пеню, штраф, інфляційні втрати чи проценти річних за статтею 625 ЦК України.

Суд не встановив очевидної незаконності заявленої суми процентів, її арифметичної неможливості або прямої суперечності умовам договору.

Відповідач не подав відзиву, не оспорив розрахунок, не надав власного контррозрахунку, не довів сплату іншої суми, не подав доказів повного або часткового погашення процентів чи комісії та не послався на будь-які обставини, які б спростовували заявлений позивачем розмір заборгованості.

За правилами статей 12, 13, 81 ЦПК України суд не може виходити за межі наявних доказів і замість відповідача припускати існування платежів, іншого порядку зарахування коштів або іншого розміру боргу.

Виписка з особового рахунку, договір, графік платежів, заява на отримання кредиту, анкета-заява, витяг із реєстру боржників, претензія позивача, а також відповіді АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у сукупності є достатніми доказами для встановлення заявленого розміру заборгованості.

Отже, суд встановив, що заборгованість відповідача за договором про споживчий кредит № 100762222 від 15 листопада 2023 року становить 27 623,50 грн, з яких 5 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 21 623,50 грн - заборгованість за процентами, 1 000,00 грн - заборгованість за комісією.

Висновок суду за результатами розгляду справи

Позивач довів факт укладення між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит № 100762222 від 15 листопада 2023 року.

Позивач довів факт фактичного зарахування кредитних коштів у сумі 10 000,00 грн на платіжну картку, емітовану на ім`я відповідача.

Позивач довів перехід до нього права вимоги за цим кредитним договором.

Позивач довів наявність заборгованості відповідача у заявленому розмірі 27 623,50 грн.

Відповідач доказів протилежного не подав, заявлені вимоги не спростував, доказів виконання грошового зобов`язання у повному обсязі суду не надав.

За таких обставин позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Позивач за подання позовної заяви в електронній формі сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд виходить із такого.

Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, зокрема гонорару за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

Частинами п`ятою та шостою статті 137 ЦПК України передбачено, що зменшення витрат на професійну правничу допомогу з підстав їх неспівмірності здійснюється за клопотанням іншої сторони, на яку покладається обов`язок доведення такої неспівмірності.

Водночас зменшення розміру витрат у порядку статті 137 ЦПК України та їх розподіл відповідно до статті 141 ЦПК України є різними процесуальними діями.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін; поведінку сторін під час розгляду справи; дії сторін щодо досудового вирішення спору та врегулювання спору мирним шляхом.

Отже, відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат не звільняє суд від обов`язку під час їх розподілу оцінити, яка частина фактично понесених або належних до сплати позивачем витрат є обґрунтованою, розумною та пропорційною і може бути покладена на відповідача.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, акт наданих послуг № Д/18456 від 12 лютого 2026 року та детальний опис наданих послуг.

Згідно з указаними документами адвокатським об`єднанням надано позивачу усну консультацію щодо перспектив і порядку стягнення заборгованості тривалістю 30 хвилин, здійснено ознайомлення з матеріалами кредитної справи тривалістю 2 години, погодження правової позиції тривалістю 30 хвилин, складення позовної заяви тривалістю 3 години 30 хвилин та подання позовної заяви до суду.

Загальну вартість цих послуг сторони погодили в розмірі 8 000,00 грн.

Надані документи підтверджують наявність між позивачем та адвокатським об`єднанням договірних відносин, перелік наданих послуг і погоджену сторонами вартість правничої допомоги.

Водночас договірний розмір гонорару, обов`язковий у правовідносинах між адвокатом і клієнтом, не є безумовно обов`язковим для іншої сторони спору. На відповідача може бути покладена лише та частина витрат, яка була необхідною для розгляду конкретної справи та відповідає критеріям обґрунтованості, розумності й пропорційності.

Предметом цієї справи є стягнення заборгованості за одним договором про споживчий кредит. Правовідносини є типовими для професійного учасника ринку фінансових послуг, а позовна заява побудована на стандартних положеннях цивільного законодавства щодо укладення і виконання кредитного договору та відступлення права вимоги.

Відповідач відзиву і заперечень не подав. Додаткових процесуальних документів у відповідь на його позицію представник позивача не складав, правову позицію протягом розгляду справи не змінював, участі у судових засіданнях не брав.

Послуги з надання консультації, ознайомлення з матеріалами кредитної справи та погодження правової позиції є взаємопов`язаними складовими підготовки позовної заяви й не становлять окремих за змістом і складністю процесуальних робіт. Подання готової позовної заяви через електронну систему є технічною дією та не потребувало самостійної складної правничої роботи.

Ціна позову становить 27 623,50 грн, тоді як заявлений розмір витрат на правничу допомогу - 8 000,00 грн, що становить майже третину суми майнових вимог.

За таких обставин покладення на відповідача всієї суми погодженого позивачем гонорару не відповідало б фактичній складності справи, обсягу необхідної правничої роботи, ціні позову та критерію пропорційності судових витрат.

Суд не втручається у договірні відносини між позивачем та адвокатським об`єднанням і не змінює погоджений ними розмір гонорару. Водночас під час розподілу судових витрат суд не покладає на відповідача ту їх частину, яка перевищує розумно необхідні витрати на професійну правничу допомогу в цій справі.

З урахуванням предмета і ціни позову, типовості спору, обсягу матеріалів справи, відсутності заперечень відповідача, незначної складності правового аналізу, відсутності участі представника позивача у судових засіданнях та фактичного обсягу виконаних робіт суд визнає обґрунтованим, розумним і пропорційним покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

У відшкодуванні за рахунок відповідача решти заявлених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн належить відмовити.

Отже, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» підлягають стягненню судові витрати в загальному розмірі 5 662,40 грн, з яких 2 662,40 грн - судовий збір та 3 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 3, 11, 15, 16, 202-205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 536, 599, 610, 612, 626-629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, статтями 3, 8, 12, 13 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за договором про споживчий кредит № 100762222 від 15 листопада 2023 року в загальному розмірі 27 623 грн 50 коп. (двадцять сім тисяч шістсот двадцять три гривні 50 копійок), з яких:

- 5 000 грн 00 коп. (п`ять тисяч гривень 00 копійок) - заборгованість за сумою кредиту;

- 21 623 грн 50 коп. (двадцять одна тисяча шістсот двадцять три гривні 50 копійок) - заборгованість за процентами;

- 1 000 грн 00 коп. (одна тисяча гривень 00 копійок) - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судові витрати в загальному розмірі 5 662 грн 40 коп. (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок), з яких:

- 2 662 грн 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) - судовий збір;

- 3 000 грн 00 коп. (три тисячі гривень 00 копійок) - витрати на професійну правничу допомогу.

У відшкодуванні за рахунок відповідача решти заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн 00 коп. (п`ять тисяч гривень 00 копійок) відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя І.Р. Вітер